Щороку кількість користувачів соціальних мереж зростає. За результатами дослідження української ІТ-компанії GlobalLogic, у липні цього року частка людей, які зареєстровані в соціальних мережах в Україні становила майже 77%. З-поміж трьох найпопулярніших – «Ютуб», «Інстаграм» та «Фейсбук».
Комусь соціальні мережі потрібні, щоб дізнаватися останні новини та ділитися вдалими світлинами. Утім для багатьох людей комунікація в соціальних мережах – це можливість просувати власні ідеї, ділитися своїм досвідом, спілкуватися з однодумцями.
Про що ж треба знати, щоб допис у фейсбуці не став підставою для судового розгляду, а важлива інформація охопила якнайбільшу аудиторію? «Комунікація в соцмережах: законодавчі обмеження та механізми для ефективного спілкування» – вебінар, який для мешканців громад, зокрема працівників бібліотек Хмельниччини, організували громадська організація «Жіночий Антикорупційний Рух» та Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області за сприяння Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки. Говорили про те, яких законодавчих рамок треба дотримуватися, щоб не порушувати закон, а також які інструменти використовувати для комунікації в соцмережах та взагалі – як та де краще це робити.
Як законодавство регулює поширення інформації в соцмережах
Хоча фахівці з права й зазначають, що в українському законодавстві немає чіткого правового регулювання правовідносин у сфері соцмереж, та все ж низку правил, яких слід дотримуватися, можна виокремити.
Зокрема, як зазначила виконувачка обовʼязків директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Ольга Чорна, про вимоги законодавства треба памʼятати, розміщуючи фото інших осіб в соцмережах.
«Відповідно до частини 1 статті 308 Цивільного кодексу України, фотографії, на яких зображені фізичні особи, можуть бути публічно показані та розповсюджені лише за згодою цих осіб. Особливо ретельними раджу бути при оприлюдненні світлин дітей. По-перше, якщо ви маєте намір фотографувати чи знімати на відео дітей і потім використовувати ці фото чи відео з певною метою, обовʼязково слід отримати згоду батьків. Причому згода повинна передбачати, як і де фото будуть використані – наприклад, для сайту школи. По-друге, одним із головних принципів Конвенції ООН про права дитини є право дитини на участь і вирішенні питань, які її стосуються. Це означає, що бажано питати згоду дитини на фото- чи іншу зйомку й у неї самої, а також враховувати її думку», – пояснила Ольга Чорна.
Окремі заборони, про які українцям постійно нагадують в умовах воєнного стану, спрямовані на те, щоб не зашкодити Збройним Силам України. Йдеться про те, що не можна оприлюднювати інформацію про точні цілі та стратегічні обʼєкти ураження, переміщення військових, розташування військової техніки тощо.
Як зазначила юристка, відповідальність за публікацію фото чи даних про військових визначається статтею 114-2 Кримінального кодексу України. Порушникам загрожує позбавлення волі від 5 до 8 років, або – якщо це призвело до тяжких наслідків, зокрема до загибелі людей, військовослужбовців, знищення техніки, – це вважається особливо тяжким злочином і передбачає позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.
Корисні поради для медійної активності
Щоб донести інформацію до аудиторії в соцмережах, важливо знати, які інструменти для цього можна використати. Наприклад, щоб підготувати контент для фейсбук-сторінки публічної особи чи організації, важливо аналізувати статистику цієї сторінки. Так можна дізнатися, хто стежить за сторінкою (стать, вік, місце перебування), які дописи за тематикою чи форматом є найбільш популярними, у який час аудиторія сторінки чи групи найбільш активна. Усе це допоможе підлаштувати контент під інтереси та потреби читачів.
«Інформація на вашій сторінці повинна бути цікавою насамперед аудиторії, а не вам. Якщо хочете, щоб вашу сторінку читали, публікуйте важливий та різноплановий контент – корисний, комунікативний, репутаційний, розважальний, поширюйте його в місцевих та профільних групах. Фахівці також радять дотримуватися єдиного стилю в оформленні сторінки, оперативно відповідати на коментарі під дописами та звернення в приватних повідомленнях, взаємодіяти з аудиторією, створюючи події, організовуючи прямі трансляції», — розповіла начальниця відділу комунікацій та правопросвітництва Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Оксана Банкова.
Кожна соцмережа вимагає свого контенту
Досвідом роботи в соціальних мережах поділилася голова громадської організації «Жіночий Антикорупційний Рух», журналістка Альона Береза. Вона зауважила, що будь-яка активність повинна передбачати медійну складову.
«Якщо ви хочете, щоб про вас дізналися, ви повинні про себе розповідати. Насамперед в соцмережах. Звичайно, не потрібно реєструватися в усіх соціальних мережах одразу, варто обрати ті, які підходять для поширення інформації саме про вашу діяльність», – порадила медійниця та громадська діячка.
Щоб спілкування в соціальних мережах було справді ефективним, Альона Береза запропонувала дотримуватися таких правил:
- обирати ті соцмережі, в яких точно є ваша аудиторія;
- бути готовими регулярно працювати над контентом та розміщувати його;
- слідкувати за трендами;
- якщо формат контенту «не заходить», не боятися його змінювати;
- кожна соцмережа вимагає свого контенту та особливого формату.
Вона також розповіла, для чого організації розробляти брендбук та організовувати колаборації, яких знань та вмінь потребує адміністрування сайту. А відтак на прикладах продемонструвала, які підходи та який формат контенту ГО «ЖАР» та редакція ЖАР.INFO використовують для своїх профілів у інстаграмі та телеграмі, сторінки в фейсбуці, а також на каналі в ютубі.
До вебінару в якості спікерки також долучилася представниця ініціативи «Активна громада Хмельницького» Юлія Мазур. Вона пояснила учасникам заходу, як розпізнавати фейки та маніпуляції в соцмережах, яким повідомленням варто довіряти, а які потребують ретельної перевірки. Розповіла, за якими критеріями можна перевірити, чи новина або вебсторінка варті довіри. За словами активістки, недовіру повинні викликати, зокрема, надміру емоційні заголовки, однобічне подання матеріалу, помилки в тексті. Ці поради стали особливо актуальними, коли ворог веде ще й інформаційну війну в Україні.
На завершення вебінару, до якого долучилися понад 60 учасників, завідувачка сектору регіональної і правової інформації Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки Зоя Філіпенко відзначила, що учасники отримали чимало корисної інформації, яка обов’язково стане в пригоді тим, хто бажає розвивати свої сторінки в соціальних мережах. А організатори висловили готовність й надалі ділитися своїми знаннями й досвідом з мешканцями громад, а також закликали учасників до цікавих колаборацій.
Читайте також “Просто про складне: юристів Хмельниччини навчали комунікувати правову тематику в медіа”
Також про важливість активної громадянської позиції читайте у “Хто, якщо не Я?”: у Хмельницькому молодь обговорювала громадський активізм”
