У матеріалі The Economist  «Why Russian oil and gas is still flowing through Ukraine» автори розповідають про те, що попри більше як річну повномасштабну війну, Україна продовжує транспортування російського газу та нафти своїм трубопроводом. І буде це робити, щоб не похитнути європейську підтримку. Також це дуже впливає на перебіг судових справ, які подали до газпрому європейські клієнти, адже російська сторона не зможе стверджувати про неможливість постачання. Однак договірні відносини України та росії діють до 2024 року і навряд чи будуть продовжені…

російська нафта та газ українським трубопроводом

Це, як висловився український консультант з енергетики, який вважає за краще залишатися анонімним, “іронічно та безглуздо“: у розпал жорстокої війни росії з Україною російські нафта і газ продовжують надходити через українські трубопроводи. До війни Європа залежала від росії у постачанні 40-45% імпортованого газу та близько чверті нафти. Відтоді росія намагалася змусити Європу скасувати економічні санкції, обмежуючи своє постачання. Європа, і собі, майже повністю відмовилась від постачання російської енергетики. Але не повністю. Постійний потік частково є наслідком старої системи, а частково договірному праву, ринковій реальності та політичній доцільності.

Спочатку візьмемо нафту. У грудні минулого року Європа заборонила імпорт морської нафти з росії (за винятком кількох тимчасових винятків). Але як компроміс для країн, які не мають виходу до моря, трубопроводи були звільнені від санкцій. В помсту росія перекрила північний трубопровід “Дружба”, що веде до Польщі та Німеччини. З усім тим, нафта продовжувала надходити по південному трубопроводу “Дружба” через Україну на нафтопереробні заводи в Чехії, Словаччині та Угорщині. Останнє допомагає володимиру путіну підтримувати його особливі відносини з Віктором Орбаном, прем’єр-міністром Угорщини, який послідовно виступає проти санкцій ЄС.

Санкції забороняють цим трьом країнам експортувати паливо, яке вони виробляють з російської нафти, в інші країни, за одним іронічним винятком: вони можуть відправляти його в Україну. Українські нафтопереробні заводи, в основному на понівеченому війною сході країни, сильно постраждали. Через блокаду портів на Чорному морі Україна може отримувати бензин тільки вантажівкою або поїздом.

“З точки зору цинічної військової стратегії, нам все ще потрібна ця нафта“, – говорить український радник з енергетики.

Погрози рф припинити поставки

російський газ, між тим, ніколи не перекривався. Однак, як тільки Європа ввела санкції, росія почала перекривати крани. Попри загадкове руйнування газопроводу “Північний потік” у вересні, росія могла б постачати європейським споживачам газ через українську мережу. Але коли Україна закрила точку входу трубопроводу на окупованій території, росія відмовилася повністю платити за транзит і пригрозила припинити постачання. Україна запропонувала перенаправити газ, але росія знову ж відмовилася. Державна енергетична компанія України “Нафтогаз” звернулася з позовом” в Міжнародний арбітражний суд до російського “Газпрому для вирішення цього спору.

Попередження путіна про те, що Європа “замерзне” без російського газу, так і не виправдалося: зима була теплою, а Європа знайшла інші джерела постачання. До березня частка росії в Європейському імпорті газу впала до 10%. Приблизно половина з цього обсягу припадає на зріджений природний газ, що закуповується у приватної російської компанії. Ще чверть надходить трубопроводом “Турецький потік” в південну Європу. Решта йде через Україну переважно до Словаччини та Австрії. Аналітики очікують, що росія припинить це постачання, що зменшується. Контракт між “Нафтогазом” і “газпромом” закінчується в кінці 2024 року і важко уявити його продовження.

Позиція українських посадових осіб

Українські офіційні особи заявляють, що до тих пір поки європейці купують російський газ, вони будуть виконувати свій контракт на транспортування. Не в їхніх інтересах поставити під загрозу європейську підтримку, піднявши галас. Збереження відкритою української мережі також допомагає європейським клієнтам, які судяться з “газпромом” за те, що він відключив їх. В іншому випадку росіяни змогли б стверджувати, що вибух на “Північному потоці” зробив унеможливив постачання.

Власний попит України на газ скоротився, а більша частина її промисловості зруйнована. Країна виробляє майже достатньо для своїх потреб. Але вона імпортує більшу частину своєї нафти, особливо це стосується дизельного пального для генераторів, які використовуються під час відключень електроенергії й для військової техніки. Україна закуповує дизельне пальне у різних трейдерів, а його походження часто невідоме. Однак український радник з енергетичних питань підтверджує, злегка посміхаючись, що частина палива, яким живляться українські танки, ймовірно, є російським.

Підготували Альона Береза, Валентина Повзун