Перейменування вулиць, реконструкція парків, затвердження детального плану територій та багато чого іншого. На все абсолютно на законних підставах можуть впливати не лише депутати, міський голова, чи члени виконкому, а й звичайні мешканці громади. Такий вплив їм забезпечують громадські слухання. Це одна з цілком дієвих форм локальної демократії. Слухання дозволяють висловлювати свою думку про важливі рішення та головне змінювати. Ну, або принаймні пробувати це робити. На словах все гарно.Але як на практиці?

Проведення громадських слухань передбачено Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, який надає територіальним громадам право проводити слухання з будь-якого питання, що належить до компетенції місцевої ради. Також закон встановлює: 

• Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік;
• Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування;
• У кожній громаді правила проведення слухань прописані у її Статуті

Статут Хмельницької громади затвердили у 2024 році, і там громадським слуханням присвячується ціла глава. У ній йдеться: 

• участь без обмежень — кожен має право виступити;
• ведення протоколу, можливість відео-/аудіозапису;
• участь ЗМІ не може бути обмежена.
  

Обговорюватися на громадських слуханнях можна будь-яке питання, яке  належить до компетенції місцевого самоврядування. Є і випадки, коли громадські слухання не просто можливі, а обов’язкові. 

• при розробці містобудівної документації (відповідно до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»);
• з питань екології (згідно із Законом «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Ініціювати громадські слухання може:

• міський голова; 
• 1/5 депутатів міської ради;
• громадська рада при виконкомі; 
• щонайменше 3 громадські об’єднання/ ОСББ /органи самоорганізації; 
• 50 повнолітніх мешканців громади (або 10 — для слухань у межах вулиці, села, будинку).

Ініціатор подає письмове звернення до міського голови із вказаним питанням, місцем і часом слухань. Голова видає розпорядження про їх проведення або, якщо не реагує протягом 10 робочих днів — слухання можуть бути проведені за принципом “мовчазної згоди”.

Рішення на громадських слуханнях ухвалюються голосуванням простою більшістю, а результати оформлюються протоколом. Зафіксовані внаслідок слухань пропозиції розглядаються на засіданнях ради або виконкому. За кожною також пропозицією ухвалюється рішення: врахувати, відхилити або частково врахувати. Інформація публікується на сайті ради протягом 5 днів. Порушення цієї процедури посадовими особами може бути оскаржене в установленому законом порядку.

Отож процедура не просто існує, а й чітко організована. При цьому часто мешканці тергромад не виявляють великої активності щодо участі в громадських слуханнях, зазначає експерт з місцевого самоврядування Сергій Яцковський. За його словами, причини — в обмеженій самоорганізації та низькій зацікавленості в питаннях, які прямо не зачіпають людей. Особливо така ситуація спостерігається саме у міських громадах. Та все кардинально змінюється, якщо порушується тема, яка людям ”болить”. 

“Якщо це  питання буде стосуватися закриття школи, там може бути і 100, і 120, і 150 людей. Були випадки, коли на такі слухання приходили понад 200 осіб. А от якщо це питання екології, ми ще культурно не доросли до того, щоб ставити це питання в пріоритет”, – вважає Сергій Яцковський. 

Тематика громадських слухань може охоплювати широкий спектр питань: від просторового планування, перейменування вулиць і скверів до обговорення тарифів на транспорт, стану зелених зон, ліквідації закладів освіти, або ж концепцій розвитку громадських просторів. Хоча результати слухань не є обов’язковими до виконання, органи місцевого самоврядування зобов’язані їх розглядати перед ухваленням остаточного рішення.

Впродовж 2018–2024 років в Хмельницькій міській територіальній громаді відбулися громадські слухання, які охоплюють різні сфери. Інформацію ми взяли проаналізувавши розділ “консультації з громадськістю” на сайті Хмельницької міської ради.

Зокрема, восени 2024 року на громадських слуханнях пропонували перейменувати вулицю Трудову на вулицю Героя України Дмитра Крамара, який героїчно загинув 6 травня 2023 року під Бахмутом. Із такою пропозицією виступила військова частина, де служив боєць. За наслідками проведених слухань опублікували звіт. У ньому йдеться: обговорення тривало з 22 жовтня по 22 грудня 2024 року у формі електронної консультації. Участь у ньому взяли 183 учасники, з яких усі підтримали ініціативу. Вже у березні 2025 року з’явився відповідний проєкт рішення про перейменування Трудової у Дмитра Крамара.

Є й інші приклади організації громадських слухань у Хмельницькій громаді. З’ясувалося, що не всі оголошення про їхнє проведення публікують у розділі “консультації з громадськістю”, деякі розміщують серед інших численних оголошень на головній сторінці. Наприклад, саме таке відбулося у випадку із обговоренням детального плану території у мікрорайоні “Виставка”. Його провели через Google Meet. Участь взяло шестеро людей: 5 представників профільних управлінь міськради та розробник проєкту будівництва. Водночас не було жодного мешканця прилеглих до запланованої новобудови будинків, що може бути свідченням непрозорості самих слухань. 

Подібне відбулося й у випадку із детальним планом території поруч з дендропарком, зауважує архітектор та громадський активіст Сергій Козак. Оголошення про це слухання активіст не знайшов ані на сайті міської ради, ані на сайті департаменту архітектури. Окрім того, заздалегідь за словами Сергія Козака, не оприлюднили й саму документацію, аби мешканці тергромади могли заздалегідь  проаналізувати  запропоновані зміни. 

“Я у себе на фейсбуці опублікував протокол того слухання. Його склали виконуючий обов’язки головного архітектора, заступниця та секретар — усі працівники міської архітектури. Там немає жодних посилань на дату чи публічне оголошення, жодної інформації про присутніх. Формально — слухання провели, але громадськість там не була присутня”, – зазначає Сергій Козак.

На думку архітектора, вплив на рішення учасників громадських слухань наразі  обмежений. Проте є і випадки, коли активність громади все ж вплинула на результати. 

“Спрацювало, наприклад, під час обговорення змін до генерального плану у 2022 році. Там були активісти, які підняли важливі питання, зокрема щодо екології. Деякі пропозиції тоді дійсно врахували”, – каже активіст. 

Форми проведення громадських слухань

Тож, як ми вже побачили, слухання можуть бути і офлайн, і у формі електронних консультацій, що передбачено чинним законодавством. Також можливі й інші форми: збори, зустрічі, теле- або радіодебати, конференції. 

Водночас, за словами Сергія Яцковського, електронний формат громадських слухань в Україні поки що не працює так, як мав би. Причини — і в обмеженій цифровій грамотності, і в недостатньому інформуванні мешканців. На практиці це означає, що люди не користуються доступними інструментами для участі в процесах місцевого самоврядування. Тож електронна форма залишається формальністю.

“Режим володіння цифровими інструментами середньостатистичної людини в Україні, м’яко кажучи, слабкий. Я не беру молодь чи тих, хто цим займається професійно. Але переважна більшість просто не розбирається. Спитайте пересічного мешканця: “Ти в електронний кабінет податкової заходиш?” – “Ні”. А в кабінет Пенсійного фонду? – “Та ні, що там робити?” — каже Сергій Яцковський.

Не краща ситуація і з офлайн-участю — люди часто навіть не знають про проведення слухань. За словами експерта, комунікація з боку місцевої ради переважно слабка. А змінити ситуацію, на думку експерта, може лише системна ініціатива з боку самих органів місцевого самоврядування.

“Це має бути активна позиція самої ради: інформування, оголошення, комунікація. Але ж поки що — формальний підхід. Провели слухання, прийшло п’ять людей — і відзвітували. І все. Ніхто не запитує: “А чому лише п’ять?” — констатує експерт.

На його думку, має бути політична воля і чіткі правила: якщо процедура неякісна — мають бути наслідки. Інакше громади продовжуватимуть імітувати участь, аби тільки не порушити формальні вимоги.

Отож громадські слухання — це теоретично ефективний інструмент бодай якогось впливу на прийняття рішень в громаді. Проте часто люди або не знають про слухання, або не бачать сенсу брати в них участь. Водночас, коли питання справді зачіпає інтереси мешканців, вони здатні мобілізуватись, і тоді результати слухань можуть впливати на рішення.

Підготувала Світлана Русіна