Якщо уявити собі найуразливіший образ зими, то це, мабуть, людина без дому на морозі. У Хмельницькому таких людей не залишають наодинці: їх спеціально розшукують соціальні патрулі та пропонують прихисток у міському Центрі соціальної підтримки та адаптації. 

Як виявляють людей у біді

Працівники Центру регулярно патрулюють вокзали та пункти обігріву. Щоб виявити людей, які потребують допомоги, вони співпрацюють із волонтерами та черговими.

“Ми підходимо до людей, говоримо з ними, пропонуємо приїхати в Центр. Якщо потрібна медична допомога — викликаємо швидку й супроводжуємо людину в лікарню. Якщо медично все гаразд, але людині потрібен обігрів і їжа, — веземо до Центру й надаємо всі необхідні послуги”, — розповідає завідувач відділення нічного перебування Центру соціальної підтримки та адаптації Юрій Щенсневич. 

Від 1 січня під час таких патрулювань виявили 9 людей, які потребували допомоги. Їхній соціальний портрет дуже різний:  чоловіки й жінки різного віку. Більшість з них — місцеві. Трапляються й випадки, коли люди відмовляються скористатися послугами Центру. 

“Вони звикли до такого способу життя, постійно пересуваються між вокзалами. Маємо це поважати, бо не маємо права примусово доставляти людину. Але якщо немає документів або виникають сумніви щодо особи, викликаємо поліцію: встановлюємо особу й тоді, за потреби, поліція привозить людину до нас”, — каже Юрій Щенсневич. 

Також у Центрі реагують на виклики патрульної поліції: якщо десь на зупинці чи просто неба хтось сидить, замерзає або просить допомоги. Співпрацюють і з представниками муніципальних управляючих компаній — частину бездомних виявляють у підвалах або у непридатних для проживання приміщеннях. 

“Наприклад, одного разу ми виявили жінку у приміщенні без світла й вікон — вона лежала просто на підлозі на старому матраці. Родичів не було. Ми підняли її, викликали швидку, поїхали разом із нею в тубдиспансер, де їй зробили необхідні обстеження, переконалися, що туберкульозу немає. Потім привезли її до нас у Центр — помили, переодягли, нагодували”, — пояснює представник Центру.

Як працює відділення нічного перебування 

З дев’ятьох виявлених бездомних четверо прибули до Центру. Там діє відділення нічного перебування. У період холодів навантаження особливо велике — зараз там перебуває понад сорок осіб. У відділенні передбачене один раз на день гаряче харчування, можливість помитися, поголитися, переодягнутися — у закладі є запас чистого одягу та взуття. Також постояльці мають місце для сну, можливість випрати речі, отримати базову медичну допомогу.

“Якщо потрібно — відвозимо до медичного закладу. Допомагаємо у відновленні документів. Термін перебування у Центрі індивідуальний: комусь потрібно лише кілька днів, хтось затримується довше. Якщо людина адекватна й соціалізується — можемо продовжити договір, максимум до пів року”, — зазначає Юрій Щенсневич. 

Серед постояльців є люди, які працюють: хтось підробляє на прибиранні, хтось — на виробництвах, у закладах харчування чи охороні. Є й такі, що працюють кілька днів, а у вихідні допомагають працівникам Центру чистити сніг чи виконувати інші підсобні роботи.    

Також у відділенні діє стаціонарний пункт обігріву. Це місце, де можна обігрітися без оформлення у відділення нічного перебування. Тут є електрочайник, їжа для перекусів, засоби гігієни. Раніше на території Центру взимку встановлювали також мобільний пункт обігріву — намет, розрахований на одночасне перебування 50 осіб. Наразі цей намет розгорнули на вулиці Інститутській, поблизу із приміщенням колишнього кінотеатру “Проскурів”. У ньому є генератори, буржуйки, опалювально-варильна піч, кушетки, столи й лавки.

Якщо хтось бачить людину, яка може замерзнути або потребує допомоги, варто звертатися за стаціонарним номером (0382) 67-18-88 або за мобільним 097-758-97-49.  Адреса Центру — м. Хмельницький, вулиця Житецького, 22 (поблизу автовокзалу №5).

Підготувала Світлана Русіна

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.