8 та 10 червня 2026 року Вищий антикорупційний суд ухвалив два рішення у кримінальному провадженні щодо ексочільниці Хмельницького обласного МСЕК та колишньої депутатки Хмельницької обласної ради Тетяни Крупи. Перше рішення стосується строків ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Друге — продовження процесуальних обов’язків, покладених на Крупу у зв’язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді застави. Розповідаємо деталі.

Разом ці ухвали демонструють, що досудове розслідування у справі фактично завершене, сторона захисту знайомиться з матеріалами справи, а наступним етапом може стати вже передача обвинувального акта до суду.

Захисту встановили строк для ознайомлення з матеріалами

8 червня 2026 року слідча суддя ВАКС частково задовольнила клопотання детектива НАБУ та встановила стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 7 вересня 2026 року включно. Водночас детектив просив обмежити цей строк до 23 червня 2026 року, а своє клопотання мотивував тим, що сторона захисту зволікає з ознайомленням із матеріалами справи, до яких їй надали доступ.

Суд встановив, що досудове розслідування у провадженні розпочали 1 липня 2024 року, а 23 вересня 2025 року прокурор доручив детективу повідомити підозрюваних та їхніх захисників про завершення досудового розслідування і надати доступ до матеріалів справи.

Як встановив ВАКС, ще 23 вересня 2025 року всі підозрювані у провадженні, а також один із захисників підтвердили отримання доступу до матеріалів кримінального провадження, речових доказів та електронних носіїв інформації.

Наступного дня, 24 вересня 2025 року, факт отримання доступу підтвердив ще один адвокат, а 25 вересня — двоє інших захисників.

Згодом, у період із 23 вересня 2025 року до 25 березня 2026 року, детектив НАБУ надав одній із захисниць матеріали досудового розслідування та їхні скановані копії у форматі PDF загалом у 112 томах.

Крім цього, адвокату надали для ознайомлення електронні документи, інформацію та файли на електронних носіях, які є додатками до протоколів слідчих дій. Їх записали на носій інформації, наданий самою захисницею.

26 травня 2026 року підозрювані та їхні захисники підтвердили ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у 112 томах, електронними доказами, носіями інформації та речовими доказами.

Відповідно до протоколу ознайомлення, стороні захисту також надали скопійовані матеріали кримінального провадження у вигляді PDF-файлів, записаних на надані ними накопичувачі інформації. У такий самий спосіб були передані копії електронних носіїв, які містяться у матеріалах справи.

Варто зазначити, що загальний обсяг матеріалів досудового розслідування у цій справі становить:

• 112 томів письмових матеріалів;
• 50 речових доказів, серед яких документи, мобільні телефони, флешнакопичувачі, ноутбуки та інші предмети;
• 115 електронних носіїв інформації (жорсткі диски, оптичні диски та карти пам’яті).

На цих носіях, зокрема, містяться фото- та відеозаписи обшуків, допитів свідків, оглядів, а також інформація, отримана під час тимчасового доступу до речей і документів та в межах міжнародної правової допомоги.

Водночас одна із захисниць, за висновком суду, не підтвердила належним чином ознайомлення з будь-якими матеріалами досудового розслідування. У судовому засіданні захисниця пояснювала, що хоче безпосередньо ознайомитися з речовими доказами, зокрема коштами, вилученими під час обшуків, звірити їхню кількість та ідентифікаційні дані з документами сторони обвинувачення. Також вона зазначала, що обсяг електронної інформації становить близько 15 терабайтів, а надані копії, за її словами, складні для сприйняття. Захисниця вважала, що завершити ознайомлення зможе у жовтні 2026 року. Цитуємо із судового рішення:

«Захисник зазначила, що бажає безпосередньо ознайомитися з усіма речовими доказами, у тому числі й коштами, вилученими під час обшуків у цьому провадженні, звірити їх кількість, відповідність їх ідентифікаційних даних із відповідними документами сторони обвинувачення, переконатися у їх належному вилученні і зберіганні. З цього приводу захисник зауважила, що детективи взагалі не оглянули частину речових доказів. Також захисник зазначила, що бажає ознайомитися з інформацією на електронних носіях інформації, проте детектив скопіював її у вигляді, важкому для сприйняття. До того ж, обсяг такої інформації доволі значний – близько 15 Tb. Також захисник прагне не лише проглянути відповідні речі і документи, а й критично їх проаналізувати. Зрештою, захисник хоче пересвідчитись у відповідності матеріалів, які їй надав детектив у електронному вигляді матеріалам досудового розслідування».

ВАКС дійшов висновку, що сторона обвинувачення належно надала доступ до матеріалів справи, зокрема і в електронному вигляді. Суд також врахував, що від моменту відкриття матеріалів минуло понад вісім місяців, а з моменту отримання захисницею сканованих копій — понад три місяці.

У підсумку суд встановив стороні захисту строк для ознайомлення до 7 вересня 2026 року включно. Після цієї дати вважатиметься, що після цієї дати сторона захисту реалізувала право на доступ до матеріалів.

«Отже з урахуванням динаміки та обсягів ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, виду, обсягів та змісту матеріалів досудового розслідування, з якими сторона захисту уже ознайомилась, а також тими, з якими їм залишилось ознайомитись, розраховуючи на усунення зволікання в ознайомленні, беручи до уваги сприятливі умови доступу до матеріалів досудового розслідування, а також перебування у розпорядженні сторони захисту копій матеріалів в електронному вигляді, слідча суддя вважає, що строк до 07.09.2026 включно, зважаючи на час ознайомлення, що сплинув, відповідатиме критерію розумності та є достатнім для реалізації стороною захисту права на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, у тому числі з електронними носіями інформації та речовими доказами», – йдеться в ухвалі ВАКС від 8 червня 2026 року.

Крупі знову продовжили обов’язки

10 червня 2026 року ВАКС розглянув ще одне клопотання прокурора САП щодо продовження строку дії обов’язків, покладених на колишню очільницю Хмельницького обласного МСЕК Тетяну Крупу.

Прокурор просив продовжити на два місяці два обов’язки:

• повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
• здати до уповноваженого органу паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, крім паспорта громадянина України.

Суд клопотання задовольнив повністю. Дію цих обов’язків продовжили до 10 серпня 2026 року.

Як змінювався запобіжний захід

У рішенні суд також навів історію застосування запобіжного заходу до Тетяни Крупи.

7 жовтня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду Києва застосував до неї тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі понад 500 мільйонів гривень.

21 листопада 2024 року Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення у частині розміру застави та визначила заставу у 300 мільйонів гривень.

4 вересня 2025 року ВАКС змінив запобіжний захід із тримання під вартою на заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Тоді ж на підозрювану поклали низку обов’язків, зокрема не відлучатися без дозволу, утримуватися від спілкування з окремими особами, здати паспорт для виїзду за кордон і носити електронний засіб контролю.

Надалі перелік обов’язків поступово звужувався. Станом на червень 2026 року суд продовжив лише два з них, а саме: повідомляти про зміну місця проживання та здати документи для виїзду за кордон.

Що інкримінують Тетяні Крупі

У цьому кримінальному провадженні Тетяну Крупу підозрюють у незаконному збагаченні, декларуванні недостовірної інформації та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Як зазначено в ухвалі, 5 жовтня 2024 року їй повідомили про підозру за статтею 368-5 Кримінального кодексу України, а саме незаконне збагачення. 23 вересня 2025 року підозру змінили та повідомили нову. Йдеться вже про три статті: частина 2 статті 366-2, стаття 368-5 та частина 2 статті 209 КК України.

За версією слідства, Крупа, будучи депутаткою Хмельницької обласної ради та суб’єктом декларування, внесла недостовірні відомості до декларації за 2022 рік. Слідство вважає, що вона не зазначила залишок коштів на рахунку в польському банку Bank PEKAO SA у сумі понад 600 тисяч доларів США. Загальна сума недостовірних відомостей у декларації за 2022 рік, за інформацією з ухвали суду, становить понад 26,8 мільйона гривень.

Також слідство вважає, що у декларації за 2023 рік Крупа зазначила недостовірні відомості щодо грошових активів. За версією обвинувачення, різниця між задекларованими грошовими активами та коштами, які могли бути у власності чи розпорядженні Крупи та її чоловіка, становить понад 16,4 мільйона гривень.

Окремо в ухвалі йдеться про підозру в незаконному збагаченні. За версією слідства, у період із грудня 2020 року до жовтня 2024 року Крупа набула активи, грошові кошти та ювелірні вироби, вартість яких на понад 157 мільйонів гривень перевищує законні доходи її та чоловіка.

Готівка, коштовності та закордонні рахунки

Суд у рішенні детально описав матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує підозру. Зокрема, під час обшуку за місцем проживання Крупи 3 жовтня 2024 року виявили та вилучили понад 3,1 мільйона доларів США, понад 135 тисяч євро та понад 1,1 мільйона гривень. Під час обшуку у службовому кабінеті в Хмельницькому обласному МСЕК вилучили 93 тисячі доларів США та 2 тисячі євро.

Також, за даними ухвали, під час обшуку за місцем проживання виявили годинник Rolex, ринкову вартість якого експерти оцінили у понад 1,28 мільйона гривень, та сережки Dior вартістю понад 700 тисяч гривень.

У рішенні суду також згадуються дані про переміщення готівки за кордон. За матеріалами провадження, Тетяна Крупа та її чоловік у 2022 році декларували ввезення коштів на територію Європейського Союзу. Окремо слідство встановило надходження 600 тисяч доларів США на рахунок в Bank PEKAO SA у Польщі.

Крім того, суд врахував відомості про рахунки Тетяни Крупи та її близьких у банківських установах Польщі, Австрії та Швейцарії. В ухвалі також зазначено, що у неї був рахунок у банку Швейцарської Конфедерації із коштами у сумі 599 тисяч доларів США, який станом на 6 грудня 2024 року був закритий.

Чому суд вважає ризик втечі актуальним

Суд погодився з доводами прокурора, що ризик переховування Тетяни Крупи від органів досудового розслідування та суду продовжує існувати. Серед аргументів — тяжкість інкримінованих злочинів і можливе покарання. Зокрема, незаконне збагачення карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років, а легалізація майна за частиною 2 статті 209 КК України — від 5 до 8 років. За легалізацію майна також передбачена конфіскація.

Суд також врахував майновий стан Тетяни Крупи та її близьких. В ухвалі наведені дані з декларацій про нерухомість, земельні ділянки, житлові будинки, автомобілі Porsche Cayenne, корпоративні права та значні грошові активи родини.

Окремо суд звернув увагу на можливу наявність активів за кордоном. На думку слідчої судді, такі обставини можуть створювати умови для тривалого перебування підозрюваної поза межами України у разі переховування.

Крім того, суд врахував документи щодо проживання в Австрії, медичного страхування, а також відомості про можливі зв’язки підозрюваної з працівниками державних органів, зокрема митниці та правоохоронних органів.

Ризик впливу на свідків

Суд також визнав актуальним ризик незаконного впливу на свідків, експертів та спеціалістів. У рішенні зазначено, що Тетяна Крупа тривалий час була депутаткою Хмельницької обласної ради та очолювала Хмельницький обласний МСЕК. Її чоловік мав досвід роботи в органах державної влади Хмельницької області, а син у 2021–2024 роках очолював Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області.

На думку суду, ці обставини можуть свідчити про наявність у підозрюваної широкого кола зв’язків у державних органах та органах місцевого самоврядування. Суд також врахував майновий стан підозрюваної, який, за оцінкою слідчої судді, може давати можливість незаконно впливати на учасників провадження шляхом підкупу.

Суд окремо наголосив, що ризик впливу на свідків не зникає автоматично після завершення досудового розслідування, адже свідків можуть допитувати вже під час судового розгляду, і саме суд має безпосередньо дослідити їхні показання.

Чому продовжили саме паспортні обмеження

Захисниця Крупи заперечувала проти продовження обов’язку щодо здачі паспорту для виїзду за кордон. Вона зазначала, що прокурор тривалий час обґрунтовує ризики одними й тими самими обставинами, а Тетяна Крупа вже ознайомилася з матеріалами досудового розслідування.

Однак суд ці доводи відхилив. Слідча суддя зазначила, що цей обов’язок пов’язаний із ризиком переховування. На думку суду, завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів справи може навіть додатково актуалізувати цей ризик, адже сторона захисту отримує можливість оцінити вагомість зібраних доказів.

ВАКС також зазначив, що належна процесуальна поведінка підозрюваної наразі свідчить про дієвість застосованого запобіжного заходу, а саме застави разом із покладеними обов’язками.

Що буде далі?

Обидві червневі ухвали свідчать, що справа Тетяни Крупи перебуває на етапі між завершенням досудового розслідування та можливим направленням обвинувального акта до суду. З одного боку, сторона захисту отримав граничний строк для ознайомлення з матеріалами — до 7 вересня 2026 року. З іншого — ВАКС продовжив дію процесуальних обов’язків підозрюваної до 10 серпня 2026 року.

Після завершення ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження прокурори зможуть скерувати справу до суду.

Ухвали ВАКС набрали законної сили з моменту оголошення та окремому оскарженню не підлягають. Заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Підготувала Альона Береза