ЖАР.INFO

Тиснуть на гаманець і емоції: які маніпуляції поширюють хмельницькі телеграм-канали

Від обіцянок заробляти тисячі гривень без досвіду до серійних звинувачень відомого волонтера та шокуючих історій, які мають змусити перейти за посиланням. Із 27 липня до 10 серпня ми моніторили хмельницький сегмент телеграм-каналів і шукали дописи з ознаками маніпуляцій, фейків, перебільшень та недостовірної інформації. У поле зору потрапили канали «Буханочка Хмельницького», «Хмельницький 24/7», «Волочиськ та громада», «Летичів новини», «Труха Хмельницький» та «Оперативний Хмельницький». Цього разу особливо багато було обіцянок легких і швидких грошей. Також ми зафіксували перебільшення на основі реальних подій, чуже фото для ілюстрації місцевої новини, серія дискредитаційних дописів та шок-клікбейт. 

Воронка трафіку 

На каналі «Буханочка Хмельницького» 31 липня з’явилося повідомлення про нібито нову тенденцію на ринку праці: компанії начебто настільки гостро потребують працівників, що готові платити аванс уже за перший день роботи. Автори пояснюють це «шаленим» дефіцитом кадрів і навіть «війною за кожного кандидата». А далі пропонують перейти за посиланням на канал із «дистанційною роботою», де нібито можна знайти вакансії без досвіду й отримати гроші на картку вже протягом першого тижня.

Скриншот допису на каналі «Буханочка Хмельницького»

Текст тисне на чутливу точку — потребу в грошах. При цьому створюється враження, що працівники зараз у надзвичайно вигідному становищі: роботодавці начебто конкурують за них і готові платити мало не наперед. Однак жодних конкретних компаній чи вакансій, які підтверджували б таку практику, автори не називають.

Додається й ефект «закритої пропозиції». Читачеві пояснюють, що такі вакансії нібито не публікують на звичайних сайтах пошуку роботи, а поширюють лише «для своїх». Звичайні вакансії на кшталт касира протиставляють «унікальній» роботі — дистанційній, без досвіду та зі швидкою виплатою грошей. Що це за робота, хто роботодавець, які обов’язки та оплата, не пояснюють. Єдина конкретна дія — перейти за посиланням.

І ми за ним перейшли. Посилання веде на канал «Дистанційна робота», після чого підключається чат-бот «Марія Роботодавець HR». Він одразу пропонує роботу із заробітком 950 гривень на день та інші варіанти віддаленої зайнятості.

Скриншот боту «Марія Роботодавець HR»

Однак замість контакту з роботодавцем користувач отримує нові посилання — на «Роботу онлайн», «Вакансії без досвіду», «Роботу на дому», «Вакансії онлайн» та інші канали. Адмін та менеджери в цих групах — однакові. 

Скриншоти з каналів «Робота онлайн», «Вакансії без досвіду», «Робота на дому», «Вакансії на дому», «Дистанційна робота»

Одне з численних посилань, за якими можна перейти, приводить у чат «Гроші за прості завдання», де вже просять надати номер телефону. І іншому випадку — на канал «TrafficPro | Завдання», де для отримання завдань спочатку потрібно підписатися на «спонсорів». Серед запропонованих каналів з’являється і «Анна Лукевіна», про яку ми писали раніше. Тільки тоді прізвище писалося дещо інакше — «Анна Луковина».

Скриншот боту «Марія Щевченко (HR)»

Також підключається бот «Ірина Робота» з аналогічною схемою: він веде на чергові канали з назвами «Цікаві вакансії», «Дистанційна робота», «Робота Work ua | Віддалено» тощо. Якщо переходити за посиланнями, не приєднуючись до запропонованих каналів, через певний час бот повідомляє про «багато спроб».

Скриншот боту «Ірина Робота»

У результаті замість обіцяної конкретної дистанційної вакансії користувач потрапляє у замкнену систему взаємних переадресацій: канал — бот — кілька каналів — новий бот — нові підписки. На різних етапах його заманюють високими заробітками, бонусами, простими завданнями або просять залишити контактні дані.

Це схоже насамперед на воронку із залучення підписників і трафіку, де тема працевлаштування слугує приманкою для переходів між десятками ресурсів. 

Заманювання читачів легкими заробітками цим випадком не обмежилося. На каналі «Хмельницький 24/7» 30 липня з’явилося повідомлення про стратегію заробітку на криптовалюті.  Це приклад маніпуляції побудований уже не навколо пошуку роботи, а навколо обіцянки надзвичайно швидкого заробітку на криптовалюті. Читачеві пропонують витратити лише годину, яка нібито може стати «найпродуктивнішою в житті українця». Уже сам заголовок створює завищені очікування: одна година подається як потенційна точка фінансового перелому.

Скриншот допису на каналі «Хмельницький 24/7»

Далі довіру намагаються підсилити через апеляцію до авторитету. Катерину Шухніну представляють як «криптомільйонерку», «офіційного партнера Binance», спікерку європейських самітів та учасницю Forbes «30 under 30». У самому рекламному повідомленні немає посилань на джерела, за якими читач міг би перевірити ці твердження. Натомість перелік статусів має виконати іншу функцію: якщо людина настільки успішна і визнана, її порадам начебто можна довіряти.

Наступний прийом — максимально конкретні цифри за мінімального пояснення механізму заробітку. Обіцяють «від $100» на день, шлях від нуля до тисячі доларів за сім днів і наводять особливо ефектний «живий кейс» — перетворення 20 доларів на 20 тисяч за 90 днів. Конкретність цифр створює враження вимірюваного й відтворюваного результату. Проте з самого повідомлення неможливо зрозуміти ані як саме були отримані ці гроші, ані наскільки типовими є такі результати, ані які ризики передбачає запропонована діяльність.

Особливо показова конструкція про те, що «100 новачків почнуть заробляти від $1,000 віддалено без вкладень». Тут одночасно поєднані одразу кілька привабливих обіцянок: не потрібен досвід, не потрібен стартовий капітал, працювати можна дистанційно, а результат обіцяють швидко. Фактично з опису прибрані майже всі звичні бар’єри, через які людина могла б засумніватися, чи підходить їй така пропозиція.

І нарешті спрацьовує вже згаданий в іншому прикладі відомий маркетинговий прийом — штучний дефіцит. Наприкінці великими літерами пропонують «ЗАБРОНЮВАТИ МІСЦЕ» і повідомляють, що залишилося лише 16 місць. Читача підштовхують не аналізувати пропозицію, а діяти швидко: якщо почати перевіряти інформацію, можна нібито втратити можливість.

До речі, про Катерину Шухніну в різний час писала низка новинних сайтів. Всі такі тексти компліментарні та вийшли без належного маркування про рекламу.

Скриншот відповідей на запит «Катерина Шухніна» у гуглі

Ще один варіант «легкого заробітку» з’явився 31 липня у телеграм-каналі «Волочиськ та громада». Цього разу читачам пропонують уже не вакансію чи навчання криптовалютам, а гру в телеграмі, яку одразу називають «новим віддаленим форматом заробітку». Саме це формулювання є першою маніпуляцією: розвагу подають не як гру з можливими винагородами, а фактично як спосіб отримання доходу.

Механізм описують максимально просто: «кліки — бали — гроші». Читачеві не потрібно мати професії, досвіду чи спеціальних знань — достатньо проявляти «гарну активність», після чого він нібито вже «фіксує прибутки». Слово «прибуток» тут теж працює на сприйняття платформи як способу заробітку, хоча з самого оголошення неможливо зрозуміти, внаслідок чого виникають ці гроші, які умови їх отримання і чи гарантована взагалі можливість виведення коштів.

Для переконливості використовують конкретні фінансові обіцянки: «реальні виплати у доларах щотижня» та «щотижневий банк у 1000$». Однак жодних доказів таких виплат у рекламному повідомленні немає. Не пояснюється й те, скільки учасників ділять цю тисячу доларів та яку суму в результаті може отримати конкретна людина. Велика цифра опиняється на першому плані, а умови її розподілу — за кадром.

Показовий і фінальний заклик — не «дізнатися умови», а «спробувати гру». Посилання одразу веде до бота “SPRUT GAMES”. Отже, маніпуляція тут побудована на підміні гри «роботою» або «заробітком», максимальному спрощенні шляху до грошей, обіцянці регулярних доларових виплат без пояснення умов та використанні змагальної механіки. Читачеві показують привабливий ланцюжок «поклікав — отримав гроші», залишаючи за межами рекламного допису найважливіше: економічну модель платформи, правила отримання винагороди та можливі умови чи ризики участі.

Скриншот допису на каналі «Волочиськ та громада»

3 серпня на телеграм-каналі «Буханочка Хмельницького» опублікували чергову історію швидкого заробітку. Цього разу читачам розповіли про “35-річного Михайла з Дніпропетровщини”, який нібито почав зі 100 доларів, працював по дві години після основної роботи, а за 60 днів заробив 13 тисяч доларів. Секретом успіху назвали знання, отримані на онлайн-уроці команди Михайла Хомича.

Скриншот допису на каналі «Буханочка Хмельницького»

Тут використовується вже знайома схема: звичайна людина — скромний старт — мінімум часу — великий результат. Конкретні цифри додають історії правдоподібності, хоча в самому дописі немає доказів, за якими можна було б перевірити результат Михайла. Далі ефект ще підсилюють — понад 1,4 мільйона гривень нібито за 40 днів та обіцянкою навчити запускати товарний бізнес за п’ять днів.

Посилання веде на рекламний сайт Хомича, де обіцянки стають ще конкретнішими. Відвідувачеві пропонують створити інтернет-магазин, який нібито може приносити від десяти замовлень на день та «гарантує заробіток від 2 500 грн щоденно». При цьому наголошують на мінімальних бар’єрах: достатньо двох годин на день, досвід не потрібен, а вкладатися у закупівлю товару не доведеться.

На сторінці також демонструють історії успішних учнів та рейтинг 4,7 на основі 1173 відгуків. Однак із самого опису не зрозуміло, на якому незалежному майданчику сформовано цей рейтинг і наскільки наведені результати типові для всіх учасників.

Скриншот сайту з рекламою майстер-класів Михайла Хомича

Ще одна важлива деталь: безкоштовний майстер-клас — лише початок маркетингової воронки. Серед відгуків розміщено текст від «Наталії»: «курс вже оплатила». Тобто поряд із рекламою безкоштовного майстер-класу фактично підтверджується існування платного курсу, до якого підводять учасників.

Скриншот сайту з рекламою майстер-класів Михайла Хомича

Перебільшення та фейкові фото 

6 серпня на “Буханочка Хмельницького” ошелешили повідомленням про те, що “В Україні більше не буде сигарет Winston, LD, Davidoff та інших”. Фактова основа у повідомлення є: унаслідок російської атаки в ніч на 5 серпня були знищені складські приміщення, де зберігалася продукція двох тютюнових компаній — «JTI» та «Імперіал Брендс Україна». Про це справді повідомляли українські медіа. Зокрема, “Економічна правда”, “Zaxid.net”, “24 канал”. 

Проте з факту знищення складів автори одразу роблять категоричний висновок без оприлюднення джерела. В той час, як повідомлення про знищення складських запасів саме по собі не означає припинення виробництва, імпорту чи продажу продукції компаній по всій Україні.

Тут працює прийом перебільшення наслідків: реальну подію перетворюють на значно масштабнішу. Формулювання «більше не буде» створює відчуття остаточності й дефіциту, хоча підтвердження повного зникнення продукції з українського ринку немає. Додатково спрацьовує ефект авторитетного джерела — наприкінці стоїть «ЕП», через що читач може сприйняти не лише інформацію про знищення складів, а й категоричний прогноз про подальшу відсутність продукції як твердження «Економічної правди». Проте на самій “Економічній правді” якраз не розміщували новини з таким формулюванням.

Скриншот допису на канаді «Буханочка Хмельницького»

6 серпня на телеграм-каналі «Буханочка Хмельницького»,  згодом — на «Летичів новини», а також на медіа vsim.ua вийшла новина про мор риба, яка є правдивою, проте для ілюстрації взято несправжнє фото. 

Скриншот фото на каналі «Буханочка Хмельницького»

Таке ж фото вдалося знайти у дописі про мор риби на Запоріжчині влітку 2025 року на soda.zp.ua. Справжні ж зображення саме цього випадку можна знайти на офіційному сайті Хмельницького рибоохоронного патруля. 

На каналі «Оперативний Хмельницький» поширили допис про нібито захоплення на Покровському напрямку російської найманки на прізвисько «Доктор Смерть». Автори приписують їй катування українських полонених та знущання з тіл загиблих, а далі стверджують, що після потрапляння в полон вона сама зазнала «дуже жорстокого і страшного» покарання.

Скриншот допису на каналі «Оперативний Хмельницький»

Однак жодної інформації, яка дозволила б перевірити цю історію, не наводять. Імені «найманки» немає, військовий підрозділ не названий, фото чи інших підтверджень — теж. Єдине джерело — невизначені «джерела з передової».

Натомість допис максимально тисне на емоції. Образлива лексика, великі літери, знаки оклику, згадки про катування українських військових і «ледве живу» полонену мають спочатку викликати гнів і бажання помсти, а потім — цікавість. Саме на ній і побудована друга частина маніпуляції: нібито відео злочинів та покарання жінки навмисно залишають за межами допису. Щоб його побачити, читач має перейти за посиланням до іншого каналу — «Репортер | Новини України». Тобто неперевірена історія тут фактично стає приманкою для “перегону” аудиторії. 

Серійна дискредитація 

Із 27 липня до 6 серпня  на каналі «Труха Хмельницький» опублікували щонайменше сім матеріалів про Сергія Стерненка та п’ять пов’язаних із ними опитувань. Всі ці дописи — репости з каналу «Труха Україна». Теми різні — доходи Стерненка та його цивільної дружини, використання донатів, закупівля дронів, державна охорона та проходження ВЛК. Однак усі публікації вибудовують один негативний образ: волонтера, який нібито збагатився на війні та пожертвах українців.

Для цього канал використовує емоційні означення — «VIP-ухилянт», «нерукопожатний злодій», «пропагандист війни», пише, що «війна буквально його вигодувала». При цьому припущення поступово перетворюються на категоричні звинувачення. Наприклад, в одному матеріалі йдеться, що на закупівлі дронів Стерненко «міг заробити» десятки мільйонів гривень, а згодом читачів уже запитують, як вони ставляться до того, що він начебто «з кожного донату українців краде собі 30–40%».

Маніпулятивними є й самі опитування. Замість нейтральних запитань у них уже закладене твердження, яке читачеві пропонують сприйняти як факт: що Стерненко «розбагатів», що донатами оплачують понад 103 тисячі гривень зарплати його цивільній дружині або що він «краде» частину пожертв.

Скриншоти дописів на каналі «Труха Хмельницький»

Таким чином працює не лише емоційна подача, а й ефект накопичення та повторення. Різні за ступенем доведеності факти, припущення й оцінки протягом півтора тижня об’єднують в одну історію, а наступні публікації використовують попередні звинувачення як уже встановлені факти.

Моніторинг показав: маніпуляція у телеграм-каналах потрібна не сама по собі. Вона стає інструментом, за допомогою якого увагу читача конвертують у цілком конкретну дію. Найкраще це видно на історіях про заробіток. Людині обіцяють вакансію, швидкі гроші, криптовалютний дохід чи безкоштовне навчання, але за першим переходом нерідко виявляється зовсім інша пропозиція. Окремо стоїть серія публікацій про Сергія Стерненка. Тут важливий уже не один допис, а їх кількість і послідовність. Припущення, оцінки та факти повторюються доти, доки межа між ними починає стиратися: те, що спочатку подавалося як можливе, у наступному повідомленні вже може звучати як доведене. 

Спільна риса більшості зафіксованих нами випадків — скорочення дистанції між емоцією та дією. Зароби, поки є місця. Перейди, щоб побачити шокуюче відео. Обурюйся, бо «все вже доведено». І що менше часу залишається між прочитаним і кліком, то менше його залишається на просте запитання — а звідки ми взагалі знаємо, що це правда? 

Підготувала Світлана Русіна

Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів

Принести прочитане, забрати бажане: як у Хмельницькому вперше провели «Книжкову площу»

Недільного вечора майданчик біля «Дитячого світу» у Хмельницькому нагадує «п’ятачок» — вуличний ринок, який тут працював ще у 90-х роках. Тільки замість одягу та взуття — декілька секторів з книгами: художня література для дорослих, книги для дітей та підлітків, видання для розвитку та іноземна література. Біля них — щільний натовп. Тут обирають книги, перед тим принісши свої. Так відбувається «Книжкова площа» — всеукраїнська акція, до якої долучився і Хмельницький. 

Цього разу вона припала на день, коли розмови про те, що книжки треба «рятувати», звучать зовсім не метафорично. Лише напередодні, у ніч проти 16 серпня, російські війська атакували Київ балістичними ракетами. На легендарному книжковому ринку «Петрівка» біля станції метро «Почайна» спалахнула масштабна пожежа. Вигоріли кілька рядів торгівельних павільйонів разом із книжками та товарами підприємців. 

Паперові книги треба рятувати 

Десятки, якщо не сотні людей, з азартом та блиском в очах шукають книги. У руках тримають квитки із зазначеними числами, які дорівнюють тій кількості книг, які люди перед тим принесли або ж раніше у хмельницькі бібліотеки, або у день події до «Дитячого світу». Головна вимога — книги мали бути новими, у хорошому стані та не мовою окупанта.

Участь у акції “Книжкова площа” взяли участь сотні містян. Фото авторки

Одна з учасниць акції, яка відрекомендовується Анастасією, щойно обміняла 8 книг. Про ініціативу “Книжкова площа” дізналася в липні цього року з репортажу на “Суспільне Хмельницький”. Каже, читачкою бібліотеки і стала завдяки цій акції, до того ж зазвичай книжки купувала. Зареєструвалася у бібліотеці мікрорайону “Ракове”, завчасно здала книжки та отримала квиток. У день акції ще раз перебрала свою домашню бібліотеку й захопила ще одну книжку для обміну. Принесла переважно дитячу літературу, якою захоплювалася ще дитиною. 

“Передивлялася, які книжки принесли люди, що я хотіла б собі взяти. Не все, що шукала, знайшла, але дуже задоволена. Взяла все ж одну цікаву дитячу книжечку — її, здається, рекомендувала Рагулівна (українська блогерка. — Ред.), і вона вже була в моєму списку на прочитання. Ще взяла комікс українських авторів, перекладні романи — дуже різні книжки”, — розповідає дівчина. 

За словами Анастасії, електронні книжки — це теж дуже добре. Проте, каже, читати з телефона не так зручно. Відзначає дівчина і те, що зараз, попри війну, відбувається бурхливий розвиток української літератури. 

“Паперові книжки, думаю, треба рятувати, треба їх купувати. Щоб вони не лежали на складах, щоб їх не палили росіяни. Наприклад, видавництво «Жорж» зараз запустило ініціативу «Книжці “Жоржа” безпечніше вдома», тому що вони також постраждали, коли росіяни вдарили по їхніх складах”, — розповідає Анастасія.

Учасниця акції “Книжкова площа” Анастасія. Фото авторки

Хмельницька поетеса Ольга Нєсмєянова на початку великої війни працювала в одній з хмельницьких бібліотек. І досі пам’ятає, наскільки в деяких бібліотеках тоді спорожніли полиці — адже у той період там масово позбувалися російськовомної літератури, й особливо сильно відчувався брак українськомовних книг — й українських авторів, і перекладної іноземної літератури. Зараз книжковий фонд бібліотек Хмельницької громади поповнюється з різних джерел: подарункова література, міський бюджет, залучення книг через участь у різних проєктах. 

“Поки за це не взялися, ніхто, здається, навіть не замислювався, скільки в нас російської літератури і яке було ставлення: мовляв, це не головне, не на часі. Причому до 2022 року у бібліотеках траплялися навіть книжки про російський спецназ. І знаходилися читачі, які приходили саме за ними. Водночас я дуже добре пам’ятаю 2022 рік і людей, які приїжджали до Хмельницького, рятуючись від війни. Якщо ми тут, у тилу, були розгублені, то вони були просто розчавлені. Вони приходили до бібліотеки й читали. І книжка в той момент ставала для них тим опертям, завдяки якому вони знову знаходили ґрунт під ногами. Інколи в нас було до 80 відвідувачів за день”, — згадує Ольга. 

За словами хмельничанки, сама вона з тих, людей, які, побачивши якісну книгу, купують її. Утім сьогодні, додає, книжки може коштувати 500–600 і більше гривень. Тому навіть із нормальною зарплатою люди не завжди можуть собі дозволити таке придбання. 

“Сьогодні я, наприклад, побачила книжку Сімони де Бовуар. Маленька книжечка, але коштує купу грошей! А тут вона просто лежить зверху. Для мене це направду знахідка. Ще взяла «12 шалених днів Різдва» Джеймса Паттерсона — просто як релаксову книжку. Вони зазвичай легенькі, їх добре читати, наприклад, у поїзді. Взяла книгу Марії Хіміч. За авторкою  я стежу у фейсбуці. Колись читала обговорення її «Байстрючки», і відгуки були абсолютно протилежні: одні — просто «вау», інші — ні. От мені й стало цікаво самій прочитати й скласти власну думку. У бібліотеці цієї книжки не було, а тут знайшлася. Взяла й «Анну Київську». Це наша історія, а я люблю історичні книжки. Єдине — дуже сподіваюся, що вона не буде поверхневою. Ну, а Кундера — тут узагалі без слів. Це має бути щось цікаве. А якщо не зайде — принесу назад на наступний книгообмін. Єдине, чого мені сьогодні трохи забракло, — поезії. Я її майже не побачила. Були окремі книжки, Ліна Костенко, але саме поетичних збірок хотілося б більше”, — каже Ольга.

Учасниця акції “Книжкова площа” Ольга Нєсмєянова. Фото авторки

Як розповідає завідувачка бібліотеки-філії №11 Алла Глива, такий книгообмін у бібліотеках Хмельницької бібліосистеми відбувається вперше. Люди приносять свої дуже різні книжки: від дитячих казок до дорослої літератури — про історію, переклади іноземної художньої літератури, книжки українських авторів.

“Ми не сподівалися на таку активність. Можливо, людей якраз і зацікавило те, що це щось нове, така собі родзинка в нашому місті. Чому б не прийти і не взяти участь? Мене здивувало, що беруть книжки іноземними мовами. Ми думали, що більший попит буде на україномовні книжки та українські переклади. Але люди цікавляться також книжками іноземними мовами — англійською, німецькою”, — розповідає Алла Глива.

Література іноземними мовами на акції “Книжкова площа”

Неочікуваний ажіотаж відзначає і бібліотекарка Центральної публічної бібліотеки Олеся Горобняк. За її словами, для книгообміну містяни принесли понад 1000 книжок. Проте на акції діяли і певні правила. 

“Деякі люди іноді приходять зі списками та просять їм видати книги з цього списку, але вони забувають, що це не бібліотека. Ми врахували вже деякі проблеми, які виникли, оскільки це було вперше для нас, і наступного разу ми це ще більше вдосконалимо”, — каже Олеся Горобняк. 

Ініціатива «Книжкова площа» — проєкт Львівської муніципальної бібліотеки, який вперше втілили у 2021 році. Вже тоді на акцію зібрали близько 1000 книжок. З локальної львівської події проєкт поступово перетворився на всеукраїнський, а 2026 року вийшов і за межі України. 16 серпня «Книжкова площа» проходила одночасно у Львові, Тернополі, Теребовлі, Житомирі, Дніпрі, Кривому Розі, Білій Церкві, Хмельницькому, Ярмолинцях, а також у Токіо. 

Підготувала Світлана Русіна

Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Сумнівний заробіток, крипта і політичний піар: чим медіа Хмельниччини “годували” аудиторію

Десять тисяч гривень за три години перетворюються на 421 тисячу, 50 тисяч гривень можна заробити вже наступного ранку, а для отримання грошей треба спершу заплатити «гаранту». Поряд із такими пропозиціями — віддалена робота нібито від відомих українських компаній, криптоефіри з обіцянкою сотень доларів щоденного заробітку, немаркована реклама магазинів і ресторанів, політичний піар та заголовки, які роблять заяви посадовців страшнішими, ніж вони були насправді.

Упродовж двох тижнів редакція ЖАР.INFO продовжила моніторинг контенту популярних Telegram-каналів і новинні стрічки регіональних онлайн-медіа. Аналіз медіапростору Хмельниччини виявив поширення сумнівного контенту та немаркованої реклами в популярних Telegram-каналах, маніпулятивних схем «швидкого заробітку», що часто мають ознаки фінансового шахрайства. 

До моніторингу увійшли Telegram-канали «Труха Хмельницький», «Доброго вечора, ми з Хмельницького», «Буханочка Хмельницького» та мережа пов’язаних із нею каналів, «Реальний Хмельницький», «Хмельницький LIVE» разом із мережевими каналами «Кам’янець LIVE» і «Хмельницький Вайб», «Хмельницький BBC», «Хмельницький City», «Славний Хмельницький», «Оперативний Хмельницький», «Хмельницький онлайн», «Хмельницький Головне» та «Хмельницький | Репортер», «Хмельницький UA» та «Хмельницький 18+». Також редакція проаналізувала новинні стрічки 7 регіональних онлайн-медіа: «Незалежний громадський портал», «Поділля NEWS», «ХМ-ІНСАЙД», vsim.ua, «Є», «Акценти» та «Актуально». Сам моніторинг охопив період із 13 до 26 липня 2026 року.

Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.

Реклама пампінгу

20 липня «Буханочка Хмельницького», «Волочиськ та громада», «Старокостянтинів», «Дунаївці Новини», «Красилів новини» та «Ярмолинці | Городок online» розповіли читачам історію нібито колишнього працівника автомийки.

Героя звати «Віктор Дерін». Він нібито живе з дружиною і маленькою донькою в орендованій квартирі, грошей бракує, доводиться позичати. Аж доки в інтернеті йому не трапляється «проєкт Анни».

Спочатку Віктор нібито й сам думає, що це «розводилово». Але вирішує ризикнути. І вже наступного ранку Анна повідомляє, що він заробив 50 тисяч гривень.

Далі все відбувається блискавично: борги погашені, кредитна картка закрита, а через 5 місяців сім’я вже купує квартиру.

Після історії читачеві показують потенційний «заробіток»: без досвіду — від 50 до 150 тисяч гривень, досвідченим — до 350 тисяч. І все це за кілька годин роботи на день.

Окремий рядок має зняти останні сумніви: «Все офіційно, проєкт має всі ліцензії для діяльності». Але назви юридичної особи, номера ліцензії, органу, який її видав, або будь-яких інших даних для перевірки читачеві не дають. Є лише кнопка переходу до «каналу Анни». Назва проєкту «Кріптодвіж». І чому цей канал має всі ознаки шахрайства ми вже описували у тексті “Успішний успіх або як хмельницькі телеграм-канали рекламують шахрайські схеми із криптовалютою”. 

«Вам нараховано 1 000 гривень»: робота від Нової пошти, Rozetka й «Епіцентру»

«КріптоДвіж» був не єдиним способом заманити аудиторію обіцянкою легких грошей.

25 липня в телеграм-каналах «Старокостянтинів», «Дунаївці Новини» та «Ярмолинці | Городок online» з’явилося повідомлення, стилізоване під персональне нарахування коштів на банківську картку. Далі стверджувалося, що тисячі українців начебто отримують такі повідомлення після виконання легких завдань від Нової пошти. Окрім Нової пошти у повідомленні також згадуються й інші відомі бренди, а саме: Rozetka, «Епіцентр» і наводять одразу приклади роботи:  850 гривень на день за лайки під відгуками покупців чи за копіювання назв товарів із сайту в Excel. Обіцяний загальний дохід — від 900 доларів без досвіду. Щоб почати, потрібно перейти в окремий Telegram-канал.

Скриншот типового допису із пропозицією нібито отримувати гроші за прості завдання від Нової пошти, Rozetka та «Епіцентру». Джерело: телеграм-канал “Дунаївці Новини”.

Після переходу потрапляєте на бот, який просить надати свій номер телефону. 

Кіберполіція України неодноразово попереджала саме про схеми з оплатою за лайки та нескладні онлайн-завдання. Спочатку шахраї можуть навіть заплатити невелику суму, щоб здобути довіру, а потім пропонують дорожчі завдання, вимагають власних грошей або збирають платіжні дані.

Тож редакції локальних Telegram-каналів не просто дали рекламу невідомого сервісу. Вони поширили пропозицію, яка за конструкцією повторює вже описану правоохоронцями шахрайську модель.

Комерційна реклама і “крипта”

Окрім шахрайства у цей період також було багато немаркованої комерційної реклами. Найбільш показовим у цей період став «Хмельницький City». Лише з 13 до 24 липня у вибірці ми нарахували щонайменше 11 публікацій із прямими ознаками комерційного просування без рекламного маркування.

22 липня  «Шепетівка 24/7» публікує допис «Як заробляти 350$ в день в Україні?». Аудиторію запрошують на «безкоштовний» ефір Катерини Шухніної про криптовалюту. Обіцяють дати покрокову стратегію “від нуля до 1 000 доларів за сім днів”. Наприкінці з’являється класична штучна терміновість: «місця обмежені, запису не буде».

Скриншот допису про ефір по криптовалюті. Джерело: телеграм-канал “Шепетівка 24/7”

16 липня той самий канал уже рекламував схожий ефір з обіцянкою першої тисячі доларів за тиждень та «лише 100 безкоштовними місцями».

Фінансовий продукт пропонують передусім новачкам, потенційну дохідність демонструють через екстремальні кейси, ризики майже не проговорюють, а на рішення тиснуть дефіцитом часу й місць. Водночас сама Binance на своїх сторінках попереджає, що торгівля криптоактивами пов’язана з високим ризиком і може призвести до втрати капіталу. У Telegram-рекламі цього застереження немає. Замість нього — 350 доларів на день.

Вирвали з контексту

23 липня «Оперативний Хмельницький» опублікував тривожний допис “Українці, робіть запаси їжі: ми входимо в етап тотальної війни, що спричинить дефіцит продуктів, — Дмитро Кулеба.”

Дмитро Кулеба справді говорив про «тотальну війну», методичні удари по економіці та ймовірні проблеми із забезпеченням продуктами. У його прогнозі йшлося про складний етап і можливі перебої з постачанням.

Але між «можливі перебої з продуктами» та прямою командою «українці, робіть запаси їжі» є суттєва різниця. Це характерний прийом клікбейту: прогноз перетворюється на попередження про фактично неминучу подію, а обережна оцінка — на наказ діяти просто зараз.

Для теми, яка безпосередньо здатна викликати паніку, така різниця особливо важлива.

Скриншот допису із вирваною з контектсу фразою кошнього посадовця. Джерело: телеграм-канал “Оперативний Хмельницький”

“Незалежний громадський портал” у період з 13 по 26 липня продовжив публікувати матеріали про діяльність Хмельницької атомної електростанції, водночас не вказуючи, що це новини компаній. Усі ці новини створені так, щоб розбудовувати позитивний імідж державного підприємства та його керівництва: “Працівники ХАЕС успішно виступили на чемпіонаті України з тріатлону”, “На Хмельницькій АЕС стартувала ювілейна 10-та Літня ядерна школа”, “За пів року Хмельницька АЕС перерахувала до бюджету Нетішина понад 300 мільйонів гривень”, “Звернення генерального директора ХАЕС щодо роботи підприємства та радіаційного стану в зоні спостереження”, “На Хмельницької АЕС відбулась комплексна перевірка стану пожежної безпеки”, “Спорт, єдність і підтримка ЗСУ: «Козацький дабл 2026» об’єднав небайдужих”, “ХАЕС удосконалює систему культури безпеки: відбулося чергове засідання профільної ради”, “Хмельницьку АЕС відвідала делегація представників Асоціації ядерної промисловості Великої Британії”, “Звернення генерального директора ХАЕС щодо роботи підприємства та радіаційного стану”, “У Хмельницькій ОВА відзначили медиків з нагоди професійного свята”, “На ХАЕС відбувся робочий візит очільника Державної інспекції ядерного регулювання”, “На Хмельницькій АЕС підбили підсумки літньої ядерної школи – 2026”, “Сергій Тюрін обговорив із підприємцями розвиток Хмельниччини, підтримку ветеранів та відновлення аеропорту”, 

Також сайт опублікував немарковану рекламу “Роль логістики в реформуванні економіки України”. У тексті йдеться про те, як логістична галузь впливає на розвиток економіки, водночас текст містить посилання на сайт логістичної компанії, яка займається перевезенням товарів зокрема і з Китаю.

Скриншот сайту, на який веде посилання у тексті про логістику. Джерело: “Незалежний громадський портал”

Інша немаркована реклама стосувалась документів, які потрібні для вступу у польський університет, а всередині тексту було посилання на приватний польський університет. 

Скриншот сайту приватного польського університету, на який веде посилання у тексті. Джерело: “Незалежний громадський портал”

Також медіа стало вказувати, що тексти створені з матеріалів Хмельницької обласної військової адміністрації. “У Хмельницькій ОВА провели черговий діалог із підприємцями: обговорили державну програму підтримки виробників”, “У Хмельницькій ОВА визначили пріоритети просторового розвитку громад до 2028 року”, “На Хмельниччині у рамках декомунізації ще мають перейменувати 67 вулиць та 19 провулків – ОВА”. 

Онлайн-медіа “Акценти Хмельниччини” у моніторинговий період також публікували компліментарні матеріали про Хмельницьку обласну військову адміністрацію та її керівництво. Зокрема, у тексті про вручення сертифікатів на придбання житла Захисникам і Захисницям згадується і начальник Хмельницької ОВА і народна депутатка України від президентської політсили Олена Копанчук. Врешті текст завершується цитатою-подякою: “Дякую Президенту України Володимиру Зеленському, Кабінету Міністрів України, Міністерству у справах ветеранів України та Європейському Союзу за реалізацію цієї програми в межах реалізації інструменту Ukraine Facility.”

В іншому тексті “Відбулося засідання Консультативної ради у справах ветеранів/ветеранок війни, Захисників та Захисниць України при Хмельницькій ОВА” єдиним і центральним спікером був начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін, хоча на засіданні були присутні й інші посадовці. 

Також у цей період медіа публікувало приховану політичну рекламу парламентської партії “ВО “Батьківщина”. У тексті йдеться про позицію лідерки політсили щодо декриміналізації порно, втім відсутнє належне маркування.  

Скриншот новини , де висвітлена позиція лідерки політичної партії, що є немаркованою політичною рекламою. Джерело: сайт “Акценти”

Онлайн-медіа “XM-Inside” на противагу колегам з “Незалежного громадського порталу” не вказують, що тексти зроблені за матеріалами Хмельницької ОВА, натомість такий дисклеймер є під текстами, які створені за матеріалами Хмельницької обласної ради. Зокрема без додаткових позначок є такі матеріали: “На Хмельниччині 86 вулиць і провулків з російськими топонімами потребують перейменування — ОВА”, “На Хмельниччині відзначили День Української Державності”.

За моніторинговий період онлайн-медіа “Поділля News” переважно ставило дисклеймер на тексти, які створені за матеріалами Хмельницької ОВА чи Хмельницької обласної ради. Втім, деякі з них все ж проскочили без цієї примітки: “50 дітей захисників із Хмельниччини повернулися після оздоровчого відпочинку в Польщі”, “«Звитяга Нескорених»: у Теофіполі відбувся відбірковий турнір з ветеранського спорту (ФОТО)”, “«Спорт у кожну громаду»: на Хмельниччині відбувся масштабний фестиваль для ветеранів (ФОТО)”, “«Стежина добра – 2026»: діти з Хмельниччини повернулися з відпочинку в Карпатах”.

Аналіз новинного простору Хмельниччини показав спільну проблему і для класичних медіа і для телеграм-каналів: аудиторія не завжди розуміє, хто і навіщо зараз із нею комунікує. Якщо діяльність традиційних медіа чітко регламентується законодавством і редакції докладають зусиль, щоб дотримуватись стандартів, то в Телеграм-каналах існує реальна проблема з прозорістю. 

Підготувала Марія Турчина

Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів

«Революційні ліки»: як у Telegram рекламують препарат через фейковий сайт «24 Каналу»

«Пенсіонерів добивають навмисно: блокують революційні ліки». Допис з такою гучною заявою з’явився на телеграм-каналі «Хмельницький khml». У ньому читачів переконують, що український лікар Василь Чайка нібито розробив натуральний препарат для суглобів і вже «вилікував сотні пенсіонерів». А в масове виробництво засіб начебто не допускають, оскільки фармацевтичні компанії через нього можуть втратити мільйони доларів.

Скриншот допису на каналі «Хмельницький khml»

Автори допису не лише використовують ім’я лікаря, а й приписують йому конкретні твердження: що «хімічні ліки» нібито поступово руйнують суглоби та що він готовий безкоштовно надати свій препарат першим 50 людям. За «доказовою базою» читачів спрямовують на сторонній сайт.

Скриншот сайту, замаскованого під “24 канал”

Сайт імітує сторінку українського «24 каналу»: у верхній частині розміщене меню з рубриками «Всі новини», «Новини України», «Фонд 24», «Аудіоновини», «Аналітика», проте перехід на них за кліком нічого не дає. Адреса реального “24 каналу” відмінна від цієї. 

Сам же матеріал про Чайку оформлений як інтерв’ю, яке у медика бере ведуча Катерина Соляр. Зокрема, «Чайка» нібито звинувачує аптечні мережі й фармкомпанії у заробітку на хворих, а згодом рекомендує конкретний засіб Artroleaf. Йому приписують твердження, що препарат нібито «за 4 тижні повністю відновлює опорно-руховий апарат».

Далі текст остаточно перетворюється на рекламу. Читачів переконують, що 98,3% пацієнтів нібито позбулися болю, обіцяють «повністю відновити» суглоби за чотири тижні, а наприкінці пропонують пройти опитування та залишити дані для замовлення. Терміновість підсилюють встановленою крайдатою — до 11 серпня (включно). 

Показово, що лише в самому низу сторінки дрібним дисклеймером зазначено, що інформація є маркетинговою акцією, логотипи належать їхнім власникам, а матеріал розміщений «на правах реклами».

Скриншот сайту, замаскованого під “24 канал”

Василь Чайка — це ім’я та прізвище реальної людини. На власному сайті Василь Чайка представляється як лікар і просуває авторський «комплексний підхід», який передбачає одночасний вплив на «тіло, мозок, психіку та спосіб життя». Сайт також має і виразну комерційну складову, але відмінну від тої, яка на фейковій сторінці “24 каналу” — Чайка пропонує платні онлайн-консультації. 

До слова, ще у січні 2025 року hromadske присвятило діяльності Чайки окреме розслідування. Там звернули увагу на його твердження про онкологічні захворювання та описали випадок пацієнтки, якій, за словами її доньки, Чайка радив відмовитися від традиційного лікування. Сам лікар у розмові з журналісткою  відстоював альтернативне пояснення виникнення захворювань, пов’язуючи їх, зокрема, з переживаннями та психологічними конфліктами. 

Водночас у січні 2026 року Василь Чайка на своїй сторінці у фейсбуці попередив, що не рекламує і не продає медикаментів та не є розробником жодних препаратів. Попередження про використання його імені у шахрайській рекламі він закріпив і у своєму профілі.

Фото зі сторінки Василя Чайки у фейсбуці

Отож приклад з просуванням “революційних ліків” — прийом фальшивого авторитету: довіру до реальної людини використовують, щоб надати переконливості рекламі товару, до якого вона, за її ж словами, не має стосунку. Допис додатково підсилюють залякуванням («пенсіонерів добивають навмисно»), конспірологічним поясненням про змову фармкомпаній та штучним дефіцитом — пропозицією лише для «перших 50 людей». Усе це створює відчуття небезпеки й терміновості та підштовхує читача перейти за посиланням, не витрачаючи часу на перевірку інформації.

Підготувала Світлана Русіна

Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів

Як у соцмережах перекрутили заяву міністра оборони Польщі про українських біженців

13 липня одразу три хмельницькі  Telegram-канали “Хмельницький BBC”, “Старокостянтиныв 24/7” та “Хмельницький khml” поширили нібито пряму цитату міністра національної оборони Польщі Владислава Косиняка-Камиша про те, що «українці призовного віку, які проживають у Польщі, повинні повернутися в Україну, щоб поповнити лави ЗСУ». До неї пабліки додали ще одну тезу: нібито політик заявив, що «додому потрібно повернути і біженців, які їздять на розкішних автомобілях».

Скриншоти з “Хмельницький BBC”, “Старокостянтинів 24/7” та “Хмельницький khml”, які поширили перекручену цитату польського міністра оборони

Однак в оригіналі Косиняк-Камиш не використовував ані формулювання «українці призовного віку», ані «поповнити лави ЗСУ», ані конструкцію про «біженців, які їздять на розкішних автомобілях». Перша частина фрази є не дослівним перекладом його фрази, а переказом. Друга — суттєвим перекрученням контексту: міністр говорив про конкретний приклад порушення правил українцем, який заїхав автомобілем до Морського Ока, а не закликав висилати біженців через те, що вони мають дорогі автомобілі. Тож далі розбираємо все по черзі.

Що насправді сказав Владислав Косиняк-Камиш

Заява прозвучала 13 липня під час пресконференції у Рожнові. Офіційний анонс Міністерства енергетики Польщі підтверджує, що захід за участі віцепрем’єра і міністра національної оборони Владислава Косиняка-Камиша розпочинався об 11:00.

Скриншот прямої трансляції пресконференції у Рожнові з офіційного каналу Міністерства енергетики Польщі

Ця заява прозвучала під час відповіді на запитання журналістки TVP Info про напад на українських дівчат у Польщі та зміну риторики польської опозиції щодо України. У відповідь міністр критикував антиукраїнські настрої, називав небезпечним радикалізм навколо цієї теми та захищав допомогу, яку Польща надала Україні. І вже всередині цієї відповіді він додав, що не всі вчинки українців у Польщі є прийнятними, зокрема це можна почути з 31 хвилини. Повний фрагмент польською звучить так:

«I czy Ukraińcy są we wszystkim w porządku? Nie, nie są we wszystkim w porządku. Czy rozbijanie się furami za miliony złotych i wjeżdżanie na Morskie Oko jest w porządku? Nie, nie jest w porządku i trzeba takich wydalać. Wszyscy młodzi, zdolni do walki Ukraińcy powinni być na Ukrainie i tam służyć ojczyźnie».

Дослівний за змістом переклад українською:

«І чи в усьому українці поводяться нормально? Ні, не в усьому. Чи нормально роз’їжджати автівками за мільйони злотих і заїжджати на Морське Око? Ні, це не нормально, і таких треба видворяти. Усі молоді українці, здатні воювати, повинні бути в Україні й там служити батьківщині».

Довідково: Випадок у Татранському національному парку, про який згадує посадовець, стався у травні цього року. Львівський блогер Андрій Гаврилів заїхав на територію гірського озера Морське Око попри сувору заборону. У результаті йому було заборонено в’їзд до Польщі на 5 років. 

Зміни в перекладі змінили контекст

Фраза «Wszyscy młodzi, zdolni do walki Ukraińcy» буквально означає «усі молоді українці, здатні воювати». Косиняк-Камиш не сказав «українці призовного віку» — тобто не використав юридичну категорію, яка прив’язує його слова до українського законодавства про мобілізацію.

Так само «powinni być na Ukrainie» — це «повинні бути в Україні», а не дослівно «повинні повернутися в Україну». А «tam służyć ojczyźnie» означає «там служити батьківщині», а не «поповнити лави ЗСУ».

Тобто вірусний варіант «Українці призовного віку, які проживають у Польщі, повинні повернутися в Україну, щоб поповнити лави ЗСУ» насправді не є прямою цитатою Косиняка-Камиша. 

Це інтерпретація його слів, у якій одразу кілька нейтральніших або ширших понять замінено на конкретніші та жорсткіші. Саме ця перероблена версія потім почала подаватися в лапках, тобто як нібито дослівна цитата.

Ще сильніше змінилася друга частина повідомлення.

Косиняк-Камиш не говорив: «Додому потрібно повернути і біженців, які їздять на розкішних автомобілях».

Він запитав, чи нормально роз’їжджати автомобілями за мільйони злотих і заїжджати на Морське Око, після чого сказав: «таких треба видворяти».

Отже, у поширеній версії зникла ключова частина — порушення правил і конкретний приклад із Морським Оком, натомість з’явилася нова категорія «біженці, які їздять на розкішних автомобілях». У результаті повідомлення створює враження, ніби польський міністр пропонує депортувати українських біженців через сам факт володіння або користування дорогою автівкою. Такого він не говорив.

Як маніпулятивний переказ розійшовся мережею

Цей маніпулятивний переклад вперше з’явився о 12:48 у Telegram-каналі «ТЕМНИЙ ЗОЛОЧІВ». Тут уже з’являється конструкція: «Українці призовного віку, які проживають у Польщі, повинні повернутися в Україну, щоб поповнити лави ЗСУ». Тобто «молоді українці, здатні воювати» вже стали «українцями призовного віку», а «служити батьківщині» — «поповнити лави ЗСУ». Вже пізніше у каналі «ТИПОВИЙ КРИВИЙ РІГ». Саме тут серед перевірених публікацій уже з’являється практично повна вірусна конструкція: перша перероблена теза плюс твердження «Додому потрібно повернути і біженців, які їздять на розкішних автомобілях». Далі у «Київ Новини | Live 24/7». Канал, який нині має понад 200 тисяч підписників, поширює майже слово в слово ту саму конструкцію: «українці призовного віку… поповнити лави ЗСУ» та «додому потрібно повернути і біженців, які їздять на розкішних авто». 

Врешті маніпуляційний переклад переходить до національного медіа УНІАН. А потім — у ТСН

Чому це маніпуляція?

Насправді проблема виявилась не в одному неправильно перекладеному слові. У процесі поширення одночасно відбулося кілька змістових підмін, кожна з яких робить заяву жорсткішою.

«Молоді, здатні воювати» стали юридично визначеними «українцями призовного віку». «Повинні бути в Україні» перетворилося на вимогу «повернутися». «Служити батьківщині» — на «поповнити лави ЗСУ». А конкретний приклад порушення правил біля Морського Ока взагалі зник і був замінений твердженням, що Польща нібито хоче повертати додому «біженців, які їздять на розкішних автомобілях».

Найсуттєвіша проблема, що цей переказ подається в лапках. Для читача лапки означають, що перед ним слова політика, відтворені дослівно. 

Також із вірусного повідомлення повністю зникає контекст виступу. Безпосередньо перед цими словами Косиняк-Камиш засуджував напади на українських дітей, критикував антиукраїнську радикалізацію та говорив, що захищатиме допомогу, яку Польща надала Україні.

Це не скасовує того, що польський міністр справді висловив позицію: молоді українці, здатні воювати, на його думку, мають бути в Україні та служити своїй державі. Однак це не дає підстав приписувати йому формулювання, яких він не вживав, або перетворювати конкретний випадок порушення закону на заклик депортувати українських біженців за дорогі автомобілі.

Чим небезпечне таке перекручення?

У темі українсько-польських відносин різниця між «міністр висловив думку, що молоді здатні воювати українці мають служити своїй країні» і «Польща хоче повернути всіх українців призовного віку та біженців на дорогих машинах» принципова.

Друга конструкція створює враження масової, майже офіційної політики переслідування українців у Польщі, хоча сама заява такого змісту не містить. Вона здатна посилювати страх українців, формувати образ Польщі як країни, що нібито різко відмовляється від підтримки українців, та одночасно підживлювати стереотип про «заможних українських біженців на дорогих авто».

Такі повідомлення можуть поглиблювати взаємну недовіру між українцями та поляками, загострювати вже наявні суперечності й погіршувати сприйняття польсько-українських відносин. Також може використовуватися для просування наративу про те, що європейські партнери нібито «втомилися від України» і поступово відмовляються від її підтримки.

Підготувала Марія Турчина

Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів

Прокуратура вимагає знести паркан навколо забудови родини Круп у парку імені Чекмана

Окружна прокуратура міста Хмельницького через суд вимагає демонтувати майже 238 метрів огорожі навколо готельно-ресторанного комплексу на Парковій, 1. За твердженням прокуратури, парканом самовільно відгородили понад 0,2 гектара комунальної землі в межах парку імені Михайла Чекмана. Господарський суд відкрив провадження у справі.

Скриншот відео ДБР на місці будівництва готелю в центрі Хмельницького міського парку

Про це ЖАР.INFO стало відомо із рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 липня 2026 року.

Позов подала Окружна прокуратура міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме Хмельницької міської ради до фізичних осіб-підприємців Олександра та Катерини Круп, яким належить будівля колишнього диско-клубу на вулиці Парковій, 1, що у парку імені Михайла Чекмана. Нагадаємо, що Олександр Крупа є сином колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи.

Як ідеться в ухвалі суду Хмельницької області, прокуратура просить усунути перешкоди міській раді в користуванні комунальною землею, а саме демонтувати самочинно встановлений паркан завдовжки 237,69 метра.

За матеріалами справи, огорожею від забудови відділили 0,2161 гектара території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Ця земля належить громаді Хмельницького та перебуває в користуванні комунального підприємства «Парки і сквери міста Хмельницького».

Прокуратура стверджує, що цю частину парку Олександру та Катерині Крупам не передавали. Відгороджену територію, за матеріалами позову, також засмітили будівельними відходами, які утворилися під час реконструкції комплексу.

Із загальної довжини огорожі 163,13 метра становить капітальний паркан, ще 74,56 метра — некапітальна огорожа.

Орендували одну ділянку, відгородили частину іншої

Будівля колишнього диско-клубу площею 1332,5 квадратні метри розташована на орендованій ділянці площею 0,1214 гектара. Земля має рекреаційне призначення та належить Хмельницькій міській раді.

Олександр Крупа орендує її на підставі договору, укладеного з міською радою у серпні 2021 року. Нині йому належить 75% будівлі, решта 25% — його дружині Катерині Крупі.

Поруч розташована інша комунальна ділянка площею понад 55 гектарів. Саме вона входить до території природно-заповідного фонду — парку імені Михайла Чекмана.

Як стверджує прокуратура, під час будівельних робіт паркан винесли за межі орендованих 0,1214 гектара та встановили вже на землі центрального парку. У такий спосіб площа додатково відгородженої території, 0,2161 гектара, виявилася майже вдвічі більшою за саму орендовану ділянку.

При цьому прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради. У позові зазначено, що міська рада сама не вжила заходів для захисту комунальної землі.

Суд лише починає розгляд справи

Господарський суд наразі прийняв позов прокуратури та відкрив провадження у цій справі. До розгляду залучили комунальне підприємство «Парки і сквери міста Хмельницького» та Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області. Вони братимуть участь у справі як треті особи на стороні позивача. Підготовче засідання призначено на 20 серпня 2026 року.

Від розслідування ЖАР.INFO до кримінального провадження

Нагадаємо, що 22 січня редакція ЖАР.INFO опублікувала розслідування «Орбіта впливу: як у Хмельницькому погоджують забудови, пов’язані з родиною Круп». У ньому досліджено, як рішення міської влади створили умови для появи готельно-ресторанного комплексу в межах природно-заповідного фонду.

Редакція з’ясувала, що спочатку профільна депутатська комісія погодила майбутню будівлю заввишки до 8 метрів. У рішенні міської ради згодом з’явилася висота вже до 12 метрів, хоча під час засідання таку пропозицію не розглядали. Пізніше дозволену висоту збільшили взагалі до 16 метрів.

У підсумку проєкт так званої реконструкції передбачив 4-поверховий готельно-ресторанний комплекс заввишки 15,9 метра, щільність забудови понад 80% та паркування на 24 автомобілі.

Як стало відомо ЖАР.INFO з власних джерел, 9 лютого 2026 року слідчий відділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницького, опрацював повідомлення із засобів масової інформації. Наступного дня зареєстрували кримінальне провадження.

Також в липні Державне бюро розслідувань повідомило, що за клопотанням слідчих на об’єкт наклали арешт, а будівельні роботи зупинили. У відомстві заявили, що замість дозволеної реконструкції на ділянці фактично розпочали будівництво готельно-ресторанного комплексу, частина якого вийшла за межі відведеної землі.

«За даними слідства, замість реконструкції на ділянці фактично розпочали будівництво готельно-ресторанного комплексу. Крім того, частина забудови вийшла за межі відведеної земельної ділянки та розмістилася на території міського парку. Самовільно зайняту територію огородили парканом. За клопотанням ДБР на об’єкт накладено арешт, щоб унеможливити його відчуження та забезпечити збереження речового доказу. Будівельні роботи зупинено. Також отримано припис про усунення виявлених порушень», — йдеться в повідомлення ДБР.

ДБР розслідує можливе незаконне будівництво в парку імені Михайла Чекмана у Хмельницькому. Йдеться про будівлю, яку у 2020 році придбав син тодішньої керівниці обласної МСЕК Тетяни Крупи.

Підготувала Альона Береза

64 сесія Хмельницької міської ради: земля і зауваження

16 липня 2026 року відбулося чергове засідання 64 сесії Хмельницької міської ради. У порядку денному 68 питань, а у сесійній залі — 26 обранців. Розповідаємо про найцікавіші питання.

«68 питань порядку денного ми сьогодні розглянули. У більшості це питання, які десь накопичилися за останні місяці: внесення змін до статутів, положень, програм комунальних підприємств і так далі. Тобто більше носять робочий характер. Разом з тим, частину питань традиційно, які ми вважаємо для себе пріоритетними, теж сьогодні розглянули. І під пріоритетами ми називаємо підтримку Сил оборони, підтримку наших родин загиблих, безвісти зниклих, полонених. І питання інших галузей, які забезпечують сталу життєдіяльність нашої громади», — прокоментував скликання чергової сесії Хмельницький міський голова Олександр Симчишин під час преспідходу до медійників.

* Всі зображення у матеріалі згенеровані за допомогою програми із застосуванням ШІ

Також міський голова зазначив, що під час цієї сесії обладнання на 53 мільйони 133 тисячі гривень передано Силам оборони.

800 тисяч на висвітлення роботи міської влади

Рішенням сесії від 16 липня 2026 року №4 Хмельницька міська рада затвердила Програму висвітлення своєї діяльності та своїх виконавчих органів. На її реалізацію у 2026 році планується витратити 800 тисяч гривень із бюджету громади.

Скриншот плану заходів Програми висвітлення діяльності Хмельницької міської ради та її виконавчих органів на 2026 рік. Джерело: сайт Хмельницької міської ради

За ці кошти планують готувати та розміщувати інформаційні матеріали в медіа, виготовляти соціальну рекламу, аудіо- й відеоролики, постери, листівки, брошури та буклети. Висвітлюватимуть роботу міського голови, депутатів, виконавчого комітету й інших посадовців, а також рішення ради, інфраструктурні проєкти, культурні події та підтримку Сил оборони.

Виконавців мають обирати з урахуванням аудиторії медіа, території поширення, рейтингу або тиражу та вартості послуг. Однак у Програмі немає розподілу 800 тисяч гривень між окремими напрямами, запланованої кількості матеріалів, їхньої вартості чи показників охоплення аудиторії. Тому реальну обґрунтованість витрат можна буде оцінити лише після оприлюднення договорів, цін і актів виконаних робіт.

86 мільйонів на цифровий розвиток громади

Хмельницька міська рада затвердила в новій редакції Програму цифрового розвитку громади на 2021–2026 роки. Загальний обсяг її фінансування тепер становить 86,14 мільйона гривень із бюджету громади та інших джерел, не заборонених законодавством. Головним відповідальним виконавцем визначили Хмельницьке міське комунальне підприємство «Хмельницькінфоцентр».

Програма передбачає розвиток офіційного сайту міської ради, порталу MyCity і «Кабінету мешканця», через який планується, що громадяни мають отримувати електронні послуги. Окремий напрям охоплює внутрішню роботу органів влади, а саме: впровадження електронного документообігу, створення електронного архіву та автоматизацію управлінських процесів.

Кошти також мають спрямовуватися на модернізацію корпоративної мережі, розвиток геоінформаційної системи, встановлення відеоспостереження та захист інформації. Програма включає оприлюднення відкритих даних, підтримку інструментів електронної демократії та проведення заходів із цифрової грамотності.

Найбільша стаття у розмірі 7,5 мільйонів гривень на підтримку офіційного сайту, порталу MyCity, електронних сервісів та інших інформаційних ресурсів. Ще 4 мільйони гривень передбачено на обладнання для міської ради та ЦНАП, 1 мільйон гривень — на цифровізацію внутрішніх процесів, по 800 тисяч гривень — на геоінформаційну систему та серверно-мережеву інфраструктуру.

Окремий значний напрям — відеоспостереження. У 2026 році на серверне обладнання та комплекти камер планується витратити 6 мільйонів гривень, ще 500 тисяч гривень — на обслуговування системи. Отже, майже третина річного бюджету програми спрямовується саме на відеоконтроль. Водночас на заходи з кібербезпеки, цифрової грамотності, хакатони та інноваційні ІТ-ініціативи у фінансовому плані на 2026 рік коштів не передбачено.

Пільга для родин загиблих захисників

Міська рада внесла зміни до рішення від 18 грудня 2025 року №32 щодо додаткової підтримки родин загиблих. Ідеться про 50-відсоткову пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у період із січня по грудень 2026 року.

Пільга поширюється на членів сімей загиблих учасників АТО/ООС і Революції Гідності, а також загиблих або померлих Захисників і Захисниць України. Додаток до попереднього рішення доповнили позиціями з №885 до №986, тобто до переліку внесли ще 102 отримувачів.

3,27 мільйона гривень допомоги родинам зниклих безвісти та полонених

Міська рада передбачила 3,27 мільйона гривень із загального фонду бюджету громади на виплати 64 містянам. Це члени родин осіб, які зникли безвісти або перебувають у полоні. Перерахування коштів на рахунки одержувачів має забезпечити управління праці та соціального захисту населення.

Переважно родинам передбачено допомогу у розмірі від 30 або 60 тисяч гривень. З переліку не зрозуміло чому розміри різняться. Також окремі виплати передбачено для встановлення пам’ятників загиблим захисникам. Троє представників родини Бойко мають отримати по 50 тисяч гривень, Калуцька Н.О. — 70 тисяч гривень, Пасічник Г.Т. — 30 тисяч гривень, а Синіцька Г. М. — 50 тисяч гривень.

«Сьогодні 64 родини полонених або безвісти зниклих отримують одноразову матеріальну допомогу на понад 3 мільйони 300 тисяч гривень, а також 6 домогосподарств, які постраждали від терористичних атак російської терористичної недодержави, отримують матеріальну допомогу з міського бюджету на проведення ремонтних і відновлювальних робіт», — сказав міський голова під час преспідходу до медійників.

Також міський голова зазначив, що від 16 липня ліцей № 9 в місті Хмельницькому носитиме ім’я Героя Богдана Горбулька за ініціативою педагогічного колективу. Богдан Горбулько вчитель, який працював у цьому ліцею, 25 лютого 2022 року добровільно пішов захищати Україну і загинув.

Майже 432 тисячі гривень власникам пошкодженого житла

Міська рада передбачила надання грошової допомоги 6 мешканцям, житло яких постраждало внаслідок збройної агресії ворога. Загальна сума виплат становить 431 тисячу 929 гривень.

Розміри допомоги відрізняються: одному заявнику призначено 1 тисячу 929 гривень, ще одному — 50 тисяч гривень, одному — 80 тисяч гривень, а трьом — по 100 тисяч гривень.

Допомогу надають власникам або наймачам пошкоджених об’єктів житлового фонду та об’єктів незавершеного житлового будівництва. Кошти перерахують із загального фонду бюджету громади безпосередньо на рахунки одержувачів.

23,7 мільйона гривень на підтримку об’єднань співвласників у 2026 році

Загальний обсяг фінансування Програми підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків на 2023–2026 роки тепер становить 110 мільйонів 200 тисяч гривень. Безпосередньо на 2026 рік передбачено 23 мільйони 700 тисяч гривень.

Найбільшу частину коштів 2026 року, а саме 15 мільйонів гривень, планують спрямувати на придбання матеріалів та обладнання для капітального ремонту будинків за програмою «ЕНЕРГОДІМ». Ще 2 мільйони 500 тисяч гривень передбачено на відшкодування підтверджених витрат і відсотків за кредитами в межах цієї програми.

На придбання сонячних електростанцій та установок зберігання енергії за програмою «ГрінДІМ» передбачається 5 мільйонів гривень. На відшкодування вартості виготовлення або відновлення технічних паспортів багатоквартирних будинків передбачено ще 500 тисяч гривень.

Крім того, у 2026 році 600 тисяч гривень планують спрямувати до Револьверного фонду Асоціації «Енергоефективні міста України», а 100 тисяч гривень — на інформаційно-роз’яснювальну роботу, проведення форумів, виставок і конференцій. Для цих двох напрямів фінансування передбачене лише у 2026 році.

600 тисяч гривень до Револьверного фонду енергоефективності

Хмельницька міська рада вирішила долучитися до програми Револьверного фонду міст Асоціації «Енергоефективні міста України». Для цього в межах Програми підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків на 2023–2026 роки передбачено добровільний внесок у розмірі 600 тисяч гривень.

Міського голову уповноважили представляти інтереси громади у відносинах з Асоціацією та укладати угоди про сплату внесків особисто або через уповноважених представників.

Кошти фонду планують використовувати для надання позичальникам поворотної фінансової допомоги. На відміну від звичайного бюджетного фінансування, ці гроші мають повертатися та надалі можуть повторно спрямовуватися на реалізацію інших проєктів.

Управління житлової політики і майна має розробити склад конкурсної комісії та порядок відбору позичальників. Тому остаточні умови участі, вимоги до претендентів, розміри допомоги та строки повернення коштів мають визначити окремим рішенням виконавчого комітету.

Понад 800 платних паркомісць на 6 міських вулицях

Міська рада оновила перелік спеціальних земельних ділянок для платного паркування. Загалом визначено 806 паркомісць на ділянках площею 11 тисяч 839 квадратних метрів.

Паркувальні майданчики передбачено на таких ділянках:

  • Львівське шосе (на північній стороні від виїзду зі стоянки приватного підприємства «Ізіда» до входу в ринок «ВВК Поділля-2», а також від входу в ринок торгового дому «Тісса» до території будинку № 8). Площа — 1 тисяча 300 квадратних метрів, кількість місць — 130.
  • Вулиця Соборна (від вулиці Героїв Майдану до вулиці Прибузької). Площа — 2 тисячі 738 квадратних метрів, кількість місць — 173.
  • Вулиця Грушевського (від вулиці Володимирської до вулиці Староміської). Площа — 2 тисячі 523 квадратні метри, кількість місць — 166.
  • Вулиця Вайсера (від вулиці Володимирської до вулиці Кам’янецької). Площа — 2 тисячі 12 квадратних метрів, кількість місць — 120.
  • Вулиця Староміська (від вулиці Грушевського до вулиці Кам’янецької). Площа — 1 тисяча 956 квадратних метрів, кількість місць — 131.
  • Вулиця Проскурівського Підпілля (від вулиці Соборної до вулиці Вайсера). Площа — 1 тисяча 310 квадратних метрів, кількість місць — 86.

Для всіх ділянок встановлено однакову ставку збору за паркування — 0,01 відсотка від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного податкового року. Також визначено перелік дорожніх знаків, інформаційних табличок та інших елементів облаштування кожного майданчика.

Нагадаємо, що до переліку не потрапили вилиці поблизу Хмельницької міської ради та інших адміністративних будівель поблизу Майдану Незалежності.

129,58 гектара прибережних захисних смуг уздовж річки Плоска

Міська рада затвердила проєкт землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг річки Плоска. Документацію розробило приватне підприємство «Діоріт Плюс 1». Загальна площа території становить 129,58 гектара: перша ділянка займає 18,02 гектара, друга — 111,56 гектара.

Прибережні захисні смуги охоплюють територію від річки Південний Буг до межі міста Хмельницького, а також від межі Чорноострівської селищної територіальної громади до межі Гвардійської сільської територіальної громади. Після затвердження відомості про їхні межі мають внести до Державного земельного кадастру як обмеження у використанні земель.

«Затвердили проєкт землеустрою про відведення захисних прибережних смуг річки Плоскої. Раніше ми таке робили із захисними прибережними смугами річки Південний Буг. Там було понад 650 гектарів. По Плоскій маємо майже 130 гектарів, які відведенні і затвердженні, як прибережна захисна смуга», — прокоментував розгляд питання під час сесійного засідання Хмельницький міський голова Олександр Симчишин.

Також за словами мера, кількома рішеннями було затверджено проєкти, по яких раніше надавались дозволи на створення зелених зон, скверів і парків із загальною площею 4,6 гектара (3 таких зелених зони й ще одна невеличка зелена зона на понад 400 квадратних метрів за адресою вул. Свободи, 22, там де планується завершення будівництва Музею історії міста).

На цих територіях діятимуть природоохоронні вимоги та заборони на окремі види господарської діяльності. Відповідальними за виконання рішення визначено управління земельних ресурсів, управління з питань екології та контролю за благоустроєм і заступника міського голови Миколу Ваврищука.

Водночас правове управління та управління земельних ресурсів зазначили, що проєкт не відповідає вимогам статті 186 Земельного кодексу України. У їхніх висновках зазначено, що немає обов’язкових погоджень із власниками та користувачами земельних ділянок, які потрапляють до прибережних смуг, а також погодження уповноваженого центрального органу у сфері охорони довкілля. Загалом перед внесенням меж до кадастру необхідно було б врегулювати питання погоджень, оскільки встановлені обмеження безпосередньо впливатимуть на використання відповідних земель.

Земельний блок: продаж ділянок, сервітут та передача землі КП

Продаж землі товариствам без конкурентних торгів

У питанні №57 (рішення № 56) обранці погодили продаж товариству з обмеженою відповідальністю «Скай КЛР» земельної ділянки площею 11 тисяч 183 квадратні метри на Вінницькому шосе, 12/2-Д. Вартість ділянки становить 3 мільйони 879 тисяч 495 гривень, тобто приблизно 347 гривень за квадратний метр.

У рішенні землю пропонують продати для обслуговування нежитлових будівель та реконструкції об’єктів під станцію технічного обслуговування. Водночас у попередніх матеріалах розташований на ділянці об’єкт був зазначений як кіоск-кафе. Така розбіжність між характеристикою наявного об’єкта та заявленою метою подальшого використання землі потребувала пояснення.

Також за висновком управління правового забезпечення, об’єкт, який перебуває на реконструкції, ще не прийнятий в експлуатацію і не має статусу завершеної капітальної споруди. Якщо кіоск-кафе не належить до нерухомого майна, його розміщення на ділянці не створює автоматичної підстави для прямого викупу понад одного гектара комунальної землі. Правове управління вказало, що такий продаж без торгів може суперечити статті 134 Земельного кодексу України.

У цьому ж рішенні товариству з обмеженою відповідальністю «Хмельницькелеватормлинпостач» пропонувалось продати земельну ділянку площею 3 тисячі 541 квадратний метр на вулиці Героя України Дмитра Крамара, 7/4. Її вартість становить 1 мільйон 937 тисяч 740 гривень.

На цій ділянці розташовані гараж площею 28,5 квадратного метра та частина складу площею 664,9 квадратного метра. Правове управління звернуло увагу на неспівмірність площі землі з площею розташованої на ній нерухомості, а також зазначило, що це потребує обґрунтування, чому для обслуговування цих об’єктів необхідно продати саме 3 тисячі 541 квадратний метр комунальної землі.

Майже 8 гектарів землі для ПП «ЖК Форвард» на новий строк

У питанні №59 (рішення № 58) приватному підприємству «ЖК Форвард» передано в оренду на новий 3-річний строк 6 земельних ділянок на Старокостянтинівському шосе, 2/1-Г. Їхня загальна площа становить 79 тисяч 702 квадратні метри, або майже 8 гектарів.

Найбільша ділянка займає 68 тисяч 173 квадратні метри. Площі інших становлять 3 тисячі 557, 3 тисячі 210, 1 тисячу 692, 1 тисячу 544 та 1 тисячу 526 квадратних метрів. Землі планують використовувати для будівництва багатоповерхових житлових будинків із магазинами, офісами, приміщеннями побутового обслуговування, підземними й наземними паркінгами. Частина ділянок пов’язана з незавершеним будівництвом торговельно-сервісного та багатофункціонального комплексів. 

Окремою умовою оренди передбачено, що підприємство має до 31 грудня 2026 року передати у комунальну власність громади квартири загальною площею 276,3 квадратного метра. «ЖК Форвард» також має взяти участь у будівництві магістральної дороги та інженерних мереж водопостачання, водовідведення, електропостачання і газопостачання. Контроль за виконанням цих зобов’язань покладено на управління капітального будівництва.

Водночас управління правового забезпечення надало зауваження до передачі ділянок без земельних торгів. За висновком юристів, на землі немає нерухомого майна, яке могло б бути підставою для неконкурентного надання її в оренду. Державна реєстрація незавершеного будівництва, на думку управління, не перетворює сукупність будівельних матеріалів на повноцінний об’єкт нерухомості.

Тому пункт щодо «ЖК Форвард» може не відповідати вимогам статті 134 Земельного кодексу України. Ключовим залишається питання, чи були законні підстави продовжувати оренду майже 8 гектарів без аукціону, навіть з урахуванням зобов’язань забудовника передати місту квартири та долучитися до будівництва інфраструктури.

Понад 2 гектари для «Хмельницькбудзамовника» із зауваженнями

Рішенням №64 (питання № 65 порядку денного) комунальному підприємству «Хмельницькбудзамовник» надали у постійне користування 2 земельні ділянки загальною площею 22 тисячі 23 квадратних метрів. Водночас підприємству припиняють право користування ще однією ділянкою, яку передають об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку.

Ділянку площею 1 тисяча 943 квадратні метри на вулиці Проскурівського Підпілля, 111 передають об’єднанню співвласників «Проскурівська вежа» для обслуговування багатоквартирного будинку. Управління правового забезпечення зазначило, що порядок безоплатної передачі такої землі співвласникам має визначати Кабінет Міністрів України. Однак відповідного урядового порядку немає, тому юристи вказали на невідповідність цього пункту статті 42 Земельного кодексу України.

На вулиці Нижній Береговій «Хмельницькбудзамовник» отримав в постійне користування 18 тисяч 223 квадратних метрів для будівництва й обслуговування багатоквартирного будинку. Водночас управління правового забезпечення та управління земельних ресурсів встановили, що до матеріалів проєкту не додали обов’язкового клопотання підприємства про надання цієї землі.

Ще 3 тисячі 800 квадратних метрів комунальному підприємству передають на вулиці Героя України Дмитра Крамара. На цій території також планують будувати багатоквартирний будинок. Однак управління архітектури та містобудування встановило, що заявлений вид використання землі суперечить її функціональному призначенню в Плані зонування міста Хмельницького. За висновком юристів, цей пункт не відповідає частині третій статті 20 Земельного кодексу України.

Окреме зауваження профільного управління стосується комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради. Підприємству надають 25 тисяч 213 квадратних метрів у районі вулиць Кленової та Західно-Окружної для збереження і відтворення зелених зон. За висновком правового управління, на цю територію немає генерального плану, плану зонування або детального плану території. Тому її надання для містобудівних потреб може не відповідати статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Чергова сесія характеризується видатками міської громади на соціальну підтримку, цифровізацію, енергоефективність та допомогу постраждалим від війни. Водночас міська рада розширила інфраструктурні програми, розширила перелік місць під платні паркомісця та спрямувала кошти на енергетичну стійкість багатоквартирних будинків. Найбільше ж запитань викликають земельні рішення, частину яких ухвалили попри зауваження профільних управлінь щодо відсутності документів, невідповідності зонуванню та можливого обходу земельних торгів.

Підготувала Альона Береза

Хмельниччина перед першими повоєнними виборами: кого не бачить Державний реєстр виборців

Щонайменше 229,4 тисячі жителів Хмельниччини виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення, а ще понад 100 тисяч ВПО прибули до регіону. Водночас офіційна база Державного реєстру виборців області за цей час зросла на 5,2 тисячі осіб. Дослідження Громадянської мережі ОПОРА показує критичний розрив між реальним розселенням українців та офіційними реєстрами. І хоча проведення виборів під час війни є неможливим, роботу з актуалізації даних виборців потрібно починати вже сьогодні. Як працюють відділи ведення ДРВ на Хмельниччині та що потрібно зробити заздалегідь до старту перших повоєнних виборів — читайте у матеріалі.

Менше відділів, більше навантаження: як працює ДРВ на Хмельниччині

Державний реєстр виборців — це база, на основі якої формуються списки виборців. Якщо адреса або персональні дані виборця в Реєстрі неактуальні, він або вона не зможе проголосувати на дільниці, що прив’язана до фактичного місця проживання людини.

Станом на кінець червня 2026 року Державний реєстр виборців (ДРВ) містить інформацію про 971,6 тисяч виборців у Хмельницькій області. Із них понад 938 тисяч мають офіційну виборчу адресу, а ще 33,1 тисячі — відмітку про вибуття. Порівняно з жовтнем 2025 року (975,2 тис.), загальна база виборців області зменшилася на 3,6 тисячі й продовжує повільно скорочуватися.

Однак ці цифри фіксують лише юридичний статус і не завжди відображають реальне розселення людей. Порівняльний аналіз даних ДРВ і знеособленої статистики мобільного оператора Vodafone, який провела Громадянська мережа ОПОРА, свідчить: Державний реєстр виборців наразі може відображати лише близько 42% фактичних міжрегіональних переміщень громадян.

На тлі таких розбіжностей оновлення даних стає серйозним викликом для повоєнних виборів. Наразі на Хмельниччині працюють 9 відділів ведення ДРВ (до адміністративної реформи їх було 23). У них заповнені лише 26 із 37 передбачених посад, тобто укомплектованість становить 70%. Обласний відділ адміністрування укомплектований на 75% — 3 працівники замість штатних 4. Найскладніша ситуація — у відділі апарату Хмельницької РДА: там замість 8 необхідних фахівців працюють двоє. У IV кварталі 2025 року саме цей відділ мав найбільше в Україні середнє навантаження — 3648 записів на одного працівника.

7 липня Громадянська мережа ОПОРА провела у Хмельницькому обговорення проблем актуальності ДРВ в контексті масової міграції. Під час події начальниця відділу адміністрування Державного реєстру виборців апарату Хмельницької обласної державної адміністрації Олена Лопатюк звернула увагу, що один відділ у Хмельницькому районі має обслуговувати 617 дільниць. За словами посадовиці, таке навантаження у виборчий період, коли комісії повинні отримувати списки виборців у стислі строки, створюють ризики, які додатково посилюються через територіальну віддаленість громад.

Водночас окремі механізми міжвідомчого обміну працюють стабільно. Зокрема, інформація про померлих ще з 2021 року передається до ДРВ автоматизовано шляхом електронної взаємодії реєстрів. У ДРАЦС кажуть, що такий метод оновлення даних доволі точний — поодинокі помилки трапляються раз на 3–5 років. Як правило, вони пов’язані з неточностями у документах або встановленням факту смерті на тимчасово окупованих територіях.

Дільниці збережені, але це ще не означає готовність

На Хмельниччині утворено 1531 постійну виборчу дільницю: 980 малих, 333 середні та 218 великих. Попередня інвентаризація приміщень для голосування показала, що 1493 з них придатні для використання. При цьому 29 будівель зруйновані часом, 2 потребують відновлення після пошкоджень, а ще 8 уже відновлені. Повністю зруйнованих унаслідок російської агресії приміщень для голосування в області на момент перевірки не зафіксували.

Втім, придатне приміщення не тотожне доступній дільниці. До початку виборчого процесу необхідно окремо перевірити безбар’єрність входів, можливість пересування людей на кріслах колісних, доступність інформації для виборців із порушеннями зору й слуху, наявність укриттів та спроможність приміщень прийняти більшу кількість людей у громадах, де оселилися внутрішньо переміщені особи (далі — ВПО).

Виклики обліку переміщених громадян на Хмельниччині

Загальнонаціональне дослідження ОПОРИ показало, що 28,5% громадян із зареєстрованим місцем проживання фактично живуть за іншою адресою. Серед людей із досвідом переміщення таких 56,7%, а серед тих, хто переїхав після 24 лютого 2022 року, — 76,5%. Водночас 81% переселенців уже вважають нинішнє місце проживання основним. Це означає, що нова електоральна географія вже значною мірою сформувалася, і держава має починати актуалізацію ДРВ, не чекаючи завершення війни.

На прикладі Хмельниччини добре помітна складність такого обліку. Станом на початок 2026 року в області було зареєстровано 117 тисяч ВПО, зокрема в Хмельницькій міській громаді — 32 тисячі. В організаціях, які працюють із переселенцями, наголошують, що частина ВПО не реєструються, а адресу часто оновлюють лише тоді, коли це необхідно для отримання виплат, працевлаштування, оформлення дитини до школи чи садочка. В інших випадках люди не оновлюють дані через відсутність мотивації, необізнаність або небажання проходити додаткові процедури. Саме тому реєстр ВПО не може бути єдиним джерелом для автоматичної зміни виборчої адреси.

Для забезпечення інклюзивності виборів необхідно, щоб сервіси для зміни виборчої адреси були доступними для всіх. Якщо 91% молоді вважають найзручнішим інструментом для цього “Дію”, то 27% виборців віком від 60 років обирають офлайн-інструменти (органи місцевого самоврядування і ЦНАПи). 

Виїзд за кордон майже не відображений у виборчих адресах

Згідно з дослідженням ОПОРИ, проведеним на основі знеособлених даних мобільного оператора Vodafone, у 2022–2025 роках за кордон могли виїхати близько 229,4 тисячі людей, для яких останнім місцем проживання перед виїздом була Хмельницька область. Пік виїздів припав на 2022 рік, коли регіон покинули 99,1 тисячі осіб. Варто враховувати, що це консервативна модельна оцінка (нижня межа), отримана шляхом екстраполяції даних на весь ринок мобільного зв’язку. Вона фіксує переміщення між двома миттєвими зрізами й не відображає проміжних маршрутів чи випадків повернення мешканців з іншими SIM-картами. 

Наразі спостерігається критичний розрив між фактичним розселенням громадян та даними Реєстру. Зокрема, від початку повномасштабної війни ДРВ зафіксував прибуття до закордонного виборчого округу лише 45 тисяч осіб, що становить близько 1% від загальної кількості емігрантів — 5,2 мільйона. Тобто виборчі адреси 99% українців за кордоном неактуальні. 

Вже зараз українці, які переїхали за кордон або всередині України і планують далі мешкати на новому місці, можуть оновити свою виборчу адресу онлайн через кабінет виборця

Що потрібно зробити до початку виборчого процесу

На Хмельниччині насамперед потрібно заповнити вакансії у відділах ДРВ, провести аудит інклюзивності дільниць, протестувати обмін даними між держреєстрами, сформувати резерв потенційних членів комісій та запустити інформаційну кампанію задовго до старту виборів. Один із головних викликів полягає в тому, що точність списків виборців залежить передовсім від самих виборців: вони мають власноруч перевірити свої дані в ДРВ і за потреби подати заяву про їх зміну.

Представники політичних партій Хмельниччини мають різні бачення працювати з невідповідностями і неточностями в Реєстрі. Одні говорять про традиційний перепис населення, інші ж покладаються на інтеграцію державних баз і розвиток цифрових інструментів, водночас застерігаючи від надмірного втручання держави у приватність громадян.

Дослідження ОПОРИ свідчить, що самостійно перевірити дані готові 58% громадян, але після прямого звернення держави цей показник зростає до 77%. Інше питання, яке сьогодні є ключовим, — як зацікавити громадян перевіряти свої дані в ДРВ уже зараз, не чекаючи оголошення перших повоєнних виборів. 

Окремою групою є громадяни, яким виповнилося 18 років після місцевих виборів 2020 року. Вони ще не мали досвіду перевірки себе у списках і можуть взагалі не знати, що таке виборча адреса. 

Завчасна технічна, кадрова й правова підготовка дасть можливість і державі, і самим виборцям провести перші повоєнні вибори зі значно меншою кількістю проблем. Адже перші повоєнні вибори починаються не з дня голосування, а з актуальних даних.

Марія Турчина, консультантка Громадянської мережі ОПОРА в Хмельницькій області

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.

Історія про «фартового» таксиста: як місцеві телеграм-канали поширюють маніпулятивну рекламу

Чоловік, який нібито за три місяці закрив кредит на автомобіль. І все завдяки підписці на телеграм-канал. Таку історію 27 липня поширили у низці телеграм-пабліків Хмельниччини. Спочатку на «Буханочка Хмельницького», а звідти у репостах — на «Ярмолинці | Городок online», «Дунаївці Новини», «Красилів новини», «Волочиськ громада» та «Старокостянтинів». Публікація оформлена як особиста історія успіху, проте її структура містить маніпулятивні  прийоми для просування сумнівних схем заробітку. 

Допис створений від імені першої особи. Невідомий автор презентує себе звичайною людиною — водієм таксі, який узяв автомобіль у кредит і через постійні виплати опинився у складному фінансовому становищі. Такий образ покликаний викликати довіру: читачеві простіше асоціювати себе зі «звичайною людиною», ніж із рекламним персонажем.

Скриншот допису на каналі «Буханочка Хмельницького»

У травні таке ж повідомлення про фартового таксиста з’явилося на сторінці «Смачні домашні рецепти» у фейсбуці, у пабліках «Новини Суми», «Білопілля INFO», у червні — у телеграм-каналі «Голос Конотопа», 21 липня — на «Глухів INFO», а 22 липня — на телеграм-каналі «4Lutsk».

Текст побудований за класичною схемою «було погано — стало добре». Анонімний автор наполегливо рекомендує телеграм-канал, хоча й сам спочатку нібито не вірив у його ефективність. Цей прийом також працює на довіру, адже випереджає можливий скепсис читача: якщо навіть герой історії сумнівався, але змінив думку, то й читачеві пропонують зробити так само.

Окремим елементом маніпуляції є використання конкретних сум доходу: 50 тисяч гривень уже наступного дня, 152 тисячі — за тиждень і 380 тисяч — за місяць. Такі цифри створюють ілюзію достовірності, хоча жодних доказів їхнього походження не наводиться. Водночас текст не відповідає на головне запитання — яким саме способом зароблено ці кошти. Замість пояснення використовуються розмиті формулювання на кшталт «конкретні дії» та «розбори, які реально можна повторити».

Ще одна ознака маніпуляції — спроба заздалегідь зняти недовіру фразою про те, що «немає платних курсів і порожніх обіцянок». Подібні твердження не підкріплюються жодними фактами, але мають створити у читача враження чесності та прозорості.

Завершується допис типовим закликом перейти за посиланням і підписатися на певний паблік. Посилання переводить на телеграм-канал «Анна Луковина | КріптоДвіж» з понад 21 тисячею підписників. Уже з назви зрозуміло, що йдеться про заробіток, пов’язаний із криптовалютами.

Звертає на себе увагу опис каналу — «Роблю краще життя свого народу». Це емоційне, дуже узагальнене гасло, яке не містить жодної інформації про характер діяльності, кваліфікацію автора чи можливі ризики. Але апелює до абстрактного народу.

Скриншот опису телеграм-каналу “Анна Луковина | КріптоДвіж”

Водночас у рекламному дописі, який поширювали місцеві телеграм-канали, слово «крипто» взагалі не згадується. Паблік пов’язаний з користувачем “AnnaCryptobit”. 

Скриншот опису телеграм-каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж»

Перше повідомлення на каналі з’явилося 27 березня 2026 року. На другому — підписникам запропонували познайомитися з Анною. Її  фото має низку ознак, характерних для зображень, створених або суттєво оброблених за допомогою штучного інтелекту, зокрема надзвичайно гладку текстуру шкіри, майже ідеальну симетрію рис обличчя та неприродно однорідне опрацювання волосся. 

Скриншот опису телеграм-каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж»

Отже, допис із рекламою каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж» є прикладом прихованої реклами, побудованої на маніпуляції через неперевірену історію успіху. Для переконання аудиторії використовуються одразу кілька психологічних прийомів: апеляція до «звичайної людини», ефект особистої рекомендації, конкретні суми доходів без жодних доказів, приховування справжнього предмета реклами та емоційні узагальнення замість перевірених фактів. Додатково враження достовірності створює масове поширення одного й того самого тексту через регіональні телеграм-канали та сторінки у різних областях України. Це свідчить про ознаки скоординованої рекламної кампанії, а не спонтанної особистої рекомендації. 

Підготувала Світлана Русіна

Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів

Від сайту до соцмереж: як хмельницькі медіа поширюють свій контент

Хмельницькі медіа вже сформували помітні аудиторії поза межами власних офіційних сайтів. Vsim.ua працює щонайменше на шести платформах і має близько 170 тисяч читачів у Facebook. Медіакорпорація «Є» зібрала у соцмережах більше 70 тисяч підписників. Відео ЖАР.INFO у соцмережах отримують від 129,6 до 976,7 тисячі переглядів, а TikTok-відео «Лінзи» — до 227,5 тисяч переглядів. Розмови з представниками редакцій показали, що соцмережі допомагають регіональним медіа залучати нову аудиторію, зокрема молодь, але потребують нових форматів і підходів. Журналісти створюють короткі відео, новинні картки й трансляції та адаптують один матеріал для кількох платформ. Це потребує додаткового часу, працівників і фінансування, тоді як перетворити цифрову аудиторію на стабільне джерело доходу вдається ще не всім.

Регіональна представниця ІМІ в Хмельницькій області Альона Береза опитала представників та представниць медіакорпорації «Є», vsim.ua, онлайн-медіа «Лінза» і ЖАР.INFO, а також ПП «Медіа-центр «Край Кам’янецький» про те, як вони адаптовують контент під соцмережі, а також проаналізувала відкриті показники їхніх сторінок і профілів у соціальних мережах та месенджерах. Дані про кількість читачів і підписників зафіксовано станом на 24 липня 2026 року.

Vsim.ua: найбільша Facebook-аудиторія і робота на шести платформах

Серед досліджених медіа найбільшу аудиторію у Facebook з близько 170 тисячами читачів має vsim.ua. Telegram-канал видання налічує 47 846 підписників, TikTok — 34,5 тисячі, Instagram — 24,2 тисячі, YouTube — 16,3 тисячі, а канал у Viber — 11 355 підписників.

Профіль у Facebook медіа vsim.ua із 170 тисячами підписників. Скриншот: Facebook-сторінка vsim.ua

YouTube-канал редакції, створений у червні 2013 року, містить 2642 відео, які сукупно набрали понад 7,3 мільйона переглядів. У TikTok акаунт медіа має 713,3 тисячі вподобань.

Профіль в Instagram vsim.ua налічує 24,2 тисячі підписників. Скриншот: Instagram-сторінка vsim.ua

Редакція поширює посилання на матеріали сайту у Facebook і месенджерах, створює візуальні картки для Instagram, а також короткі вертикальні відео для TikTok, Instagram Reels і YouTube Shorts. Редактор vsim.ua Максим Фарина зазначає, що в соціальні мережі переходять не лише медіа — ці платформи посідають дедалі помітніше місце в повсякденному житті людей.

Присутність видання на шести платформах засвідчує, що соціальні мережі та месенджери стали системною частиною його роботи. Редакція адаптовує контент до форматів окремих платформ та соціальних мереж.

Відео про ремонтні роботи в центрі Хмельницького vsim.ua в Instagram. Скриншот: Instagram-сторінки vsim.ua

Медіакорпорація «Є»: довгі тексти поступаються динамічним форматам

Facebook-сторінка медіакорпорації «Є» має близько 54 тисячі читачів. На YouTube-канал підписалися 33 тисячі користувачів. Опубліковані на ньому 5025 відео сукупно набрали понад 21,1 мільйона переглядів.

Профіль у Facebook сайту «Є» із 54 тисячами підписників. Скриншот: Facebook-сторінка сайту «Є»

В Instagram медіа має 11,7 тисячі читачів, а в Telegram — 4,54 тисячі підписників. Редакція адаптовує матеріали до особливостей кожної платформи. В Instagram використовує фотографії, короткі заголовки на зображеннях, відео та історії, у Telegram оперативно поширює новини, а на YouTube наразі регулярно публікується лише прогноз погоди.

Допис про ремонтні роботи в центрі Хмельницького сайту «Є». Скриншот: Instagram-сторінки сайту «Є»

Команда медіакорпорації «Є» фіксує зміщення показників у бік соціальних мереж порівняно із сайтом. У редакції також помічають, що довгі тексти поступаються коротшим і динамічнішим форматам.

«Якщо порівнювати статистичні показники «сайт — сторінки у соціальних медіа», то вони тяжіють у бік саме соцмереж. Помічаємо, що довгі тексти поступаються місцем коротким, більш динамічним форматам. Це безумовно впливає і на роботу самих журналістів: треба працювати ще оперативніше, при цьому ретельно продумувати підходи щодо форматів подачі інформації. Відповідно, треба набагато більше ресурсів і не завжди їх вистачає, особливо в нинішніх умовах кадрового голоду та фінансових викликів, які більшою мірою спричинила війна», — зазначили в редакції медіакорпорації «Є».

Робота редакції на чотирьох платформах і використання різних способів подання інформації підтверджують перехід від простого поширення посилань до окремого виробництва контенту для соціальних мереж. Водночас це збільшує навантаження на журналістів і потребує додаткових ресурсів.

ЖАР.INFO: перепаковування матеріалів як окрема частина роботи

Найбільше підписників ЖАР.INFO має на YouTube — 17,1 тисячі. Канал містить 358 відео, зокрема звичайні матеріали, Shorts, трансляції та подкасти з загальною кількістю переглядів у 685 тисяч.

Instagram онлайн-медіа ЖАР.INFO налічує більше 5 тисяч підписників. Скриншот: Instagram-сторінка ЖАР.INFO

У TikTok видання має 6 219 підписників, в Instagram — 5 121 читача, у Facebook — близько 2,7 тисячі.

Приклад адаптації розслідування для Instagram. Скриншот: Instagram-сторінки онлайн-медіа ЖАР.INFO

Засновниця та редакторка онлайн-медіа «ЖАР.INFO» Марія Турчина говорить про зміну способів споживання інформації та додаткове навантаження, пов’язане з адаптацією матеріалів.

«Медіа опиняється в ситуації, в якій їхній контент споживають переважно через соцмережі та інші потокові платформи. Тоді як великі сайти втрачають трафік і стають, по суті, незручними, енергозатратними та громіздкими. Тобто перепаковування контенту саме під соціальні мережі — це частина процесу створення журналістського матеріалу і це вже робота на повний день. Редакція регулярно перепаковує контент, враховуючи потреби цільової аудиторії кожної з них», — розповіла вона.

Робота ЖАР.INFO на чотирьох платформах і використання різних форматів ілюструють описану редакторкою практику перепаковування контенту. Один журналістський матеріал потрібно не лише створити, а й адаптувати до способів споживання інформації різними аудиторіями.

«Лінза»: основні платформи — Instagram і TikTok

Найбільшу аудиторію незалежний онлайн-журнал «Лінза» має в Instagram — 5 146 читачів. У TikTok за акаунтом стежать 4 222 користувачі, у Facebook видання має 478 читачів, а в Telegram — 235 підписників.

У TikTok відео медіа сукупно зібрали 69,3 тисячі вподобань. Окремі закріплені відео набрали понад 100 тисяч переглядів, а одне, що розповідає про успішне збиття ракети на Хмельниччині, — близько 227,5 тисячі. Отже, алгоритмічне поширення коротких відео може забезпечувати охоплення, яке в десятки разів перевищує кількість підписників акаунту.

Відео «Лінза» в TikTok, яке набрало 227,5 тисяч переглядів. Скриншот: TikTok-сторінка медіа «Лінза»

В Instagram «Лінза» публікує пояснювальні й новинні картки, відео та інтерактивні матеріали. Шеф-редакторка «Лінзи» Катерина Вовк розповіла, що медіа активно працює в соціальних мережах від початку свого існування. Тому для редакції йдеться не так про перехід на цифрові платформи, як про розвиток уже обраної моделі роботи.

«Наше медіа одразу активно працювало у соціальних мережах, тому важко сказати за тенденцію переходу. Щодо впливу, то це добре працює із залученням нової аудиторії та поширенням соціально важливих тем на більшу кількість читачів», — зазначила Катерина Вовк.

Показники TikTok демонструють, що матеріали «Лінзи» можуть виходити далеко за межі постійної аудиторії акаунту. Це підтверджує слова шеф-редакторки про роль соціальних мереж у залученні нових читачів і поширенні суспільно важливих тем.

«Край Кам’янецький»: соціальна аудиторія є, але дохід приносить друк

Facebook-сторінка газети «Край Кам’янецький» має близько 19 тисяч читачів. Окремо видання адмініструє загальнодоступну групу «ОГОЛОШЕННЯ «Край Кам’янецький», у якій перебуває 10,3 тисячі учасників.

Facebook-сторінка «Край Кам’янецький» із 19 тисячами підписниками. Скриншот: Facebook-сторінка «Край Кам’янецький»

Ці показники не можна додавати, оскільки частина людей може одночасно читати сторінку і бути учасниками групи. Водночас вони свідчать, що друковане видання сформувало помітну цифрову аудиторію.

Група оголошень у Facebook медіа «Край Кам’янецький» із 10,3 тисячами підписників. Скриншот: Facebook-група «Край Кам’янецький»

Попри присутність у Facebook, основним джерелом доходу редакції залишається паперова газета.

«Крім паперової версії газети, ми працюємо і з соціальними мережами. Правда, дохід маємо із друкованої версії», — повідомили в редакції ПП «Медіа-центр «Край Кам’янецький».

Соцмережі дають охоплення, але посилюють навантаження

Дані редакцій показують, що соціальні мережі та месенджери вже стали повноцінною частиною регіональної медіасистеми. Великі редакції працюють одночасно на кількох платформах, а молодші онлайн-видання можуть отримувати значні охоплення завдяки Instagram і TikTok. Водночас кількість підписників не дорівнює кількості активних читачів. Вона не показує, скільки людей регулярно переглядає матеріали, переходить на сайт або взаємодіє з дописами. Для повного порівняння потрібні дані про охоплення, перегляди, залученість і трафік на сайт за однаковий період.

Не можна також підсумовувати аудиторії різних платформ: одна людина може одночасно читати сторінку медіа у Facebook, бути підписаною на його Telegram-канал і дивитися відео в TikTok чи YouTube.

Опитані редакції вбачають у соціальних мережах можливість залучати нових читачів, швидше поширювати суспільно важливу інформацію і працювати з аудиторіями, які рідше заходять безпосередньо на сайти. Однак ця трансформація має свою ціну, адже журналістам потрібно не лише підготувати матеріал, а й створити кілька його версій для різних платформ.

Отже, регіональні медіа не просто переносять матеріали до соціальних мереж, а перебудовують під них редакційні процеси. Проте зростання цифрової аудиторії поки що не завжди супроводжується появою сталої моделі монетизації, а кадровий і фінансовий дефіцит обмежує можливості редакцій працювати однаково ефективно на всіх платформах. 

Альона Береза, представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області

Якщо Вам відомі факти корупції, повідомте нас

Повідомити про корупцію