Увага регіональних медіа часто зосереджується на сесіях Хмельницької міської чи обласної рад, проте засідання Лісовогринівецької сільської ради не менш цікаві. Сама громада, утворена у 2015 році, об’єднала 14 сіл. Вона розташована в безпосередній близькості до обласного центру і це робить її зоною посиленого інтересу як щодо земель житлової та нежитлової забудови, так і ділянок для сільгосппризначення. 

19 грудня 2024 року відбулася 49-та сесія Лісовогринівецької сільської ради, на якій розглянули 84 питання. Серед них — затвердження сільського бюджету на 2025 рік, ухвалення програми адресної грошової допомоги на проїзд пільговиків та підтримка перейменування вулиць у Лісових Гринівцях і масиві “Дендропарковий”. Більшість питань стосувалися земельних ділянок, одне з них викликало особливу дискусію. Але про все по черзі. 

Ліс розбрату 

Початок засідання вийшов гарячим. Депутатка Оксана Демчук запропонувала розглянути проєкт рішення під номером 73 першим. Сам проєкт має довгу назву та непростий бекграунд. Йдеться “Про надання дозволу на розроблення Детального плану для будівництва кварталу житлових будинків садибного типу та зблокованих будинків для  внесення пропозицій щодо змін до Генерального плану населеного пункту”. Заявники, які хотіли б долучитися до забудови цієї території — Аліса Кулаківська, Марія Беринда, Сергій Кучер, Андрій Гаман та Ольга Гарбузюк (родичка директора Хмельницької міської лікарні Валерія Гарбузюка). Пропозиція про переміщення голосування за це питання на початок зумовлена візитом на засідання сесії жителів масивів “Сонячний” та “Молодіжний”  і однієї із заявниць — Аліси Кулаківської. Жителі масиву протестували проти майбутньої забудови ділянки на краю лісу, заявниця відстоювала своє право таки будувати.

Аліса Кулаківська повідомила, що ділянку на території Лісовогринівецької громади придбала ще у вересні 2022 року. Згодом, за словами заявниці, вона побачила на деревах ділянки оголошення про розташування там скотомогильника. 

“Звісно, це мене збентежило, тим більше, якщо ми будемо говорити про сибірську язву, коли з часом виходять спори на поверхню. Тобто будь-які люди тварини, які там гуляли, вже мали би заразитися. Крім того, якщо почитати державні будівельні норми, такі скотомогильники будуються із дотриманням дуже жорстких вимог. Тобто це півтораметровий бетонний фундамент. Відповідно вони (скотомогильники – Ред.) закриті і мають бути огороджені на відстані орієнтовно півтора кілометра”, – зазначила Аліса Кулаківська.  

За словами заявниці, вона звернулася до Департаменту екології в області та отримала відповідь: на території Лісовогринівецької сільської ради і загалом всього Хмельницького району ніяких скотомогильників нема, а від 1975 року всю хвору худобу спалювали. Згодом Кулаківська замовила дослідження ґрунту у Держпродспоживслужбі, звідки, як вона стверджує, надали висновок, що спор сибірки там немає. 

“Якби був ризик і загроза для мене, членів моєї сім’ї і для оточення, я б просто від цього відмовилась. На сьогодні ж ми хочемо згідно з чинним законодавством реалізувати наше право — змінити цільове призначення земельної ділянки, побудувати будинки. Буде просто розвинена далі дорога, розвинений мікрорайон. Ми просимо вас проголосувати, підтримати. Ми хочемо розробити детальний план цьому детальному плану, де буде передбачено обмеження поверховості. Думаю, ви всі знаєте, що в селах більше 3 поверхів будувати нічого не можна”, — запевнила депутатів Кулаківська.  

Свою позицію висловив і начальник відділу архітектури та землеустрою Лісовогринівецької сільради Руслан Ільчишин. За його словами, зона, де можуть збудувати котеджі, наразі має кодування С-4 (зона озеленення спеціального призначення. – Ред.). Таке кодування зони нанесли під час створення генплану. 

“Ми розробляли генеральний план села Лісових Гринівців приблизно 5 років: збирали вихідні дані, адже це величезний, складний населений пункт. Головна архітекторка проєкту Наталія Воробйова з Харкова дуже часто до нас приїжджала і брала вихідні дані з різних джерел. Документи про те, що ніякого скотомогильника там немає, були долучені в пояснювальній записці до генплану (йдеться про дані від Держпродспоживслужби та Департаменту природних ресурсів та екології. – Ред. ). Але ми спілкувалися з людьми, і вони казали, що, можливо, там були захоронення. Водночас якби Наталія Воробйова нанесла б туди інформацію про скотомогильник, жоден з вас дозвіл на будівництво б не отримав”, — прокоментував Руслан Ільчишин, звертаючись до жителів житлових масивів.  

Присутній на засіданні комендант масиву “Сонячний” Леонтій Стахов нагадав присутнім, що територія розташована в лісі. Ділянка, де планується будівництво, багато років тому була обнесена ровом. 

“Не дарма хтось цю земельну діляночку обніс ровом. Тобто межі цього скотомогильника явно визначені. Старі спеціалісти, які ще живі, стверджують, що сибірська язва тримається в ґрунті. Термін минув не настільки великий, щоби забути за цю ділянку. 1975 рік — хтось цю дату не пам’ятає, але в цей рік закрилося це захоронення. Там ховали все, що відходило в скотарстві. Там захоронювали не здорових, а хворих тварин. І які ще там хвороби є — Бог його знає”, — зазначив Леонтій Стахов. 

Зрештою найбільше депутатів — а саме 13 – при голосуванні утрималася, ще 5 присутніх не голосували і лише одна депутатка — Марія Лаба — віддала свій голос за розроблення детального плану для майбутнього будівництва котеджів. Відтак рішення не прийняте. Проте до цього питання іще повернуться в майбутньому. 

Нагадаємо, історія із ділянкою на краю лісу стала публічною рік тому, коли на згаданій ділянці почали вирубку дерев.

Бюджет та адресна допомога на проїзд 

Дохідна частина бюджету сільської громади на 2025 рік запланована на рівні 83,4 мільйона гривень. Основним джерелом залишається податок на доходи фізичних осіб, який формує понад 45% власних доходів із прогнозованою сумою 29,5 мільйонів. Його в громаді сплачують 325 суб’єктів господарювання, серед яких 103 юридичні та 222 фізичні особи.

Державний бюджет України на 2025 рік передбачив для Лісовогринівецької громади декілька важливих фінансових надходжень. Серед них:

• базова дотація — 5,3 мільйона гривень
• освітня субвенція — 12,1 мільйона гривень (на перші вісім місяців року),
• додаткова дотація на освіту і медицину — 338,5 тисяч гривень

83,4 мільйона гривень у 2025 році — це видатки. Найбільше цих коштів  — 38,1 мільйона гривень (46%) піде на освіту. Планується підтримка 11 навчальних закладів, створення безпечних умов, зокрема укриттів. 

Зарплати педагогів включатимуть обов’язкові й заохочувальні надбавки. На харчування дітей виділено понад 2,8 мільйона. У середньому це 56 гривень на день у садках і 25 гривень для школярів пільгових категорій.

На державне управління заплановано 18,8 мільйона гривень (23%), а на соцзахист — 7,7 мільйона гривень (9%). Інші витрати включають культуру, ЖКГ та охорону здоров’я.

Так, на охорону здоров’я у 2025 році громада виділила 2 мільйони гривень. Ці кошти підуть на підтримку Центру первинної медичної допомоги Хмельницького району. Гроші використають на зарплати, медикаменти, комунальні послуги, пільгові рецепти та навчання медпрацівників. Фінансування забезпечать коштом місцевих доходів і державної дотації.

На соціальний захист у 2025 році виділять понад 7 мільйонів гривень. Це допомога на лікування, підтримка ветеранів та родин військових, а також допомога у надзвичайних ситуаціях. Для людей з інвалідністю, сиріт та інших вразливих категорій передбачені адресні виплати, пільги на проїзд і комунальні послуги. 

На місцеву пожежну охорону заплановано 4,15 мільйона гривень. 

Окрім того, депутати підтримали такі зміни до бюджету: 

1. Збільшити дохідну частину бюджету на 448 тисяч гривень за рахунок акцизу на пальне.
2. Направити ці кошти на відшкодування тарифної різниці для КП “Лісовогринівецьке”.

Затвердили депутати і Програму адресної грошової допомоги на проїзд пільговиків на 2025-2026 роки. Програма діятиме з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2026 року та стосується учасників війни, ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, дітей від 7 років з багатодітних сімей, людей з інвалідністю, пенсіонерів. Передбачається щоквартальне надання коштів для двох поїздок на місяць за кошти сільського бюджету. На І квартал 2025 року заплановано 1,2 мільйона гривень. Витрати на інші квартали 2025 та увесь 2026 рік будуть уточнені пізніше. 

Перейменування вулиць

Депутати підтримали перейменування 12 вулиць в селі Лісові Гринівці. Йдеться про однотипові топоніми, які до сьогодні відрізнялися лише цифрою. За словами голови громади Віталія Гралюка,  у громаді вже давно перейменували вулиці у зв’язку із процесом декомунізації. Наразі ж більшість випадків зміни стосується назви “Невська”. Ці локації розташовані на території садівничого товариства обслуговуючого кооперативу  “Нива-3” та садівничого товариства “Рассвет”.  

• Вулиця Невська 1 → вулиця Назарія Яремчука
• Вулиця Невська 2 → вулиця Бориса Патона
• Вулиця Невська 4 → вулиця Квітки Цісик
• Вулиця Невська 1 (Нива-3) → вулиця Володимира Івасюка
• Вулиця Невська 3 (Нива-3) → вулиця Соломії Крушельницької
• Вулиця Невська 5 (Нива-3) → вулиця Ігоря Сікорського
• Вулиця Невська 6 (Нива-3) → вулиця Георгія Гонгадзе
• Вулиця Невська 7 (Нива-3) → вулиця Святослава Хороброго
• Вулиця Невська 8 (Нива-3) → вулиця Катерини Білокур
• Вулиця Невська 9 (Нива-3) → вулиця Левка Симиренка
• Вулиця Невська 2 (Рассвет) → вулиця Черняхівська
• Вулиця Невська 4 (Рассвет) → вулиця Трипільська

Також перейменувати 3 вулиці та один провулок в масиві «Дендропарковий», який є частиною Лісовогринівецької громади. 

• Вулиця Шостаковича → вулиця Сергія Параджанова
• Вулиця Третьякова → вулиця Богдана Ступки
• Вулиця Буре → вулиця Андрія Шевченка
• Провулок Буре → провулок Андрія Шевченка

Перейменування відбудеться без зміни нумерації будинків, підприємств та установ.

Інші земельні питання 

Депутати надали дозвіл для ТОВ «Виробнича зовнішньо-торгівельна фірма “Ягуар ЛТД”  на розроблення Детального плану території під розташування багатоквартирного житлового будинку та громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування, по вулиці Виноградній у Лісових Гринівцях

Вирішили укласти додаткові угоди до Договорів оренди земельної ділянки з приватним підприємством “АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004” (власником компанії є народний депутат Сергій Лабазюк. – Ред.). Йдеться про 5 ділянок у Хмельницькому районі сільськогосподарського призначення у селі Шпичинці загальною площею понад 12 гектарів. 

Затвердили документацію для обліку земельної ділянки площею 0,9 гектара в селі Скаржинці, призначеної для кладовища.

Затвердили технічну документацію щодо інвентаризації земельної ділянки площею 0,6 гектара під полігоном твердих побутових відходів у селі Шпичинці. Це рішення спрямоване на офіційне оформлення ділянки в Державному земельному кадастрі для забезпечення належного функціонування полігону.

Підтримали продаж ТОВ “Техколор” земельної ділянки площею 0,2 гектара на вулиці Шевченка 12/8 у селі Стуфчинці. На ній розташований склад паливно-мастильних матеріалів площею майже 265 квадратних метрів, який і належить ТОВ “Техколор”. Для визначення вартості землі буде проведена експертна грошова оцінка за рахунок авансового внеску від ТОВ “Техколор”, який становить 20% від нормативної грошової оцінки ділянки. 

Загалом сесія Лісовогринівецької сільради за своєю структурою та кількістю питань нагадує засідання обранців Хмельницької міської ради. З тою лише різницею, що на засідання у Хмельницькому ніколи не приходять активісти,  а земельні питання там завжди вирішуються одноголосно.  

Підготувала Світлана Русіна