Дев’ять років тому у Нетішині відбулося резонансне вбивство, інформація про яке поширилася всією Україною. Злочин обіцяли розкрити якнайшвидше, а хід розслідування контролював тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Про подію згадували навіть так звані російські ЗМІ, бездоказово, але впевнено наголошуючи на тому, що вбивство нібито скоєне через професійну діяльність потерпілої. Хоча й досі ані правоохоронці, ані знайомі загиблої не мають спільної думки про мотиви злочину.

15 березня 2015 року головну редакторку газети “Нетішинський вісник”  44-річну Ольгу Мороз знайшли мертвою у власній квартирі на першому поверсі однієї з багатоповерхівок. За висновками судмедекспертизи, жінка загинула напередодні від удару тупим предметом по голові. Поліція досі не назвала виконавця вбивства. А коментувати хід розслідування там наразі відмовилися, посилаючись на те, що авторка цього матеріалу не є стороною у кримінальному провадженні. Трохи багатослівнішою виявилася прокуратура, де принаймні назвали кількість допитаних за дев’ять років свідків — понад 700. Ми поспілкувалися з двома з цих людей: старшою сестрою редакторки Ганною Мороз та її приятелькою, колишньою журналісткою, Людмилою Михалєвською. Вони відтворили подробиці події березня 2015 року та поділися своїми припущеннями.  

День вбивства  

Ганна Мороз досі в подробицях пам’ятає 14 березня 2015 року. У той суботній день жінка о 10:45 востаннє спілкувалася зі своєю на 18 років молодшою сестрою Ольгою. 

“Оля телефоном сказала, що на 12-ту годину йтиме на масаж. Я тоді захворіла, і вона спитала, чи не потрібні мені якісь ліки? Я відповіла, що у мене все є”, — згадує жінка.  

Згодом, як розповідає пані Ганна, Ольга розмовляла з іншою їхньою сестрою і сказала тій, що до неї в той момент хтось завітав. 

“Вона сказала сестрі, що перетелефонує, бо до неї прийшли. І натякнула, що ця людина їй неприємна”, — відзначає Ганна Мороз.

Того дня Ольга так і не прийшла на запланований сеанс. А коли масажистка зателефонувала, щоб з’ясувати причину, жінка слухавку не взяла. За декілька хвилин так і поготів телефон вже був поза зоною досяжності. Тобто, його вимкнули. 

Людмила Михалєвська давала свідчення, що 14 березня разом з чоловіком проходила поряд із квартирою Ольги Мороз. Згадує, тоді загалом багато жителів міста атомників охоче йшли на контакт із правоохоронцями. 

“Люди самі хотіли розповідати. У нас містечко маленьке, і давати свідчення в поліції з приводу вбивства дуже відомої тут особи — це непересічна подія в житті, до якої всі намагалися бути причетними”, — зазначає Людмила.  

14 березня увечері Людмила та її чоловік побачили світло у вікнах помешкання Ольги Мороз та навіть спочатку подумали зайти у гості до своєї знайомої, щоб занести їй привезеного із села сала. Проте згадали, що Ольга дотримується посту й продукт тваринного походження не їстиме, а тому в гості так і не завітали.  

“В її квартирі світилося світло в обох вікнах, які виходили на дорогу. Це було 14 березня, приблизно о 19:30. За висновком експерта, тоді Ольга вже була мертвою. Цікаво, хто в квартирі тоді був. Хоча, якби ми тоді таки зайшли, навряд чи, звісно, нам би двері відчинили”, — вважає Людмила.  

За словами сестри загиблої журналістки, тієї ж суботи близько 21-ої години вечора вона також гуляла біля будинку молодшої сестри, але не зайшла, бо не хотіла турбувати своїм візитом. Тоді світла у вікнах квартири вже не було. Згодом Ганна неодноразово телефонувала до сестри, а коли та і недільного ранку не вийшла на зв’язок, взяла ключі від квартири в Ольжиної подруги Галини Косік (зараз головна редакторка “Нетішинського вісника” — Ред.), зайшла до помешкання та виявила сестру мертвою. За рік у коментарі Суспільному жінка повідомила наступне.

“На руках у неї були порізані пальці. Я так думаю, що ножем. Може, захищалася. Може, боролася…”, — зазначила Ганна.

Дверний замок квартири журналістки не пошкодили. А тому родичка запідозрила: жінка знала вбивцю. З помешкання, окрім ноутбука та двох телефонів, викрали сережки, ланцюжок і хрестик.

“До цього часу не знайшли ніде ні золота, ні техніки, ніде нічого”, — зауважує Ганна Мороз. 

Розслідування та версії 

Серед версій злочину, які розглядала поліція, злочин на побутовому ґрунті, з корисливих мотивів та через професійну діяльність. У 2018 році речниця Головного управління Нацполіції Інна Глега у коментарі Суспільному повідомила: розслідування цього вбивства правоохоронці вважають найскладнішими поміж інших. Серед опитаних на той момент свідків речниця назвала і майже 50 водіїв таксі, які в день вбивства працювали у Нетішині на виїздах.

За словами Ганни Мороз,  поліцейські востаннє спілкувалися із нею ще до початку великої війни. Ці розмови, двічі на місяць, завжди ініціювала вона сама. Проте вже два роки жінка не телефонує, а правоохоронці ініціативи поговорити із нею не проявляють. При останньому спілкуванні з поліцією сестрі вбитої журналістки повідомили про допит місцевої жительки, яка була в близьких стосунках із ймовірним причетним до вбивства. 

“Поліція  підозрювала, що ця жінка могла познайомити Олю з убивцею. Вони її перевіряли на поліграфі і стверджують:  не можуть довести, що вона бреше — вона викрутилася. Вони багато кого допитували. Знаю, що всі допитані громадяни України. І з них дехто перебуває у в’язниці за інші злочини”, — каже Ганна Мороз.  

У 2015 році поширювалася версія про ймовірний зв’язок вбивства з нібито підготовкою матеріалу про вирубку лісу поблизу із Нетішином. Проте, за словами Людмили Михалєвської, в цьому медіа ніколи не висвітлювалися резонансні матеріали. 

“Всім хочеться таємничості, резонансності. Але “Нетішинський вісник” — це не видання із викривальними матеріалами. Щось про вирубку у довколишніх лісах в газеті, пригадую, писали. Однак на рівні запитань та оціночних суджень. Оля була досить професійною, щоб одразу не чіпляти ярлики чи робити висновки. Тобто певна критика на шпальтах періодично була, але за таке не вбивають”, — зауважує Людмила.   

Приятелька редакторки схиляється до версії, що вбивство було на особистому ґрунті. І додає: на її думку, злочин міг відбутися і з необережності. 

“Той, хто це зробив, штовхнув її, вона вдарилася, а він просто пішов. А коли повернувся, вона вже була мертвою. Тоді він замів сліди. Тому ноутбук й телефон могли зникнути не через зв’язок із професією. А тому, що там могло бути якесь листування чи фотографії, пов’язані із убивцею”, — зауважує Людмила. 

До “Нетішинського вісника” Ольга Мороз керувала пресслужбою міського голови. Згодом — у 2005-2010 роках — була депутаткою міської ради від партії “Наша Україна”. І саме дотичність до влади та до інформації могли зіграти з журналісткою злий жарт, на думку її старшої сестри. Попри те, що Ганна Мороз не вважає причиною вбивства вирубку лісу, все одно наполягає на версії злочину через професійну діяльність. 

“Сама Ольга не втручалася ні за кого, щоб когось підтримати чи ще там щось. Але була нетерпимою до несправедливості, могла висловитися на будь-яких зборах. Багато знала, багато бачила”, — зазначає родичка вбитої журналістки.

На думку Людмили Михалєвської, розслідування ускладнює те, що Ольга Мороз була дуже потайливою. І якщо чимось і ділилася з найближчими подругами, то узагальнено. 

“Решту нікого і ніколи не посвячувала у своє особисте життя. Зі всіма у неї були рівні приязні стосунки. А якщо, наприклад, міг бути якийсь флірт, то на рівні жарту”, — згадує Людмила.  

Зараз, за словами Людмили, про ту резонансну подію у місті майже не згадують.

“Ми як журналісти у своєму вузькому колі збираємось, згадуємо. Але більшість людей про це вже забули. І я не вірю в те, що поліція не могла знайти вбивцю. Чесно. Або вони просто не хотіли шукати. Я потім говорила з одним колишнім слідчим, який на той момент рік як вийшов на пенсію. Він каже, вони втратили час”, — зауважує жінка. 

Сестра вбитої журналістки також не приховує свого розчарування аморфністю розслідування. 

“Цю причетну до вбивства людину ніхто не зачіпає, бо її ніхто і не шукає”, — каже Ганна Мороз. 

За даними прокуратури, в ході досудового розслідування проведено понад 40 судових експертиз, серед них судово-медичні, судово-імунологічні, судово-біологічні, судово-трасологічні, судово-психологічні та медико-криміналістичні. На якій версії слідство зупинилося наразі й чи зупинилися взагалі — невідомо через відмову поліції повідомляти будь-які подробиці справи.

Підготувала Світлана Русіна