Парламент воєнного стану: як працюють вихідці з Хмельниччини, обрані за партійними списками
Продовжуємо досліджувати роботу парламентарів, які повʼязані із Хмельниччиною, в умовах воєнного стану. Окрім семи народних депутатів, обраних у мажоритарних округах області, у Верховній Раді України є також вихідці з регіону, які пройшли до парламенту за списками партії «Слуга народу». Це нардепи Володимир Ватрас, Юрій Заславський та Сергій Мандзій. Власне, до цього переліку можна додати і нинішнього голову Верховної Ради Руслана Стефанчука.
Роботу цих народних обранців ми проаналізували за такими ж критеріями, як і діяльність їхніх колег, обраних від мажоритарних округів Хмельниччини: як голосують за рішення, які розглядають у парламенті, які законопроєкти підтримують та чи долучаються до законотворчої роботи.
Майже не голосували “проти”
Від початку повномасштабного вторгнення і станом на 31 жовтня 2023 року у Раді відбулося 4300 голосувань.
У більшості голосувань усі народні депутати-списочники, чию діяльність аналізуємо, підтримують ініціативи, які ставлять на голосування. Відсоток голосувань “за” найбільший у Сергія Мандзія (70 %), а найменший – у Руслана Стефанчука (64 %). Кнопку “Проти” натискають зрідка. Зокрема, Юрій Заславський лише раз висловив у такий спосіб свою незгоду з пропонованою ініціативою. Найчастіше “проти” голосував Руслан Стефанчук – 34 рази.

Участь у голосуваннях (з 24.02.2022 до 31.10.2023)
| Народний депутат | За | Проти | Утримався | Не голосував | Відсутній |
| Володимир Ватрас | 2888 | 6 | 987 | 344 | 75 |
| Юрій Заславський | 2842 | 1 | 640 | 748 | 69 |
| Сергій Мандзій | 2987 | 3 | 1107 | 149 | 54 |
| Руслан Стефанчук | 2748 | 34 | 938 | 280 | 300 |
Які законодавчі ініціативи не підтримували
З 24 лютого 2022 року Володимир Ватрас шість разів голосував “проти”. Він не підтримав окремі поправки до законопроєктів: про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” щодо використання коштів державного фонду регіонального розвитку (№ 9165); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб’єктами державного сектору економіки (№ 7588); про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану (№ 9534); про Державний бюджет України на 2024 рік (№ 10000).

Юрій Заславський натискав кнопку «Проти» лише один раз – він голосував проти поправки до проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб’єктами державного сектору економіки (№ 7588).

Народний депутат Сергій Мандзій голосував проти лише тричі від початку повномасштабної війни: не підтримав дві поправки до проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин (№ 5388) та одну поправку до проєкту Закону про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (№ 10037).

Руслан Стефанчук також не підтримував переважно окремі поправки до законопроєктів, а не проєкти нормативно-правових актів загалом. Більшість його голосувань проти стосується поправок до таких проєктів законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб’єктами державного сектору економіки (№ 7588); про кредитні спілки (№ 5125); про особливості припинення за рішенням власника державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (№ 8205).

Як долучалися до законотворчості
Як свідчить інформація в системі “Електронний законопроект”, з-поміж парламентарів, які обрані за партійним списком і повʼязані із Хмельниччиною, найбільшу кількість проєктів законів та постанов від початку повномасштабної війни ініціював Руслан Стефанчук – 146 проєктів законів і постанов, 136 із яких стали чинними. Однак цей показник зумовлений його повноваженнями як Голови Верховної Ради України. А тому не варто порівнювати ці дані з інформацією про законотворчість інших нардепів-списочників.У доробку Володимира Ватраса139 законодавчих ініціатив (54 стали чинними), у Сергія Мандзія – 43 (20 стали чинними), у Юрія Заславського – 19 (6 стали чинними).

Законотворча діяльність (з 24.02.2022 до 31.10.2023)
| Народний депутат | Кількість ініційованих проєктів законів та постанов | Кількість проєктів законів та постанов, які стали чинними |
| Володимир Ватрас | 139 | 54 |
| Юрій Заславський | 19 | 6 |
| Сергій Мандзій | 43 | 20 |
| Руслан Стефанчук | 146 | 136 |
Традиційно тематика законопроєктів переважно повʼязана із приналежністю нардепа до певного комітету. Так, проєкти нормативно-правових актів, серед співавторів яких вказано Володимира Ватраса, часто стосуються правової політики, оскільки депутат – голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. А член Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Юрій Заславський нерідко долучається до роботи над проєктами законів, дотичних до медичної сфери.
Що ж до інших тенденцій у роботі нардепів, про які можемо говорити в підсумку аналізу, то найбільше впадає у вічі зміна, яка стосується голосувань: якщо до великої війни депутати найчастіше утримувалися під час голосувань, то тепер здебільшого тиснуть кнопку “За”. Це характерно і для мажоритарників від області, і для нардепів, обраних за списком партії. Трансформація, вочевидь, повʼязана із необхідністю швидкого прийняття важливих для держави рішень в умовах воєнного стану.
Підготувала Оксана Банкова
Читайте також
Як голосують та які закони ухвалюють – чим займаються мажоритарники від Хмельниччини після початку великої війни
