ЖАР.INFO

Конфлікт інтересів у місцевих радах — це не лише формальна антикорупційна процедура. Це один із маркерів того, як приватні інтереси депутатів можуть перетинатися з рішеннями міських рад, що впливають на розподіл землі, майна, бюджетних коштів та інших ресурсів громади.

ЖАР.INFO спільно з TEXTY.ORG.UA проаналізували повідомлення про конфлікти інтересів у всіх міських радах Хмельницької області. Опісля цього було створено спеціальний інструмент “КІ-Монітор”, що дозволяє систематизувати дані та побачити загальні тенденції у десяти громадах регіону. Дослідження охоплює період з грудня 2020 року по червень 2026 року. В самому інструменті можна ознайомитися із повним переліком депутатів міських рад, які оголошували про наявність конфлікту інтересів під час сесійних засідань. Також можна відфільтрувати потрібну міську раду на Хмельниччині та подивитися інформацію про саме тих депутатів, які мали повноваження чи наразі мають повноваження (з грудня 2020 року в міських радах відбулися зміни в депутатських корпусах) у складі цієї міської ради. Водночас можна переглянути профіль кожного депутата, де зазначено коротку інформацію про нього (місце роботи за інформацією ЦВК, політичну приналежність та входження до постійної депутатської комісії), посилання на його декларації та скорочену інформацію з них, а також посилання на рішення міської ради, під час розгляду яких депутат і заявляв про наявність в нього конфлікту інтересів. Загалом в інструментів наразі міститься інформація про 232 депутати.

Варто зазначити, що джерелами інформації стали: сайт Національного агентства з питань запобігання корупції (електронні декларації), сайти та відповіді міських рад Хмельниччини та інформація про кандидатів у депутатів місцевих рад на сайті Центральної виборчої комісії.

Проведений аналіз показав, що найчастіше депутати заявляли про конфлікт інтересів під час розгляду земельних питань. Йдеться про оренду, передачу ділянок у власність чи користування, продаж землі, зміну цільового призначення та затвердження документації із землеустрою. У частині громад саме земельні питання становили переважну більшість усіх рішень, під час розгляду яких депутати оголошували про конфлікти інтересів. 

Водночас земля — не єдина сфера, де виникали конфлікти інтересів. У різних громадах депутати також повідомляли про конфлікт інтересів під час розгляду питань, пов’язаних із комунальними підприємствами, управлінням майном громади, бюджетними рішеннями, соціальними виплатами, преміюванням посадовців та оплатою праці керівництва рад. У Нетішині, наприклад, значна частина таких заяв пов’язана з великими підприємствами, які мають вагомий вплив на життя громади.

Цей аналіз та розроблений на його основі інструмент “КІ-Монітор” дозволяє побачити, у яких сферах приватні інтереси депутатів найчастіше перетинаються з їхніми повноваженнями, хто з обранців найчастіше заявляв про конфлікт інтересів, а також які громади мають проблеми з фіксацією та оприлюдненням таких даних.

Загалом зібрані дані показують, що повідомлення про конфлікт інтересів можуть багато сказати про реальний розподіл впливу в місцевих радах Хмельниччини — від земельних питань та комунального майна до бізнесових, родинних та посадових зв’язків депутатів.

Волочиська міська рада: земля – джерело конфліктів інтересів

За період з 1 грудня 2020 року до початку червня 2026 року депутати Волочиської міської ради під час сесійних засідань 88 разів повідомляли про наявність конфлікту інтересів. Відповідні заяви робили 15 депутатів із загального складу в 26 депутатів (без міського голови, на офіційному сайті наразі зазначено 25 обранців).

Усі зафіксовані конфлікти інтересів стосувалися земельних та майнових питань, серед яких: передача земельних ділянок в оренду та суборенду, поновлення договорів оренди, проведення експертної грошової оцінки земель, продаж земельних ділянок, встановлення ставок орендної плати, а також виділення землі для ведення особистого селянського чи фермерського господарства.

Найбільше конфліктів інтересів задекларували депутати Сергій Бович (19 випадків), Анатолій Сокур (12 випадків) та Ігор Бойчук (10 випадків). Разом на них припадає майже половина всіх зафіксованих повідомлень про наявність конфлікту інтересів.

Лідером рейтингу став депутат від партії «За майбутнє» Сергій Бович, який ж членом земельної комісії та директором з корпоративних фінансів та інвестицій ТОВ «Група компаній VITAGRO». Більшість його конфліктів інтересів стосувалися аграрного бізнесу, зокрема під час розгляду питань в інтересах юросіб: ПП «Аграрна компанія 2004», ТОВ «Подільська аграрна компанія», ТОВ «Поповецький господар» та структур групи VITAGRO.

Довідково. Група компаній VITAGRO — один із найбільших агропромислових холдингів України, що працює у сферах рослинництва, садівництва та тваринництва. За даними аналітичної системи YouControl, земельний банк групи становить близько 85 тисяч гектарів. Окрім агровиробництва, компанія займається дистрибуцією засобів захисту рослин, насіння, мікродобрив, сільськогосподарської техніки та запчастин до неї.

Ключовою особою групи є народний депутат України Сергій Лабазюк, який є почесним президентом VITAGRO. Генеральним директором та головою ради директорів групи є Петро Лабазюк, теперішній депутат Хмельницької обласної ради. Серед пов’язаних осіб система також вказує голову Хмельницької обласної ради Віолету Лабазюк. За інформацією YouControl, група працює в агропромисловому секторі та є одним із найбільших агробізнесів на Хмельниччині.

До речі, у декларації за 2025 рік депутат задекларував понад 3,7 мільйона гривень доходів, 136,6 гектара землі та понад 1 мільйон гривень готівки.

Друге місце посів депутат від Радикальної партії Олега Ляшка Анатолій Сокур. Як фізична особа-підприємець він переважно заявляв про конфлікт інтересів під час розгляду питань щодо оренди земельних ділянок, встановлення ставок орендної плати та інших рішень, пов’язаних із власною підприємницькою діяльністю.

Третім став депутат від ВО «Батьківщина» Ігор Бойчук. Попри членство в комісії з питань освіти та охорони здоров’я, усі його конфлікти інтересів також стосувалися земельних питань — поновлення договорів оренди, встановлення орендної плати та виділення земельних ділянок для громадян із прізвищами Бойчук і Гладишевський.

Отже, особливістю Волочиської міської ради під час оголошення про наявність конфліктів інтересів є випадки одночасного представлення інтересів одного бізнесу кількома депутатами. Зокрема, депутати Віктор Атерлей та Валентин Королюк синхронно заявляли про конфлікт інтересів під час розгляду низки земельних рішень на користь ТОВ «Агрофірма «Подільська зернова компанія».

Ще однією характерною рисою стали численні конфлікти інтересів під час розгляду земельних питань щодо осіб із такими самими прізвищами, як у депутатів. Подібні випадки зафіксовані у Василя Каленюка, Михайла Устіяна, Андрія Білухи, Віктора Басистюка, Олександра Собуцького та Тетяни Стрихар.

Таким чином, Волочиська міська рада є прикладом громади, де конфлікти інтересів майже повністю зосереджені навколо земельних питань, а головними суб’єктами таких конфліктів виступають представники аграрного бізнесу, підприємці та депутати, чиї приватні або родинні інтереси безпосередньо пов’язані із земельною сферою.

Також про всі наявні конфлікти інтересів Волочиської міської ради, в тому числі на засіданнях депутатських комісій, можна дізнатися в нашому попередньому матеріалі про дві міські ради на Хмельниччині.

Ізяславська міська рада: від земельних питань до питань комунальних

За період з грудня 2020 року по березень 2026 року в Ізяславській міській раді зафіксовано 64 випадки повідомлення про конфлікт інтересів під час сесійних засідань у 28 депутатів. На відміну від частини інших громад Хмельниччини, де конфлікти інтересів майже повністю концентруються навколо земельних питань, в Ізяславі спектр таких рішень є значно ширшим.

Нагадаємо, що загалом у складі депутатського корпусу цієї міської ради 26 депутатів. Частина із них втратила своє повноваження, а частина – їх отримувала. Саме тому кількість депутатів, які мають чи мали конфлікти інтересів перевищує кількість їх складу. Під час аналізу враховувались всі депутати діючої каденції.

Депутати повідомляли про конфлікти інтересів під час розгляду земельних питань, надання матеріальної та грошової допомоги, приватизації майна, кадрових рішень, дострокового припинення повноважень, а також реорганізації комунальних підприємств. Водночас земельний блок традиційно залишався одним із найбільш поширених напрямків виникнення конфлікту інтересів.

Найбільшу кількість повідомлень зробив депутат від партії «За конкретні справи» Юрій Кучма. Мова про 17 випадків. Він є членом постійної комісії з питань землеустрою, земельних відносин, містобудування та житлово-комунального господарства, а нині очолює КП «Житлокомунсервіс» Ізяславської міської ради. Значна частина його повідомлень припадає на 2023–2025 роки, коли окремі сесії з яких містили одразу кілька рішень, щодо яких депутат декларував наявність приватного інтересу.

Друге місце посів депутат від партії «Слуга народу» Сергій Томашенко із 9 випадками. Він є директором ТОВ «Родовід-ТСА» та також входить до складу тієї ж комісії, що і Юрій Кучма. Його конфлікти інтересів були пов’язані з питаннями, що стосувалися діяльності підприємства, яке він і очолює. Згідно з декларацією за 2025 рік, Сергій Томашенко разом із родиною володіє значною кількістю земельних ділянок у Білогородці Ізяславської громади. Мова про понад 46 гектарів землі.

Третє місце посіла депутатка від партії «Європейська солідарність» Ірина Кальніцька, яка повідомляла про конфлікт інтересів 5 разів. Вона працює головною спеціалісткою відділу житлово-комунального господарства, благоустрою, транспорту та торгівлі Ізяславської міської ради та входить до складу комісії з питань ветеранської політики, соціального захисту населення, освіти, культури та охорони здоров’я.

Оскільки до трійки лідерів увійшли керівник комунального підприємства та посадова особа міської ради, окремої уваги заслуговують й інші депутати з високою активністю у питаннях конфлікту інтересів. Зокрема, депутатка від партії «За конкретні справи» Наталія Попко повідомляла про конфлікт інтересів тричі, а депутат від «Батьківщини» Леонід Валігура — двічі. Один із його конфліктів був пов’язаний із реорганізацією КП «Комуненерго», де він працював.

Цікавим є і розподіл конфліктів інтересів між постійними комісіями. Двоє депутатів-лідерів — Юрій Кучма та Сергій Томашенко — працювали саме у комісії з питань землеустрою, земельних відносин та житлово-комунального господарства, що підтверджує традиційно високий рівень наявності конфліктів інтересів у сфері розпорядження землею та комунальним майном. Водночас приклад Ірини Кальніцької демонструє, що конфлікти інтересів виникають і серед депутатів, які одночасно працюють у структурних підрозділах органу місцевого самоврядування і не завжди стосуються робочих питань, а стосуються особистих, а саме земельних інтересів.

Отже, Ізяславська міська рада вирізняється серед досліджуваних громад тим, що конфлікти інтересів тут стосувалися не лише земельних питань, а й рішень щодо комунальних підприємств, соціальної підтримки населення, кадрових та організаційних змін у роботі міської ради. Це демонструє більш різноманітний характер приватних інтересів депутатського корпусу порівняно з громадами, де абсолютну більшість конфліктів формують саме земельні питання.

105 заяв одного депутата: конфлікти інтересів у Городоцькій міській раді

Абсолютним рекордсменом Городоцької міської ради за кількістю заявлених конфліктів інтересів під час сесійних засідань став депутат від ВО «Батьківщина» Петро Бех, який 125 разів заявляв про його наявність. Він є заступником голови постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури та благоустрою. Переважна більшість його конфліктів інтересів стосувалася саме земельних питань, які традиційно становлять найбільший блок рішень міських рад, в тому числі Городоцької міської ради.

Водночас Петро Бех здійснює підприємницьку діяльність у сфері землеустрою. За даними Clarity Project, ФОП Бех Петро Миколайович із 2021 року уклав 22 договори на виготовлення землевпорядної документації на загальну суму понад 101 тисячу гривень. Серед замовників були Городоцька міська рада, її структурні підрозділи та інші бюджетні установи. Предмет договорів – переважно інвентаризація земель, розробка проєктів землеустрою та технічної документації щодо земельних ділянок.

Друге місце за кількістю заяв про конфлікт інтересів посів депутат від партії «Слуга народу», генеральний директор ТДВ «Городоцьке» та голова комісії з питань планування соціально-економічного розвитку та інвестицій Андрій Битий — 50 випадків. Значна частина його повідомлень була пов’язана з питаннями діяльності підприємства, де він є керівником, та земельними питаннями.

Третім за кількістю заяв став депутат від партії «Слуга народу» Сергій Кишко — 22 випадки. Він також входить до складу земельної комісії цієї міської ради. Аналіз рішень свідчить, що значна частина його конфліктів інтересів була пов’язана із земельними питаннями в інтересах фермерського господарства «АГРО-КОМ». Зокрема, щодо інвентаризації польових доріг, передачі в оренду невитребуваних паїв та іншої землевпорядної документації.

Окремо варто відзначити депутатів, які працюють у комунальній сфері або структурних підрозділах Городоцької тергромади. Так, 6 разів про конфлікт інтересів повідомляла Людмила Плавуцька. Остання є головною спеціалісткою загального відділу виконавчого комітету Городоцької міської ради та секретаркою земельної комісії. Показово, що у жовтні 2021 року вона заявила про конфлікт інтересів під час голосування за зміну складу конкурсної комісії з відбору виконавців робіт із землеустрою та оцінки земель. 7 разів наявність конфлікту інтересів оголошував Руслан Райтаровський. Він є головою постійної комісії з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження та транспорту міської ради.

Аналіз також показав цікаву тенденцію до так званих «синхронних конфліктів інтересів». У низці земельних питань Петро Бех одночасно заявляв про конфлікт інтересів разом із депутаткою Любов’ю Садовською, а в окремих випадках і з депутатом Василем Воротним. Йшлося про серії рішень щодо затвердження технічної документації із землеустрою, відведення земельних ділянок та оформлення прав на землю.

Хоча земельні питання беззаперечно домінували у структурі конфліктів інтересів, окремі депутати заявляли про конфлікти інтересів і в інших сферах. Наприклад, міська голова Неоніла Андрійчук повідомляла про конфлікт інтересів під час затвердження фінансового плану КНП «Городоцький центр первинної медико-санітарної допомоги», розгляду програми забезпечення хворих на гемодіаліз, а також під час голосування за встановлення надбавок і премій собі ж. Своєю чергою депутат Олександр Кушнір заявляв про конфлікт інтересів під час призначення директора Городоцької міської лікарні. Він наразі очолює цей медичний заклад.

Нагадаємо, що у депутатському корпусі цієї ради має бути 26 депутатів, водночас про конфлікти інтересів за моніторинговий період заявляло 23 депутати. На сайті ради наразі зазначено перелік із 24 депутатів.

Загалом проведений аналіз свідчить, що конфлікти інтересів у Городоцькій міській раді найчастіше виникали саме під час розгляду земельних питань. Водночас окремі випадки стосувалися діяльності комунальних установ, медичних закладів, кадрових призначень та питань оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування.

Деражнянська міська рада: земля, зарплата та родинні конфлікти інтересів

За період з грудня 2020 року до березня 2026 року у Деражнянській міській раді під час сесійних засідань було зафіксовано 30 випадків оголошення про наявність конфліктів інтересів у 15 депутатів цієї міської ради. Загалом у депутатському корпусі ради 26 депутатів.

На відміну від інших громад Хмельницької області, де конфлікти майже повністю зосереджені навколо земельних питань, у Деражні поряд із цими рішеннями помітне місце посіли питання щодо оплати праці міського голови.

Близько двох третин усіх випадків стосувалися земельних відносин, а саме передачі земельних ділянок в оренду, розроблення документації із землеустрою, внесення змін до договорів оренди та зміни цільового призначення земельних ділянок. Водночас окрему групу сформували конфлікти інтересів під час розгляду рішень про умови оплати праці міського голови.

Найбільше повідомлень про конфлікт інтересів повідомив депутат Юрій Яковлєв — 5 випадків. Представник партії «Європейська Солідарність» входить до складу постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та комунальної власності та працює комерційним директором ТОВ «Поділляхліб». Усі його конфлікти інтересів були пов’язані із земельними питаннями.

Друге місце посів Андрій Ковпак, міський голова Деражні, який чотири рази повідомляв про конфлікт інтересів під час розгляду питання про встановлення йому умов оплати праці. Саме цей напрям став однією з характерних особливостей Деражнянської міської ради.

Третє місце поділили Вадим Дащенко та Микола Ковпак, в яких по три заяви. Дащенко, депутат від партії «Команда Симчишина», директор ТОВ «Санні Фуд» та член бюджетної комісії, декларував конфлікти інтересів у земельних питаннях. Натомість депутат від ВО «Батьківщина» Микола Ковпак, який працює адвокатом та також входить до бюджетної комісії, заявляв про конфлікт інтересів під час розгляду питань щодо умов оплати праці міського голови, адже є родичем міського голови.

Цікавою тенденцією цієї міської ради стало синхронне декларування конфліктів інтересів окремими депутатами. Зокрема, Юрій Яковлєв та Вадим Дащенко неодноразово одночасно повідомляли про конфлікт інтересів під час розгляду одних і тих самих земельних питань щодо оренди та користування ділянками. Аналогічно міський голова Андрій Ковпак та депутат Микола Ковпак синхронно заявляли про конфлікти інтересів під час голосування за питання оплати праці мера.

Серед нетипових випадків варто відзначити депутата Олександра Молочнюка, голову земельної комісії та представника від ВО «Батьківщина». У серпні 2023 року він заявив про конфлікт інтересів під час розгляду питання щодо погодження отримання та використання бланкового овердрафту спеціалізованим лісогосподарським комунальним підприємством «Флора». Водночас відповідно до декларації за 2025 рік депутат отримував заробітну плату саме від цього підприємства, що пояснює наявність приватного інтересу під час ухвалення цього рішення.

Таким чином, Деражнянська міська рада вирізняється поєднанням двох основних груп конфліктів інтересів — традиційних земельних питань та рішень щодо матеріального забезпечення міського голови, а також наявністю конфліктів, пов’язаних із діяльністю комунальних підприємств чи підприємств, де працюють обранці.

Дунаєвецька міська рада: від фермерських господарств до лазень та сервісного центру МВС

За період із січня 2021 року до травня 2026 року в Дунаєвецькій міській раді під час сесійних засідань зафіксовано 96 випадків повідомлення про конфлікт інтересів. Загалом про наявність приватного інтересу під час розгляду питань повідомляли 15 депутатів міської ради.

Варто нагадати, що у складі цієї ради загалом 26 депутатів.

Як і в більшості досліджених громад, основну частину конфліктів інтересів становили земельні питання: надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, передача земельних ділянок в оренду, зміна цільового призначення та проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок. Водночас Дунаєвецька міська рада вирізняється наявністю значної кількості рішень щодо приватизації комунального майна, проведення електронних аукціонів та окремих кадрових питань.

Найбільше повідомлень про конфлікт інтересів повідомили депутати Сергій Боднар та Олег Тимофієв — по 18 випадків кожен. Обидва входять до складу постійної комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку.

Сергій Боднар, депутат від партії «За конкретні справи» та голова фермерського господарства «Подільська марка», переважно заявляв про конфлікти інтересів під час розгляду земельних питань, пов’язаних із веденням товарного сільськогосподарського виробництва, орендою земельних ділянок та встановленням земельних сервітутів. Частина рішень безпосередньо стосувалась діяльності і його фермерського господарства «Подільська марка».

Таку ж кількість повідомлень мав депутат від тієї ж політичної сили Олег Тимофієв, який є директором ТОВ «Генетик». Його конфлікти інтересів були пов’язані як із земельними питаннями, так і з приватизацією комунального майна. Зокрема, він повідомляв про конфлікт інтересів під час розгляду рішень щодо приватизації адміністративної будівлі у Дунаївцях та підготовки землевпорядної документації для підприємства, яке він очолює.

Третє місце посів Микола Тимчишин із 13 повідомленнями про конфлікт інтересів. Позафракційний депутат, обраний від Радикальної партії Олега Ляшка, очолює Дунаєвецьке районне споживче товариство. Його конфлікти інтересів переважно стосувалися експертної грошової оцінки земельних ділянок, їх викупу та продажу земельних ділянок споживчому товариству.

Поруч із лідерами варто відзначити й Олександра Ясінського, який заявляв про конфлікт інтересів 11 разів. Депутат від партії «Слуга народу», фізична особа-підприємець та член бюджетної комісії, він декларував конфлікти інтересів виключно у земельних питаннях.

Водночас Ясінський є фізичною особою-підприємцем, який співпрацював із структурами Дунаєвецької міської ради як підрядник. Зокрема, з 2018 року він уклав 22 договори із бюджетними установами громади на суму майже 247 тисяч гривень, переважно з управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради.

Показово, що більшість депутатів-рекордсменів за кількістю конфліктів інтересів були зосереджені саме в комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку. Із 6 членів комісії щонайменше 4 входять до числа депутатів, які найчастіше повідомляли про наявність конфлікту інтересів. Це свідчить про те, що саме питання землі, комунального майна та економічного розвитку громади були основною сферою перетину депутатських повноважень із їх бізнес-інтересами.

Водночас значна частина земельних та майнових повідомлень про конфлікт інтересів пов’язана із діяльністю профільної земельної комісії, яку очолював Віктор Романюк. До її складу входили, зокрема, Галина Осадчук та Руслан Жовнір, які стали учасниками одних із найбільш цікавих конфліктів інтересів у громаді.

Серед особливостей Дунаєвецької міської ради є те, що значна кількість конфліктів інтересів у питаннях приватизації комунального майна. Так, депутат Руслан Жовнір заявляв про конфлікт інтересів під час розгляду питання щодо приватизації нежитлової будівлі лазні у селі Велика Побійна, а депутатка Галина Осадчук — під час формування аукціонної комісії та приватизації комунального майна у селі Сокілець.

Ще однією нетиповою категорією, на фоні інших міських рад, стали рішення, пов’язані зі співпрацею громади з державними установами. Зокрема, депутат Віктор Романюк двічі повідомляв про конфлікт інтересів під час голосування за програму взаємодії з регіональним сервісним центром Головного сервісного центру МВС у Хмельницькій області.

На відміну від більшості громад області, де конфлікти інтересів майже повністю зосереджені навколо земельних питань, у Дунаївцях депутати також декларували приватний інтерес під час кадрових рішень усередині ради. Зокрема, Юрій Чекман повідомляв про конфлікт інтересів під час обрання його секретарем міської ради, а Лілія Келащук — під час обрання голови постійної комісії. Також окремі конфлікти інтересів стосувалися надання матеріальної допомоги та соціальних виплат.

Отже, Дунаєвецька міська рада демонструє одну з найбільш різноманітних випадків наявності конфліктів інтересів серед досліджених громад. Поряд із традиційними земельними питаннями значну роль тут відігравали питання щодо приватизації комунального майна, проведення аукціонів, кадрових рішень та взаємодії з державними установами.

Красилівська міська рада: земельний тандем та конфлікт інтересів навколо церковної землі

За період із січня 2021 року до початку 2026 року у Красилівській міській раді під час сесійних засідань зафіксовано 38 випадків повідомлення про конфлікт інтересів. Про наявність конфлікту інтересу під час голосувань повідомляли 9 депутатів. Загалом у складі цієї міської ради 26 депутатів.

Майже всі зафіксовані конфлікти інтересів стосувалися земельних та майнових питань: передачі в оренду невитребуваних паїв, інвентаризації польових доріг, затвердження технічної документації із землеустрою, внесення змін до договорів оренди та користування гідротехнічними спорудами.

Найбільше повідомлень про конфлікт інтересів подав директор СТОВ ім. Мічуріна Володимир Фурман — 13 випадків. Друге місце посів заступник директора з рослинництва ТОВ «Агропартнер-1» Володимир Хельменко із 10 заявами. Обидва депутати переважно повідомляли про наявність конфлікту інтересів під час розгляду питань щодо невитребуваних паїв, польових доріг та інших земельних ресурсів громади.

Третім за кількістю повідомлень став депутат від «Європейської Солідарності», член постійної комісії з питань земельних відносин та директор ТОВ «Світанок-Агро» і ТОВ «Агропром-2008» Анатолій Поляновський. Він заявляв про конфлікт інтересів 6 разів під час розгляду питань оренди земельних ділянок, користування гідротехнічними спорудами та внесення змін до договорів оренди для ТОВ «Світанок-Агро».

Показово, що 2 з 3 депутатів-рекордсменів, Володимир Хельменко та Анатолій Поляновський, входять до постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування та планування територій. Водночас усі троє безпосередньо пов’язані з аграрним бізнесом, що пояснює концентрацію конфліктів інтересів саме навколо земельних питань.

Однією з характерних особливостей Красилівської міської ради стала майже повна синхронність оголошення про наявність конфліктів інтересів Володимира Фурмана та Володимира Хельменка. Упродовж кількох років вони регулярно повідомляли про конфлікт інтересів щодо одних і тих самих земельних рішень. Така ситуація повторювалася у серпні та вересні 2022 року, а також у лютому, березні та квітні 2023 року під час розгляду питань щодо невитребуваних паїв та польових доріг Воскодавинського старостинського округу. Така системність свідчить про спільність або близькість їхніх господарських інтересів у земельній сфері.

Ще одним нетиповим випадком став конфлікт інтересів депутата та підприємця Івана Мусіюка під час розгляду питання про припинення права постійного користування земельною ділянкою релігійній громаді Свято-Воскресінського храму Української православної церкви у Красилові. Це один із небагатьох випадків серед досліджених громад, коли конфлікт інтересів був пов’язаний не з бізнесом чи землею для господарської діяльності, а з рішенням щодо земельної ділянки під релігійною спорудою.

Комунальні підприємства, ОСББ та земля для ХАЕС: ретроспектива конфліктів інтересів у Нетішині

У Нетішинській міській раді у період з 1 грудня 2020 року по 22 травня 2026 року під час сесійних засідань конфлікт інтересів оголошували 164 рази. Такі заяви зробили 22 депутати, тоді як у міській раді їх всього 26 депутатів.

Найбільша частина заяв пов’язана із земельними відносинами та майном громади. Депутати повідомляли про конфлікт інтересів під час розгляду питань щодо передачі земельних ділянок у власність, користування або оренду. Загалом, це 58% від загальної кількості заяв. Понад 30% всіх заяв стосувалось фінансових планів комунальних підприємств та діяльність наглядових рад. 

Беззаперечним лідером за кількістю оголошених конфліктів інтересів є депутат від політичної партії «Європейська солідарність» Олександр Степанюк. Таких заяв у нього 47. Понад сорок заяв стосуються пов’язані з ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» та його підрозділами. Йдеться, зокрема, про ТОВ «БМУ №4», ТОВ «БМУ №7», ТОВ «Залізничник», ТОВ «ПМТЗ «ЕКРО», ПрАТ «УКБМ», ПрАТ «УМ» та інші пов’язані структури. Депутат є заступником голови правління ПАТ «УБ ХАЕС». Втім, були і особисті та родинні питання, а також діяльності гаражного кооперативу та інших комерційних чи програмних рішень ради.

Звісно, серед тих, хто більше оголошує про конфлікти інтересів, були і директори комунальних підприємств. Йдеться про Михайла Брожика від політичної партії «ВО «Свобода». Депутат був директор КП НМР «Торговий центр», а на даний час мобілізований у ЗСУ. За період депутатства у нього назбиралось 25 заяв. Директорка КП НМР «Комфорт» та вже колишня депутатка Марія Власюк про конфлікт інтересів заявляла 17 разів. 

13 разів про конфлікт інтересів заявляв Олег Петрук – депутат від політичної партії «Європейська солідарність». Його заяви стосувались комерційних земельних питань та управління багатоквартирними будинками. Він очолює два ОСББ. 

Ще 8 заяв про конфлікт інтересів зробив Сергій Почебула – депутат від політичної партії «Самопоміч», наразі мобілізований до ЗСУ. Переважно його заяви стосувалися земельних питань, пов’язаних з ОСББ «Курчатова 6», «Шевченка 2» та «Нетішин Набережна 27»,, а також орендних відносин. Стільки ж заяв має депутатка Ольга Бобіна, яка працює у самій Нетішинській міській раді. 

Найпомітнішою особливістю є велика кількість заяв, пов’язаних із ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» та його дочірніми або пов’язаними структурами. Загалом це не дивно, адже на території громади і розташована бюджетоутворююче підприємство. 

Також характерною відмінністю Нетішинської міської ради є конфлікти інтересів, пов’язані з комунальними підприємствами. Частина депутатів одночасно пов’язана з такими підприємствами як керівники або працівники. Через це вони регулярно заявляли про конфлікт інтересів під час розгляду питань щодо фінансових планів, звітів, умов оплати праці та преміювання керівників комунальних підприємств.

Окремо фіксувалися конфлікти у земельних питаннях ОСББ та приватних осіб. У частині випадків рішення могли стосуватися будинків, де депутати проживають або мають майно, а також земельних питань їхніх родичів. Також депутати заявляли про конфлікт інтересів під час розгляду питань щодо винагороди членам наглядових рад комунальних підприємств, преміювання міського голови та виплат секретарю ради.

У Полонному за конфлікти інтересів несуть відповідальність самі депутати 

Полонська міська рада попри вимоги чинного законодавства не фіксує інформацію про заяви про конфлікти інтересів. Мовляв, це особиста відповідальність, кожного депутата. Втім, законодавство доволі чітко прописує, що такі заяви повинні фіксуватись щонайменше у протоколах засідань. Цікаво, що це й ж пункт Полонська міська рада внесла і до свого Регламенту. 

За словами голови правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик пояснює, що Закон Україн “Про запобігання корупції” чітко визначає, що одним із завдань уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції є здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, а також інформування керівника відповідного органу та Національного агентства з питань запобігання корупції про виявлений конфлікт інтересів і заходи, вжиті для його врегулювання.

“Більше того, серед прав уповноваженої особи передбачено право отримувати від посадових і службових осіб відповідного органу письмові пояснення щодо обставин, які можуть свідчити про порушення вимог законодавства стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також інших встановлених законом вимог, обмежень і заборон. Це означає, що уповноважена особа міської ради повинна фіксувати всі випадки, пов’язані з можливим конфліктом інтересів. До таких випадків належать, зокрема, і заяви депутатів міської ради про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, оголошені під час пленарних засідань,” – зазначає Сергій Миткалик.

Також експерт пояснює, що депутати місцевих рад є публічними особами, а інформація про заявлений ними конфлікт інтересів під час виконання представницьких повноважень є інформацією, пов’язаною зі здійсненням ними публічних функцій, тому надання відомостей про такі заяви не може розглядатися як збір інформації про особу у розумінні зазначеної норми.

“Аналізуючи відповідь міської ради, можна зробити висновок про наявність двох можливих проблем. По-перше, антикорупційний уповноважений фактично не веде облік або реєстр заявлених конфліктів інтересів, що може свідчити про неналежне виконання покладених на нього завдань у сфері виявлення та врегулювання конфлікту інтересів. По-друге, така відповідь може свідчити про небажання органу місцевого самоврядування надавати громадськості інформацію про заявлені депутатами конфлікти інтересів. Отже, відмова у наданні інформації про заявлені конфлікти інтересів видається необґрунтованою. Якщо під час розгляду питань на пленарних засіданнях депутати заявляли про наявність у них конфлікту інтересів, міська рада повинна була надати інформацію про відповідні рішення, під час розгляду яких такі заяви були зроблені, або забезпечити доступ до документів чи записів засідань, що містять такі відомості,” – наголошує голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик.

Славутська міська рада: преміювання міського голови і земля

У Славутській міській раді у період з 1 грудня 2020 року до 12 червня 2026 року загалом було заявлено про 89 конфліктів інтересів. Всього про конфлікт інтересів заявило 20 депутатів. Загальний депутатський склад становить 27 обранців. 

За тематикою більшість конфліктів інтересів стосувалися господарських, земельних, бюджетних та адміністративних питань. Найчисельнішою групою були земельні відносини. Депутати заявляли про конфлікт інтересів під час розгляду питань щодо надання дозволів на розробку технічної документації та проєктів землеустрою, передачі земельних ділянок у власність або оренду, поновлення договорів оренди та встановлення сервітутів.

У земельних питаннях фігурували як самі депутати, так і їхні родичі або пов’язані з ними юридичні особи. Так трійку лідерів за кількістю оголошень про конфлікт інтересів очолює депутат від політичної партії «За майбутнє» Руслан Броніч. Він 17 разів заявляв про конфлікт інтересів. Майже усі вони стосувались ПрАТ «Об’єднання «Прогрес», де він працює директором.  11 разів про наявний конфлікт інтересів заявляла депутатка від політичної партії «ВО «Батьківщина» Наталія Григор’єва. Більшість її заяв безпосередньо стосувалися земельних питань, де вона або члени її родини виступали зацікавленими особами. Третю сходинку розділили двоє депутатів, які зробили по 10  та 9 заяв відповідно: Світлана Медведєва (ПП «ВО «Батьківщина») та вже колишній депутат Юрій Федотов (ПП «Європейська солідарність»). Світлана Медведєва очолює комунальне підприємство «Славутський центр надання соціальних послуг» Славутської міської ради, тому її заяви стосувались змін до бюджету, оплати праці. Заяви ж Федотова стосувались приватних інтересів його родичів. Окремо фіксувалися конфлікти інтересів під час розгляду питань оплати праці та умов роботи керівництва міської ради. Зокрема, це стосувалося умов оплати праці міського голови Василя Сидора, його преміювання, соціальних виплат та приведення умов оплати праці у відповідність до постанов Кабінету Міністрів України. 

Отже, у Славутській міській раді найбільш системними є конфлікти інтересів, пов’язані із землекористуванням. Саме у цій сфері найчастіше перетиналися повноваження депутатів із їхніми особистими інтересами, інтересами родичів або пов’язаних юридичних осіб. Водночас конфлікти інтересів також виникали під час розгляду бюджетних, кадрових, комунальних та програмних питань. 

У Старокостянтинові 90% заяв про конфлікт інтересів стосувались землі

У Старокостянтинівській міській раді у період з 1 грудня 2020 року по березень 2026 року про конфлікт інтересів заявляли 73 рази. Загалом такі заяви зробили 23 депутати, при цьому у депутатському корпусі цієї ради – 30 обранців.

Переважна більшість заявлених депутатами конфліктів інтересів стосується земельних питань. Вони становлять понад 90% від загальної кількості зафіксованих випадків, що свідчить про особливу чутливість цієї сфери для роботи ради. 

Найчастіше депутати повідомляли про конфлікт інтересів під час розгляду рішень щодо встановлення сервітутного землекористування, надання дозволів на розробку проєктів землеустрою, затвердження технічної документації, передачі земельних ділянок у власність або оренду, а також продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Така концентрація заяв саме навколо земельних рішень вказує на те, що регулювання земельних відносин залишається найбільш вразливою сферою з погляду можливого перетину приватного інтересу депутатів із їхніми представницькими повноваженнями.

Окрім земельних питань, конфлікти інтересів фіксувалися і під час розгляду окремих соціальних та бюджетних рішень. Зокрема, чотири випадки стосувалися надання одноразової матеріальної допомоги. Ще один випадок був пов’язаний із затвердженням бюджету громади на 2025 рік – про конфлікт інтересів заявив депутат від політичної партії «Команда Симчишина» Сергій Жмурко. Водночас ці категорії є поодинокими порівняно із земельним блоком.

Серед депутатського корпусу можна виокремити групу депутатів, які найчастіше повідомляли про наявність конфлікту інтересів. Лідером за кількістю заяв є Андрій Поліщук (ПП «ВО «Батьківщина») – 9 повідомлень, переважно щодо сервітутів та продажу земельних ділянок. Оксана Корнійчук (ПП «Радикальна партія Олега Ляшка») подала 7 заяв, які здебільшого стосувалися питань землеустрою та зміни цільового призначення ділянок. Олена Фурсова (ПП «Нова політика») та Віктор Яворський (ПП «За майбутнє») заявляли про конфлікт інтересів по 5 разів. Їхні повідомлення переважно були пов’язані з питаннями оренди та власності на землю.

Старокостянтинівська міська рада не відступає від загальної тенденції – земля основний ресурс, де виникає найбільше заяв про конфлікт інтересів. Тут – це понад 90%. Водночас цій раді притаманна і нерівномірність заяв. Тобто це означає, що є сесії, де відбувається максимальна концентрація заяв. Так, на 5-й сесії 28 травня 2021 року було 12 повідомлень, на 8-й сесії 17 грудня 2021 року – 10 повідомлень, а на 24-й сесії 28 червня 2024 року – 15 повідомлень. 

125 заяв про конфлікт інтересів у Хмельницькій міській раді стосувались землі

У Хмельницькій міській раді у період з 1 грудня 2020 року по 5 червня 2026 року під час сесійних засідань депутати оголосили про наявність 171 конфлікта інтересів. Загалом такі заяви зробили 30 депутатів, тоді як у раді їх всього 42 обранці.

Найбільш чутливими сферами залишаються земельні питання (125 заяв про конфлікт інтересів) та управління комунальним майном і підприємствами (29 заяв про конфлікт інтересів). Найчисельнішою категорією є земельні питання. Йдеться, зокрема, про розгляд проєктів рішень щодо надання дозволів на розробку документації із землеустрою, затвердження технічної документації, передачу земельних ділянок в оренду, постійне користування або власність, поновлення договорів оренди, проведення експертної грошової оцінки, продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення та зміну їхнього цільового призначення. Така концентрація заяв саме у земельній сфері є показовою, оскільки рішення щодо розпорядження землею традиційно мають високу економічну цінність і можуть прямо або опосередковано стосуватися приватних інтересів депутатів, їхніх родин чи пов’язаних із ними осіб.

Наступна популярна категорія, де депутати заявляють про конфлікти інтересів – це діяльність комунальних підприємств. Це пов’язано з тим, що частина депутатів Хмельницької міської ради є керівниками комунальних підприємств. Здебільшого обранці голосували за затвердження статутів, збільшення статутних капіталів, надання дозволів на отримання кредитів, списання майна або інші управлінські рішення.

Трійка лідерів за кількістю оголошених заяв про конфлікт інтересів – це депутати-забудовники. Її очолює представник політичної партії «Слуга народу» Олександр Семенюк. Він під час сесійних засідань 20 разів робив такі заяви. Усі вони стосувались земельних відносин (оренда на новий строк, сервітути, продаж ділянок), пайова участь у розвитку інфраструктури громади.

Друге місце посідає депутат від політичної партії «За майбутнє» Віталій Коліщак – 13 заяв. Вони стосувались землеустрою, оренда та продаж землі, пайова участь, діяльність КП по організації міського пасажирського транспорту.

На третьому місці депутатка від політичної партії «Європейська солідарність» Світлана Баранська. У неї 11 заяв, які стосувались оренди, продажу, зміни цільового призначення, а також передачі зовнішньої дощової каналізації у комунальну власність. Нагадаємо, що справа останньої розглядається у Хмельницькому міськрайонному суді. Відео із судових засідань дивіться у нашому Інстаграмі та Тіктоці, а також на ютуб-каналі. Обраницю наразі підозрюють у недостовірному декларуванні (раніше була кваліфікація – незаконне збагачення). 

Отже, конфлікти інтересів у Хмельницькій міській раді мають кілька виразних особливостей.  Зокрема переважає земельна тематика, а присутність директорів комунальних підприємств як депутатів впливає на те, що значну частку питань комунальної власності щодо яких обранці заявляють конфлікти інтересів. Також варто зазначити, що є висока концентрація заяв серед окремих депутатів та регулярність таких повідомлень упродовж усієї каденції. Найбільш ризиковими з погляду потенційного конфлікту інтересів залишаються рішення, пов’язані з розпорядженням землею, комунальним майном, фінансами громади.

Шепетівська міська рада: конфлікти інтересів стосуються землі, фінансів і комунального майна

За період з 1 грудня 2020 року по 5 червня 2026 року депутати Шепетівської міської ради під час сесійних засідань 54 рази оголосили про конфлікт інтересів. Такі заяви зробило 18 обранців. Всього у Шепетівській міській раді 33 депутати.

Переважна більшість заяв депутатів Шепетівської міської ради про конфлікт інтересів стосувалася земельних питань – 29 заяв стосувались питань поновлення та укладення договорів оренди, проведення експертної оцінки, продажу ділянок, затвердження проєктів землеустрою та технічної документації.

Інша велика категорія відносин із заявами про конфлікти інтересів – це бюджетні та фінансові питання. Таких було 11. Сюди входять голосування за встановлення місцевих податків і зборів, зміни до бюджету громади, виділення одноразової грошової допомоги та фінансування програм підтримки учасників АТО/ООС. 

Також 11 заяв про конфлікти інтересів озвучували і в питаннях управління комунальним майном. Як правило, це голосування за передачу приміщень у безоплатне користування, списання майна з балансу, впорядкування орендних відносин та надання дозволів комунальним підприємствам на кредитні ліміти.

Лідером за кількістю заяв став депутат від політичної партії «ВО «Батьківщина» Віктор Фещин, який заявив про конфлікт інтересів 11 разів. Переважно усі заяви стосувались саме земельних питань. Зокрема три питання стосувались безпосередньо самого обранця, ще одне підприємства ТОВ «Фортуна 20», власником підприємства є син депутата Ілля Фещин. Бізнес депутата пов’язаний з будівельними матеріалами. 

Інший депутат, який обрався до міської ради від політичної партії «Наш край» та є головою комісії з питань соціально-економічного розвитку громади, бюджету та фінансів Григорій Олійник про конфлікт інтересів заявив 8 разів. Найчастіше конфлікт у депутата виникав під час розгляду питань розподілу бюджетних коштів та реалізації соціальних програм, зокрема тих, що спрямовані на підтримку захисників України. Депутат є директором ПП «Фенікс-Дент», основний вид діяльності якого – це стоматологічна практика.  

Ще одна депутатка від політичної партії «ВО «Батьківщина» Інна Сікора про конфлікт інтересів заявила 5 разів. Всі питання стосувались земельної сфери: поновлення договорів оренди земельної ділянки, зміна цільового призначення, поділ та об’єднання ділянки. Депутатка також займається бізнесом, зокрема йдеться про автомийки та хімічну чистку килимів.

У Шепетівській міській раді, як і в більшості міських рад Хмельниччини, конфлікти інтересів у депутатів виникають саме під час голосування за земельні питання. За понад п’ять років – це фактично панівний показник – 29 заяв про конфлікт інтересів з 54 стосувались саме землі. 

Втім особливістю саме цієї ради є те, що часто під час голосування про конфлікт інтересів заявляють одразу кілька обранців. До прикладу, так сталось 24 червня 2021 року на XI сесії під час голосування за рішення «Про встановлення місцевих податків та зборів». Одразу четверо депутатів: Григорій Олійник (ПП «Наш край»), Руслан Савчук (ПП «За конкретні справи»), Сергій Єсаян (ПП «Європейська солідарність») та Володимир Костюк (ПП «За конкретні справи»). Тобто загальноміські фінансові рішення часто прямо впливають на приватний бізнес. 

Кам’янець-Подільська міська рада: 27 заяв одного депутата і домінування земельних питань

У Кам’янець-Подільській міській раді з 1 грудня 2020 року до 19 лютого 2026 року про конфлікт інтересів під час сесій та засідань депутатських комісій повідомляли 14 депутатів. Загалом вони зробили 49 таких заяв.

Понад три чверті повідомлень стосувалися земельних питань. Йшлося про передачу ділянок у власність, поновлення договорів оренди, надання податкових пільг, розроблення проєктів землеустрою та інші рішення, пов’язані з розпорядженням землею громади.

Абсолютним лідером за кількістю повідомлень став депутат від політичної партії «За конкретні справи» Андрій Конюшенко. Він заявляв про конфлікт інтересів 27 разів — це понад половина всіх зафіксованих у раді випадків. 28 його заяв стосувалися земельних питань.

У більшості рішень, під час розгляду яких депутат повідомляв про конфлікт інтересів, фігурувало БВ ТзОВ «Рокор», співвласником якого він є. Ще одна заява стосувалася ПП «Будкомплект»: Андрій Конюшенко є керівником підприємства, а його батько — власником.

Депутат також повідомляв про конфлікт інтересів під час розгляду питання про поновлення договору оренди землі для громадської організації «Подільська мрія», яку очолює його батько Олександр Конюшенко. Ще одна заява була пов’язана з нагородженням батька відзнакою Кам’янець-Подільської міської ради «Честь і шана».

Таким чином, повідомлення Андрія Конюшенка стосувалися не лише його безпосередньої підприємницької діяльності, а й рішень щодо організацій, пов’язаних із членами родини.

П’ять разів про конфлікт інтересів заявляла депутатка від політичної партії «Слуга народу» Валентина Борковська, яка 26 лютого 2026 року склала депутатські повноваження. Усі її повідомлення стосувалися земельних питань.

В одному випадку йшлося про відведення та передачу у власність земельної ділянки самій депутатці. Ще три заяви були пов’язані з наданням пільги зі сплати земельного податку. Окремо Валентина Борковська повідомила про конфлікт інтересів під час розгляду питання про поновлення договору оренди землі для ТОВ «Кам’янець-Подільський птахокомбінат», власницею якого є її родичка.

Три повідомлення зробила депутатка від ВО «Свобода» та секретарка Кам’янець-Подільської міської ради Ірина Шелепницька.

Дві її заяви стосувалися відведення земельної ділянки для Володимира Постового — голови правління ПАТ «Гіпсовик» та члена ВО «Свобода». До 2023 року він був депутатом Кам’янець-Подільської районної ради, а впродовж 2010–2015 років — депутатом Хмельницької обласної ради. Ще один конфлікт інтересів Ірина Шелепницька оголосила під час розгляду питання про обрання її секретаркою міської ради.

Ще троє депутатів повідомляли про конфлікт інтересів по два рази.

Депутат від «Слуги народу» Сергій Ведерніков, який склав повноваження 23 жовтня 2025 року, повідомляв про конфлікт інтересів під час розгляду питання про передачу земельної ділянки своєму сину. Інша його заява стосувалася формування виконавчого комітету міської ради.

Дві заяви депутата від «Слуги народу» Дмитра Власюка, повноваження якого були припинені 9 грудня 2025 року, не стосувалися земельних відносин. Обидва випадки були пов’язані з діяльністю виконавчого комітету міської ради.

Представник «Європейської солідарності» Геннадій Невенчан, депутатські повноваження якого припинили 23 жовтня 2025 року, двічі повідомляв про конфлікт інтересів під час розгляду питань про передачу земельних ділянок у власність йому самому.

По одному разу про конфлікт інтересів заявляли ще семеро депутатів:

• Тетяна Слободян від «Європейської солідарності»;
• Антон Бойко від «Слуги народу», який склав повноваження 9 грудня 2025 року;
• Ігор Бойко від партії «За конкретні справи»;
• Ігор Ліпковський від партії «За конкретні справи»;
• Сергій Самсонюк від «Слуги народу»;
• Мирослав Смотров від ВО «Свобода», який склав повноваження 10 серпня 2023 року;
• Борис Цвігун від партії «За майбутнє»;
• Наталія Мартинович депутатка від ВО «Свобода». 

Аналіз повідомлень Кам’янець-Подільської міської ради демонструє кілька тенденцій. Насамперед конфлікти інтересів концентрувалися навколо земельних відносин: на них припало близько 77% усіх заяв. Приватний інтерес виникав на різних етапах розпорядження землею — від розроблення документації та поновлення оренди до надання податкових пільг і передачі ділянок у власність.

Помітною є і нерівномірність розподілу заяв між депутатами. Андрій Конюшенко повідомляв про конфлікт інтересів 33 рази, тоді як жоден інший депутат не зробив більше п’яти заяв. На одного обранця припала понад половина всіх зафіксованих у раді повідомлень.

Значна кількість його заяв була пов’язана з будівельним бізнесом. Схожу тенденцію ЖАР.INFO зафіксувало і в Хмельницькій міській раді, де серед лідерів за кількістю повідомлень про конфлікт інтересів також опинилися депутати, пов’язані із забудовою. В обох громадах приватні інтереси представників будівельного бізнесу найчастіше перетиналися з депутатськими повноваженнями саме під час розгляду земельних рішень.

Ще одна характерна риса Кам’янець-Подільської міської ради — помітна частка заяв, пов’язаних із родичами депутатів. Йшлося про передачу землі дітям або самим обранцям, рішення щодо підприємств і громадських організацій, які належать чи підпорядковуються членам родини, а також про надання пільг або дозволів на підприємницьку діяльність.

Водночас приватний інтерес виникав не лише під час розподілу матеріальних ресурсів. Частина заяв стосувалася внутрішніх управлінських, кадрових і представницьких рішень: обрання секретаря міської ради, формування виконавчого комітету та нагородження близького родича почесною міською відзнакою.

Це свідчить, що в Кам’янець-Подільській міській раді основною сферою перетину депутатських і приватних інтересів залишається земля. Проте сам приватний інтерес має ширшу природу та може бути пов’язаний не лише з бізнесом або майном, а й із родинними зв’язками, посадовим становищем і репутаційними рішеннями.

Зараз КІ-Монітор наповнюється вручну. Причина в тому, що міські ради не публікують усі потрібні дані у форматі відкритих даних.

Щоб інструмент працював автоматично, потрібні не лише самі повідомлення про конфлікт інтересів. Потрібні також дати сесій, номери рішень, порядок денний, імена депутатів, теми питань та інша інформація, яка допомагає правильно аналізувати ці випадки.

Оскільки цих даних немає в зручному форматі, редакція ЖАР.INFO за підтримки TEXTY.ORG.UA збирала їх вручну з документів міських рад: журналів реєстрації, протоколів сесій, рішень та матеріалів комісій.

Надалі редакція передасть свої напрацювання до Міністерства цифрової трансформації України. Мета — щоб необхідні дані про конфлікти інтересів внесли до обов’язкового переліку відкритих даних, які мають публікувати органи місцевого самоврядування.

Це дозволить у майбутньому автоматизувати роботу КІ-Монітора і зробити інформацію про конфлікти інтересів у місцевих радах доступнішою для журналістів, громадських організацій та мешканців громад.

У випадку, якщо ви в інструменті помітили неточність чи допущену помилку – пишіть одразу на електронну пошту ЖАР.INFO.

Підготували Альона Береза, Марія Турчина

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області ініціювала процедуру відкритих торгів щодо проведення поточного середнього ремонту окремої ділянки автошляху Р-48 (Сатанів — Війтівці — Білогір’я). Попри те, що в тендерній документації зазначено загальну протяжність траси (понад 186 км), предметом закупівлі є відновлення лише 1,176 кілометра дорожнього полотна. Бюджет проєкту становить 21,8 мільйона гривень. Роботи передбачають фрезерування старого покриття, влаштування нового асфальтобетону, укріплення узбіч, а також встановлення засобів організації дорожнього руху.

Закупівлю оголосили 12 серпня 2026 року у форматі відкритих торгів з особливостями. Очікувана вартість послуг становить 21 мільйон 811,5 тисячі гривень без ПДВ.

Замовником виступила Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області. Закупівлю проводять у межах програми Європейського Союзу Ukraine Facility. Проєкт договору передбачає фінансування з державного бюджету, проте фактично закупівля відбувається в межах програми Ukraine Facility за підтримки Європейського Союзу. Підрядник має забезпечити візуальне оформлення об’єкта: встановити інформаційні стенди з емблемою ЄС та написом «Фінансується Європейським Союзом — Ukraine Facility», а після завершення робіт — постійну пам’ятну табличку.

У назві закупівлі йдеться про поточний середній ремонт автомобільної дороги Р-48 /Р-24/ — Сатанів — Війтівці — Білогір’я — /Р-26/ від нульового до 186-го кілометра окремими ділянками.

Однак у дефектному акті зазначена лише одна конкретна ділянка — від км 151+783 до км 152+959. Її протяжність становить 1,176 кілометра.

21,8 мільйона на одну ділянку: що саме закуповує Служба відновлення

Дорогу ремонтуватимуть без повного перекриття руху: поки роботи триватимуть на одній половині проїзної частини, автомобілі пропускатимуть іншою. Спочатку підрядник має розчистити придорожню територію від чагарників і дрібних дерев та вивезти зрізану рослинність. Також із ділянки демонтують шість щитків дорожніх знаків і п’ять опор. Отримані 124 кілограми металобрухту мають вивезти на відстань до 20 кілометрів.

Основний акцент у проєкті зроблено на ремонті дорожнього полотна. Згідно з планом, підрядник проведе фрезерування понад 9,1 тисячі квадратних метрів старого покриття (глибиною до 3 см) та підготує 6,3 тисячі квадратних метрів узбіч, які будуть профільовані й ущільнені. Для вирівнювання основи використають 247 кубічних метрів щебенево-піщаної суміші, після чого нанесуть 710 тонн вирівнювального шару асфальтобетону. Фінальним етапом стане укладання нового 5-сантиметрового шару асфальту на площі 9 861 квадратному метрі, попередньо обробивши поверхню бітумною емульсією.

Окремим етапом робіт стане укріплення узбіч асфальтогранулятом та щебенево-піщаною сумішшю. На з’їздах облаштують щебеневе покриття й також укріплять узбіччя. Завершать роботи встановленням сигнальних стовпчиків та нанесенням дорожньої розмітки.

На оновленій ділянці дороги з’являться 27 нових знаків. Як зазначається у документації, це будуть як стандартні попереджувальні та заборонні знаки, так і великий інформаційний щит розміром 5 на 1,8 метра.

Термін виконання робіт — до 31 грудня 2027 року. Гарантія на асфальтобетонне покриття — 5 років. Якщо протягом цього періоду замовник виявить дефекти, за які відповідає підрядник, сторони фіксують їх в акті та узгоджують графік усунення.

Договірна ціна є твердою та розраховується за укрупненими показниками вартості робіт згідно з дефектним актом і відомістю обсягів. Водночас проєкт договору дозволяє коригувати бюджетні зобов’язання замовника відповідно до затверджених планів фінансування.

Довідка: тверда договірна ціна — договірна ціна, визначена на основі твердого кошторису, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду. Джерело: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року №668.

Техніка, працівники та досвід: які вимоги встановили до підрядника

Учасник тендеру має підтвердити наявність власної або орендованої дорожньої техніки: котків, дорожньої фрези, автогрейдера, асфальтоукладача, автогудронатора, поливально-мийної машини, самоскидів та машини для нанесення розмітки.

Для виконання робіт учасник повинен відповідати таким вимогам: наявність власного/залученого асфальтобетонного заводу або договору на постачання. Час доставки суміші до місця укладання не має перевищувати три години. Наявність власної або залученої дорожньої лабораторії, здатної здійснювати вхідний та операційний контроль якості матеріалів і робіт.

Встановлено кваліфікаційні вимоги до кадрового складу учасника. Зокрема, обов’язковою є наявність фахівців на таких посадах: головний інженер, начальник дільниці, майстер, інженер з якості та інженер з охорони праці (по одній особі на кожну посаду). Крім того, штат має включати щонайменше 12 дорожніх робітників та 15 машиністів або водіїв. Таким чином, загальна мінімальна чисельність персоналу, яку має підтвердити учасник, становить 32 особи.

Для підтвердження досвіду учасник має надати договори на будівництво, реконструкцію або ремонт доріг загального користування, укладені протягом останніх 5 років. Загальна вартість робіт за цими договорами повинна становити не менше 10,9 мільйона гривень (50% очікуваної вартості закупівлі).

Додатково необхідно підтвердити виконання ключових робіт у таких обсягах: фрезерування покриття: 2 730 квадратних метрів; вирівнювальний шар (щебенево-піщана суміш): 75 кубічних метрів; вирівнювальний шар (асфальтобетон): 213 тонн; асфальтобетонне покриття: 2 958 квадратних метрів; горизонтальна дорожня розмітка: 534 метри.

Окремої уваги потребує вимога щодо фінансової спроможності: чистий дохід учасника за 2023, 2024 або 2025 роки має бути не меншим за 50% від очікуваної вартості закупівлі.

Фактично, тендер вимагає від підрядника одночасної наявності значного парку техніки, штату з 32 фахівців, доступу до асфальтобетонного заводу, власної лабораторії, а також підтвердженого фінансового доходу та відповідного досвіду. Це суттєво звужує коло потенційних учасників.

Під час проведення закупівлі замовник також вніс зміни до тендерної документації. Зокрема, у новій редакції виклали вимоги до документального підтвердження наявності техніки, матеріально-технічних баз, асфальтобетонного заводу, працівників, аналогічного досвіду та фінансової спроможності.

Єдиний учасник — «Автострада»: що відомо про компанію

Пропозиції приймали до 26 серпня, а аукціон був запланований на 27 серпня 2026 року. Станом на 29 серпня закупівля перебуває на етапі кваліфікації переможця.

Єдиним учасником закупівлі стало ТОВ «Група компаній “Автострада”». Підприємство зареєстрували 1 грудня 2015 року, нині його юридична адреса — у Вінниці. Основний вид діяльності компанії — будівництво доріг і автострад.

За даними аналітичної системи YouControl станом на 1 вересня 2026 року, компанія повністю належить ТОВ «МС Капітал», а її кінцевим бенефіціарним власником є Максим Шкіль. Із січня 2026 року він також обіймає посаду генерального директора «Автостради». Статутний капітал підприємства становить 1,1 мільярда гривень.

Згідно з фінансовою звітністю станом на 30 червня 2026 року у компанії було 4 225 працівників. Її дохід за 2025 рік становив близько 14,8 мільярда гривень.

«Автострада» має значний обсяг державних замовлень: у 2025 році – 18,9 мільярда гривень, а за неповний 2026 рік — 37,4 мільярда гривень. 

Отже, попри назву закупівлі, яка охоплює дорогу Р-48 від нульового до 186-го кілометра, за 21,8 мільйона гривень планують відремонтувати лише одну ділянку протяжністю 1,176 кілометра. За ці кошти тут мають не просто покласти асфальт, а повністю відновити покриття, укріпити узбіччя, нанести розмітку та встановити знаки.

Водночас цей ремонт не означатиме оновлення всієї дороги Сатанів — Війтівці — Білогір’я. Після завершення робіт більша частина 186-кілометрового маршруту залишиться поза межами цієї закупівлі, а для ремонту інших ділянок знадобляться окремі тендери та додаткове фінансування.

Підготували Олександра Подгорнюк, Марія Турчина

Депутати Хмельницької обласної ради з третьої спроби фактично запустили створення наглядових рад при обласних медзакладах, надали двом новим організаціям понад 11 тисяч гектарів мисливських угідь, затвердили кадрові розпорядження голови облради. ЖАР.INFO проаналізував рішення 31-ї сесії Хмельницької обласної ради. Розповідаємо найцікавіше та найважливіше.

9 вересня на пленарне засідання 31-ї сесії Хмельницької обласної ради зареєструвалися 48 депутатів. У підсумку обранці розглянули 28 питань порядку денного. Причому двадцять восьме питання про передачу нерухомого майна з обласної у державну власність, до сфери управління Міністерства охорони здоров’я додали вже під час самого засідання.

Найбільший блок порядку денного стосувався медицини: рада проголосувала за створення наглядових рад при 13 обласних закладах охорони здоров’я. Для облради це питання не нове. Ще у червні 2024 року депутати мали розглядати утворення наглядових рад у 15 обласних медзакладах. Однак та сесія не відбулася через відсутність кворуму. Згодом питання до голосування тривалий час не поверталося, тоді як окремі громади області вже намагалися запускати такий механізм самостійно.

Що вирішили з наглядовими радами

Депутати ще не розглядали питання щодо затвердження персонального складу наглядових рад, а лише ухвалили рішення щодо їх утворення та визначили механізм їх подальшого формування. Йдеться про обласну базу спеціального медичного постачання та комунальні некомерційні підприємства «Хмельницький обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям», «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни», «Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», «Хмельницький обласний серцево-судинний центр», «Хмельницька обласна дитяча лікарня», «Хмельницький обласний протипухлинний центр», «Хмельницький обласний центр психічного здоров’я», «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги», «Хмельницький обласний центр служби крові», «Хмельницька обласна стоматологічна поліклініка», «Хмельницький обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» та «Хмельницька обласна лікарня».

Для 5 закладів передбачили створення наглядових рад з кількісним складом по 15 осіб. Це обласна лікарня, серцево-судинний, протипухлинний центри, обласна дитяча лікарня та заклад з надання психіатричної допомоги. 7 місць отримають представники власника — Хмельницької обласної ради, а 8 мають посісти незалежні члени, відібрані через конкурс. Зокрема, замовника можуть представляти 2 посадові особи та 5 депутатів. Останніх пропонують визначати жеребкуванням між кандидатами, яких подаватимуть фракції — по одному від кожної.

У решті 8 закладів наглядові ради складатимуться із 7 осіб: 3 представників облради та 4 незалежних членів. Серед трьох представників власника — дві посадові особи та один депутат, якого теж визначатимуть жеребкуванням між кандидатами від фракцій.

Таким чином, якщо всі ради сформують саме у затвердженій чисельності, йдеться загалом про 131 місце, з яких 72 особи припадатимуть на незалежних членів. 

Наглядова рада — це колегіальний орган управління, який у межах своїх повноважень управляє закладом і контролює діяльність його керівника. Незалежним членом має бути представник громадськості, відібраний за конкурсом і незалежний від власника та керівника лікарні.

Контроль за виконанням рішень поклали на першого заступника голови обласної ради Володимира Гончарука. Водночас голова облради Віолета Лабазюк своїм розпорядженням буде затверджувати утворення конкурсних комісій та їхній персональний склад.   

ЖАР.INFO раніше досліджував, як цей механізм працює у громадах області. У Волочиську, Нетішині наглядові ради свого часу вдалося сформувати, у Красилові та Шепетівці процес рухався через конкурсні комісії, а в низці інших громад процедура зупинялася ще на ранніх етапах. Врешті, у Шепетівці цей процес завершили цього року й у липні відбулось перше засідання наглядової ради. 

У квітні ЖАР.INFO також писав, що на державному рівні вимога щодо наглядових рад поступово стає частиною правил роботи лікарень із Національною службою здоров’я України. Сам процес створення наглядових рад покаже, чи буде виконання законодавчих вимог формальним, і чи не перетвориться це на політичну гру. 

Понад 11 тисяч гектарів під мисливські угіддя

Депутати підтримали одразу два рішення, якими надали у користування мисливські угіддя юридичним особам: громадській організації «Мисливський клуб “КОЗАК”» — 5 341,7 гектара, а товариству «ВІЛД ФОРЕСТ» — 5 841,0482 гектара. Разом — 11 182,7482 гектара мисливських угідь у Хмельницькому районі.

ГО «Мисливський клуб “КОЗАК”» зареєстрували 5 лютого 2025 року. Її керівником є Анатолій Козак. Він обраний депутатом Хмельницької районної ради від політичної партії “Слуга народу”. 

Тобто юрособа, якій область віддала понад 5 тисяч гектарів, існує лише близько півтора року.

ТОВ «ВІЛД ФОРЕСТ» зареєстрували 28 жовтня 2025 року — менш ніж за рік до сесії. Керівником вказаний Олександр Гуменний, основним видом діяльності є мисливство, відловлювання тварин і пов’язані послуги, статутний капітал — 551 тисяча гривень. Олександр Гуменний також є і співвласником товариства. Іншим співвласником зазначений Роман Грох з реєстрацією на Вінниччині. У листопаді 2019 року людина з цим ж ім’ям та реєстрацією без жодних дозвільних документів поблизу села Романіни, що на Славутчині, вполювала лося європейського, який занесений до Червоної книги України. Пізніше також намагалась дати хабар слідчому. Врешті у листопаді 2022 року Славутський міськрайонний суд визнав угоду зі слідством і визнав “винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 248 та ч. 1 ст. 3692 КК України”. Покаранням призначено штраф у розмірі 68 тисяч гривень, а також обов’язок сплатити лісництву 130 тисяч гривень шкоди за вбиту тварину. 

Тобто дві порівняно нові юридичні особи отримують право користуватися значним природним ресурсом.

Три директори пішли з посад

Ще одним рішенням депутати затвердили 3 кадрові розпорядження голови облради:

• з посади директорки Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва звільнили Майю Онищук;
• з посади директорки Хмельницького академічного обласного театру ляльок — Ірину Трунову;
• з посади директора Хмельницької обласної філармонії — Тараса Малика.

Директорки Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва та Хмельницького академічного обласного театру ляльок продовжили виконувати свої обов’язки до закінчення воєнного стану. Обов’язки директора Хмельницької обласної філармонії поклали на комерційну директорку Юлію Алєксєєву. 

Мінус один депутат і нове прізвище у сесійній залі

Змінився і склад депутатського корпусу. Перед початком розгляду питань голова обласної територіальної виборчої комісії повідомив про заміщення померлої депутатки Галини Барабаш. Наступним кандидатом за черговістю у списку «Команди Симчишина» територіальна виборча комісія визнала Бориса Ткача.

Під час цієї ж сесії депутати достроково припинили повноваження Руслана Петльованого, який представляв фракцію «За конкретні справи». За інформацією голови фракції Уляни Ткаченко, яку вона підтвердила ЖАР.INFO, причиною стало здоров’я депутата.

Антикорупційна програма і доповідь прокуратури 

Окремо депутати ухвалили Антикорупційну програму Хмельницької обласної ради на 2026–2028 роки. Підготовка документа тривала щонайменше з осені 2025 року: облрада оголошувала про початок оцінювання корупційних ризиків, запрошувала громадськість та експертів долучатися до роботи, проводила анкетування зовнішніх заінтересованих сторін та оприлюднювала проєкт програми і реєстр ризиків. Окремим наступним рішенням депутати внесли зміни до рішення про робочу групу з оцінювання корупційних ризиків, тобто фактично оновили її склад.

Під час сесії депутати заслухали інформацію про роботу органів прокуратури за перше півріччя 2026 року. Серед акцентів виступу – злочини проти дітей. Зокрема, пріоритетною для правоохоронного органу є кримінальне провадження щодо директора мовної школи, якого підозрюють у злочинах проти статевої свободи та недоторканності неповнолітніх і малолітніх учениць. Окремо прокурор Хмельницької області Антон Ковальський говорив про кримінальні провадження, де потерпілими є діти, ДТП за участю нетверезих водіїв та злочини проти статевої свободи неповнолітніх. Окремо також згадав і про майже 40 мільйонів гривень повернутих бюджетних коштів, справу щодо керівника приватної лікарні через можливе незаконне заволодіння коштами НСЗУ на суму майже 4 мільйони гривень та провадження щодо будівництва укриття, де експертизами, за його словами, підтверджено близько 14 мільйонів гривень збитків.

Списання майна, допомога аеропорту та зміни у переліку власності

Кілька сесійних питань стосувалися суто господарського напрямку. Депутати дозволили комунальним підприємствам і закладам списати матеріальні цінності. Це фізично зношене або непридатне майно. 

Ще одним рішенням область погодилася безоплатно прийняти майно Тернопільської області для комунального підприємства «Аеропорт Хмельницький».

Серед переданого майна в документах значаться, зокрема, багажні візки, металодетектор, рентгенотелевізійний інтроскоп, система оповіщення та інше обладнання.

Також депутати внесли зміни до переліку об’єктів спільної власності територіальних громад області. Наприкінці сесії до порядку денного додали ще одне майнове питання — погодили пропозицію щодо безоплатної передачі обласної нерухомості у державну власність до сфери управління Міністерства охорони здоров’я. Також проголосували за списки присяжних для Віньковецького та Теофіпольського районних судів.  

Після голосування — суперечка про лікування ветеранів

У блоці «Різне» депутат Сергій Яковлев підняв питання щодо наказу Міністерства охорони здоров’я №1044 про критерії госпіталізації пацієнтів. Він сказав, що до нього звернулися громадські організації, стурбованих тим, як нові критерії можуть вплинути на ветеранів, і запропонував створити робочу групу за участі профільної комісії облради, департаменту охорони здоров’я та ветеранських організацій, щоб напрацювати пропозиції від Хмельниччини і надати їх Міністерству охорони здоров’я для врахування.

У відповідь представники медичної сфери пояснювали, що нові правила не забороняють госпіталізацію, а вимагають чіткіше обґрунтовувати потребу у стаціонарному лікуванні. Під час дискусії прозвучала й інша проблема: важкопораненим ветеранам складно пройти весь комплекс обстежень амбулаторно, особливо коли людина має сильний біль або наслідки бойових травм.

Отож, після понад двох років паузи облрада нарешті перейшла від розмов до процедури створення наглядових рад, а також традиційно вирішувала господарські та кадрові питання. 

Підготували Світлана Русіна, Марія Турчина