Відновлення після ворожих атак: як справляються громади на Хмельниччині
Велика російсько-українська війна показала, що тисяча кілометрів до лінії бойового зіткнення не вбереже від руйнувань. Далекобійні ракети, балістика та БпЛА долітають на будь-яку відстань. І Хмельниччина, попри віддаленість від лінії фронту, все одно зазнає атак декілька разів на тиждень. Фактично в області не існує району, куди не прилетіло. Найчастіше страждають Хмельницький та Шепетівський райони. В області від початку повномасштабного вторгнення маємо трьох загиблих.
Якщо людське життя не повернути, то з житлом, а точніше з його відновленням, все ж жителям області намагаються допомогти. Серед джерел фінансування, кошти державного і місцевих бюджетів, а також допомога міжнародних організацій. Всього в області пошкоджено понад чотири тисячі об’єктів і всього 5 об’єктів цивільної інфраструктури мають статус повністю зруйнованих станом на кінець грудня.
“У нас в області 5 таких випадків, з них 3 – нежитлові приміщення і 2 – це об’єкти, щодо яких зараз ведеться робота для отримання компенсації. За наявною інформацією, оформлюються документи на право власності, внесення їх в реєстр і введення в експлуатацію, адже там були деякі проблемні питання”, – розповів начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін під час інтерв’ю ЖАР.INFO.
Один з об’єктів, про який йдеться, це приватний житловий будинок на вулиці Повстанській, який складався з двох частин. Тобто це були два приватних будинки з однією спільною стіною. Навесні 2024 року під час ворожої атаки одна з ракет у нього влучила. Двоє людей загинуло, одну людину вдалось деблокувати. Дівчина пробула кілька годин під завалами і мала багато травм.

Хмельницька громада
На території Хмельницької міської громади до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр) внесено 2,6 тисячі об’єктів. На Програму “єВідновлення” жителі громади подали 278 заяв, з яких вже опрацьовано 275 заяв. Позитивне рішення отримали 205 заявників. Загальна сума нарахованої компенсації – 5,79 мільйона гривень.
На території Хмельницької міської громади після ворожих атак залишаються невідновленими чотири об’єкти. Два з них — клуби у селах Волиця та Черепова. Обидва перебували в аварійному стані до травня 2023 року. Восени 2024 року Хмельницька міська рада внесла їх до списку тих закладів культури, чия діяльність була припинена, і виключила з базової мережі закладів культури. Ліквідували й ще один заклад зі списку невідновлених — Малашовецьку початкову школу. А ось амбулаторію в Олешині, яка теж постраждала у травні 2023 року, планують відновити.
“На даний час розробляється ПКД (проєктно-кошторисна документація. – Ред.) на будівництво нової амбулаторії. Орієнтовна вартість 1 2460,5 тисяч гривень”, – йдеться у відповіді управління з питань цивільного захисту населення і охорони праці Хмельницької міської ради.
На відновлення комунальних об’єктів з міського бюджету витратили понад 9 мільйонів гривень, ще півтора мільйона гривень — це власні кошти підприємства (йдеться переважно про амбулаторії та медзаклади. – Ред.), ще 1,727 мільйона гривень на відновлення надала Міжнародна організація з міграції.
Крупецька громада
Серед громад, де найбільше постраждало об’єктів, це Крупецька громада. Так, 25 жовтня 2023 року пошкодження отримали 1 205 приватних житлових будинків. Всього через Єдиний державний вебпортал електронних послуг “ДІЯ” до Крупецької сільської ради надійшло 594 заяви, з яких 584 заяви комісія вже опрацювала. Загальна сума нарахованої компенсації 58,99 мільйона гривень постраждалим особам.
Найбільше постраждало село Стригани. На одній із вулиць немає жодного будинку, який не зачепила б вибухова хвиля. Місцеві мешканці пригадують, як підіймало дахи у будинків.
Людям допомагали з матеріальним резервом: плівкою, цвяхами, шифером, вапном, дюбелями, цементом. Усього будматеріалів виділили на понад 381 тисячу гривень. З місцевого бюджету грошової допомоги мешканцям не виділяли. З коштами допомагали благодійники. На кожного члена сім’ї, яка постраждала внаслідок агресії рф на територію України, благодійний фонд ACTED виплатив по 10,8 тисяч гривень.
Зачепила вибухова хвиля і об’єкти комунальної власності. Кошторисна вартість завданих збитків лише комунальному майну перевищила 11 мільйонів гривень. Значні ушкодження отримала Крупецький ліцей, дитсадок, клуб, центр надання послуг, сільрада, ФАПи у селах Стригани, Колом’є, Комарівка, амбулаторія у Крупці, адміністративні приміщення старостинського округу у селах Полянь та Лисиче.
На відновлення цих об’єктів сільська рада отримала субвенції з різних рівнів бюджетів. Зокрема, на Крупецький ліцей 1,5587 мільйона гривень виділили з бюджету Хмельницької області. Допомагали й такі селищні ради:
- Ленковецька – 50 000 гривень;
- Судилківська – 76 216 гривень;
- Новоушицька – 100 000 гривень;
- Грицівська – 76 218 гривень;
- Плужненська – 49 357 гривень;
- Антонінська – 100 000 гривень;
- Старосинявська – 200 000 гривень.
Ці кошти використовували переважно на купівлю будівельних матеріалів.
Славутська громада
Восени 2023 року вибухова хвиля дійшла і до Славути. До Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі — Реєстр) на території громади внесено понад тисячу об’єктів. Втім, за словами заступник міського голови Славути Ігоря Піголя, мешканці продовжують подавати заяви на “єВідновлення” і раз на місяць комісія розглядає кілька таких заяв. Загалом йдеться про 389 заяв, з яких вже опрацьовано 376 заяв. Всього 67 заяв отримали негативне рішення, а 309 заяв на загальну суму 5,169 мільйона гривень мають позитивні рішення.

У списку об’єктів комунальної власності, які отримали пошкодження восени 2023 року, три десятки. Найбільше тоді дісталось освіті – 17 навчальних закладів. На ліквідацію наслідків у школах та дитсадках з бюджету витратили 3,5 мільйона гривень.

Проте відновити усе громаді не вдалось. Причина — значна площа об’єктів та брак коштів. Фінансування, як запевняють у Славутській міській раді, шукають. Частково відновили будівлі двох котелень, Центру культурно-мистецьких ініціатив, Славутської міської ради, спортивного комплексу.

Улашанівська громада
У сусідній Улашанівській громаді точну кількість пошкоджених у жовтні 2023 року об’єктів нам не вказали. Втім, за словами місцевих мешканців, не всі й дочекались допомоги від громади у вигляді будівельних матеріалів. Усього комісія провела 69 обстежень та склала стільки ж актів. Позитивні рішення винесли по 63 заявах, по 6 заявам надали відмову.
У громаді постраждало 6 комунальних об’єктів. Відновили три з них: школу, дитсадок та амбулаторію. На відновлення навчальних закладів разом витратили понад 864 тисячі з місцевого бюджету, понад 2 мільйони гривень дали благодійники й ще 600 тисяч виділили з обласного бюджету. На амбулаторію з місцевого бюджету виділили понад 100 тисяч гривень, ще 132 тисячі дали благодійники.
Ще три будівлі в громаді так і залишились не відновлені: будинки культури в селах Ногачівка та Дятилівка, а також Центр надання соціально-культурних та адміністративних послуг. На його відновлення потрібно 1,3 мільйона гривень.

Меджибізька громада
Влітку 2023 року Меджибізька громада зазнала атаки з боку РФ. Найбільше тут постраждало село Лисогірка. Понад чотири сотні домоволодінь отримало тоді пошкодження. Громада, окрім допомоги будівельними матеріалами, також виділяла кошти мешканцям. Так, заявник міг отримати не більше 20 тисяч гривень згідно з чек-листами. Всього з місцевого бюджету виділили 1,3 мільйона гривень на матеріальну допомогу мешканцям.
Через центр надання адміністративних послуг мешканці подали 46 заяв до Реєстру пошкодженого майна для отримання компенсації в рамках державної Програми «єВідновлення». Загальна сума нарахована за цією програмою – 1,994 мільйона гривень.
На території громади також є пам’ятка національного значення Меджибізька фортеця. До неї теж дотягнулась вибухова хвиля, яка пошкодила вікна, двері та покрівлю Лицарської вежі. За словами заступника Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” Ігоря Западенка, відновлювали пам’ятку власними силами за допомогою волонтерів.

Старокостянтинівська громада
Ушкодження у цій громаді трапляються регулярно. Ворог обрав її однією зі своїх цілей, тож ракети та безпілотники летять сюди ледь не щоночі. На території громади пошкоджено понад три сотні об’єктів. Ліквідовують наслідки тут фактично одразу. Залучають не лише кошти місцевого бюджету, а й отримують підтримку від різних благодійних організацій.
На території громади наразі ще не відновлені п’ять об’єктів. Це два навчальні заклади — школа №8 та дитсадок “Сонечко”. Кошти на їхнє відновлення виділенні, тривають роботи. Також тривають роботи у трьох закладах культури — бібліотеці та Центрі культури ім. В.Ножки у м. Старокостянтинів та бібліотеці у селі Красносілка.
За словами начальника Хмельницької обласної військової адміністрації Сергія Тюріна, у цій громаді з ліквідацією наслідків ворожих атак справляються своїми силами, субвенцій з обласного бюджету їй не виділяли. Водночас активну участь у ліквідації наслідків в Старокостянтинівській громаді беруть благодійники, які допомагають не лише матеріалами, а й коштами для громадян, чиє майно отримало пошкодження.

Чорноострівська громада
Навесні 2023 року внаслідок ворожої атаки на території громади пошкоджено 927 домогосподарств та 30 об’єктів комунальної власності. На допомогу громаді прийшли благодійні фонди. Субвенцію також виділив обласний бюджет у розмірі понад два мільйони гривень.
Сама ж громада допомагала мешканцям не лише будівельними матеріалами, а також виділяла одноразову матеріальну допомогу. Її максимальний розмір становив 20 тисяч гривень згідно з чек-листами.
На ремонти трьох навчальних закладів у цій громаді, а саме Грузевицького ліцею, Захарівецької та Осташковецької гімназій потрібно 18,5 мільйонів гривень. Ці роботи покриває міжнародна програма, яку виконує ПРООН.
Частково відновлений Грузевицький будинок культури — у ньому замінили вікна та двері. Залишилось ще зробити внутрішні роботи. Кошти на них громада також планує залучити через допомогу від міжнародних організацій.
На державну Програму “єВідновлення” подали 182 заяви. 173 заяви опрацьовано, з яких 142 з позитивним рішенням на загальну суму 11,482 мільйона гривень та 31 з негативним.

Деражнянська громада
Ця громада постраждала влітку 2023 року. Найбільше дісталось селу Шпичинці та місту Деражня. Йдеться про сім комунальних об’єктів, серед яких ФАП, дитсадок, бібліотека, будинок культури у Шпичинцях, гімназія у Копачівці, будинок культури та один корпус лікарні в місті Деражня.
На відновлення цих об’єктів кошти виділяли з обласного бюджету у розмірі 1,7 мільйона гривень. Це були цільові субвенції, які виділялись на визначені потреби.
На державну Програму “єВідновлення” мешканці подали 7 заяв. 4 заяви опрацьовано з негативним рішенням.
До громад, які теж регулярно зазнають ворожих атак належить і Шепетівська громада. Так, на відновлення тамтешнього закладу охорони здоров’я використали 1,3929 мільйона гривень. За ці кошти відновлювали дах, замінили вікна. Водночас на відновлення закладів культури спрямовано 110,1 тисячі гривень, а на відновлення закладів освіти – 1,515 мільйона гривень.
На Програму “єВідновлення” жителі громади подали 62 заяви. Комісія опрацювала 57 заяв, з яких 38 були з позитивним рішенням про надання компенсацій на загальну суму 2,131 мільйона гривень. 19 заяв отримали негативні рішення.
У Ярмолинецькій громаді невідновленим залишається дитсадок — внаслідок вибухової хвилі в ньому ушкоджені капітальні стіни. Він потребує реконструкції. Також постраждали чотири приватні будинки. В трьох домоволодіннях ремонтні роботи профінансовані коштом місцевого бюджету, а на відновлення одного домоволодіння через “єВідновлення” виділили понад 4 мільйони гривень.
Пошкодження в інших громадах були не такі значні. Також на державну Програму “єВідновлення” подавали по одній-дві заяви, які переважно отримували негативні висновки.
Повномасштабне вторгнення триває вже третій рік. Втім, ще не всі громади усвідомили, що їхня роль у ліквідації наслідків ворожих атак часто є ключовою. Державна Програма “єВідновлення” на практиці часто не покриває всіх витрат мешканців. Одна з причин — це зростання цін на будівельні матеріали. Більшість громад все ж переймаються ситуацією і допомагають жителям, чиє майно постраждало внаслідок військової агресії РФ. Це відчутно, адже жителі висловлюють вдячність. Поряд з тим, і досі існують громади, які чомусь не перейнялись труднощами, з якими стикнулись мешканці під час дронових та ракетних атак ворога, і хочу перекласти відповідальність на плечі благодійників, в тому числі міжнародних.
Підготувала Марія Турчина
