“Мій друг помер вдома. Це була неділя, а ховали його у вівторок. Їм (родичам померлого. – Ред.) запропонували, що можна підвезти туди (у морг на території міської лікарні. – Ред.), щоб він там знаходився якийсь певний час, скільки потрібно, щоб був процес поховання. І все. Родичі приїхали туди, помістили тіло…”, – розповідає про новий морг хмельничанка Лідія (ім’я на прохання жінки змінене).

У 2024 році на території Хмельницької міської лікарні з’явився морг. Про його існування не повідомляли публічно, але дізнатися про нього неважко — на території висить вказівник, над входом великими літерами написано “морг”, а на дверях — приклеєний аркуш з тією ж назвою. Поруч — табличка, виконана у стилі міських комунальних установ: герб Хмельницького і напис “Хмельницький міський патологоанатомічний центр”. Проте якщо придивитися уважніше, можна побачити дві літери — “ПП”. Це приватне підприємство.

“Ну, так і нормально” – можливо, скаже хтось. Моргу чи то патологоанатомічного центру в лікарні раніше не було, а тепер ось є. Це багато чого спрощує і для лікарні, і для родичів померлих, адже раніше тіла, принаймні у Хмельницькому, доводилося транспортували в патцентр на території обласної лікарні. Але, попри офіційну вивіску, називати це місце повноцінним патологоанатомічним центром — це введення людей в оману. І цей факт, і сама поява закладу на території лікарні в нас викликали низку питань, тож ми вирішили розібрати ситуацію детальніше. 

Як до моргу потрапляють тіла? 

Та пропозиція відвести тіло у морг міської лікарні, з якої починається цей текст, за словами нашої співрозмовниці надійшла від однієї з місцевих ритуальних служб. Лідія каже, що вибору як такого ніхто не пропонував:

— (журналістка) Чи була альтернатива у родичів покійного, куди везти тіло?

— (Лідія) Я так зрозуміла, що не було ніякої альтернативи. 

За словами жінки, все разом родичам обійшлося у 20 тисяч гривень. Гроші платили ритуальній службі. 

 Нам вдалося зафіксувати неподалік від нового моргу ритуальне авто компанії “Memento mori”.

За словами директора лікарні Валерія Гарбузюка, сюди також привозять і тіла померлих під час лікування безпосередньо в його закладі. Іронічно, але колеги Гарбузюка до останнього нічого про роботу нового моргу не знали. Співробітниця, з якою нам вдалося поговорити, каже, що морг вона сама помітила тільки у вересні 2024-го і сталося це випадково, адже начальство про це не повідомляло. 

Тож доволі активна робота нового приватного моргу на території комунальної лікарні не комунікувалася публічно, що може здаватися дещо дивним. Втім, частинку можливо пояснення ми отримали від працівниці лікарні, яка повідомила нам це на умовах анонімності. Жінка каже, що тіла тут зараз лише зберігають.

“Якщо нема розтину, то ці хворі перебувають у нас в морзі. Санітарки вивозять тіло, але не заводять його до моргу. Хтось інший забирає. Якщо є потреба — везуть в обласну (обласний патологоанатомічний центр) для експертизи”, – розповідає працівниця лікарні. 

Валерій Гарбузюк підтверджує – розтини тут не роблять. І додає – рішення приймають родичі померлих.

“Родичі мають вільне право відмовитись від послуг, які їм надають, та обрати будь яку іншу фірму”, – каже Валерій Гарбузюк. 

При цьому патологоанатомічні розтини проводиться обов’язково за наявності підозри на насильницьку смерть. Проводяться і випадках, коли смерть людини настала в закладі охорони здоров’я (за винятком, коли родичі написали письмову відмову). Якщо ж цього тут не роблять, то табличка з назвою “патологоанатомічний центр”, що висить на вході, – лише фікція. Адже “патанатомічний” у нормативних документах вживається у контексті дослідження причин смерті, а не лише зберігання тіл. 

Це змусило нас дослідити заклад детальніше. 

Де ліцензія? 

Паталогоанатомічні центри повинні отримувати від Міністерства охорони здоров’я відповідні ліцензії. Але у ПП “Хмельницький міський патологоанатомічний центр” її немає.

Керівниця підприємства Олена Борищук каже – вона і не потрібна, адже вони займаються виключно організацією поховань та наданням суміжних послуг, що не потребує ліцензування. Це вкотре повертає нас до таблички на вході, але Борищук відповідає – це всього лиш назва, а назву бізнес може вибирати яку заманеться:

“Використання назви “Хмельницький міський патологоанатомічний центр” не заборонене нормами Цивільного кодексу України, Закону України про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, Закону України “Про державну реєстрацію юриличний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань”, – зазначає Олена Борищук. 

Водночас юристка Руслана Слободянюк коментує: у такому випадку йдеться про  поширенням інформації, яка вводить в оману.

“Використання вивіски “патологоанатомічний центр” без відповідної ліцензії на медичну практику може розглядатися як введення споживача в оману щодо характеру діяльності закладу. Це може призвести до юридичних наслідків, зокрема, вимоги змінити назву або вивіску закладу”, – зазначає юристка. 

Ба більше, ПП “Хмельницький міський патологоанатомічний центр” в офіційних документах основним видом своєї діяльності зазначило не організацію чи суміжні послуги, про які каже Борищук, а саме “загальну медичну практику”. І вона все ж потребує ліцензування на рівні Міністерства охорони здоров’я. 

“Відповідно до законодавства, будь-який заклад охорони здоров’я має здійснювати діяльність після державної реєстрації та отримання ліцензії на медичну практику, зокрема за спеціальністю “патологічна анатомія”. Ліцензійні умови встановлюють обов’язкові вимоги до персоналу, матеріально-технічної бази, організації процесів — для всіх юридичних осіб, незалежно від форми власності”, – пояснює перший заступник Міністра охорони здоров’я Сергій Дубров. 

Для отримання такої ліцензії потрібно надати документи про приміщення, обладнання та персонал. І до цього також виникають питання.

По-перше, станом на 2024 рік, відповідно до даних з відкритих джерел, у штаті “патологоанатомічного центру” працювали усього двоє людей. 

По-друге, морг розташувався прямо перед вікнами лікувальних корпусів. Окремо для закладів, де не здійснюють розтинів, вимоги щодо їхнього розміщення не прописані. А от щодо патологоанатомічних відділень, закладів судово-медичної експертизи, включно з ритуальною групою приміщень, вони є. Згідно з державними будівельними нормами, перелічені приміщення не повинні бути візуально доступними з вікон палат або житлових будівель. Їхні входи мають бути відмежованими і не кидатися в очі. 

Такі вимоги існують не лише з естетичних міркувань — йдеться про етичну складову перебування в лікарні.

Втім, директор лікарні вважає таке місце розташування прийнятним. 

“Я починав працювати практичним лікарем в обласній лікарні. Де весь час було переміщення тіл з корпусів до моргу та стояли ритуальні авто. Тому звик до такого явища. Відповідно нічого інакшого сказати не можу”, – зазначив Валерій Гарбузюк. 

То чий же морг? 

Приватне підприємство “Хмельницький міський патологоанатомічний центр” зареєстроване 3 лютого 2023 року. На той момент воно мало назву “НК Сервізі” і в якості основного напрямку діяльності вказало організацію поховань і надання суміжних послуг (такі послуги передбачають підготовку тіла для поховання або кремації, бальзамування та надання інших похоронних послуг – Ред.), про які і згадувала Олена Борищук у своєму коментарі. 

У вересні того ж року підприємство перейменували, основним видом діяльності стала “загальна медична практика”, а статутний капітал зріс з 10 тисяч гривень до 2 мільйонів.

Ще за рік підприємство змінило юридичну адресу — з квартири в житловому будинку “переїхало” до приміщення на території міської лікарні (провулок Проскурівський, 1). Без змін залишилася лише засновниця і директорка — Олена Борищук. 

Інформації в мережі про неї не надто багато. Наприклад, у березні 2024 року її ім’я фігурувало під час підписання меморандуму між обласною військовою адміністрацією, міською лікарнею та приватним підприємством “Хмельницький міський патологоанатомічний центр”.

Втім важливішими для нас видаються спільні світлини Олени Борищук і представників міської ритуальної служби “Memento mori”. Їхнє авто, нагадаю, ми і бачили біля приватного моргу.

В сервісах пошуку за мобільними номерами, які показують як інші абоненти називають одне одного в телефонних книгах, бачимо, що деякі абоненти Борищук підписують як бухгалтерку цієї служби.

Є Олена Борищук і на фото сайту “Memento mori” – разом із керівником ритуальної служби Миколою Козловським. 

Виходить, що Борищук якось пов’язана з ритуальною службою, чий бізнес тепер розширився на територію міської лікарні? Жінка відповідає категорично: 

“Олена Борищук не є працівницею “Мементо морі”, вона є партнером даної організації, як і всі інші на території України. Реклама “Мементо морі” не має ніякого відношення до нашого підприємства, і ми хочемо наголосити про це, – йдеться у відповіді. 

Вже згаданий вище керівник “Memento mori” Микола Козловський озвучує вже дещо іншу версію:

•  (Микола Козловський) У нас з цим підприємством — договір про партнерство. Це приватна  структура, а ми — інше підприємство. 

• (журналістка) Керівниця ПП “Хмельницький міський патологоанатомічний центр” Олена Борищук працює у “Memento mori”?  

• (Микола Козловський) Ні, вона не працює. 

• (журналістка) Ми її на сайті у вас побачили. 

• (Микола Козловський) Якщо вона працює бухгалтером, вона надає бухгалтерські послуги по місту. Я не думаю, що це заборонено. Наприклад, якщо людина займається наданням бухгалтерських послуг, як фізичне підприємство. Я консультувався у неї по деяким питанням. Бо тоді були дійсно великі проблеми з патанатомією.

Та чи всіх ситуативних контрагентів підприємства зазвичай розміщують на своїх сайтах? І який зв’язок між ритуальної службою і моргом? 

Особливості конкурсу

Орендувати підвальне приміщення в міській лікарні площею 124,3 квадратні метри підприємство “НК Сервізі” (яке згодом стало “Хмельницьким міським патологоанатомічним центром”) змогло через відкритий аукціон у квітні 2023 року. А єдиним суперником у торгах виступив…ФОП Козловський Микола Юрійович — керівник тієї самої ритуальної служби “Memento mori”.

ФОП Козловський стартував з пропозиції у менше як 13 тисяч гривень орендної плати за приміщення на місяць і зрештою підвищив її на тисячу гривень. Тим часом “НК Сервізі” всі 3 раунди аукціону  тримало свою початкову пропозицію – 15070 гривень. З нею і виграло. Тож тепер сплачує близько 18 тисяч гривень на місяць разом з ПДВ. 

Сам конкурс, попри вірогідні формальність і зв’язки між учасниками, відбувся у межах закону, пояснює юрист Андрій Швадчак.

“Закон не вимагає перевірки мети використання приміщення орендарем. Частина 9 статті 13 Закону передбачає лише перелік підстав, за яких договір оренди не укладається: санкції, банкрутство, неправдиві дані, відсутність документів, пов’язаність із балансоутримувачем тощо. Організатор перевіряє лише ці критерії”, – каже юрист. 

Подібне відбувається вже не вперше. Про інший такий випадок ми писали в нашому матеріалі “Посадові можливості для бізнесу: лікарня як комерційний ресурс”. 

Цікаво й те, що керівництво лікарні, як виявилося, саме нібито не знало що має відкритися на їхній території. Це приміщення не використовувалося понад три роки, тож за законом його можна передавати в оренду для абсолютно будь-якої діяльності. Після передачі приміщення орендар за власні кошти виконав погоджений із лікарнею ремонт, який сам же й ініціював. В орендованій частині підвалу, згідно зі зверненням орендаря, ремонту потребували системи опалення, водопостачання та водовідведення, електропроводка, стіни.

Директор лікарні Валерій Гарбузюк каже, що нічого не знав про майбутнє цільове призначення будівлі:

• (Валерій Гарбузюк) Це вони нас просили, щоб ми їм дозволили зробити ремонт в приміщенні.

• (журналістка) Тоді вже і стало відомо, що там морг буде? 

• (Валерій Гарбузюк) Ні, ну ми ж не контролюючий орган, ми не поліція, що ми маємо знати. У нас немає там конкретного призначення. Тобто, якби ми, наприклад, виставили на торги, що це під стоматологічний кабінет, а там з’являється гінекологічний кабінет, тоді ми маємо право якісь питання задавати, чому не так. Але так, як в них в договорі оренди написано, що це за будь-яким цільовим призначенням, далі нас не обходить, що вони там роблять. Якщо це не суперечить законодавству.

Керівник міського управління охорони здоров’я запевняє: жодних погоджень із його підрозділом щодо облаштування моргу не було, бо, за його словами, це і не потрібно.

У сухому залишку

Що ми маємо? Історію, де учасники чи не на кожному кроці балансують на межі законності. Маємо ритуальні служби, які активно співпрацюють з цим новим бізнесом. Маємо, ймовірно, формальний орендний конкурс, де переможець, схоже, був визначений наперед. Цей переможець відкриває на території міської лікарні щось, що називає “патологоанатомічним центром”, маскуючи вивіску за зразком комунального закладу. При цьому приватний морг не має ліцензії і “патологоанатомічним центром” по суті не є. Ні керівництво, ні співробітники лікарні до останнього не знали що саме буде розміщуватися під вікнами їхніх лікувальних корпусів.

Підготувала Світлана Русіна 

“Матеріал підготовлено в рамках трирічного проєкту Інституту розвитку регіональної преси в партнерстві з IWPR «Посилення громадського контролю в Україні» (Boosting Citizens Watchdogs in Ukraine) за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва NORAD”