Руйнування української греблі створило «токсичну бомбу уповільненої дії»
Дослідники кажуть, що вплив на навколишнє середовище від вибуху Каховської дамби можна порівняти з Чорнобильською ядерною катастрофою

Руйнування великої української дамби у 2023 році спровокувало утворення «токсичної бомби уповільненої дії», яка завдала шкоди навколишньому середовищу. Дослідники виявили, що відкладення на дні, які містять 83 000 тонн важких металів, оголилися, коли Каховська гребля була підірвана через рік після російського вторгнення, йдеться в матеріалі The Guardian.
Вчені виявили, що менше 1% цих «високотоксичних» важких металів, до яких відносяться свинець, кадмій і нікель, ймовірно, було вивільнено під час осушення водосховища. За їхніми словами, решта забруднюючих речовин вимиватимуться в річки, оскільки дощі розмивали осад, загрожуючи здоров’ю людей в регіоні, де річкова вода широко використовується для заповнення дефіциту в міському водопостачанні.
Провідна авторка дослідження, Олександра Шумілова, науковиця Інституту прісноводної екології та внутрішнього рибальства ім. Лейбніца, зазначила, що масштаби впливу на навколишнє середовище можна порівняти з Чорнобильською ядерною катастрофою:
«Всі ці забруднюючі речовини, які осіли на дні, можуть накопичуватися в різних організмах, проходити через харчові ланцюги і поширюватися від рослинності до тварин і людей. Наслідки можна порівняти з впливом радіації».
Дослідники поєднали наземні вимірювання з даними дистанційного зондування та гідрологічними моделями, щоб скласти карту екологічних наслідків руйнування греблі, яка затопила регіон і вбила 84 людини. За їхніми оцінками, вода з пролому греблі вбила 20-30% заплавних гризунів, а також весь молодняк риби.
За словами дослыдникыв, водосховище вивільняло 9 000-17 000 тонн фітопланктону щодня впродовж першого тижня після підриву греблі, що призвело до збільшення каламутності води, яка спричинила «ймовірну втрату» 10 000 тонн макробезхребетних.
Знищення природного життя, деталізоване в дослідженні, здається контрастує з вражаючими образами дикої природи, яка повернулася до водосховища після прориву греблі. Білі верби та чорні тополі відновили ліси на місцевості, а дикі кабани та інші тварини зайняли території, яких люди досі уникають. Риби, яких не бачили десятиліттями, такі як осетрові та оселедці, повернулися у воду.
Дослідники очікують, що ця територія досягне рівня біорізноманіття, еквівалентного 80% екосистеми без дамби протягом п’яти років.
«Це не відновлення. Краще використовувати таке слово, як перевстановлення, – каже Олександра Шумілова. – Це означає, що природа буде розвиватися своїм шляхом, але не обов’язково повенеться до початкових умов».
Каховська гребля, яка була збудована у 1950-х роках на річці Дніпро, була зруйнована 6 червня 2023 року під час російської окупації. Її водосховище постачало воду для охолодження Запорізької атомної електростанції та зрошення півдня України.
Українські екологи обговорюють, чи потрібно відбудовувати греблю після війни – і скільки землі потрібно затопити, якщо це буде зроблено – причому деякі з них виступають за те, щоб залишити нову екосистему в спокої в рамках зростаючого руху за відновлення дикої природи на порушених людиною територіях. Шумілова зазначила, що невирішене питання забруднення важкими металами ускладнює цей підхід, оскільки незрозуміло, чи достатньо рослинності, щоб утримувати оголені відкладення на місці.
«Це все ще є те, що люди повинні дослідити, – сказала вона. – Зараз це складно через війну – вченим важко дістатися туди, щоб взяти зразки і провести експерименти».
Шумілова, дослідниця з Берліна, чиє рідне місто Миколаїв було відрізане від води на цілий місяць на початку війни, сказала, що результати дослідження є актуальними для демонтажу великих дамб у мирний час, а також для інших війн між промислово розвиненими країнами.
Вода неодноразово використовувалася як зброя війни в Україні, коли нападники та захисники підривали греблі заради військової вигоди. Вчені-юристи кажуть, що руйнування Каховської греблі, в якому Україна звинувачує росію, а росія заперечує, може становити екологічний військовий злочин.
Шах Маруф, дослідник права Даккського університету, який опублікував дослідження про правові наслідки руйнування Каховської греблі, сказав, що нові висновки «свідчать про те, що шкода є «широкомасштабною, довготривалою і серйозною», що відповідає одному з ключових критеріїв «екологічного військового злочину».
Але він додав, що швидкість відновлення екосистеми може вплинути на сильні сторони справи. «Якщо відновлення відбувається швидше – і якщо це передбачалося злочинцем під час нападу – це може поставити під сумнів встановлення «довготривалої» шкоди в контексті екологічного воєнного злочину».
Минулого місяця окреме дослідження, присвячене вивченню наслідків руйнування Каховської греблі для екосистем Чорного моря, показало, що деякі середовища існування і види поповнилися, але виявило, що «значні руйнування середовища існування, порушення та збитки від забруднюючих речовин залишаються».
Керол Степіен, еколог зі Смітсоніанського інституту та співавторка дослідження, сказала, що прісноводні, лиманні та морські види України «еволюціонували в умовах тривалого потоку», піддаючись впливу різних температур, рівнів солоності та якостей середовища існування. Це може сприяти їхній стійкості та відновленню, додала вона.
Підготувала Валентина Повзун
