Дом Людовий: як оживає спадок мазурів у хмельницьких Гречанах

14.08.2025 Новини
Автор ГО ЖАР

“У 1928-му році 3,5 тисячі людей — всі, як один — долучаються до створення єдиного простору і скидаються по 5 карбованців (великі на той час гроші), бо хочуть мати власну школу і освітній простір. Наслідком  об’єднання навколо такої спільної ідеї є створення цього будинку. Хто не мав тоді можливості долучатися грошима, працював на цьому будівниці”.

Так про заснування Дому Людового у Гречанах, які тоді були селом, розповідає директор хмельницького спортивно-культурного центру “Плоскирів” та місцевий активіст Роман Гурницький. Після заснування Дом Людовий став центром громадського життя польської громади, проте згодом будівля занепала. Сьогодні ж, завдяки ініціативі небайдужих та фінансовій підтримці програми ЄС “House of Europe”, вона отримує другий шанс. Ми побували у приміщенні та поговорили з одним із рушіїв відродження — Романом Гурницьким.

Історія мазурів

Дом Людовий  (Dom Ludowy) — двоповерхова цегляна споруда у теперішньому мікрорайоні Гречани, на розі вулиці Вокзальної та провулка Шкільного. На фасаді зберігся напис польською “Dom Ludowy” та дата “1929”, а сама будівля є зразком цегляної архітектури початку ХХ століття. Від 2010 року її внесено до переліку пам’яток та об’єктів культурної спадщини Хмельницького. 

Фото авторки

Мазури, які збудували Дом, — етнічні поляки з Мазовії. Вони ще з XVIII століття оселилися на околицях Проскурова — у селах Гречани, Шаровечка та Мацьківці. Спорудження збіглося з періодом політики так званої “коренізації” – у ранній період СРСР радянська влада загравала з поляками, українцями та з іншими народностями. У Домі одразу після зведення діяла школа з польською мовою навчання, бібліотека та дитсадок. 

Утім, це тривало недовго. Вже наприкінці 30-х чимало учасників будівництва Дому були репресовані або розстріляні за національною ознакою — як “неблагонадійні елементи”. А споруджену мазурами будівлю стали використовувати для інших потреб. Тут у різні роки діяла торгово-промислова палата, декілька магазинів, звичайна і спортивна школи, клуб та кінотеатр. Від 2016 року приміщення використовувала місцева спілка поляків. 

“У них в оренді був другий поверх. Вони теж планували займатися тут освітньою діяльністю. Але не змогли акумулювати кошти на ремонт”, – пояснює Роман Гурницький. 

Наразі Дом Людовий виглядає радше занедбаним — через незасклені вікна другого поверху. Водночас деякі кімнати першого — з новими склопакетами. Іншу частину займає єдиний у цій окрузі продуктовий магазин.

Фото авторки

Зламний момент 

Зламний момент для Дому Людового настав у 2019 році. Тоді місцеві активісти, члени громадської організації “Клуб інтелігенції польськї “Сервус” – Роман Гурницький, а також Сергій Толстіхін та Олександр Буднецький — спробували уявити, яким це місце могло би бути у майбутньому. Спочатку вони провели громадське опитування, згодом залучили архітекторів та створили перші ескізи — бачення функціонування будівлі як поєднання культурного, освітнього та історичного простору. 

“У кожного з нас було своє життя, своя робота, але ми намагалися піднімати цю тему. Таких історичних об’єктів у місті не так уже й багато. Хотілося не втратити й цей. Спершу була візуалізація. Поступово до процесу долучилося і наше комунальне підприємство “Плоскирів”, яке згодом взяло будівлю на баланс”, – задує Роман Гурницький.

Фото авторки

Відтоді розпочався процес оформлення прав власності на землю, підведення до будівлі водопостачання, каналізації. Ці роботи виконали за кошти комунального підприємства “Плоскирів”. Паралельно подавалися на різноманітні грантові програми, зустрічалися з представниками фондів.

“У нас бували консули, приїжджали представники польських організацій. Вони допомогли, наприклад, оплатити візуалізацію проєкту. Але великі інфраструктурні інвестиції обирали інші об’єкти — наприклад, Польський дім у Львові або проєкти на території Польщі”, – розповідає Роман Гурницький. 

Тож три кімнати площею 60 квадратів на першому поверсі довелося відремонтувати силами спортивно-культурного центру “Плоскирів”.

Фото авторки

Це дало змогу проводити тут, наприклад, майстер-класи з гітари. Згодом тут за фінансової підтримки Українського культурного фонду оформили невелику експозицію, присвячену нематеріальній культурній спадщині місцевих мазурів. Це спогади, історичні факти, розповіді місцевих мешканців.

“Ми збирали життєві історії людей, аби через особисті спогади показати великі події — як-от Другу світову війну, колонізацію, примусові виселення. Зараз у нас є десять рол-апів (конструкція, до якої прикріплений банер із надрукованою інформацією чи зображенням. – Ред.) із такими розповідями. У майбутньому вони стануть основою для музейної кімнати локальної історії. Ми плануємо доповнити експозицію справжніми речами — зокрема, молитовниками, які люди свого часу приховували від радянської влади. Адже місцева громада була надзвичайно релігійною”, – каже Роман.

Фото авторки

Перемога в конкурсі грантів 

Ремонт на першому поверсі зробив цей простір функціональним і допоміг увійти до шістки призерів конкурсу грантів від програми “House of Europe”. Цю заявку активісти подали від громадської організації, яка має ідентичну зі спортивно-культурним центром назву – “Плоскирів”. За 83 тисячі євро тут відремонтують весь другий поверх та коридори на обох поверхах — це понад 200 квадратних метрів.  

Зараз, перед початком основного ремонту, комунальне підприємство “Плоскирів” самостійно готує приміщення. Через вік будівлі тут є, зокрема, численні проблеми із дранкою на стелі (тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку. – Ред.). У деяких місцях дранку не демонтували, а укріпили — підшили плитами ДСП, щоб не розсипалась. За словами Романа Гурницького, подібна ж ситуація і з іншими старими будівлями у Хмельницькому —  колишніми кінотеатрами “Восток”, де тепер розташований “Плоскирів”, та “Планета”, де незабаром теж відбудеться реконструкція. 

“У проєкті ремонту були передбачені, наприклад, натяжні стелі. Але коли ми почали розбирати стару конструкцію, виявилося, що в деяких місцях вона просто обвалюється. Це ж дранка ще з 1928 року. Тож довелось усе підсилювати за власні кошти”, — розповідає Роман Гурницький.

Фото авторки

В одній з кімнат другого поверху облаштують кухню, ще в одній — актову залу. Решта кімнат планують використовувати для різних гуртків. Окрім грантових коштів,  ще 12 тисяч євро будуть внеском комунального підприємства “Плоскирів”.

“Проєкт передбачає, що від нас теж буде внесок: ми закупимо все обладнання — столи, стільці, меблі. Це не обов’язкова умова грантодавця, але співфінансування завжди вітається. Воно додало балів під час оцінювання заявки”, — додає Роман Гурницький.

Фото авторки

Оскільки будівля має статус щойно виявленої пам’ятки архітектури, зовнішні стіни не чіпатимуть узагалі. Залишаться  на своїх місцях і внутрішні перегородки. 

Незабаром “Плоскирів” оголосить тендер на ремонт приміщення та шукатиме виконавця робіт, які мають бути завершені до лютого 2026 року. У рамках цього проєкту не вдасться вирішити питання із доступністю людей з інвалідністю на другий поверх. Не передбачено і облаштування  прилеглої території. На це у майбутньому ще шукатимуть підтримку.  

Проте навіть за таких умов ремонт Дому Людового стане прикладом збереження історичної пам’ятки. І цей приклад виглядає особливо знаково на тлі зовсім іншої історії — системного знищення приміщення колишнього музучилища. 

Підготувала Світлана Русіна

Цей матеріал створено в рамках проєкту «Стійке громадянське суспільство в регіоні Східного партнерства» — це регіональний проєкт, присвячений зміцненню спроможності організацій громадянського суспільства, що фінансується Європейським Союзом і співфінансується Міністерством закордонних справ Чеської Республіки в рамках Програми перехідного співробітництва

Читайте також

Громадські слухання: як працює цей механізм впливу

Перейменування вулиць, реконструкція парків, затвердження детального плану територій та багато чого іншого. На все абсолютно на законних підставах можуть впливати не лише депутати, міський голова, чи члени виконкому, а й звичайні мешканці громади.
Читати далі

Правосуддя поруч: як працює судова система проти домашнього насильства

Таке насильство — не просто конфлікт, чи з'ясування стосунків, як часто намагаються зобразити обвинувачені. Це — система контролю, підкорення, страху.
Читати далі

Життя після фронту: як ветерани шукають для себе роботу

Ветерани повертаються з армії до цивільного життя і шукають себе у ньому. Хтось прямує на попередню роботу в бюджетних установах, хтось — у бізнес, хтось засновує нову справу, а хтось поки що взагалі не знайшов себе.
Читати далі

Залиште Свій Коментар

Якщо Вам відомі факти корупції, повідомте нас

Повідомити про корупцію

©2016-2025, ЖАР.INFO

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (у випадку використання матеріалів сайту онлайн-виданнями з використанням гіперпосилання) на "ЖАР.INFO" не нижче третього абзацу або ж наприкінці матеріалу із вказанням, що це першоджерело та розміщенням посилання (гіперпосилання).

Онлайн-медіа "ЖАР.INFO". Ідентифікатор медіа - R40-05002. Адреса електронної пошти суб’єкта: zvernennia@zhar.org.ua,

ГО "Жіночий Антикорупційний Рух". Усі права захищені.