Обабіч дороги у середмісті Хмельницького група з 15 людей обступила дерево на газоні. Люди то світять на рослину лазерною вказівкою, то зрідка стукають молотком з гумовою насадкою. Згодом переміщуються до інших насаджень. Біля кожної рослини — палка дискусія: чому дерево виглядає саме таким чином зараз, як би мало виглядати в ідеалі — за умов правильного обрізання. 

Це зібралися місцеві та приїжджі комунальники й арбористи (фахівці з лікування дерев). Головний гість події — польський арборист та співавтор європейських стандартів догляду за деревами Пйотр Тишко-Хмєльовєц. Він вже не вперше приїздить до Хмельницького давати поради. Торік, наприклад, обстежував ясен на Майдані — ботанічну пам’ятку природи місцевого значення. Щоправда, сторічне дерево врятувати так і не вдалося. На той момент його серцевину роз’їла гниль, стовбур нахилився на 40-45 градусів, а верхні гілки висохли. 

Загибель ясена не єдиний результат помилкового догляду. Раніше в Хмельницькому відбувалося і так зване “омолодження”, коли здорові дерева радикально зрізали до скелета, тим самим позбавляючи їх і здорового вигляду, і нормального живлення. Тож які висновки зробили після спілкування з польським арбористом, що змінити реально, а що складно? Особливо в умовах, коли доводиться обирати між деревами та іншою інфраструктурою. Наша журналістка пройшлася середмістям Хмельницького разом з арбористами та комунальниками, щоб знайти відповіді на ці питання. 

Санітарне та формувальне обрізання

“Тут правильно і тут правильно. А тут… майже правильно. Тобто ці панове, які виконували роботу, вміють це робити. Тільки треба їх попросити бути послідовнішими, уважнішими і не поспішати. Треба видаляти гілки так, щоб мінімізувати  розмір рани”, — вже на початку маршруту Пйотр Тишко-Хмєльовєц помічає та одразу ж починає описувати методи обрізання дерева поблизу з “вічним вогнем” на Проскурівській.

“Раною” він називає край зрізу спиляної гілки. Чим більше рана в дерева, тим більша ймовірність зменшення його життєздатності. 

У цьому випадку йдеться про санітарне обрізання. Його проводять,  щоб позбутися старих,  хворих,  сухих  і  пошкоджених  гілок,  а  також  гілок, спрямованих  всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також  пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. 

Проте для молодих дерев, як правило, застосовують інший вид обрізання — формувальне. 

Довідка: Формувальне обрізання проводять, щоб зберегти природну або штучну форму рослини, а також для рівномірного розташування скелетних гілок. Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони. Формувальне обрізання   рекомендується виконувати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень). Саме формувальне обрізання має провідне значення, оскільки від нього залежить подальша форма та здоров’я дерева. 

В управлінні комунальної інфраструктури не приховують: більше уваги планують приділяти саме молодим деревам задля формування гарної постійної крони. Наприклад, липи на вулиці Святослава Хороброго, які насаджували протягом 2017-2019 років, вже мають проблемні ділянки.

“Ми бачимо небезпечні тріщини й розгалуження, гілки, що вигинаються. Якби вчасно зробили обрізку, то цього б не було. Але наші комунальні підприємства не мають ресурсу, щось зрізали, а щось ні. Оскільки минуло два роки, дерева вкорінилися, є необхідність зрізати гілки, які зараз мають тимчасову крону. А для того, щоб сформувати постійну крону, треба зрізати гілки від 5 сантиметрів та гілки, які заважають його росту. Наступне обрізання буде здійснюватися через 3-5 місяців”, — коментує начальниця відділу благоустрою управління комунальної інфраструктури Хмельницької міської ради Олена Жугда. 

Навпроти музично-драматичного театру імені М. Старицького Пйотр Тишко-Хмєльовєц звертає увагу на молоді саджанці, які задля укріплення обнесені стовпчиками. До них шнурком прикріплений стовбур, а під намотаним на стовбурі шнурком смужка брезенту.   

“Захист дереву потрібен. Але такий захист — це непрофесійно. І тут, під брезентом, можуть створюватися умови для патогенної мікрофлори. Зрештою цей брезент тут був занадто довго”, — пояснює польський арборист. 

Саму необхідність обнесення молодих дерев фахівець схвалює. За його словами, стовпчики мають бути достатньо високими, аби бути помітними для перехожих. Подекуди в Польщі дерева обносять таким чином, щоб убезпечити їх від домашніх тварин. 

“У випадку вулиці потрібен захист від машин і людей. А у Вроцлаві такі перемички навколо саджанців, щоб навіть собак не допустити до стовбура”, — розповідає Пйотр Тишко-Хмєльовєц. 

Енергетики “проти” озеленювачів

Проте суттєві проблеми виникають із формуванням крони тих дерев, які ростуть поблизу із лініями електропередач або з будинками. З одного боку — гілки дерев й справді є найчастішою причиною аварійних знеструмлень повітряних ліній електропередачі. З іншого — зеленими насадженнями часто жертвують заради електричної інфраструктури. Або ж дерево обрізають таким чином, що воно виглядає неестетично. А це не може не позначитися і на здоров’ї рослини. 

Поблизу із комунальною лазнею №1 група зупиняється якраз біля дерева, яке постраждало від такого агресивного втручання. На думку Пьотра Тишка-Хмєльовця, реально поступово вивести крону над дротами.

“У Німеччині я бачив дерева, посаджені навіть між новими трамвайними лініями. Посадили дерева, вони підросли, сформувалися на 5 метрів. Там збудували колії, а крони були над дротами. Це можливо, проте вимагає планування і спеціального догляду. А виглядає дуже класно!”, —каже польський арборист. 

Як приклад того, що сформувати крону над дротами реально, експертка з екології та озеленення комунального підприємства “Інститут розвитку міст” (Вінниця) Любов Колесова показує світлину. На ній — тополя, розташована всього за півтора метра від електричних дротів. 

“Крона сформована так, що розташована над дротами. Її так вдалося сформувати ще раніше. Зараз в нас так уже, на жаль, не роблять. Але ми сподіваємося це змінити”, — каже фахівчиня. 

Присутній на практикумі одеський арборист Сергій Бортник зауважує: в Україні послуговуються застарілим законодавством щодо благоустрою. А тому і виникають постійні непорозуміння.

“Насправді тут проблема не стільки в енергетиках, бо вони працюють строго за своїми інструкціями, а в нормативній базі. Законодавство, яке стосується сфери поводження з деревами, більше прив’язане до потреб енергетиків, комунальних структур. Треба міняти і те, й інше законодавство, враховуючи інтереси обох сторін. У законах прописати, зокрема, де можна, а де не можна садити дерево, як треба розміщувати електричні дроти або труби водогону”, — пропонує Сергій Бортник. 

Старе не означає хворе 

Доглядом за деревами поза межами парків у місті займається комунальне підприємство із зеленого будівництва та благоустрою. За словами його директорки Олени Мельникової, у Хмельницькому багато зрілих дерев, 15-20% яких раніше зрізали би повністю. 

“Але зараз ми не зрізаємо одразу дерево. Ми його оглядаємо, десь пів стовбура видаляємо, а десь сухі гілляки — робимо санітарне обрізання, — каже Олена Мельникова. 

Не завжди старе дерево, яке, на думку простих містян, виглядає хворим, є таким за визначенням фахівців. 

“Часто буває, приходить людина і каже: “Зріжте аварійне дерево”. Раніше комунальники брали заяву і різали. Пйотр же вчить: те, що дерево має дупло, на ньому гриби, це не означає, що воно аварійне. Воно просто у віці, але його можна залишати у міському озелененні”, — розповідає заступник Хмельницького міського голови Василь Новачок.

На практиці все виглядає не завжди так життєрадісно. Особливо показовим став випадок із ботанічною пам’яткою природи — ясеном на Майдані. 29-метрову рослину довелося зрештою знести. Перед тим дерево оглядали декілька арбористів. Зокрема, радили встановити тимчасову сталеву опору, видалити пеньки гілок, які утворилися після проведення некваліфікованого обрізання, поетапно обробити рани, пролікувати некротичні зони та зробити санітарне обрізання крони. Зі всіх рекомендацій тоді представники комунального підприємства по зеленому будівництву та благоустрою міста лише прорідили крону, встановили попереджувальну табличку та загороджувальні турнікети. Влітку 2023 року ясен зрізали повністю, адже він став небезпечним для перехожих. Тепер про це дерево на алеї обабіч Майдану не нагадує нічого. 

За словами Олени Мельникової, комунальники прагнули врятувати ясен, але було запізно — дерево почало гинути через неправильно проведений ремонт алеї, де воно росло (ремонт із прокладанням бруківки там відбувся у 2013 році — Ред.) 

“Понад п’ять років, відколи я на підприємстві, ми його рятували: знімали крону, викликали арбориста з Вінниці, зверталися до Пйотра та до Сладкової (Олександра Сладкова — екскерівниця управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради — Ред.). Але вже в той період, коли Пйотр приїхав зі своїми колегами, для дерева було запізно. Який висновок ми зробили? Не можна закривати кореневу шийку, щоб дерево жило”, — пояснює Олена Мельникова. 

Довідка: Наразі у Хмельницькому 17 ботанічних пам’яток природи, серед яких і поодинокі рослини, і групи дерев, а також сквери. Ботанічними пам’ятками стають зазвичай старі й розлогі дерева, які мають вагоме наукове, культурне, історичне або естетичне значення.

За словами Олени Мельникової, за ботанічними пам’ятками природи комунальники доглядають, як за звичайними деревами. Тобто, на її думку, більшого фінансового ресурсу чи особливого догляду вони не потребують. Проте біля таких об’єктів мають неодмінно бути встановленні охоронні знаки. 

“У нас біля всіх таких дерева є таблички. Проте може бути таке, що наші добрі мешканці вилучили їх”, — додає директорка. 

Нагадаємо, у вересні 2023 року ми оглянули більшість дерев-ботанічних пам’яток природи у Хмельницькому та знайшли таблички із інформацією про приналежність до природнозаповідного фонду лише біля двох з них.  

Небезпечне омолодження

На вулиці Грушевського Любов Колесова просить інших зупинитися біля каштана. Фахівчиня з Вінниці зауважує: на перший погляд, звичайне дерево колись сильно постраждало від кронування, яке також називають “омолоджувальним обрізанням”.

Довідка:  Омолоджувальне обрізання виконують лише для дерев, верхів’я яких почала всихати, а ріст пагонів  припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2–3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. 

В останні роки саме із цим обрізанням пов’язано найбільше дискусій. У Хмельницькому через “омолодження” неодноразово виникали скандали. Наприклад, у 2021-му році кронували алею дерев у парку імені Михайла Чекмана. За це відповідало комунальне підприємство “Парки і сквери”. За висновком Держекоінспекції в області така діяльність суперечила, зокрема, вимогам Закону України “Про природно-заповідний фонд України”. В результаті комунальники пошкодили 34 дерева різних порід та заподіяли збитків на суму понад 182 тисячі гривень. 

Після кронування каштан на Грушевського став не просто нездоровим, а й небезпечним, вважає Любов Колесова. 

“В якийсь момент, років, напевно, понад п’ять тому, дерево зрізали на половину або на третину. І в цьому місці у нього немає шансів загоїтися. Якби ми подивилися на рослину зверху, то побачили би, що там всередині трухлявина. Коли дерево зрізали, воно почало дуже сильно на це реагувати. Сформувалася вторинна крона, якої не було раніше. Гілки, які виросли, мають великий діаметр, але в них дуже погане прикріплення. В якийсь момент вони можуть відвалитися”, — каже Любов Колесова. 

Пйотр Тишко-Хмєльовєц акцентує: прикрості ситуації додає й те, що тут крона дерева вже виросла над електричними дротами, а після “омолодження” ця проблема знову з’явилася. 

“Зараз є проблема і з дротом, і з тротуаром. Ситуація наверху критична, і треба буде редукувати ці гілки зовсім. Це хороший приклад того, як кронування покращує ситуацію в короткому терміні, але в довгому терміні створює нові проблеми. Бо тепер кожні кілька років треба дерево обстежувати”, — каже польський арборист. 

Як пояснює директорка комунального підприємства із зеленого будівництва та благоустрою Олена Мельникова, вони таким чином не “омолоджують” дерева від 2018 року. На питання, навіщо настільки радикально обрізали раніше, посадовиця коротко відповідає: через стереотипи. 

Як підсумовує Пйотр Тишко-Хмєльовєц, кожен населений пункт, не лише в Україні, а й у Польщі, має проблеми при взаємодії між різними комунальними структурами. Проте у Хмельницькому, на його думку, домовитися фахівцям буде простіше, ніж у більших містах.  

Підготувала Світлана Русіна