Від обіцянок заробляти тисячі гривень без досвіду до серійних звинувачень відомого волонтера та шокуючих історій, які мають змусити перейти за посиланням. Із 27 липня до 10 серпня ми моніторили хмельницький сегмент телеграм-каналів і шукали дописи з ознаками маніпуляцій, фейків, перебільшень та недостовірної інформації. У поле зору потрапили канали «Буханочка Хмельницького», «Хмельницький 24/7», «Волочиськ та громада», «Летичів новини», «Труха Хмельницький» та «Оперативний Хмельницький». Цього разу особливо багато було обіцянок легких і швидких грошей. Також ми зафіксували перебільшення на основі реальних подій, чуже фото для ілюстрації місцевої новини, серія дискредитаційних дописів та шок-клікбейт.
Воронка трафіку
На каналі «Буханочка Хмельницького» 31 липня з’явилося повідомлення про нібито нову тенденцію на ринку праці: компанії начебто настільки гостро потребують працівників, що готові платити аванс уже за перший день роботи. Автори пояснюють це «шаленим» дефіцитом кадрів і навіть «війною за кожного кандидата». А далі пропонують перейти за посиланням на канал із «дистанційною роботою», де нібито можна знайти вакансії без досвіду й отримати гроші на картку вже протягом першого тижня.

Текст тисне на чутливу точку — потребу в грошах. При цьому створюється враження, що працівники зараз у надзвичайно вигідному становищі: роботодавці начебто конкурують за них і готові платити мало не наперед. Однак жодних конкретних компаній чи вакансій, які підтверджували б таку практику, автори не називають.
Додається й ефект «закритої пропозиції». Читачеві пояснюють, що такі вакансії нібито не публікують на звичайних сайтах пошуку роботи, а поширюють лише «для своїх». Звичайні вакансії на кшталт касира протиставляють «унікальній» роботі — дистанційній, без досвіду та зі швидкою виплатою грошей. Що це за робота, хто роботодавець, які обов’язки та оплата, не пояснюють. Єдина конкретна дія — перейти за посиланням.
І ми за ним перейшли. Посилання веде на канал «Дистанційна робота», після чого підключається чат-бот «Марія Роботодавець HR». Він одразу пропонує роботу із заробітком 950 гривень на день та інші варіанти віддаленої зайнятості.

Однак замість контакту з роботодавцем користувач отримує нові посилання — на «Роботу онлайн», «Вакансії без досвіду», «Роботу на дому», «Вакансії онлайн» та інші канали. Адмін та менеджери в цих групах — однакові.

Одне з численних посилань, за якими можна перейти, приводить у чат «Гроші за прості завдання», де вже просять надати номер телефону. І іншому випадку — на канал «TrafficPro | Завдання», де для отримання завдань спочатку потрібно підписатися на «спонсорів». Серед запропонованих каналів з’являється і «Анна Лукевіна», про яку ми писали раніше. Тільки тоді прізвище писалося дещо інакше — «Анна Луковина».

Також підключається бот «Ірина Робота» з аналогічною схемою: він веде на чергові канали з назвами «Цікаві вакансії», «Дистанційна робота», «Робота Work ua | Віддалено» тощо. Якщо переходити за посиланнями, не приєднуючись до запропонованих каналів, через певний час бот повідомляє про «багато спроб».

У результаті замість обіцяної конкретної дистанційної вакансії користувач потрапляє у замкнену систему взаємних переадресацій: канал — бот — кілька каналів — новий бот — нові підписки. На різних етапах його заманюють високими заробітками, бонусами, простими завданнями або просять залишити контактні дані.
Це схоже насамперед на воронку із залучення підписників і трафіку, де тема працевлаштування слугує приманкою для переходів між десятками ресурсів.
Заманювання читачів легкими заробітками цим випадком не обмежилося. На каналі «Хмельницький 24/7» 30 липня з’явилося повідомлення про стратегію заробітку на криптовалюті. Це приклад маніпуляції побудований уже не навколо пошуку роботи, а навколо обіцянки надзвичайно швидкого заробітку на криптовалюті. Читачеві пропонують витратити лише годину, яка нібито може стати «найпродуктивнішою в житті українця». Уже сам заголовок створює завищені очікування: одна година подається як потенційна точка фінансового перелому.

Далі довіру намагаються підсилити через апеляцію до авторитету. Катерину Шухніну представляють як «криптомільйонерку», «офіційного партнера Binance», спікерку європейських самітів та учасницю Forbes «30 under 30». У самому рекламному повідомленні немає посилань на джерела, за якими читач міг би перевірити ці твердження. Натомість перелік статусів має виконати іншу функцію: якщо людина настільки успішна і визнана, її порадам начебто можна довіряти.
Наступний прийом — максимально конкретні цифри за мінімального пояснення механізму заробітку. Обіцяють «від $100» на день, шлях від нуля до тисячі доларів за сім днів і наводять особливо ефектний «живий кейс» — перетворення 20 доларів на 20 тисяч за 90 днів. Конкретність цифр створює враження вимірюваного й відтворюваного результату. Проте з самого повідомлення неможливо зрозуміти ані як саме були отримані ці гроші, ані наскільки типовими є такі результати, ані які ризики передбачає запропонована діяльність.
Особливо показова конструкція про те, що «100 новачків почнуть заробляти від $1,000 віддалено без вкладень». Тут одночасно поєднані одразу кілька привабливих обіцянок: не потрібен досвід, не потрібен стартовий капітал, працювати можна дистанційно, а результат обіцяють швидко. Фактично з опису прибрані майже всі звичні бар’єри, через які людина могла б засумніватися, чи підходить їй така пропозиція.
І нарешті спрацьовує вже згаданий в іншому прикладі відомий маркетинговий прийом — штучний дефіцит. Наприкінці великими літерами пропонують «ЗАБРОНЮВАТИ МІСЦЕ» і повідомляють, що залишилося лише 16 місць. Читача підштовхують не аналізувати пропозицію, а діяти швидко: якщо почати перевіряти інформацію, можна нібито втратити можливість.
До речі, про Катерину Шухніну в різний час писала низка новинних сайтів. Всі такі тексти компліментарні та вийшли без належного маркування про рекламу.

Ще один варіант «легкого заробітку» з’явився 31 липня у телеграм-каналі «Волочиськ та громада». Цього разу читачам пропонують уже не вакансію чи навчання криптовалютам, а гру в телеграмі, яку одразу називають «новим віддаленим форматом заробітку». Саме це формулювання є першою маніпуляцією: розвагу подають не як гру з можливими винагородами, а фактично як спосіб отримання доходу.
Механізм описують максимально просто: «кліки — бали — гроші». Читачеві не потрібно мати професії, досвіду чи спеціальних знань — достатньо проявляти «гарну активність», після чого він нібито вже «фіксує прибутки». Слово «прибуток» тут теж працює на сприйняття платформи як способу заробітку, хоча з самого оголошення неможливо зрозуміти, внаслідок чого виникають ці гроші, які умови їх отримання і чи гарантована взагалі можливість виведення коштів.
Для переконливості використовують конкретні фінансові обіцянки: «реальні виплати у доларах щотижня» та «щотижневий банк у 1000$». Однак жодних доказів таких виплат у рекламному повідомленні немає. Не пояснюється й те, скільки учасників ділять цю тисячу доларів та яку суму в результаті може отримати конкретна людина. Велика цифра опиняється на першому плані, а умови її розподілу — за кадром.
Показовий і фінальний заклик — не «дізнатися умови», а «спробувати гру». Посилання одразу веде до бота “SPRUT GAMES”. Отже, маніпуляція тут побудована на підміні гри «роботою» або «заробітком», максимальному спрощенні шляху до грошей, обіцянці регулярних доларових виплат без пояснення умов та використанні змагальної механіки. Читачеві показують привабливий ланцюжок «поклікав — отримав гроші», залишаючи за межами рекламного допису найважливіше: економічну модель платформи, правила отримання винагороди та можливі умови чи ризики участі.

3 серпня на телеграм-каналі «Буханочка Хмельницького» опублікували чергову історію швидкого заробітку. Цього разу читачам розповіли про “35-річного Михайла з Дніпропетровщини”, який нібито почав зі 100 доларів, працював по дві години після основної роботи, а за 60 днів заробив 13 тисяч доларів. Секретом успіху назвали знання, отримані на онлайн-уроці команди Михайла Хомича.

Тут використовується вже знайома схема: звичайна людина — скромний старт — мінімум часу — великий результат. Конкретні цифри додають історії правдоподібності, хоча в самому дописі немає доказів, за якими можна було б перевірити результат Михайла. Далі ефект ще підсилюють — понад 1,4 мільйона гривень нібито за 40 днів та обіцянкою навчити запускати товарний бізнес за п’ять днів.
Посилання веде на рекламний сайт Хомича, де обіцянки стають ще конкретнішими. Відвідувачеві пропонують створити інтернет-магазин, який нібито може приносити від десяти замовлень на день та «гарантує заробіток від 2 500 грн щоденно». При цьому наголошують на мінімальних бар’єрах: достатньо двох годин на день, досвід не потрібен, а вкладатися у закупівлю товару не доведеться.
На сторінці також демонструють історії успішних учнів та рейтинг 4,7 на основі 1173 відгуків. Однак із самого опису не зрозуміло, на якому незалежному майданчику сформовано цей рейтинг і наскільки наведені результати типові для всіх учасників.

Ще одна важлива деталь: безкоштовний майстер-клас — лише початок маркетингової воронки. Серед відгуків розміщено текст від «Наталії»: «курс вже оплатила». Тобто поряд із рекламою безкоштовного майстер-класу фактично підтверджується існування платного курсу, до якого підводять учасників.

Перебільшення та фейкові фото
6 серпня на “Буханочка Хмельницького” ошелешили повідомленням про те, що “В Україні більше не буде сигарет Winston, LD, Davidoff та інших”. Фактова основа у повідомлення є: унаслідок російської атаки в ніч на 5 серпня були знищені складські приміщення, де зберігалася продукція двох тютюнових компаній — «JTI» та «Імперіал Брендс Україна». Про це справді повідомляли українські медіа. Зокрема, “Економічна правда”, “Zaxid.net”, “24 канал”.
Проте з факту знищення складів автори одразу роблять категоричний висновок без оприлюднення джерела. В той час, як повідомлення про знищення складських запасів саме по собі не означає припинення виробництва, імпорту чи продажу продукції компаній по всій Україні.
Тут працює прийом перебільшення наслідків: реальну подію перетворюють на значно масштабнішу. Формулювання «більше не буде» створює відчуття остаточності й дефіциту, хоча підтвердження повного зникнення продукції з українського ринку немає. Додатково спрацьовує ефект авторитетного джерела — наприкінці стоїть «ЕП», через що читач може сприйняти не лише інформацію про знищення складів, а й категоричний прогноз про подальшу відсутність продукції як твердження «Економічної правди». Проте на самій “Економічній правді” якраз не розміщували новини з таким формулюванням.

6 серпня на телеграм-каналі «Буханочка Хмельницького», згодом — на «Летичів новини», а також на медіа vsim.ua вийшла новина про мор риба, яка є правдивою, проте для ілюстрації взято несправжнє фото.

Таке ж фото вдалося знайти у дописі про мор риби на Запоріжчині влітку 2025 року на soda.zp.ua. Справжні ж зображення саме цього випадку можна знайти на офіційному сайті Хмельницького рибоохоронного патруля.
На каналі «Оперативний Хмельницький» поширили допис про нібито захоплення на Покровському напрямку російської найманки на прізвисько «Доктор Смерть». Автори приписують їй катування українських полонених та знущання з тіл загиблих, а далі стверджують, що після потрапляння в полон вона сама зазнала «дуже жорстокого і страшного» покарання.

Однак жодної інформації, яка дозволила б перевірити цю історію, не наводять. Імені «найманки» немає, військовий підрозділ не названий, фото чи інших підтверджень — теж. Єдине джерело — невизначені «джерела з передової».
Натомість допис максимально тисне на емоції. Образлива лексика, великі літери, знаки оклику, згадки про катування українських військових і «ледве живу» полонену мають спочатку викликати гнів і бажання помсти, а потім — цікавість. Саме на ній і побудована друга частина маніпуляції: нібито відео злочинів та покарання жінки навмисно залишають за межами допису. Щоб його побачити, читач має перейти за посиланням до іншого каналу — «Репортер | Новини України». Тобто неперевірена історія тут фактично стає приманкою для “перегону” аудиторії.
Серійна дискредитація
Із 27 липня до 6 серпня на каналі «Труха Хмельницький» опублікували щонайменше сім матеріалів про Сергія Стерненка та п’ять пов’язаних із ними опитувань. Всі ці дописи — репости з каналу «Труха Україна». Теми різні — доходи Стерненка та його цивільної дружини, використання донатів, закупівля дронів, державна охорона та проходження ВЛК. Однак усі публікації вибудовують один негативний образ: волонтера, який нібито збагатився на війні та пожертвах українців.
Для цього канал використовує емоційні означення — «VIP-ухилянт», «нерукопожатний злодій», «пропагандист війни», пише, що «війна буквально його вигодувала». При цьому припущення поступово перетворюються на категоричні звинувачення. Наприклад, в одному матеріалі йдеться, що на закупівлі дронів Стерненко «міг заробити» десятки мільйонів гривень, а згодом читачів уже запитують, як вони ставляться до того, що він начебто «з кожного донату українців краде собі 30–40%».
Маніпулятивними є й самі опитування. Замість нейтральних запитань у них уже закладене твердження, яке читачеві пропонують сприйняти як факт: що Стерненко «розбагатів», що донатами оплачують понад 103 тисячі гривень зарплати його цивільній дружині або що він «краде» частину пожертв.

Таким чином працює не лише емоційна подача, а й ефект накопичення та повторення. Різні за ступенем доведеності факти, припущення й оцінки протягом півтора тижня об’єднують в одну історію, а наступні публікації використовують попередні звинувачення як уже встановлені факти.
Моніторинг показав: маніпуляція у телеграм-каналах потрібна не сама по собі. Вона стає інструментом, за допомогою якого увагу читача конвертують у цілком конкретну дію. Найкраще це видно на історіях про заробіток. Людині обіцяють вакансію, швидкі гроші, криптовалютний дохід чи безкоштовне навчання, але за першим переходом нерідко виявляється зовсім інша пропозиція. Окремо стоїть серія публікацій про Сергія Стерненка. Тут важливий уже не один допис, а їх кількість і послідовність. Припущення, оцінки та факти повторюються доти, доки межа між ними починає стиратися: те, що спочатку подавалося як можливе, у наступному повідомленні вже може звучати як доведене.
Спільна риса більшості зафіксованих нами випадків — скорочення дистанції між емоцією та дією. Зароби, поки є місця. Перейди, щоб побачити шокуюче відео. Обурюйся, бо «все вже доведено». І що менше часу залишається між прочитаним і кліком, то менше його залишається на просте запитання — а звідки ми взагалі знаємо, що це правда?
Підготувала Світлана Русіна







































