Чому із “Жовтневого” у Хмельницькому виселяють сім’ї працівників прикордонної академії?

22.05.2023 Публікації
Автор ГО ЖАР

У Хмельницькому з колишнього готелю “Жовтневий” хочуть виселити сім’ї, зокрема і військових. Ініціює виселення Національна академія державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. Навчальний заклад орендує комунальне приміщення в міської ради за символічну плату — 1 гривню на рік. Уперше серйозно про виселення йшлося напередодні російського вторгнення. Тепер історія повторюється. Аби розібратися, ми побували в приміщенні, поспілкувалися з мешканцями. А згодом дізналися про позицію академії та міської ради. 

Нічого не змінюється роками 

У приміщенні, яке колись було готельним холом, похмуро й відчувається неприємний запах. Підлога з тріщинами. У кутку збереглася стара телефонна будка. Вона виглядає як символ занедбаності — в інтер’єрі тут нічого не змінюється роками.

Хол “Жовтневого”. Фото авторки

П’ятиповерховий готель “Жовтневий” в середмісті Хмельницького давно не функціює як готель. Хоча за звичкою і для простоти саме так його і називають містяни досі. Другий поверх тут умовно закріплений за працівниками комунальних підприємств міської ради. З кінця 90-х років у будівлі також мешкають представники Національної академії державної прикордонної служби України. Спочатку на четвертому й п’ятому поверхах оселяли курсантів останнього четвертого курсу. Зараз у приміщенні живуть родини працівників навчального закладу, частина з яких військові.

Жителі готелю “Жовтневий”. Фото авторки

Люди мешкають у “Жовтневому” роками — це всі, хто свого часу отримав тут кімнати за рішенням квартирної комісії при академії. За цей час вони як могли облаштовували побут: зробили ремонт у кімнатах, встановили нові двері, вікна та сантехніку. Періодично виникало питання про необхідність їх виселення. Для цього, за словами мешканців, в академії щоразу вишукували нові причини. 

“Наприклад, ректор надіслав нам листа, що не можна користуватися бойлерами, електрочайниками, іншими електроприладами і до певної дати ми повинні від них відмовитися. Ми відповіли, що маємо право. Адже колись у нас був прорив гарячої труби, приїхали з “Теплокомуненерго” (місцеве комунальне теплопостачальне підприємство — Ред.). Але, згідно з договором, обслуговувати має академія. А там відмовилися, тому нам перерізали гарячу воду. Проте дозволили встановити бойлери — перед тим ми поміняли за свій кошт проводку”, — розповідає Вікторія Іванова, чоловік якої працює в академії артистом оркестру. 

Кімната дітей родини Іванових. Фото авторки

“Щоб привести кімнату в житловий стан, ми замовили за власні кошти вікно, поміняли проводку, розетки, лічильник, плінтуси, навіть підлогу. Старий умивальник та унітаз хотіли здати коменданту, на що вона сказала викинути його на смітник — настільки вони були в поганому стані”, — каже цивільна працівниця прикордонної академії Марина Ястремська, чоловік якої військовослужбовець та воював в зоні ООС, а зараз служить у Львові.  

“Робили нам тут збори. Сварилися через те, що ми встановили двері в коридорах. А зробили ми це, тому що сюди ходили безхатьки та ті, хто розпивали спиртне”, — каже мешканка “Жовтневого” Наталія Семенюк, вдова загиблого прикордонника Олександра Семенюка. 

Наталія Семенюк. Фото авторки 

Чоловік Наталії працював в академії упродовж 15 років, служив і в зоні ООС. На початку повномасштабного вторгнення воював у складі зведеного загону прикордонників та полку “Азов”, загинув в березні 2022 року під час оборони Маріуполя. Офіційно з Держприкордонслужби жінці підтвердили його загибель майже через два місяці після трагедії. Тепер вона залишалася з двома неповнолітніми дітьми, молодший з яких має інвалідність.   

“Коли чоловік був живий, ми отримали компенсацію за житло — 3-4 тисячі гривень на місяць. Оскільки я цивільна людина, мені не сплачують нічого. Батьки мої — пенсіонери. Підтримують нас тільки друзі чоловіка”, — розповідає Наталія Семенюк

Олександр Семенюк. Володар ордена “За мужність ІІІ ступеню”. Фото Наталії Семенюк 

Для сімей з дітьми проживання в “Жовтневому” — це суттєве заощадження родинного бюджету. Адже за двокімнатну квартиру в нормальному стані довелося б сплачувати понад 10 тисяч гривень в обласному центрі. У колишньому ж готелі за дві невеликі кімнати й кухню мешканці платять під час опалювального сезону близько 4 тисяч, в інший період — менш як 3 тисячі гривень. 

Чому академія напосідає з виселенням? 

У січні 2022-го року жителям “Жовтневого” оголосили про необхідність виселитися, адже мав вчергове закінчитися період оренди між міською радою та академією. Тепер все видавалося серйознішим, ніж раніше. Адже заступник міського голови Василь Новачок наполягав, що згідно із Законом “Про оренду державного і комунального майна” міська рада більше не буде здавати нежитлове приміщення фактично безплатно. Академія ж, мовляв, сплачувати кошти за оренду, замість символічної 1 гривні, не може собі дозволити. 

Проте після 24 лютого 2022 року міська рада перестала форсувати питання припинення угоди оренди житла. А в “Жовтневому” з’явилося оголошення про те, що на період воєнного стану та 4 місяці після його завершення договір оренди між міською радою та закладом продовжується.

Оголошення про продовження договору оренди. Фото Вікторії Іванової 

Щоправда, уже за рік жителям знову почали приходити “листи щастя” від академії. Зміст приблизно такого ж характеру — виселитися. І зробити це необхідно до 10 травня 2023 року. 

Повідомлення про необхідність виселитися. Фото авторки

Згідно зі зверненням ректора академії Олександра Луцького до міського голови Олександра Симчишина, заклад у 2023 році вже не може оплачувати за весь комплекс, у якому проживають лише 20% сімей (не враховуючи родини, які мешкають тут за рішенням виконавчого комітету міської ради). 

Звернення ректора академії до Хмельницького міського голови. Фото авторки

Як бачимо, у зверненні йдеться про “все менше сімей”. За словами начальника пресцентру академії Івана Галкіна, таких наразі близько 20. Хоча ще взимку 2022-го їх було принаймні втричі більше. 

“Така робота проводилася на початку 2022 року, оскільки на той момент там було близько 70 сімей. Потрохи люди відселяються, знаходять можливості жити в іншому місці. Станом на зараз по “Жовтневому” нічого не змінилося. Це навіть не житлове приміщення. Там просто живуть люди, які працюють в академії, і пенсіонери (колишні працівники закладу — Ред.). Ніхто не виселяє примусово. Ми просто надсилаємо листи із проханням, оскільки рано чи пізно воєнний стан буде закінчений”, — каже Іван Галкін. 

Мешканці “Жовтневого” пояснюють: люди відселялися не тому, що підшукали інше житло, а тому, що в академії налякали відповідальністю за ремонти в помешканнях. 

Після чергової новини про виселення Наталя Семенюк побувала в ректора академії. Він, за її словами, повідомив: академія надати житло їй та двом дітям не може. 

“Він запропонував оселити нас хіба що в себе вдома. Я ходила і до міського голови Олександра  Симчишина, який сказав, що забезпечити власним житлом вони нас не здатні. Тому я можу викидати всі листи (від академії — Ред.) і проживати у “Жовтневому” далі”. Але ж ніде офіційно не зафіксовано, — ділиться Наталія Семенюк.  

Виселення — не ініціатива міської ради, зауважує заступник міського голови Василь Новачок. Але підкреслює: офіційно це нежитлове приміщення, яке в майбутньому академія має повернути місту.

“Це нежитлове приміщення справді було передано для проживання курсантів-прикордонників. Чомусь академія вирішила туди оселяти людей із сім’ями. Щодо правильності чи неправильності цієї ініціативи ми коментувати не будемо. Щодо того, чи повинні надавати житло, — теж не будемо. Але Хмельницька міська рада цей процес не форсує, розуміючи, що війна й, особливо, що там живуть сім’ї військових. Що стосується вдови Семенюка — це окреме питання. Для Хмельницької міської ради всі сім’ї, рідні яких загинули на війні, особливі. І до них буде особлива увага”, — пояснює Василь Новачок, не уточнюючи, що має на увазі під “особливою увагою”.

Фасад колишнього готелю “Жовтневий”. Фото авторки

Скільки точно людей наразі проживають у “Жовтневому” — про це, каже Василь Новачок, міській раді невідомо. Відома лише кількість родин, які колись отримали тут кімнати від міської ради. 

“Більшість людей, які отримували від міської ради, це ті, хто там більше не працює. Таких там близько 20 сімей. Є ще люди від Управління Нацполіції, СБУ, прокуратури”, — перелічує посадовець. 

За словами Івана Галкіна, щомісячно академія витрачає до 10 тисяч гривень на оплату двох працівників, які залучаються до господарських робіт у “Жовтневому”. Решта коштів — це комунальні послуги, їх оплачують самі мешканці колишнього готелю. Жителі ж додають: у разі побутових проблем усувають їх за власний кошт. Ми попросили прокоментувати це Василя Новачка.

  • Якщо стається якась аварія, припустимо з водою, хто це має усувати?
  • Академія. 
  • А вони усувають?
  • Ну, дивіться, місто віддало академії приміщення у безоплатне користування у центрі міста. Тому вона має доглядати той будинок і ремонтувати, і забезпечувати послугами. 
  • Неналежно обслуговуючи приміщення, вони його псують?
  • Псують. На ньому є великі тріщини.
Сходи на другий поверх у “Жовтневому”. Фото авторки

Перспективи для мешканців 

Мешканці, з якими ми поспілкувалися, перебувають на квартирному обліку. До прикладу, сім’я Іванових — у черзі на службове житло та у загальній черзі від Держприкордонслужби. Як каже Вікторія Іванова, їхня родина не виселяється з “Жовтневого”, тому що не вірить у справедливе просування черги. 

“Ректор нам сказав, що ми можемо отримати житло і щоб ми ставали на чергу. Так ми 16 років уже у тій черзі. Як стояли 221-ми, так і стоїмо. Хоча є й такі, які були після нас, але вже отримали житло давно”, — зауважує мешканка “Жовтневого”. 

Від 2016 до 2023 року академії передали 135 квартир, які були заселені, — такі дані надав нам Іван Галкін, уточнивши, після 24 лютого 2022-го житло не отримував ніхто. Скільки ж мешканців колишнього готелю “Жовтневий”, які перебували на квартирному обліку від Держприкордонслужби, отримали квартири — такою інформацією начальник пресцентру не володіє. Зазначає лише: такі люди, на його думку, точно існують.

“Якщо людина, яка жила в “Жовтневому”, була швидше за когось у черзі і йшло просування з видачі квартир, звісно, вона отримала це житло. Тобто якихось пільг через те, що живуть у “Жовтневому”, ці люди не мають. Вони такі ж військовослужбовці, яких багато. Усе залежить від того, чи буде здаватися якесь житло у Хмельницькому для академії, чи буде відомче житло, чи буде коштом органу місцевого самоврядування, — зазначає Іван Галкін. 

Як з’ясувалося, у разі переведення військовослужбовців в інший підрозділ його черга у Хмельницькому вже не чинна. 

“Коли чоловіка переводили, зняли з обліку цієї частини й перевели на облік в іншу”, — зазначає Марина Ястремська

“Взимку, коли я виясняла, чому нас не забезпечують житлом, мені сказали, що чоловік не стоїть на обліку взагалі. Довідок у нас немає — всю особову справу чоловіка передали в Донецький загін”, — каже Наталія Семенюк. 

За словами Івана Галкіна, існує дві черги: квартирна та на отримання службового житла. При переміщенні на інше місце служби військовослужбовці пишуть рапорт на керівника, у якому просять у зв’язку із призначенням на іншу посаду направити їхню житлову справу до іншого прикордонного загону. Після чого стають на облік на новому місці, але з таким же роком реєстрації. Якщо ж військовослужбовці при переведенні в інше місце не стануть на квартирний облік там, вони автоматично “злітають” зі своєї черговості. 

“А от службове житло, яке видається на період проходження служби або у прикордонному загоні або в Національній академії, військовослужбовці мають здавати за умови, що їм надається нове службове житло на новому місці служби. Але, на жаль, є такі ситуації, коли військовослужбовець може не отримати інше службове житло. І відповідно або він буде доїжджати зі старого, або його сім’я буде там проживати певний час”, — зауважує Іван Галкін

Проте вдова, яка не є військовослужбовицею, тепер не може розраховувати ані на власне житло, ані на службову квартиру від Держприкордонслужби. Тому Наталя Семенюк від жовтня 2022 року в черзі на житло від міської ради — 29-та у переліку. 

“Бог його знає, як ці квартири даватимуть. Може, одну на рік, і нам доведеться перебувати у черзі 20 років”, — непокоїться Наталія Семенюк

Заступник міського голови Василь Новачок наполягає, що гуртожитку в колишньому готелі після завершення воєнного стану точно не буде. Бо таке приміщення, на його думку, псуватиме вигляд середмістя. Поки ж питання із житлом для жителів “Жовтневого” знову в стані заморозки. А мешканці, як і раніше, не впевнені, чи можуть розраховувати на отримання власного житла в майбутньому. 

Підготувала Світлана Русіна

Читайте також

«Коли останній вибух був, ми вже описували пошкодження» — Хмельницький після атаки росіян 13 травня

“Перлинний” зашморг: депутат Хмельницької облради забудовує місто з порушеннями

Читайте також

Шпигунська війна: як ЦРУ таємно допомагає Україні боротися з путіним (продовження)

Адам Ентус і Майкл Швіртц провели понад 200 інтерв’ю в Україні, кількох інших європейських країнах і США, щоб розповісти цю історію.
Читати далі

ЖАР.INFO подали позов до окружного суду на Апарат Верховної Ради України

20 березня редакція ЖАР.INFO подала судовий позов на Апарат Верховної Ради України через відмову надати публічну інформацію на запит щодо закордонних відряджень народних депутатів.
Читати далі

Узяти до відома та ліквідація комунальної аптеки: шепетівські районні обранці зустрілися вперше за 10 місяців

За словами голови Шепетівської райради Олега Кулінського, «занадто важливих проблем в житті нашої громади не було, тому і збиратися депутатам не було необхідним».
Читати далі

Залиште Свій Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Якщо Вам відомі факти корупції, повідомте нас

Повідомити про корупцію