У матеріалі «We feed the world»: Ukrainian farmers warn of war’s global effects» автор Luke Harding розповідає про роботу Зернової ініціативи та про те, з чим стикнулись фермери півдня України опісля початку повномасштабного вторгнення: втрата врожаю та техніки, мінування полів та підривання працівників, отримання позики. Втім працювати на полях не припинили.
Ракети летять звідусіль
Проїжджаючи на своїй пошарпаній машині, Валерій Котенко показує місце, де впала російська ракета. Вона впала поруч з його пшеничним полем.
“Це було в грудні. На щастя, вона не вибухнула“, – сказав він. За його словами, ворог часто бомбив південь України. “Вони стріляють по нас, як божевільні. росіяни націлилися на нас, бо вони покидьки. І тому, що ми годуємо світ“.
Українські фермери пережили неспокійні часи відтоді, як у лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення володимира путіна. Земельні угіддя Котенко площею 120 гектарів (300 акрів) розташовані за декілька хвилин їзди від порту Одеси на Чорному морі, по якому минулого тижня вдарили 17 іранських безпілотників. Ракети летять з усіх боків. російські фрегати ведуть вогонь з акваторії моря навколо окупованого Криму. Інші ракети летять зі сходу та з Азовського моря.
У перші місяці тотальної війни Котенку довелося робити запаси свого урожаю: зерна, соняшникової олії й помідорів. Через закриття портів і дорогий автомобільний транспорт ринок впав. У липні 2022 року уряд Володимира Зеленського підписав за посередництва ООН угоду з москвою про відновлення постачання до міжнародних пунктів призначення, включаючи Африку, Азію та Близький Схід.
Чорноморський зерновий коридор спрацював. Котенко зміг продати свій урожай торговцю сировиною, хоч і за низькою ціною. До кінця минулого тижня з Одеси, портів Південний і Чорноморськ вздовж узбережжя вирушило 881 українське судно. Вони перевезли понад 27,5 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції. Значна частина пішла до ЄС.
Невдоволення кремля та затримки суден
кремль висловив невдоволення угодою. Він погрожував відкликати її й минулого місяця заявив, що погодиться лише на 60-денне продовження замість попереднього 120-денного. Під час візиту до Туреччини міністр закордонних справ росії сергій лавров поскаржився, що Захід перешкоджає експорту російського зерна та добрив, і заявив, що кремль може укласти свої власні двосторонні угоди.
Київ, тим часом звинувачує москву в саботажі. російські, турецькі інспектори та інспектори ООН перевіряють кожен вантаж. Київ стверджує, що росіяни навмисно зривають процес, закриваючись у другій половині дня і знаходячи приводи для затримки роботи. У вівторок жодне судно не було пропущено після того, як росія викреслила назви трьох кораблів, представлених українською стороною, коли вони поверталися додому.Заступник міністра інфраструктури України з питань морських портів і судноплавства Юрій Васьков схарактеризував ситуацію як критичну.
“росія порушує умови Чорноморської зернової ініціативи. Вони вирішили змінити плани українських портів. Це неприйнятно“, – сказав він. За його словами, кремль посилював тиск, бо хотів, щоб Захід зняв санкції з його сільськогосподарського сектору.
Васьков попередив, що якщо угода зірветься, світові ціни на продовольство зростуть на 15%. За його словами, більш ніж половина українського експорту зерна – 6-7 мільйонів тонн на місяць – йшло морським шляхом. У вівторок ООН заявила, що ведуть інтенсивні переговори із залученими сторонами.
“В інтересах кожного продовжувати реалізацію ініціативи“, – наголошується в документі, заявляючи, що вона принесла користь “мільйонам вразливих домогосподарств і домогосподарств з низьким доходом у всьому світі“.
Черга українських суден
П’ятдесят українських суден стоять у черзі на прибуття.
“росіяни думають, що вони головні в цій ситуації. Вони вважають себе вищою расою. Це не так“, – сказав Котенко, назвавши путіна “російським Гітлером“. Він додав: “росія хоче, щоб ми були рабами. Ми перестали бути рабами в 1991 році, коли Україна відокремилася від радянського союзу. Тепер путін хоче, щоб ми повернулися в новий срср. Ми тут боремося з російським фашизмом“.
Ферма Котенко знаходиться в селі Березань з населенням 1 000 осіб. У комуністичні часи його батько був головою колгоспу. Поля зрошує іригаційна система радянських часів. За його словами, ціни відновилися після торішньої найнижчої позначки. Однак паливо та добрива коштували дорожче, а воєнна нажива додалася до обрахунків.
“Я заробляю достатньо, щоб жити. Найголовніше – це перемога“, – сказав Котенко.
Витрати фермерів зросли
Андрій Вадатурський, виконавчий директор “Нібулона”, найбільшої в Україні зернової логістичної компанії, підтвердив, що витрати різко зросли. За його словами, зросли з 12 до 92 доларів за тонну пшениці, що продається за 270 доларів. В результаті українські фермери в цьому сезоні посіяли на 40% менше зернових культур. Дефіцит буде гостро відчуватися з наступного року, попередив він, і складатиме 27 мільйонів тонн зерна.
“Я боюся, що це може бути бомба, міграційна бомба“, – сказав Вадатурський.
Цілком ймовірно, що країни північної Африки будуть відчувати голод, що, своєю чергою, призведе до міграції в Європу. За його словами, путін добре розуміє ситуацію.
“росіяни поводяться як гангстери. Вони створили проблему. Вони вбивають українців і не зважають на закон“.
Навмисне вбивство
Батько Вадатурського Олексій і мати Раїса загинули в липні минулого року, коли російська крилата ракета потрапила в їх віллу в портовому місті Миколаїв. Олексій в той час був головою “Нібулона”, проєвропейськи налаштований бізнесмен і віцеголова Української зернової асоціації. Зеленський описав його смерть як “навмисне вбивство”. Це сталося якраз в той момент, коли перший український суховантаж із зерном збирався відчалювати.
У бесіді з The Guardian Вадатурський сказав, що немає прямих доказів того, що москва вбила його батьків. Але він додав, що ракета потрапила в їх спальню, зазначивши: “Вікна в 10 метрах від них не були розбиті“. 80 суден компанії застрягли в Миколаєві разом з 39 іншими суднами. Його порт на річці Південний Буг не є частиною зернової ініціативи, що означає вищі транспортні витрати для експортерів.
Енді Хандер, президент торгової палати США в Києві, сказав, що бізнес хоче, щоб коридор був продовжений як мінімум на один рік, включаючи порт міста Миколаїв. Він сказав:
“Глобальні ланцюги постачання продовольства та безпека, включаючи світові ціни на продовольство й рівень голоду, знову знаходяться під значним ризиком через штучне скорочення російською стороною обсягів експорту українських зернових і олійних культур“.
Позики фемерів та постійна небезпека
В іншій частині Одеської області фермер Євген Бабалік сказав, що він пережив торішні труднощі, позичивши 100 тисяч доларів (80 тисяч фунтів стерлінгів). Оскільки банки не бажали надавати кредити, гроші надійшли з урядової програми, підтриманої Європейським банком реконструкції та розвитку. Кредит допоміг йому продовжувати роботу. Це означало, що йому не довелося звільнити жодного з 12 працівників, які працювали на його фермі площею 1 600 гектар.
Бабалік розповів, що він спілкувався з фермерами, які пережили російську окупацію в Херсонській області. Деякі залишилися, інші втекли. Солдати викрадали трактори і розстрілювали стару сільськогосподарську техніку.
“Один друг міг бачити по GPS-трекеру, що його зернозбиральний комбайн знаходиться в Чечні, – сказав він. – Вони опиняються в росії і Криму“. За його словами, росіяни замінували сільськогосподарські угіддя, в результаті чого багато працівників ферми підірвалися.
Його ферма розташована поруч з портом Південний, розлогим комплексом сріблястих зерносховищ, стоянок для вантажівок і адміністративних будівель поряд з Чорним морем. За словами Бабаліка, дві ракети впали неподалік. Одна влучила в зерносховище, інша – в електричну підстанцію, за 700 метрів від його зерносховища.
“Слава Богу, наша оборона працює. Ми вже звикли до цих атак. Це відбувається постійно. Насправді я не чую вибухів“, – розповів він.
Котенко тим часом їхав дорогою відвідати сусіда, Мамуки Сакеішвілі, який переїхав до України з Грузії 30 років тому. Сакешвілі вирощував солодку кукурудзу, баклажани і перець у великій теплиці. Надворі на брудному подвір’ї вили собаки. Цього року зима була м’якою і незвично вологою, сказав він, додавши, що його овочі будуть продаватися на місцевому ринку.
Патріотичне вирощування
Обидва чоловіки погодилися, що вирощування їжі під час війни було патріотичним у країні, яка традиційно була світовою житницею.
“Ми не можемо воювати, якщо ми голодні. Якщо ми не будемо сіяти, людям нічого буде їсти“, – сказав Котенко.
Він розповів, що купив зернозбиральний комбайн перед вторгненням, ігноруючи побажання своєї дружини, яка сказала йому, що це дорога іграшка. За його словами, з подальшими інвестиціями доведеться почекати, поки Україна не переможе росію.
За словами Котенка, одним з небагатьох бенефіціарів війни стала дика природа України. Минулого року влада заборонила полювання. Котенко сказав, що популяція тварин зросла.
“У нас багато зайців. А також фазани, куріпки і перепели“, – сказав він, коли заєць, як по команді, перебіг через його зелене пшеничне поле і зник у напрямку грядки помідорів. “Це добре. Ми повинні залишити їх у спокої“, – сказав він.
Підготували Альона Береза, Валентина Повзун
Читайте також
“Більша частина врожаю мертва”: як росія нищила українське зерно
Що загрожує роботодавцеві, якщо працівник не зʼявиться до військкомату
