Окружна прокуратура міста Хмельницького через суд вимагає демонтувати майже 238 метрів огорожі навколо готельно-ресторанного комплексу на Парковій, 1. За твердженням прокуратури, парканом самовільно відгородили понад 0,2 гектара комунальної землі в межах парку імені Михайла Чекмана. Господарський суд відкрив провадження у справі.
Скриншот відео ДБР на місці будівництва готелю в центрі Хмельницького міського парку
Про це ЖАР.INFO стало відомо із рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 липня 2026 року.
Позов подала Окружна прокуратура міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме Хмельницької міської ради до фізичних осіб-підприємців Олександра та Катерини Круп, яким належить будівля колишнього диско-клубу на вулиці Парковій, 1, що у парку імені Михайла Чекмана. Нагадаємо, що Олександр Крупа є сином колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи.
Як ідеться в ухвалі суду Хмельницької області, прокуратура просить усунути перешкоди міській раді в користуванні комунальною землею, а саме демонтувати самочинно встановлений паркан завдовжки 237,69 метра.
За матеріалами справи, огорожею від забудови відділили 0,2161 гектара території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Ця земля належить громаді Хмельницького та перебуває в користуванні комунального підприємства «Парки і сквери міста Хмельницького».
Прокуратура стверджує, що цю частину парку Олександру та Катерині Крупам не передавали. Відгороджену територію, за матеріалами позову, також засмітили будівельними відходами, які утворилися під час реконструкції комплексу.
Із загальної довжини огорожі 163,13 метра становить капітальний паркан, ще 74,56 метра — некапітальна огорожа.
Орендували одну ділянку, відгородили частину іншої
Будівля колишнього диско-клубу площею 1332,5 квадратні метри розташована на орендованій ділянці площею 0,1214 гектара. Земля має рекреаційне призначення та належить Хмельницькій міській раді.
Олександр Крупа орендує її на підставі договору, укладеного з міською радою у серпні 2021 року. Нині йому належить 75% будівлі, решта 25% — його дружині Катерині Крупі.
Поруч розташована інша комунальна ділянка площею понад 55 гектарів. Саме вона входить до території природно-заповідного фонду — парку імені Михайла Чекмана.
Як стверджує прокуратура, під час будівельних робіт паркан винесли за межі орендованих 0,1214 гектара та встановили вже на землі центрального парку. У такий спосіб площа додатково відгородженої території, 0,2161 гектара, виявилася майже вдвічі більшою за саму орендовану ділянку.
При цьому прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради. У позові зазначено, що міська рада сама не вжила заходів для захисту комунальної землі.
Суд лише починає розгляд справи
Господарський суд наразі прийняв позов прокуратури та відкрив провадження у цій справі. До розгляду залучили комунальне підприємство «Парки і сквери міста Хмельницького» та Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області. Вони братимуть участь у справі як треті особи на стороні позивача. Підготовче засідання призначено на 20 серпня 2026 року.
Від розслідування ЖАР.INFO до кримінального провадження
Нагадаємо, що 22 січня редакція ЖАР.INFO опублікувала розслідування«Орбіта впливу: як у Хмельницькому погоджують забудови, пов’язані з родиною Круп». У ньому досліджено, як рішення міської влади створили умови для появи готельно-ресторанного комплексу в межах природно-заповідного фонду.
Редакція з’ясувала, що спочатку профільна депутатська комісія погодила майбутню будівлю заввишки до 8 метрів. У рішенні міської ради згодом з’явилася висота вже до 12 метрів, хоча під час засідання таку пропозицію не розглядали. Пізніше дозволену висоту збільшили взагалі до 16 метрів.
У підсумку проєкт так званої реконструкції передбачив 4-поверховий готельно-ресторанний комплекс заввишки 15,9 метра, щільність забудови понад 80% та паркування на 24 автомобілі.
Як стало відомо ЖАР.INFO з власних джерел, 9 лютого 2026 року слідчий відділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницького, опрацював повідомлення із засобів масової інформації. Наступного дня зареєстрували кримінальне провадження.
Також в липні Державне бюро розслідувань повідомило, що за клопотанням слідчих на об’єкт наклали арешт, а будівельні роботи зупинили. У відомстві заявили, що замість дозволеної реконструкції на ділянці фактично розпочали будівництво готельно-ресторанного комплексу, частина якого вийшла за межі відведеної землі.
«За даними слідства, замість реконструкції на ділянці фактично розпочали будівництво готельно-ресторанного комплексу. Крім того, частина забудови вийшла за межі відведеної земельної ділянки та розмістилася на території міського парку. Самовільно зайняту територію огородили парканом. За клопотанням ДБР на об’єкт накладено арешт, щоб унеможливити його відчуження та забезпечити збереження речового доказу. Будівельні роботи зупинено. Також отримано припис про усунення виявлених порушень», — йдеться в повідомлення ДБР.
ДБР розслідує можливе незаконне будівництво в парку імені Михайла Чекмана у Хмельницькому. Йдеться про будівлю, яку у 2020 році придбав син тодішньої керівниці обласної МСЕК Тетяни Крупи.
16 липня 2026 року відбулося чергове засідання 64 сесії Хмельницької міської ради. У порядку денному 68 питань, а у сесійній залі — 26 обранців. Розповідаємо про найцікавіші питання.
«68 питань порядку денного ми сьогодні розглянули. У більшості це питання, які десь накопичилися за останні місяці: внесення змін до статутів, положень, програм комунальних підприємств і так далі. Тобто більше носять робочий характер. Разом з тим, частину питань традиційно, які ми вважаємо для себе пріоритетними, теж сьогодні розглянули. І під пріоритетами ми називаємо підтримку Сил оборони, підтримку наших родин загиблих, безвісти зниклих, полонених. І питання інших галузей, які забезпечують сталу життєдіяльність нашої громади», — прокоментував скликання чергової сесії Хмельницький міський голова Олександр Симчишин під час преспідходу до медійників.
* Всі зображення у матеріалі згенеровані за допомогою програми із застосуванням ШІ
Також міський голова зазначив, що під час цієї сесії обладнання на 53 мільйони 133 тисячі гривень передано Силам оборони.
800 тисяч на висвітлення роботи міської влади
Рішенням сесії від 16 липня 2026 року №4 Хмельницька міська рада затвердила Програму висвітлення своєї діяльності та своїх виконавчих органів. На її реалізацію у 2026 році планується витратити 800 тисяч гривень із бюджету громади.
Скриншот плану заходів Програми висвітлення діяльності Хмельницької міської ради та її виконавчих органів на 2026 рік. Джерело: сайт Хмельницької міської ради
За ці кошти планують готувати та розміщувати інформаційні матеріали в медіа, виготовляти соціальну рекламу, аудіо- й відеоролики, постери, листівки, брошури та буклети. Висвітлюватимуть роботу міського голови, депутатів, виконавчого комітету й інших посадовців, а також рішення ради, інфраструктурні проєкти, культурні події та підтримку Сил оборони.
Виконавців мають обирати з урахуванням аудиторії медіа, території поширення, рейтингу або тиражу та вартості послуг. Однак у Програмі немає розподілу 800 тисяч гривень між окремими напрямами, запланованої кількості матеріалів, їхньої вартості чи показників охоплення аудиторії. Тому реальну обґрунтованість витрат можна буде оцінити лише після оприлюднення договорів, цін і актів виконаних робіт.
86 мільйонів на цифровий розвиток громади
Хмельницька міська рада затвердила в новій редакції Програму цифрового розвитку громади на 2021–2026 роки. Загальний обсяг її фінансування тепер становить 86,14 мільйона гривень із бюджету громади та інших джерел, не заборонених законодавством. Головним відповідальним виконавцем визначили Хмельницьке міське комунальне підприємство «Хмельницькінфоцентр».
Програма передбачає розвиток офіційного сайту міської ради, порталу MyCity і «Кабінету мешканця», через який планується, що громадяни мають отримувати електронні послуги. Окремий напрям охоплює внутрішню роботу органів влади, а саме: впровадження електронного документообігу, створення електронного архіву та автоматизацію управлінських процесів.
Кошти також мають спрямовуватися на модернізацію корпоративної мережі, розвиток геоінформаційної системи, встановлення відеоспостереження та захист інформації. Програма включає оприлюднення відкритих даних, підтримку інструментів електронної демократії та проведення заходів із цифрової грамотності.
Найбільша стаття у розмірі 7,5 мільйонів гривень на підтримку офіційного сайту, порталу MyCity, електронних сервісів та інших інформаційних ресурсів. Ще 4 мільйони гривень передбачено на обладнання для міської ради та ЦНАП, 1 мільйон гривень — на цифровізацію внутрішніх процесів, по 800 тисяч гривень — на геоінформаційну систему та серверно-мережеву інфраструктуру.
Окремий значний напрям — відеоспостереження. У 2026 році на серверне обладнання та комплекти камер планується витратити 6 мільйонів гривень, ще 500 тисяч гривень — на обслуговування системи. Отже, майже третина річного бюджету програми спрямовується саме на відеоконтроль. Водночас на заходи з кібербезпеки, цифрової грамотності, хакатони та інноваційні ІТ-ініціативи у фінансовому плані на 2026 рік коштів не передбачено.
Пільга для родин загиблих захисників
Міська рада внесла зміни до рішення від 18 грудня 2025 року №32 щодо додаткової підтримки родин загиблих. Ідеться про 50-відсоткову пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у період із січня по грудень 2026 року.
Пільга поширюється на членів сімей загиблих учасників АТО/ООС і Революції Гідності, а також загиблих або померлих Захисників і Захисниць України. Додаток до попереднього рішення доповнили позиціями з №885 до №986, тобто до переліку внесли ще 102 отримувачів.
3,27 мільйона гривень допомоги родинам зниклих безвісти та полонених
Міська рада передбачила 3,27 мільйона гривень із загального фонду бюджету громади на виплати 64 містянам. Це члени родин осіб, які зникли безвісти або перебувають у полоні. Перерахування коштів на рахунки одержувачів має забезпечити управління праці та соціального захисту населення.
Переважно родинам передбачено допомогу у розмірі від 30 або 60 тисяч гривень. З переліку не зрозуміло чому розміри різняться. Також окремі виплати передбачено для встановлення пам’ятників загиблим захисникам. Троє представників родини Бойко мають отримати по 50 тисяч гривень, Калуцька Н.О. — 70 тисяч гривень, Пасічник Г.Т. — 30 тисяч гривень, а Синіцька Г. М. — 50 тисяч гривень.
«Сьогодні 64 родини полонених або безвісти зниклих отримують одноразову матеріальну допомогу на понад 3 мільйони 300 тисяч гривень, а також 6 домогосподарств, які постраждали від терористичних атак російської терористичної недодержави, отримують матеріальну допомогу з міського бюджету на проведення ремонтних і відновлювальних робіт», — сказав міський голова під час преспідходу до медійників.
Також міський голова зазначив, що від 16 липня ліцей № 9 в місті Хмельницькому носитиме ім’я Героя Богдана Горбулька за ініціативою педагогічного колективу. Богдан Горбулько вчитель, який працював у цьому ліцею, 25 лютого 2022 року добровільно пішов захищати Україну і загинув.
Майже 432 тисячі гривень власникам пошкодженого житла
Міська рада передбачила надання грошової допомоги 6 мешканцям, житло яких постраждало внаслідок збройної агресії ворога. Загальна сума виплат становить 431 тисячу 929 гривень.
Розміри допомоги відрізняються: одному заявнику призначено 1 тисячу 929 гривень, ще одному — 50 тисяч гривень, одному — 80 тисяч гривень, а трьом — по 100 тисяч гривень.
Допомогу надають власникам або наймачам пошкоджених об’єктів житлового фонду та об’єктів незавершеного житлового будівництва. Кошти перерахують із загального фонду бюджету громади безпосередньо на рахунки одержувачів.
23,7 мільйона гривень на підтримку об’єднань співвласників у 2026 році
Загальний обсяг фінансування Програми підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків на 2023–2026 роки тепер становить 110 мільйонів 200 тисяч гривень. Безпосередньо на 2026 рік передбачено 23 мільйони 700 тисяч гривень.
Найбільшу частину коштів 2026 року, а саме 15 мільйонів гривень, планують спрямувати на придбання матеріалів та обладнання для капітального ремонту будинків за програмою «ЕНЕРГОДІМ». Ще 2 мільйони 500 тисяч гривень передбачено на відшкодування підтверджених витрат і відсотків за кредитами в межах цієї програми.
На придбання сонячних електростанцій та установок зберігання енергії за програмою «ГрінДІМ» передбачається 5 мільйонів гривень. На відшкодування вартості виготовлення або відновлення технічних паспортів багатоквартирних будинків передбачено ще 500 тисяч гривень.
Крім того, у 2026 році 600 тисяч гривень планують спрямувати до Револьверного фонду Асоціації «Енергоефективні міста України», а 100 тисяч гривень — на інформаційно-роз’яснювальну роботу, проведення форумів, виставок і конференцій. Для цих двох напрямів фінансування передбачене лише у 2026 році.
600 тисяч гривень до Револьверного фонду енергоефективності
Хмельницька міська рада вирішила долучитися до програми Револьверного фонду міст Асоціації «Енергоефективні міста України». Для цього в межах Програми підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків на 2023–2026 роки передбачено добровільний внесок у розмірі 600 тисяч гривень.
Міського голову уповноважили представляти інтереси громади у відносинах з Асоціацією та укладати угоди про сплату внесків особисто або через уповноважених представників.
Кошти фонду планують використовувати для надання позичальникам поворотної фінансової допомоги. На відміну від звичайного бюджетного фінансування, ці гроші мають повертатися та надалі можуть повторно спрямовуватися на реалізацію інших проєктів.
Управління житлової політики і майна має розробити склад конкурсної комісії та порядок відбору позичальників. Тому остаточні умови участі, вимоги до претендентів, розміри допомоги та строки повернення коштів мають визначити окремим рішенням виконавчого комітету.
Понад 800 платних паркомісць на 6 міських вулицях
Міська рада оновила перелік спеціальних земельних ділянок для платного паркування. Загалом визначено 806 паркомісць на ділянках площею 11 тисяч 839 квадратних метрів.
Паркувальні майданчики передбачено на таких ділянках:
Львівське шосе (на північній стороні від виїзду зі стоянки приватного підприємства «Ізіда» до входу в ринок «ВВК Поділля-2», а також від входу в ринок торгового дому «Тісса» до території будинку № 8). Площа — 1 тисяча 300 квадратних метрів, кількість місць — 130.
Вулиця Соборна (від вулиці Героїв Майдану до вулиці Прибузької). Площа — 2 тисячі 738 квадратних метрів, кількість місць — 173.
Вулиця Грушевського (від вулиці Володимирської до вулиці Староміської). Площа — 2 тисячі 523 квадратні метри, кількість місць — 166.
Вулиця Вайсера (від вулиці Володимирської до вулиці Кам’янецької). Площа — 2 тисячі 12 квадратних метрів, кількість місць — 120.
Вулиця Староміська (від вулиці Грушевського до вулиці Кам’янецької). Площа — 1 тисяча 956 квадратних метрів, кількість місць — 131.
Вулиця Проскурівського Підпілля (від вулиці Соборної до вулиці Вайсера). Площа — 1 тисяча 310 квадратних метрів, кількість місць — 86.
Для всіх ділянок встановлено однакову ставку збору за паркування — 0,01 відсотка від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного податкового року. Також визначено перелік дорожніх знаків, інформаційних табличок та інших елементів облаштування кожного майданчика.
Нагадаємо, що до переліку не потрапили вилиці поблизу Хмельницької міської ради та інших адміністративних будівель поблизу Майдану Незалежності.
129,58 гектара прибережних захисних смуг уздовж річки Плоска
Міська рада затвердила проєкт землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг річки Плоска. Документацію розробило приватне підприємство «Діоріт Плюс 1». Загальна площа території становить 129,58 гектара: перша ділянка займає 18,02 гектара, друга — 111,56 гектара.
Прибережні захисні смуги охоплюють територію від річки Південний Буг до межі міста Хмельницького, а також від межі Чорноострівської селищної територіальної громади до межі Гвардійської сільської територіальної громади. Після затвердження відомості про їхні межі мають внести до Державного земельного кадастру як обмеження у використанні земель.
«Затвердили проєкт землеустрою про відведення захисних прибережних смуг річки Плоскої. Раніше ми таке робили із захисними прибережними смугами річки Південний Буг. Там було понад 650 гектарів. По Плоскій маємо майже 130 гектарів, які відведенні і затвердженні, як прибережна захисна смуга», — прокоментував розгляд питання під час сесійного засідання Хмельницький міський голова Олександр Симчишин.
Також за словами мера, кількома рішеннями було затверджено проєкти, по яких раніше надавались дозволи на створення зелених зон, скверів і парків із загальною площею 4,6 гектара (3 таких зелених зони й ще одна невеличка зелена зона на понад 400 квадратних метрів за адресою вул. Свободи, 22, там де планується завершення будівництва Музею історії міста).
На цих територіях діятимуть природоохоронні вимоги та заборони на окремі види господарської діяльності. Відповідальними за виконання рішення визначено управління земельних ресурсів, управління з питань екології та контролю за благоустроєм і заступника міського голови Миколу Ваврищука.
Водночас правове управління та управління земельних ресурсів зазначили, що проєкт не відповідає вимогам статті 186 Земельного кодексу України. У їхніх висновках зазначено, що немає обов’язкових погоджень із власниками та користувачами земельних ділянок, які потрапляють до прибережних смуг, а також погодження уповноваженого центрального органу у сфері охорони довкілля. Загалом перед внесенням меж до кадастру необхідно було б врегулювати питання погоджень, оскільки встановлені обмеження безпосередньо впливатимуть на використання відповідних земель.
Земельний блок: продаж ділянок, сервітут та передача землі КП
Продаж землі товариствам без конкурентних торгів
У питанні №57 (рішення № 56) обранці погодили продаж товариству з обмеженою відповідальністю «Скай КЛР» земельної ділянки площею 11 тисяч 183 квадратні метри на Вінницькому шосе, 12/2-Д. Вартість ділянки становить 3 мільйони 879 тисяч 495 гривень, тобто приблизно 347 гривень за квадратний метр.
У рішенні землю пропонують продати для обслуговування нежитлових будівель та реконструкції об’єктів під станцію технічного обслуговування. Водночас у попередніх матеріалах розташований на ділянці об’єкт був зазначений як кіоск-кафе. Така розбіжність між характеристикою наявного об’єкта та заявленою метою подальшого використання землі потребувала пояснення.
Також за висновком управління правового забезпечення, об’єкт, який перебуває на реконструкції, ще не прийнятий в експлуатацію і не має статусу завершеної капітальної споруди. Якщо кіоск-кафе не належить до нерухомого майна, його розміщення на ділянці не створює автоматичної підстави для прямого викупу понад одного гектара комунальної землі. Правове управління вказало, що такий продаж без торгів може суперечити статті 134 Земельного кодексу України.
У цьому ж рішенні товариству з обмеженою відповідальністю «Хмельницькелеватормлинпостач» пропонувалось продати земельну ділянку площею 3 тисячі 541 квадратний метр на вулиці Героя України Дмитра Крамара, 7/4. Її вартість становить 1 мільйон 937 тисяч 740 гривень.
На цій ділянці розташовані гараж площею 28,5 квадратного метра та частина складу площею 664,9 квадратного метра. Правове управління звернуло увагу на неспівмірність площі землі з площею розташованої на ній нерухомості, а також зазначило, що це потребує обґрунтування, чому для обслуговування цих об’єктів необхідно продати саме 3 тисячі 541 квадратний метр комунальної землі.
Майже 8 гектарів землі для ПП «ЖК Форвард» на новий строк
У питанні №59 (рішення № 58) приватному підприємству «ЖК Форвард» передано в оренду на новий 3-річний строк 6 земельних ділянок на Старокостянтинівському шосе, 2/1-Г. Їхня загальна площа становить 79 тисяч 702 квадратні метри, або майже 8 гектарів.
Найбільша ділянка займає 68 тисяч 173 квадратні метри. Площі інших становлять 3 тисячі 557, 3 тисячі 210, 1 тисячу 692, 1 тисячу 544 та 1 тисячу 526 квадратних метрів. Землі планують використовувати для будівництва багатоповерхових житлових будинків із магазинами, офісами, приміщеннями побутового обслуговування, підземними й наземними паркінгами. Частина ділянок пов’язана з незавершеним будівництвом торговельно-сервісного та багатофункціонального комплексів.
Окремою умовою оренди передбачено, що підприємство має до 31 грудня 2026 року передати у комунальну власність громади квартири загальною площею 276,3 квадратного метра. «ЖК Форвард» також має взяти участь у будівництві магістральної дороги та інженерних мереж водопостачання, водовідведення, електропостачання і газопостачання. Контроль за виконанням цих зобов’язань покладено на управління капітального будівництва.
Водночас управління правового забезпечення надало зауваження до передачі ділянок без земельних торгів. За висновком юристів, на землі немає нерухомого майна, яке могло б бути підставою для неконкурентного надання її в оренду. Державна реєстрація незавершеного будівництва, на думку управління, не перетворює сукупність будівельних матеріалів на повноцінний об’єкт нерухомості.
Тому пункт щодо «ЖК Форвард» може не відповідати вимогам статті 134 Земельного кодексу України. Ключовим залишається питання, чи були законні підстави продовжувати оренду майже 8 гектарів без аукціону, навіть з урахуванням зобов’язань забудовника передати місту квартири та долучитися до будівництва інфраструктури.
Понад 2 гектари для «Хмельницькбудзамовника» із зауваженнями
Рішенням №64 (питання № 65 порядку денного) комунальному підприємству «Хмельницькбудзамовник» надали у постійне користування 2 земельні ділянки загальною площею 22 тисячі 23 квадратних метрів. Водночас підприємству припиняють право користування ще однією ділянкою, яку передають об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку.
Ділянку площею 1 тисяча 943 квадратні метри на вулиці Проскурівського Підпілля, 111 передають об’єднанню співвласників «Проскурівська вежа» для обслуговування багатоквартирного будинку. Управління правового забезпечення зазначило, що порядок безоплатної передачі такої землі співвласникам має визначати Кабінет Міністрів України. Однак відповідного урядового порядку немає, тому юристи вказали на невідповідність цього пункту статті 42 Земельного кодексу України.
На вулиці Нижній Береговій «Хмельницькбудзамовник» отримав в постійне користування 18 тисяч 223 квадратних метрів для будівництва й обслуговування багатоквартирного будинку. Водночас управління правового забезпечення та управління земельних ресурсів встановили, що до матеріалів проєкту не додали обов’язкового клопотання підприємства про надання цієї землі.
Ще 3 тисячі 800 квадратних метрів комунальному підприємству передають на вулиці Героя України Дмитра Крамара. На цій території також планують будувати багатоквартирний будинок. Однак управління архітектури та містобудування встановило, що заявлений вид використання землі суперечить її функціональному призначенню в Плані зонування міста Хмельницького. За висновком юристів, цей пункт не відповідає частині третій статті 20 Земельного кодексу України.
Окреме зауваження профільного управління стосується комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради. Підприємству надають 25 тисяч 213 квадратних метрів у районі вулиць Кленової та Західно-Окружної для збереження і відтворення зелених зон. За висновком правового управління, на цю територію немає генерального плану, плану зонування або детального плану території. Тому її надання для містобудівних потреб може не відповідати статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Чергова сесія характеризується видатками міської громади на соціальну підтримку, цифровізацію, енергоефективність та допомогу постраждалим від війни. Водночас міська рада розширила інфраструктурні програми, розширила перелік місць під платні паркомісця та спрямувала кошти на енергетичну стійкість багатоквартирних будинків. Найбільше ж запитань викликають земельні рішення, частину яких ухвалили попри зауваження профільних управлінь щодо відсутності документів, невідповідності зонуванню та можливого обходу земельних торгів.
Щонайменше 229,4 тисячі жителів Хмельниччини виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення, а ще понад 100 тисяч ВПО прибули до регіону. Водночас офіційна база Державного реєстру виборців області за цей час зросла на 5,2 тисячі осіб. Дослідження Громадянської мережі ОПОРА показує критичний розрив між реальним розселенням українців та офіційними реєстрами. І хоча проведення виборів під час війни є неможливим, роботу з актуалізації даних виборців потрібно починати вже сьогодні. Як працюють відділи ведення ДРВ на Хмельниччині та що потрібно зробити заздалегідь до старту перших повоєнних виборів — читайте у матеріалі.
Менше відділів, більше навантаження: як працює ДРВ на Хмельниччині
Державний реєстр виборців — це база, на основі якої формуються списки виборців. Якщо адреса або персональні дані виборця в Реєстрі неактуальні, він або вона не зможе проголосувати на дільниці, що прив’язана до фактичного місця проживання людини.
Станом на кінець червня 2026 року Державний реєстр виборців (ДРВ) містить інформацію про 971,6 тисяч виборців у Хмельницькій області. Із них понад 938 тисяч мають офіційну виборчу адресу, а ще 33,1 тисячі — відмітку про вибуття. Порівняно з жовтнем 2025 року (975,2 тис.), загальна база виборців області зменшилася на 3,6 тисячі й продовжує повільно скорочуватися.
Однак ці цифри фіксують лише юридичний статус і не завжди відображають реальне розселення людей. Порівняльний аналіз даних ДРВ і знеособленої статистики мобільного оператора Vodafone, який провела Громадянська мережа ОПОРА, свідчить: Державний реєстр виборців наразі може відображати лише близько 42% фактичних міжрегіональних переміщень громадян.
На тлі таких розбіжностей оновлення даних стає серйозним викликом для повоєнних виборів. Наразі на Хмельниччині працюють 9 відділів ведення ДРВ (до адміністративної реформи їх було 23). У них заповнені лише 26 із 37 передбачених посад, тобто укомплектованість становить 70%. Обласний відділ адміністрування укомплектований на 75% — 3 працівники замість штатних 4. Найскладніша ситуація — у відділі апарату Хмельницької РДА: там замість 8 необхідних фахівців працюють двоє. У IV кварталі 2025 року саме цей відділ мав найбільше в Україні середнє навантаження — 3648 записів на одного працівника.
7 липня Громадянська мережа ОПОРА провела у Хмельницькому обговорення проблем актуальності ДРВ в контексті масової міграції. Під час події начальниця відділу адміністрування Державного реєстру виборців апарату Хмельницької обласної державної адміністрації Олена Лопатюк звернула увагу, що один відділ у Хмельницькому районі має обслуговувати 617 дільниць. За словами посадовиці, таке навантаження у виборчий період, коли комісії повинні отримувати списки виборців у стислі строки, створюють ризики, які додатково посилюються через територіальну віддаленість громад.
Водночас окремі механізми міжвідомчого обміну працюють стабільно. Зокрема, інформація про померлих ще з 2021 року передається до ДРВ автоматизовано шляхом електронної взаємодії реєстрів. У ДРАЦС кажуть, що такий метод оновлення даних доволі точний — поодинокі помилки трапляються раз на 3–5 років. Як правило, вони пов’язані з неточностями у документах або встановленням факту смерті на тимчасово окупованих територіях.
Дільниці збережені, але це ще не означає готовність
На Хмельниччині утворено 1531 постійну виборчу дільницю: 980 малих, 333 середні та 218 великих. Попередня інвентаризація приміщень для голосування показала, що 1493 з них придатні для використання. При цьому 29 будівель зруйновані часом, 2 потребують відновлення після пошкоджень, а ще 8 уже відновлені. Повністю зруйнованих унаслідок російської агресії приміщень для голосування в області на момент перевірки не зафіксували.
Втім, придатне приміщення не тотожне доступній дільниці. До початку виборчого процесу необхідно окремо перевірити безбар’єрність входів, можливість пересування людей на кріслах колісних, доступність інформації для виборців із порушеннями зору й слуху, наявність укриттів та спроможність приміщень прийняти більшу кількість людей у громадах, де оселилися внутрішньо переміщені особи (далі — ВПО).
Виклики обліку переміщених громадян на Хмельниччині
Загальнонаціональне дослідження ОПОРИ показало, що 28,5% громадян із зареєстрованим місцем проживання фактично живуть за іншою адресою. Серед людей із досвідом переміщення таких 56,7%, а серед тих, хто переїхав після 24 лютого 2022 року, — 76,5%. Водночас 81% переселенців уже вважають нинішнє місце проживання основним. Це означає, що нова електоральна географія вже значною мірою сформувалася, і держава має починати актуалізацію ДРВ, не чекаючи завершення війни.
На прикладі Хмельниччини добре помітна складність такого обліку. Станом на початок 2026 року в області було зареєстровано 117 тисяч ВПО, зокрема в Хмельницькій міській громаді — 32 тисячі. В організаціях, які працюють із переселенцями, наголошують, що частина ВПО не реєструються, а адресу часто оновлюють лише тоді, коли це необхідно для отримання виплат, працевлаштування, оформлення дитини до школи чи садочка. В інших випадках люди не оновлюють дані через відсутність мотивації, необізнаність або небажання проходити додаткові процедури. Саме тому реєстр ВПО не може бути єдиним джерелом для автоматичної зміни виборчої адреси.
Для забезпечення інклюзивності виборів необхідно, щоб сервіси для зміни виборчої адреси були доступними для всіх. Якщо 91% молоді вважають найзручнішим інструментом для цього “Дію”, то 27% виборців віком від 60 років обирають офлайн-інструменти (органи місцевого самоврядування і ЦНАПи).
Виїзд за кордон майже не відображений у виборчих адресах
Згідно з дослідженням ОПОРИ, проведеним на основі знеособлених даних мобільного оператора Vodafone, у 2022–2025 роках за кордон могли виїхати близько 229,4 тисячі людей, для яких останнім місцем проживання перед виїздом була Хмельницька область. Пік виїздів припав на 2022 рік, коли регіон покинули 99,1 тисячі осіб. Варто враховувати, що це консервативна модельна оцінка (нижня межа), отримана шляхом екстраполяції даних на весь ринок мобільного зв’язку. Вона фіксує переміщення між двома миттєвими зрізами й не відображає проміжних маршрутів чи випадків повернення мешканців з іншими SIM-картами.
Наразі спостерігається критичний розрив між фактичним розселенням громадян та даними Реєстру. Зокрема, від початку повномасштабної війни ДРВ зафіксував прибуття до закордонного виборчого округу лише 45 тисяч осіб, що становить близько 1% від загальної кількості емігрантів — 5,2 мільйона. Тобто виборчі адреси 99% українців за кордоном неактуальні.
Вже зараз українці, які переїхали за кордон або всередині України і планують далі мешкати на новому місці, можуть оновити свою виборчу адресу онлайн через кабінет виборця.
Що потрібно зробити до початку виборчого процесу
На Хмельниччині насамперед потрібно заповнити вакансії у відділах ДРВ, провести аудит інклюзивності дільниць, протестувати обмін даними між держреєстрами, сформувати резерв потенційних членів комісій та запустити інформаційну кампанію задовго до старту виборів. Один із головних викликів полягає в тому, що точність списків виборців залежить передовсім від самих виборців: вони мають власноруч перевірити свої дані в ДРВ і за потреби подати заяву про їх зміну.
Представники політичних партій Хмельниччини мають різні бачення працювати з невідповідностями і неточностями в Реєстрі. Одні говорять про традиційний перепис населення, інші ж покладаються на інтеграцію державних баз і розвиток цифрових інструментів, водночас застерігаючи від надмірного втручання держави у приватність громадян.
Дослідження ОПОРИ свідчить, що самостійно перевірити дані готові 58% громадян, але після прямого звернення держави цей показник зростає до 77%. Інше питання, яке сьогодні є ключовим, — як зацікавити громадян перевіряти свої дані в ДРВ уже зараз, не чекаючи оголошення перших повоєнних виборів.
Окремою групою є громадяни, яким виповнилося 18 років після місцевих виборів 2020 року. Вони ще не мали досвіду перевірки себе у списках і можуть взагалі не знати, що таке виборча адреса.
Завчасна технічна, кадрова й правова підготовка дасть можливість і державі, і самим виборцям провести перші повоєнні вибори зі значно меншою кількістю проблем. Адже перші повоєнні вибори починаються не з дня голосування, а з актуальних даних.
Марія Турчина, консультантка Громадянської мережі ОПОРА в Хмельницькій області
Матеріал підготовлено в межах проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.
Чоловік, який нібито за три місяці закрив кредит на автомобіль. І все завдяки підписці на телеграм-канал. Таку історію 27 липня поширили у низці телеграм-пабліків Хмельниччини. Спочатку на «Буханочка Хмельницького», а звідти у репостах — на «Ярмолинці | Городок online», «Дунаївці Новини», «Красилів новини», «Волочиськ громада» та «Старокостянтинів». Публікація оформлена як особиста історія успіху, проте її структура містить маніпулятивні прийоми для просування сумнівних схем заробітку.
Допис створений від імені першої особи. Невідомий автор презентує себе звичайною людиною — водієм таксі, який узяв автомобіль у кредит і через постійні виплати опинився у складному фінансовому становищі. Такий образ покликаний викликати довіру: читачеві простіше асоціювати себе зі «звичайною людиною», ніж із рекламним персонажем.
Скриншот допису на каналі «Буханочка Хмельницького»
У травні таке ж повідомлення про фартового таксиста з’явилося на сторінці «Смачні домашні рецепти» у фейсбуці, у пабліках «Новини Суми», «Білопілля INFO», у червні — у телеграм-каналі «Голос Конотопа», 21 липня — на «Глухів INFO», а 22 липня — на телеграм-каналі «4Lutsk».
Текст побудований за класичною схемою «було погано — стало добре». Анонімний автор наполегливо рекомендує телеграм-канал, хоча й сам спочатку нібито не вірив у його ефективність. Цей прийом також працює на довіру, адже випереджає можливий скепсис читача: якщо навіть герой історії сумнівався, але змінив думку, то й читачеві пропонують зробити так само.
Окремим елементом маніпуляції є використання конкретних сум доходу: 50 тисяч гривень уже наступного дня, 152 тисячі — за тиждень і 380 тисяч — за місяць. Такі цифри створюють ілюзію достовірності, хоча жодних доказів їхнього походження не наводиться. Водночас текст не відповідає на головне запитання — яким саме способом зароблено ці кошти. Замість пояснення використовуються розмиті формулювання на кшталт «конкретні дії» та «розбори, які реально можна повторити».
Ще одна ознака маніпуляції — спроба заздалегідь зняти недовіру фразою про те, що «немає платних курсів і порожніх обіцянок». Подібні твердження не підкріплюються жодними фактами, але мають створити у читача враження чесності та прозорості.
Завершується допис типовим закликом перейти за посиланням і підписатися на певний паблік. Посилання переводить на телеграм-канал «Анна Луковина | КріптоДвіж» з понад 21 тисячею підписників. Уже з назви зрозуміло, що йдеться про заробіток, пов’язаний із криптовалютами.
Звертає на себе увагу опис каналу — «Роблю краще життя свого народу». Це емоційне, дуже узагальнене гасло, яке не містить жодної інформації про характер діяльності, кваліфікацію автора чи можливі ризики. Але апелює до абстрактного народу.
Скриншот опису телеграм-каналу “Анна Луковина | КріптоДвіж”
Водночас у рекламному дописі, який поширювали місцеві телеграм-канали, слово «крипто» взагалі не згадується. Паблік пов’язаний з користувачем “AnnaCryptobit”.
Скриншот опису телеграм-каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж»
Перше повідомлення на каналі з’явилося 27 березня 2026 року. На другому — підписникам запропонували познайомитися з Анною. Її фото має низку ознак, характерних для зображень, створених або суттєво оброблених за допомогою штучного інтелекту, зокрема надзвичайно гладку текстуру шкіри, майже ідеальну симетрію рис обличчя та неприродно однорідне опрацювання волосся.
Скриншот опису телеграм-каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж»
Отже, допис із рекламою каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж» є прикладом прихованої реклами, побудованої на маніпуляції через неперевірену історію успіху. Для переконання аудиторії використовуються одразу кілька психологічних прийомів: апеляція до «звичайної людини», ефект особистої рекомендації, конкретні суми доходів без жодних доказів, приховування справжнього предмета реклами та емоційні узагальнення замість перевірених фактів. Додатково враження достовірності створює масове поширення одного й того самого тексту через регіональні телеграм-канали та сторінки у різних областях України. Це свідчить про ознаки скоординованої рекламної кампанії, а не спонтанної особистої рекомендації.
Підготувала Світлана Русіна Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
Хмельницькі медіа вже сформували помітні аудиторії поза межами власних офіційних сайтів. Vsim.ua працює щонайменше на шести платформах і має близько 170 тисяч читачів у Facebook. Медіакорпорація «Є» зібрала у соцмережах більше 70 тисяч підписників. Відео ЖАР.INFO у соцмережах отримують від 129,6 до 976,7 тисячі переглядів, а TikTok-відео «Лінзи» — до 227,5 тисяч переглядів. Розмови з представниками редакцій показали, що соцмережі допомагають регіональним медіа залучати нову аудиторію, зокрема молодь, але потребують нових форматів і підходів. Журналісти створюють короткі відео, новинні картки й трансляції та адаптують один матеріал для кількох платформ. Це потребує додаткового часу, працівників і фінансування, тоді як перетворити цифрову аудиторію на стабільне джерело доходу вдається ще не всім.
Регіональна представниця ІМІ в Хмельницькій області Альона Береза опитала представників та представниць медіакорпорації «Є», vsim.ua, онлайн-медіа «Лінза» і ЖАР.INFO, а також ПП «Медіа-центр «Край Кам’янецький» про те, як вони адаптовують контент під соцмережі, а також проаналізувала відкриті показники їхніх сторінок і профілів у соціальних мережах та месенджерах. Дані про кількість читачів і підписників зафіксовано станом на 24 липня 2026 року.
Vsim.ua: найбільша Facebook-аудиторія і робота на шести платформах
Серед досліджених медіа найбільшу аудиторію у Facebook з близько 170 тисячами читачів має vsim.ua. Telegram-канал видання налічує 47 846 підписників, TikTok — 34,5 тисячі, Instagram — 24,2 тисячі, YouTube — 16,3 тисячі, а канал у Viber — 11 355 підписників.
Профіль у Facebook медіа vsim.ua із 170 тисячами підписників. Скриншот: Facebook-сторінка vsim.ua
YouTube-канал редакції, створений у червні 2013 року, містить 2642 відео, які сукупно набрали понад 7,3 мільйона переглядів. У TikTok акаунт медіа має 713,3 тисячі вподобань.
Профіль в Instagram vsim.ua налічує 24,2 тисячі підписників. Скриншот: Instagram-сторінка vsim.ua
Редакція поширює посилання на матеріали сайту у Facebook і месенджерах, створює візуальні картки для Instagram, а також короткі вертикальні відео для TikTok, Instagram Reels і YouTube Shorts. Редактор vsim.ua Максим Фарина зазначає, що в соціальні мережі переходять не лише медіа — ці платформи посідають дедалі помітніше місце в повсякденному житті людей.
Присутність видання на шести платформах засвідчує, що соціальні мережі та месенджери стали системною частиною його роботи. Редакція адаптовує контент до форматів окремих платформ та соціальних мереж.
Відео про ремонтні роботи в центрі Хмельницького vsim.ua в Instagram. Скриншот: Instagram-сторінки vsim.ua
Медіакорпорація «Є»: довгі тексти поступаються динамічним форматам
Facebook-сторінка медіакорпорації «Є» має близько 54 тисячі читачів. На YouTube-канал підписалися 33 тисячі користувачів. Опубліковані на ньому 5025 відео сукупно набрали понад 21,1 мільйона переглядів.
Профіль у Facebook сайту «Є» із 54 тисячами підписників. Скриншот: Facebook-сторінка сайту «Є»
В Instagram медіа має 11,7 тисячі читачів, а в Telegram — 4,54 тисячі підписників. Редакція адаптовує матеріали до особливостей кожної платформи. В Instagram використовує фотографії, короткі заголовки на зображеннях, відео та історії, у Telegram оперативно поширює новини, а на YouTube наразі регулярно публікується лише прогноз погоди.
Допис про ремонтні роботи в центрі Хмельницького сайту «Є». Скриншот: Instagram-сторінки сайту «Є»
Команда медіакорпорації «Є» фіксує зміщення показників у бік соціальних мереж порівняно із сайтом. У редакції також помічають, що довгі тексти поступаються коротшим і динамічнішим форматам.
«Якщо порівнювати статистичні показники «сайт — сторінки у соціальних медіа», то вони тяжіють у бік саме соцмереж. Помічаємо, що довгі тексти поступаються місцем коротким, більш динамічним форматам. Це безумовно впливає і на роботу самих журналістів: треба працювати ще оперативніше, при цьому ретельно продумувати підходи щодо форматів подачі інформації. Відповідно, треба набагато більше ресурсів і не завжди їх вистачає, особливо в нинішніх умовах кадрового голоду та фінансових викликів, які більшою мірою спричинила війна», — зазначили в редакції медіакорпорації «Є».
Робота редакції на чотирьох платформах і використання різних способів подання інформації підтверджують перехід від простого поширення посилань до окремого виробництва контенту для соціальних мереж. Водночас це збільшує навантаження на журналістів і потребує додаткових ресурсів.
ЖАР.INFO: перепаковування матеріалів як окрема частина роботи
Найбільше підписників ЖАР.INFO має на YouTube — 17,1 тисячі. Канал містить 358 відео, зокрема звичайні матеріали, Shorts, трансляції та подкасти з загальною кількістю переглядів у 685 тисяч.
Instagram онлайн-медіа ЖАР.INFO налічує більше 5 тисяч підписників. Скриншот: Instagram-сторінка ЖАР.INFO
У TikTok видання має 6 219 підписників, в Instagram — 5 121 читача, у Facebook — близько 2,7 тисячі.
Приклад адаптації розслідування для Instagram. Скриншот: Instagram-сторінки онлайн-медіа ЖАР.INFO
Засновниця та редакторка онлайн-медіа «ЖАР.INFO» Марія Турчина говорить про зміну способів споживання інформації та додаткове навантаження, пов’язане з адаптацією матеріалів.
«Медіа опиняється в ситуації, в якій їхній контент споживають переважно через соцмережі та інші потокові платформи. Тоді як великі сайти втрачають трафік і стають, по суті, незручними, енергозатратними та громіздкими. Тобто перепаковування контенту саме під соціальні мережі — це частина процесу створення журналістського матеріалу і це вже робота на повний день. Редакція регулярно перепаковує контент, враховуючи потреби цільової аудиторії кожної з них», — розповіла вона.
Робота ЖАР.INFO на чотирьох платформах і використання різних форматів ілюструють описану редакторкою практику перепаковування контенту. Один журналістський матеріал потрібно не лише створити, а й адаптувати до способів споживання інформації різними аудиторіями.
«Лінза»: основні платформи — Instagram і TikTok
Найбільшу аудиторію незалежний онлайн-журнал «Лінза» має в Instagram — 5 146 читачів. У TikTok за акаунтом стежать 4 222 користувачі, у Facebook видання має 478 читачів, а в Telegram — 235 підписників.
У TikTok відео медіа сукупно зібрали 69,3 тисячі вподобань. Окремі закріплені відео набрали понад 100 тисяч переглядів, а одне, що розповідає про успішне збиття ракети на Хмельниччині, — близько 227,5 тисячі. Отже, алгоритмічне поширення коротких відео може забезпечувати охоплення, яке в десятки разів перевищує кількість підписників акаунту.
Відео «Лінза» в TikTok, яке набрало 227,5 тисяч переглядів. Скриншот: TikTok-сторінка медіа «Лінза»
В Instagram «Лінза» публікує пояснювальні й новинні картки, відео та інтерактивні матеріали. Шеф-редакторка «Лінзи» Катерина Вовк розповіла, що медіа активно працює в соціальних мережах від початку свого існування. Тому для редакції йдеться не так про перехід на цифрові платформи, як про розвиток уже обраної моделі роботи.
«Наше медіа одразу активно працювало у соціальних мережах, тому важко сказати за тенденцію переходу. Щодо впливу, то це добре працює із залученням нової аудиторії та поширенням соціально важливих тем на більшу кількість читачів», — зазначила Катерина Вовк.
Показники TikTok демонструють, що матеріали «Лінзи» можуть виходити далеко за межі постійної аудиторії акаунту. Це підтверджує слова шеф-редакторки про роль соціальних мереж у залученні нових читачів і поширенні суспільно важливих тем.
«Край Кам’янецький»: соціальна аудиторія є, але дохід приносить друк
Facebook-сторінка газети «Край Кам’янецький» має близько 19 тисяч читачів. Окремо видання адмініструє загальнодоступну групу «ОГОЛОШЕННЯ «Край Кам’янецький», у якій перебуває 10,3 тисячі учасників.
Ці показники не можна додавати, оскільки частина людей може одночасно читати сторінку і бути учасниками групи. Водночас вони свідчать, що друковане видання сформувало помітну цифрову аудиторію.
Група оголошень у Facebook медіа «Край Кам’янецький» із 10,3 тисячами підписників. Скриншот: Facebook-група «Край Кам’янецький»
Попри присутність у Facebook, основним джерелом доходу редакції залишається паперова газета.
«Крім паперової версії газети, ми працюємо і з соціальними мережами. Правда, дохід маємо із друкованої версії», — повідомили в редакції ПП «Медіа-центр «Край Кам’янецький».
Соцмережі дають охоплення, але посилюють навантаження
Дані редакцій показують, що соціальні мережі та месенджери вже стали повноцінною частиною регіональної медіасистеми. Великі редакції працюють одночасно на кількох платформах, а молодші онлайн-видання можуть отримувати значні охоплення завдяки Instagram і TikTok. Водночас кількість підписників не дорівнює кількості активних читачів. Вона не показує, скільки людей регулярно переглядає матеріали, переходить на сайт або взаємодіє з дописами. Для повного порівняння потрібні дані про охоплення, перегляди, залученість і трафік на сайт за однаковий період.
Не можна також підсумовувати аудиторії різних платформ: одна людина може одночасно читати сторінку медіа у Facebook, бути підписаною на його Telegram-канал і дивитися відео в TikTok чи YouTube.
Опитані редакції вбачають у соціальних мережах можливість залучати нових читачів, швидше поширювати суспільно важливу інформацію і працювати з аудиторіями, які рідше заходять безпосередньо на сайти. Однак ця трансформація має свою ціну, адже журналістам потрібно не лише підготувати матеріал, а й створити кілька його версій для різних платформ.
Отже, регіональні медіа не просто переносять матеріали до соціальних мереж, а перебудовують під них редакційні процеси. Проте зростання цифрової аудиторії поки що не завжди супроводжується появою сталої моделі монетизації, а кадровий і фінансовий дефіцит обмежує можливості редакцій працювати однаково ефективно на всіх платформах.
У телеграм-каналах вже по “мільйонному колу” продовжують ширитися пости з рекламою шахрайських пабліків із сумнівними швидкими заробітками. Такий пост розмістив телеграм-канал “Оперативний Хмельницький”, ще й без маркування “реклама”. У ньому традиційно все починається з тяжкої фінансової історії одного з клієнтів пабліку із заробітками та інвестиціями і закінчується подоланням всіх його економічних проблем після “успішної” співпраці з представниками цієї спільноти. Обов’язковою ознакою є посилання на канал із швидкими заробітками.
Скриншоти допису з рекламою пабліка швидкого заробітку з телеграм-каналу “Оперативний Хмельницький”
Після переходу за будь-яким з цих посилань читача перенаправляє до каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж». Також до списку чатів автоматично додається бот «Шлях до фінансової свободи».
Цікаво, що на каналі діє заборона робити скриншоти дописів. Під час спроби зафіксувати публікації Telegram блокує створення знімків екрана, тому нам довелося фотографувати екран іншим пристроєм, щоб задокументувати зміст повідомлень.
Фото з каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж», де не можна робити скриншотиСкриншот з бота «Шлях до фінансової свободи»
Всі пости тут є однотипними і націлені на створення “ідеальної картинки” життя власниці пабліку та заохочення читачів долучатися до участі у фінансових операціях. Під виглядом «пампінгу криптовалют» та «фінансової свободи» цей канал обіцяє учасникам «100% гарантію» повернення коштів і прибутки в сотні тисяч гривень із депозиту в кілька сотень.
Аналіз матеріалів каналу, пов’язаного з ним чат-бота, та переписки з адміністраторкою показує ознаки класичної шахрайської схеми з фейковими виплатами, підробленими скриншотами та маніпулятивним тиском на емоції користувачів. У пабліку публікується інформація про нібито «пампінг» криптовалют — штучне розганяння курсу монети командою організаторів шляхом зібраних інвестицій та власних коштів. У прикріпленому до каналу описі правил проєкту стверджується, що за одну торгову сесію команда нібито заробляє мільйони доларів, а з депозиту в 10 000 гривень клієнт отримує 421 875 гривень прибутку.
Фото з каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж», правила та умови проєкту, які написані в Telegraph
Через бота «Шлях до фінансової свободи», який представляється адміністратором каналу, користувачам показують таблицю нібито гарантованої дохідності: вклавши 250 гривень, обіцяють 30 000 грн, а за депозит 50 000 гривень — аж 500 000 гривень. Наочна графіка з підписом «Pump and Dump» (класична англомовна назва для схеми штучного розгону і зливу активу) у власних матеріалах каналу фактично описує механізм, який офіційно визнається шахрайським і забороненим на регульованих фінансових ринках.
Скриншот таблиці нібито гарантованої дохідності з бота «Шлях до фінансової свободи»Фото з каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж», правила та умови проєкту, які написані в Telegraph
У розділі умов проєкту прямо вказано: «При дотриманні всіх правил і умов ми забезпечуємо 100% гарантію ваших коштів». Департамент кіберполіції Національної поліції України неодноразово наголошував, що подібні обіцянки самі по собі є маркером шахрайства: «Інвестуючи в подібні фінансові проєкти, не існує жодних гарантій виплат чи повернення вкладених коштів».
Опис типової схеми, яку наводить кіберполіція, майже дослівно збігається з побаченим на каналі «КріптоДвіж»: зловмисники пропонують «вигідну криптоінвестицію», яка гарантує прибуток, спочатку йдеться про невеликі суми, і жертва навіть отримує символічний прибуток, бо саме так зловмисники стимулюють вкладати більше. Скриншоти, розміщені на каналі, демонструють подібну картину: нібито успішні виведення 108 350 гривень, 106 450 гривень, 60 250 гривень, 209 350 гривень і 109 350 гривень клієнтам на банківські карти. Перевірити достовірність таких скриншотів неможливо: інтерфейс банківського додатка легко відтворити чи змонтувати.
Фото нібито квитанцій виплат клієнтам з каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж»
Найнебезпечніший елемент схеми — вимога оплатити послуги нібито незалежного «гаранта угоди» ще до отримання прибутку. В умовах проєкту йдеться про «аванс» у розмірі 15% від суми прибутку, який клієнт має сплатити наперед, а сам «гарант» порівнюється з механізмом захисту покупця на онлайн-маркетплейсах. Це порівняння є геть недоречним, оскільки жодна платформа-гарант не бере передоплату з покупця, який ще не отримав товар чи гроші.
Фото з каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж», правила та умови проєкту, які написані в Telegraph
Також у шапці одного з описових матеріалів каналу зазначено «Підтверджено НБУ України». Національний банк не має і не мав практики «підтверджувати» приватні телеграм-проєкти чи фізичних осіб. Перевірити наявність ліцензії на фінансову діяльність можна виключно через офіційний Державний реєстр фінансових установ. У переліку цього реєстру відсутня будь-яка згадка про «КріптоДвіж» чи Анну Луковину.
Фото з каналу «Анна Луковина | КріптоДвіж», правила та умови проєкту, які написані в TelegraphСкриншот з офіційного порталу Національного банку України
Департамент Кіберполіції пропонує 9 порад як вберегти себе від подібних шахраїв. Тож головне правило – перевіряти організації, сайти й токени перед інвестуванням, користуватися лише ліцензійним програмним забезпеченням та багаторівневим захистом акаунтів. Також варто пам’ятати, що seed-фразу нікому не можна передавати, переходити за підозрілими посиланнями та не інвестувати через посередників у соцмережах, а обіцянки гарантованого прибутку чи надприбутку часто є першим маркером шахрайства.
Підготували Олександр Климчук, Марія Турчина
Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
Від управління відходами і розвитку креативних просторів до співпраці з Червоним Хрестом, міжнародними організаціями та навіть дитячими розважальними центрами. Вже під час воєнного стану Хмельницька міська рада, її структурні підрозділи та комунальні підприємства уклали десятки меморандумів про співпрацю з різноманітними партнерами. Найчастіше такими партнерами виступають благодійні фонди, громадські організації, профільні асоціації та міжнародні інституції. При цьому активність різних підрозділів міськради суттєво відрізняється: одні обмежилися одним-двома документами, інші вибудували десятки партнерських зв’язків із громадським сектором.
Що говорить законодавство
Попри певну моду в органах місцевого самоврядування на меморандуми, українське законодавство майже не регулює цей інструмент.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не містить визначення меморандуму, не встановлює порядку його укладення та не визначає його юридичних наслідків. На практиці меморандум найчастіше використовують як документ, що фіксує наміри сторін співпрацювати. Зазвичай він окреслює напрями взаємодії, принципи партнерства або спільні цілі, але сам по собі не створює цивільно-правових чи фінансових зобов’язань. Саме тому в багатьох меморандумах окремо зазначають, що вони не є договором і не покладають на сторони обов’язку фінансувати чи виконувати конкретні роботи.
Тобто головна особливість меморандуму: на відміну від договору – він зазвичай не створює юридичних зобов’язань, а лише фіксує наміри сторін щодо майбутньої співпраці.
Меморандуми та договори комунальних підприємств
У структуріХмельницької міської ради нині працює 41 комунальне підприємство. Це дуже різні за масштабом і напрямами діяльності установи. Серед них і великі підприємства, які забезпечують життєдіяльність міста, як-от «Електротранс», «Хмельницьктеплокомуненерго», «Хмельницькводоканал» чи «Спецкомунтранс», а також значно менші — наприклад, «Хмельницькінфоцентр», «Муніципальна дружина», «Агенція муніципальної нерухомості» або кінотеатр імені Тараса Шевченка. Загалом місцеві комунальні підприємства працюють у сферах громадського транспорту, тепло- і водопостачання, поводження з відходами, благоустрою, житлово-комунального господарства, будівництва, медицини, культури, спорту, туризму, інформаційної діяльності, торгівлі, ритуальних послуг та управління комунальним майном.
Саме ці підприємства ми попросили повідомити, чи укладали вони після початку повномасштабного вторгнення меморандуми або договори про співпрацю з громадськими організаціями, благодійними фондами, бізнесом, міжнародними організаціями чи іншими партнерами. Відповіді надійшли від половини з них. Меморандуми уклали 8 з цих підприємств.
Інфографіка створена за даними відповідей на запити до комунальних підприємств
Найбільше документів – а саме 7 – під час воєнного стану уклало комунальне підприємство спортивно-культурний центр “Плоскирів”. Сюди входять 5 меморандумів про співробітництво та 2 договори про партнерство і співпрацю. Більшість із них стосуються реалізації культурних, соціальних та освітніх проєктів. Так, у 2024 році центр уклав меморандуми з благодійним фондом «Співдія», громадськими організаціями «Сьогодні про майбутнє» (проєкт «У міста є я») та «СКЦ Плоскирів-2025» (проєкт «Гончарна майстерня»), а також підписав договір про співпрацю з Хмельницьким національним університетом і договір про партнерство з громадською організацією «Хмельницький Центр Здорової Молоді». У 2025 році центр продовжив співпрацю з громадською організацією «СКЦ Плоскирів-2025», уклавши меморандум щодо розвитку креативного простору Dom Ludowy, а у 2026 році підписав меморандум «Єднання заради дії» з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів.
За словами директора спортивного-культурного центру Романа Гурницького, меморандуми допомагають об’єднувати ресурси та досвід для проведення спортивних, культурних і соціальних заходів, а також реалізації спільних проєктів.
“Це особливо важливо, коли грантові конкурси не передбачають участі комунальних підприємств як заявників. У таких випадках громадська організація може бути заявником, а КП — партнером у реалізації проєкту. Окремим напрямом є співпраця з Хмельницьким національним університетом щодо пошуку та підготовки тренерів для басейну й керівників гуртків”, – зазначив Роман Гурницький.
До речі, про один із найпомітніших прикладів такої співпраці – відродження історичного Dom Ludowy у Гречанах — ми вже писали раніше. Саме завдяки партнерству комунального підприємства з громадськими організаціями, грантовій підтримці та волонтерам занедбану будівлю вдалося поступово перетворити на сучасний культурний простір, де сьогодні проводять виставки, майстер-класи, лекції, кінопокази та інші громадські заходи.
Друге місце за кількістю укладених меморандумів посів «Спецкомунтранс». Підприємство, яке відповідає за поводження з відходами та контроль чисельності безпритульних тварин у Хмельницькому, під час воєнного стану уклало п’ять меморандумів.
Усі вони так чи інакше пов’язані зі сферою управління відходами. Ще у 2022 році підприємство долучилося до проєкту «Розумне довкілля. Хмельницький» разом із ТОВ «Кімс захід». Наступного року «Спецкомунтранс» підписав меморандум із Хмельницьким національним університетом щодо вдосконалення механізмів управління відходами. У 2024 році розпочав співпрацю з громадською організацією «Екологічні новини» над проєктом «Reuse-Repair» центру «Спільна комора», а вже у 2026 році уклав ще два меморандуми — з громадськими організаціями «Форум розвитку громадянського суспільства» та «Культурно-просвітницька платформа “Код нації”», які також стосуються розвитку системи управління відходами.
“У рамках Меморандуму про співпрацю та партнерство з ГО «Екологічні новини» громадська організація забезпечила консультативну підтримку у відкритті бібліотеки речей. Також ГО і надалі надає пропозиції щодо покращення роботи вже впровадженого проєкту та популяризації його серед мешканців. Окрім цього Меморандумом було зафіксовано розподіл ролей між сторонами. Якщо говорити про Меморандум з Хмельницьким національним університетом – це можливість співпраці як в міжнародних проєктах, так і популяризація об’єктів системи управління відходами, що влаштовані в громаді серед студентів та викладачів закладу. Щодо останніх двох Меморандумів – важко поки щось сказати конкретно, оскільки укладені нещодавно і поки що це наміри на подальшу співпрацю”, – пояснює юрисконсультка офісу “Розумне Довкілля. Хмельницький” спеціалізованого комунального підприємства “Спецкомунтранс” Євгенія Смолієнко.
Третє місце за кількістю укладених меморандумів посів Хмельницький міський перинатальний центр. Під час воєнного стану заклад уклав чотири такі документи. Три з них — із відділом державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС), що дозволяє батькам оформлювати перші документи новонароджених ще в пологовому будинку. Ще один меморандум, підписаний наприкінці 2025 року, передбачає співпрацю з Хмельницькою міськрайонною організацією Товариства Червоного Хреста України.
Директорка перинатального центру Ірина Королюк пояснює, що співпраця з ДРАЦСом насамперед має спростити оформлення документів після народження дитини.
«Після пологів не кожна мама може одразу ходити по установах і збирати документи. Завдяки “єМалятку” жінки виписуються із закладу вже із зареєстрованою дитиною. Це справді дуже зручно», — розповіла Ірина Королюк.
За її словами, меморандум також допомагає визначити відповідальних за співпрацю з обох сторін. Якщо виникає нестандартна ситуація або батьки ставлять запитання, на яке медики не можуть відповісти, працівники центру звертаються безпосередньо до представника ДРАЦС.
«Ми документально закріплюємо домовленості й чітко розуміємо, хто за що відповідає. Для мами це комфорт, адже їй не потрібно самостійно проходити всю бюрократичну процедуру», — пояснила директорка перинатального центру.
Інший напрям співпраці — меморандум із міськрайонною організацією Товариства Червоного Хреста. Як розповіла Ірина Королюк, представники організації проводили просвітницькі заходи для вагітних, медичних працівників і лікарів, зокрема щодо надання базової допомоги та профілактики. Крім того, сторони співпрацювали під час організації медичних оглядів для внутрішньо переміщених жінок.
Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2 повідомив про один меморандум із міською організацією Товариства Червоного Хреста України та кілька договорів про співпрацю — із Червоним Хрестом, Товариством глухих і благодійною організацією «Всеукраїнська мережа ЛЖВ».
Найбільшу кількість документів про співпрацю серед комунальних підприємств задекларував Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1. Щоправда, на відміну від інших закладів, він не укладав меморандумів. Натомість підприємство повідомило про дев’ять інших документів: грантовий проєкт USAID та вісім договорів і угод про співпрацю з міжнародними й благодійними організаціями. Серед партнерів центру — ЮНІСЕФ, Міжнародна організація з міграції, Міжнародна діабетична асоціація України, Хмельницька обласна організація Товариства Червоного Хреста України, благодійні фонди «Легіт» і «Співдія», благодійна організація «БФ “Національна агенція з гуманітарної допомоги “Здорові”», а також Хмельницьке обласне відділення Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом. Частина цих документів стосується реалізації міжнародних проєктів, інші — спільної діяльності, зокрема забезпечення роботи мобільних медичних бригад.
«Хмельницьктеплокомуненерго» повідомило, що після 24 лютого 2022 року не укладало жодного меморандуму про співпрацю з громадськими чи благодійними організаціями. Натомість підприємство має лише договір про надання гуманітарної допомоги з громадською організацією «Гоулокал».
«Агенція муніципальної нерухомості» уклала за період воєнного стану один меморандум – у квітні 2023 року. У ньому йшлося про співпрацю та партнерство для формування інноваційного бізнес-середовища (модернізація торговельного центру) разом із управлінням економіки міськради, Агенцією розвитку Хмельницького та громадською організацією «Поділля Апарель Кластер».
Не всі меморандуми комунальних підприємств стосуються реалізації соціальних, гуманітарних чи екологічних проєктів. Наприклад, кінотеатр імені Тараса Шевченка використав цей інструмент для розвитку партнерських відносин із приватним бізнесом.
Підприємство у жовтні 2025 року уклало два майже ідентичні меморандуми — з дитячими розважальними центрами “Fun Planet (ТОВ «Дрім Ленд Хмельницький») та «Країна Мрій» (ТОВ «Країна Мрій Хмельницький»). Обидві компанії зареєстровані за однією адресою на вулиці Свободи. Строк дії меморандумів – рік, з можливістю пролонгації.
Документи передбачають взаємне просування послуг партнерів. Зокрема, відвідувачі кінотеатру, які придбали квиток, можуть отримати знижку на відвідування розважальних центрів. Натомість перед початком кіносеансів транслюються рекламні ролики про «Fun Planet» та «Країну Мрій», а самі розважальні центри розміщують у себе рекламні матеріали кінотеатру, проводять розіграші сертифікатів та можуть виступати спонсорами дитячих заходів, надаючи призи для конкурсів.
Водночас обидва меморандуми прямо зазначають, що вони не створюють для сторін цивільно-правових чи фінансових зобов’язань. Документи діють один рік із можливістю автоматичного продовження та фактично закріплюють домовленості про взаємну рекламу й залучення нових відвідувачів.
Меморандуми міської ради, її підрозділів та виконкому
Меморандуми активно укладали не лише комунальні підприємства, а й сама Хмельницька міська рада, її виконавчий комітет, департаменти та управління. Найчастіше партнерами ставали благодійні фонди, громадські організації, профільні асоціації та міжнародні ініціативи.
Безпосередньо Хмельницька міська рада за цей період підписала сім меморандумів. Серед її партнерів — «Українська гуманітарна платформа», благодійні фонди «Ініціатива», «Рокада» та «Фонд Хмельницької громади», громадські організації «Форум розвитку громадянського суспільства», «Фонд міжнародного партнерства “Друзі України”» і «Всеукраїнська асоціація фахівців з громадського здоров’я». Частина цих документів укладена безстроково, інші мають визначений термін дії з можливістю автоматичного продовження.
Виконавчий комітет міської ради за цей час уклав один меморандум — із громадською організацією «Розвиток громадських компетентностей в Україні». Документ діятиме до серпня 2030 року.
Найактивнішим серед структурних підрозділів став Департамент освіти та науки, який підписав п’ять меморандумів. Вони стосуються співпраці з «Карітасом Хмельницький УГКЦ», громадськими організаціями «Спорт Міністрі», «Центр реабілітації та відновлення», міською спілкою ветеранів Афганістану, учасників АТО та волонтерів, а також благодійним фондом «Кідз Оф Юкрейн».
Управління охорони здоров’я повідомило про три меморандуми — з благодійним фондом Девіда Лінча у Східній Європі, громадськими організаціями «Копінг» та «Центр дієвих рішень». Усі вони спрямовані на співпрацю у сфері охорони здоров’я.
Управління економіки уклало два меморандуми. Один із них — спільно з комунальним підприємством «Агенція муніципальної нерухомості» та громадською організацією «Поділля Апарель Кластер» — стосувався розвитку інноваційного бізнес-середовища. Інший, підписаний у 2025 році з Експортним альянсом «Українські весільні сукні», має безстроковий характер.
Окремі меморандуми уклали й інші підрозділи міської ради. Управління з питань екології та контролю за благоустроєм підписало п’ятирічний документ із Всесвітнім фондом природи України (WWF), а Управління капітального будівництва — договір із «Фундацією Олени Зеленської» в межах проєкту «Адреса дитинства».
Наймасштабнішу ж співпрацю з громадським сектором задекларувало Управління молоді та спорту. Крім двох меморандумів, укладених із громадськими організаціями «Покоління ідей» та «Мій донор», воно повідомило аж про 102 договори зі спортивними федераціями та клубами міста й області.
Аналіз показує, що меморандум далеко не завжди є “папером заради паперу”. У багатьох випадках саме цей документ цілком реальний інструмент для спільних проєктів із міжнародними організаціями, благодійними фондами, громадськими об’єднаннями чи університетами. Водночас ефективність співпраці визначається навіть не назвою документа, а готовністю сторін реалізовувати конкретні проєкти.
У телеграм-каналах вкотре розганяється фейкова інформація нібито від імені голови Пенсійного фонду України про перерахунок пенсій. Йдеться про пости без маркування “реклама”, які подаються як “офіційна інформація з вуст голови ПФУ”. У них заявляється, що з 13 липня відбувся перерахунок пенсій аналітиками через “застарілість та непрактичність старої системи нарахування” і тепер розмір виплат буде залежати від року народження людини, й відповідно до цього всі громадяни будуть розподілені на 5 вікових груп. Зокрема такий пост розмістив телеграм-канал “Оперативний Хмельницький”.
Скриншот допису з фейковою інформацією про перерахунок пенсій з телеграм-каналу “Оперативний Хмельницький”
Так читачам пропонують перейти за одним з п’ятьох посилань відповідно до свого року народження. При переході за будь-яким з цих посилань одразу з’являється повідомлення, яке веде на приватний канал “Репортер | Новини України”.
Скриншот пропозиції підписатися на канал “Репортер | Новини України” після переходу за посиланням
Після того як читач подає заявку на приєднання до вказаного каналу у списку чатів одразу з’являється бот “Пенсійний Фонд”. Цей бот надсилає повідомлення з пропозицією подати заявку на одноразову грошову допомогу від ПФУ на суму від 3200 до 5300 гривень залежно від віку та місця проживання.
Скриншот з бота “Пенсійний Фонд”, у який переспрямовує після подачі заявки на приєднання до каналу “Репортер | Новини України”
Далі вже з’являється лінк на черговий канал, а після подачі заявки у список чатів додається новий бот. Цікаво, що у попередньому ж боті перше повідомлення видаляється автоматично і замість нього з’являється інше, яке містить посилання на нові пабліки та боти. Цей триває доти, доки алгоритми месенджера не обмежують підписки через досягнення денного ліміту.
Скриншот системного повідомлення від месенджера про обмеження можливості підписуватись на нові телеграм-канали
Так фейкова роздача коштів від ПФУ змусила підписатись на такі канали:
“Репортер | Новини України”,
“Залізний Генерал | Новини”,
“Моніторинг Новин”,
“Сірий Радник”,
“єПідтримка”,
“Моніторинг Ракет | Радар”,
“Новини України | Війна”,
“НЕВІДОМИЙ”,
“Top News | Війна, Україна, Новини”,
“Військовий Інформатор”,
“Радар 24 – новини”,
“Чорний Кардинал”,
“Голос Хмельницького” та низка інших регіональних каналів.
Частина цих ботів збирає персональну інформацію, інша частина під приводом обіцянок виплат змушує підписуватись на інші телеграм-канали.
Варто зазначити, що Пенсійний фонд України раніше вже називали фейком інформацію, яка ширилася телеграм-каналами про зміни в пенсійній системі.
Скриншот з офіційного порталу Пенсійного фонду України
Також в установі застерігали щодо діяльності телеграм-каналів і чат-ботів, які, використовують символіку Пенсійного фонду України і вводять людей в оману, щоб зібрати персональні й фінансові дані.
Скриншот з офіційного порталу ПФУ
У грудні минулого року редакція онлайн-медіа “ЖАР.INFO” вже описувала подібні механізми збирання особистої інформації начебто від імені ПФУ.
Підготував Олександр Климчук, Марія Турчина
Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
Фейкові виплати від Червоного Хреста та ЮНІСЕФ, реклама онлайн-казино і ставок, оманливі опитування, політична джинса та компліментарні матеріали про посадовців без належного маркування. Telegram-канали та онлайн-медіа залишаються важливими джерелами місцевої інформації для жителів Хмельниччини. Саме з них користувачі дізнаються про повітряні тривоги, дорожньо-транспортні пригоди, надзвичайні події, рішення органів влади, соціальні програми та життя громад.
Водночас поруч із суспільно важливими повідомленнями регулярно з’являється контент, справжню мету якого читачеві не завжди пояснюють. У Telegram-каналах це реклама онлайн-казино і ставок, фейкові виплати від імені міжнародних організацій, псевдоінвестиції, оманливі опитування та посилання, які ведуть зовсім не туди, куди обіцяє допис. На сайтах регіональних медіа — компліментарні матеріали про посадовців, діяльність політичних партій, органів влади та комерційних компаній, які подаються поряд зі звичайними новинами без належного маркування.
Впродовж двох тижнів редакція ЖАР.INFO моніторила контент популярних Telegram-каналів і новинні стрічки регіональних онлайн-медіа. Ми аналізували, що саме пропонують аудиторії, куди ведуть розміщені посилання, які емоційні тригери використовують автори дописів та чи може читач відрізнити незалежний редакційний матеріал від реклами, політичного піару або комерційної реклами.
До моніторингу увійшли Telegram-канали «Труха Хмельницький», «Доброго вечора, ми з Хмельницького», «Буханочка Хмельницького» та мережа пов’язаних із нею каналів, «Реальний Хмельницький», «Хмельницький LIVE» разом із мережевими каналами «Кам’янець LIVE» і «Хмельницький Вайб», «Хмельницький BBC», «Хмельницький City», «Славний Хмельницький», «Оперативний Хмельницький», «Хмельницький онлайн», «Хмельницький Головне» та «Хмельницький | Репортер», «Хмельницький UA» та «Хмельницький 18+». Також редакція проаналізувала новинні стрічки 7 регіональних онлайн-медіа: «Незалежний громадський портал», «Поділля NEWS», «ХМ-ІНСАЙД», vsim.ua, «Є», «Акценти» та «Актуально». Сам моніторинг охопив період із 29 червня до 12 липня 2026 року.
Безкоштовний UFC виявився рекламою букмекерських каналів
Однією з найпоширеніших схем поширення потрібної інформації стала реклама безкоштовних трансляцій спортивних подій. Так, Telegram-канал «Хмельницький UA» опублікував повідомлення із закликом переглянути головний реванш року між Конором Макгрегором та Максом Голловеєм. У дописі користувачам також обіцяли розіграш понад 100 тисяч гривень серед підписників каналу.
Скриншот допису у телеграм-каналі «Хмельницький UA» з рекламою UFC
Однак після переходу за посиланням жодної трансляції користувач не отримує. Замість цього відкривається інший Telegram-канал, а саме KingUFC, який позиціонує себе як «перший український про UFC». Надалі аудиторію цього каналу перенаправляють на ресурси, пов’язані зі ставками на спорт.
Аналогічну схему редакція виявила й у Telegram-каналі «Хмельницький 18+». Тут також пропонували безкоштовний перегляд бою Макгрегор — Голловей. Проте натискання на кнопку веде не до трансляції, а до Telegram-каналу «Ярий ставить!», який спеціалізується на прогнозах на спортивні події та рекламі букмекерських платформ.
Тобто фактично у двох випадках спортивна подія використовується лише як спосіб привернення уваги користувачів та перенаправити їх до каналів, які заробляють кошти на рекламі ставок.
Онлайн-казино рекламують через партнерські програми
Під час моніторингу редакція також зафіксувала систематичне просування онлайн-казино. Так, Telegram-канал «Славний Хмельницький» продовж моніторингових двох тижнів опублікував одразу декілька рекламних повідомлень про нібито нове онлайн-казино. У дописах стверджувалося, що достатньо поповнити рахунок на 100–150 гривень, щоб отримати бонус, виграти понад 22 тисячі гривень та безперешкодно вивести кошти на власну банківську картку. Для створення довіри адміністратори використовували скриншоти нібито виграшів і виплат, а також повідомляли, що «дуже багато людей уже повідомили про свої перемоги». Одночасно читачів закликали не «заграватися» та вносити лише невеликі суми, що створює враження нібито чесної поради від адміністратора каналу, на фоні того, що ці дописи не були марковані як реклама, і також не містили позначку про те, що це гемблінг.
Скриншот дописів із рекламою казино у телеграм-каналі «Славний Хмельницький»
До речі, після натискання на кнопку «Зареєструватися» Telegram попереджає користувача, що він переходить за зовнішнім посиланням. При цьому адреса веде не безпосередньо до онлайн-казино, а через домен go.affiliate-beton.com. Саме слово affiliate у доменному імені вказує на використання партнерської програми. Такі сервіси застосовуються для обліку переходів користувачів та нарахування винагороди власникам рекламних посилань. Іншими словами, адміністратор Telegram-каналу може отримувати комісію за кожного користувача, який перейшов за посиланням, зареєструвався або поповнив рахунок.
Таким чином місцевий новинний канал фактично виступає майданчиком для залучення нових клієнтів онлайн-казино без будь-якого маркування.
Резонансні теми використовують для збільшення аудиторії інших каналів
Ще однією тенденцією, яке зафіксувала редакція ЖАР.INFO, стало використання суспільно чутливих тем для перенаправлення користувачів. Так, Telegram-канал «Славний Хмельницький» опублікував допис із фотографією дитини на тлі війни та питанням: «Чи підтримуєте ви, що Путін повинен бути покараний за свої дії після війни?». Публікація оформлена як «офіційне опитування», а користувачам пропонується проголосувати.
Скриншот допису із ніби-то опитуванням, яке веде на підписку на канал «Лінія Фактів», розміщене у «Славний Хмельницький»
Однак натискання на будь-який із варіантів відповіді не відкриває жодного опитування. Натомість користувач автоматично перенаправляється до Telegram-каналу «Лінія Фактів | Новини». Тобто фактично емоційна тема війни використовується як інструмент для нарощування аудиторії іншого Telegram-каналу без проведення жодного опитування.
Контент 18+ також використовують для перенаправлення користувачів
Моніторинг показав, що окремі місцеві Telegram-канали активно просувають і контент категорії 18+. Зокрема, Telegram-канал «Хмельницький 18+» опублікував анекдот із сексуальним підтекстом, запропонувавши користувачам натиснути кнопку «Читати продовження». Проте після переходу читач потрапляє не до продовження історії, а до іншого Telegram-каналу — «Дорослий гумор».
Такий підхід свідчить, що навіть розважальний контент використовується не стільки для інформування чи розваги, скільки для збільшення аудиторії інших каналів, які в подальшому можуть монетизувати своїх підписників через рекламу або продаж рекламних інтеграцій.
Фейкова гуманітарна допомога від імені міжнародних організацій
Нагадаємо, що одним із найнебезпечніших випадків, який редакція зафіксувала під час моніторингу, стало поширення повідомлень про нібито нові виплати від міжнародних гуманітарних організацій.
У Telegram-каналах користувачам пропонували оформити допомогу від Червоного Хреста та ЮНІСЕФ (відповідно новина про фейкову допомогу від ЮНІСЕФ та від Червоного Хреста). Повідомлення були оформлені таким чином, щоб створити враження офіційної інформації: використовувалися логотипи міжнародних організацій, згадувалися конкретні суми виплат та містилися заклики якнайшвидше подати заявку.
Скриншот допису про фейкову допомогу нібито від «Червоного Хреста» у телеграм-каналі «Оперативний Хмельницький»
Після переходу за посиланням користувач потрапляв не на офіційні ресурси міжнародних організацій, а на сторонні сайти, де пропонували ввести персональні дані або перейти до інших Telegram-каналів.
Під час перевірки редакція також встановила, що для створення довіри використовувалися підроблені публікації нібито українських медіа. Зокрема, поширювались матеріали, оформлені як статті видання «Фокус», хоча таких публікацій на офіційному сайті медіа не існувало. Крім цього, використовувалися вигадані історії про волонтерську діяльність осіб, які нібито допомагають українцям отримати гуманітарні виплати. Таким чином одночасно експлуатувалась довіра до міжнародних гуманітарних організацій та авторитет українських медіа, щоб переконати користувачів перейти за посиланням.
Псевдоінвестиції та «успішні історії»
Ще однією зафіксованою тенденцією стали швидко зроблені Telegram-канали, які пропонували швидкий заробіток на інвестиціях, в які підписників додавали після того, як вони зацікавились допомогою у 9 600 гривень від міжнародних організацій. Детально про цей кейс ми розповідали в окремій новині.
Редакція проаналізувала роботу одного з таких каналів, де регулярно публікували історії нібито успішної інвесторки “Єви”. Для створення довіри використовувався окремий Telegram-акаунт із багатомісячною історією публікацій, скриншотами переказів коштів та відгуками клієнтів. Нагадаємо, що після того як журналістка поставила уточнювальні запитання щодо діяльності каналу, адміністратори почали надсилати шаблонні повідомлення, а згодом заблокували акаунт, що свідчить про використання заздалегідь підготовлених сценаріїв спілкування та небажання відповідати на критичні запитання.
Не поодинокі випадки, а модель монетизації
Усі зафіксовані редакцією приклади мають спільну рису. Новинні Telegram-канали використовують сформовану довіру своєї аудиторії як інструмент для перенаправлення користувачів до інших інформаційних чи комерційних ресурсів. При цьому як привід можуть використовуватися спортивні трансляції, обіцянки легкого заробітку, емоційні теми війни або розважальний контент.
В окремих випадках редакція зафіксувала використання партнерських посилань, які є одним із найпоширеніших інструментів монетизації інтернет-трафіку. Це свідчить про те, що для окремих локальних Telegram-каналів інформаційний контент може бути лише способом утримання аудиторії, тоді як прибуток формується завдяки перенаправленню читачів на сторонні ресурси, букмекерські платформи та онлайн-казино.
Як онлайн-медіа маркують владний, політичний і комерційний контент
Аналіз новинних стрічок 7 онлайн-медіа Хмельниччини показав, що місцеві видання застосовують різні, а подекуди й протилежні підходи до розміщення матеріалів з ознаками політичної, провладної та комерційної замовності. Частина редакцій маркує лише окремі публікації, інші обмежуються посиланням на першоджерело, а деякі подають компліментарні пресрелізні матеріали як звичайні редакційні новини.
Водночас сама відсутність маркування не доводить, що редакція отримала оплату за конкретний матеріал. Однак однотипність публікацій, компліментарна тональність, відсутність критичного контексту, дослівне відтворення повідомлень органів влади та систематичне просування одних і тих самих посадовців, партій чи компаній є типовими ознаками джинси або неналежно позначеного рекламного контенту.
«vsim.ua»: різні підходи для облради та Хмельницької ОВА
Видання vsim.ua демонструє не однаковий підхід до маркування матеріалів, пов’язаних із висвітленням діяльності різних органів влади.
Публікації про ініціативи Хмельницької обласної ради та діяльність її голови Віолети Лабазюк супроводжуються маркуванням: «Матеріал підготовлено за замовленням Хмельницької обласної ради». Так було, зокрема, у текстах про грантову підтримку ветеранського бізнесу та відпочинок дітей захисників на Закарпатті. Таке маркування дозволяє читачеві зрозуміти, що матеріал створено не як незалежну редакційну публікацію, а на замовлення обласної влади.
Скриншот матеріалу із маркуванням. Джерело: vsim.ua
Водночас матеріали про діяльність Хмельницької обласної військової адміністрації публікуються тут же без аналогічних позначок. Звичайними новинами подаються повідомлення про боротьбу з нелегальними пасажирськими перевезеннями за участі заступника начальника ХОВА Владислава Фалюша та роз’яснення правил бронювання працівників за участі іншого заступника — Романа Ужви.
У результаті читач бачить два різні підходи: матеріали облради прямо позначаються як замовні, тоді як схожий за формою та тональністю контент Хмельницької ОВА подається як редакційна новина.
«Актуально»: потік компліментарних повідомлень про ХОВА
На сайті «Актуально» в моніторинговий період зафіксовано значну кількість матеріалів про діяльність Хмельницької ОВА та її керівництва. Вони переважно побудовані у форматі офіційних звітів і пресрелізів, не містять критичного аналізу, альтернативних позицій чи спроби оцінити результативність описаних рішень.
Зокрема, видання регулярно висвітлює діяльність начальника Хмельницької ОВА Сергія Тюріна: відкриття центру «Барнахус», участь у засіданнях Конгресу місцевих та регіональних влад, привітання працівників поліції та інші протокольні події. Подібним чином також подаються активності його заступників. Оксана Вжешневська коментує соціальні й освітні проєкти, Роман Ужва — зустрічі влади з бізнесом та правила бронювання працівників, Владислав Фалюш — проблеми пасажирських перевезень.
Скриншот компліментарної новини про начальника Хмельницької ОВА. Джерело: Актуально
Такі матеріали не позначаються як реклама, пресреліз або публікації, створені на замовлення за кошти обласного бюджету. Через це щоденні звіти посадовців можуть сприйматися аудиторією як незалежно відібрані та підготовлені редакцією новини.
«Акценти»: політична реклама партії без маркування
У новинній стрічці видання «Акценти» простежується системне просування ВО «Батьківщина» та її представників. Ресурс поширював матеріали загальнонаціонального рівня на підтримку лідерки партії Юлії Тимошенко. Зокрема, рішення Вищого антикорупційного суду називали її «маленькою великою перемогою», а кримінальне переслідування подавали як політично мотивоване. Окремо висвітлювалася резолюція Європейської народної партії, яку в публікації пов’язували з нібито політичними репресіями проти Тимошенко.
На місцевому рівні партійний піар поєднується із соціально чутливою тематикою. У матеріалі про передачу шведською компанією спеціальних електричних візків для ветеранів з інвалідністю акцент було зроблено на тому, що допомогу вдалося залучити «завдяки потужній роботі обласної команди ВО «Батьківщина». У тексті також згадувався депутат Хмельницької обласної ради від цієї партії Олександр Розізнаний.
Скриншот новини про діяльність ВО «Батьківщина» на Хмельниччині. Джерело: Акценти
Загалом всі ці новини є політичною джинсою.
Водночас видання публікує без маркування і компліментарні матеріали про представників ОВА — Сергія Тюріна, Оксану Вжешневську та Романа Ужву. Таким чином, політичний контент у стрічці поєднується з висвітленням діяльності ХОВА за бюджетні кошти.
«Поділля News»: компліментарні публікації для різних центрів впливу
«Поділля News» розміщує матеріали про різні гілки влади, не відокремлюючи їх від редакційних новин відповідним маркуванням. На сайті в моніторинговий період виходили публікації про діяльність голови обласної ради Віолети Лабазюк, її участь у роботі Української асоціації районних та обласних рад, а також про організацію відпочинку дітей у таборі «Стежина добра».
Скриншот новини про участь Віолети Лабазюк у засіданні Правління УАРОР. Джерело: Поділля News
Поряд із цим видання розміщувало новини про діяльність Хмельницької ОВА: створення «Ветеранського містечка» за участі Сергія Тюріна, роз’яснення правил бронювання Романом Ужвою, упровадження освітніх рішень за участі Оксани Вжешневської.
Ресурс також поширив матеріал про передачу електровізків для ветеранів, у якому допомогу пов’язували з роботою обласної команди ВО «Батьківщина» та депутатом Олександром Розізнаним.
Усі ці тексти подаються в однаковому форматі — як нібито власні новини редакції та найчастіше у рубриці «Офіційно». Читачеві не пояснюють, чи є вони пресрелізами, партнерськими публікаціями або матеріалами, створеними на замовлення за бюджетні кошти.
«ХМ-ІНСАЙД»: задеклароване маркування, якого немає в публікаціях
Сайт «ХМ-ІНСАЙД» зазначає у нижній частині сторінки, що матеріали з позначкою «$» розміщуються на правах реклами. Проте проаналізовані компліментарні новини про місцеву владу такої позначки не містили. Як звичайні редакційні новини подавалися тексти про діяльність Сергія Тюріна, Віолети Лабазюк та Романа Ужви.
Скриншот новини про створення «Ветеранського містечка» від Сергія Тюріна. Джерело: ХМ-Інсайд
Це створює суперечність між задекларованими правилами редакції та практикою їх застосування. Читач бачить повідомлення про наявність спеціального рекламного маркування, однак у матеріалах із виразними ознаками компліментарного просування маркування не застосовується.
НГП: від Хмельницької АЕС до реклами люксового бренду
«Незалежний громадський портал» вирізняється широким спектром публікацій з ознаками корпоративного, комерційного та адміністративного піару.
Окремий масив становлять матеріали про Хмельницьку АЕС. На порталі систематично виходять звернення керівництва станції, тексти про роботу водолазів, установку для перероблення відходів, профорієнтацію студентів і участь працівників підприємства у благодійних забігах. Самі по собі ці теми можуть мати суспільне значення. Проте їхня регулярність, однозначно позитивна тональність і відсутність критичного контексту формують стабільно сприятливий образ підприємства. При цьому тексти не мають позначок «Реклама», «Пресреліз» або «Партнерський матеріал», а є комерційною рекламою без маркування.
На НГП також опублікували статтю про італійський бренд Brunello Cucinelli з прямими посиланнями на інтернет-магазин. Матеріал оформлено як текст про стиль «тихої розкоші», хоча його зміст і наявність комерційних посилань мають виразні ознаки реклами. Відповідного маркування публікація не містить, тобто є комерційною джинсою.
Комерційна реклама без належного маркування. Джерело: Незалежний громадський портал
Матеріали про Хмельницьку ОВА на порталі часто завершуються припискою «За матеріалами Хмельницької ОВА» (зміни процедури бронювання, боротьба з нелегальними пасажирськими перевезеннями, профорієнтація школярів). Таке посилання пояснює походження інформації, але не замінює рекламного маркування, коли текст має ознаки замовного або іміджевого просування. Крім того, дослівне чи близьке до дослівного відтворення пресрелізів без редакційного опрацювання перетворює медіа на додатковий канал комунікації органу влади, а не на незалежного посередника між владою та суспільством.
Соціально чутливі теми як інструмент формування іміджу
Спільною рисою проаналізованих новин у стрічні за моніторинговий два тижні є активне використання тем, які викликають сильну емоційну реакцію: підтримка ветеранів, допомога дітям, реабілітація військових, соціальний захист і гуманітарні ініціативи.
Створення «Ветеранського містечка», передача спеціального транспорту людям з інвалідністю, відкриття центру захисту дітей «Барнахус» або організація відпочинку для дітей військовослужбовців є суспільно важливими подіями. Однак у низці матеріалів основний акцент зміщується з результатів для отримувачів допомоги на присутність конкретного посадовця, депутата або партійної команди. Через це соціальна ініціатива стає декорацією для формування персонального чи партійного іміджу. Читачеві розповідають не стільки про те, як працюватиме проєкт, скільки про те, хто його відкрив, прокоментував або представив чи пропіарився.
Аналіз новинних стрічок регіональних медіа Хмельниччини за моніторинговий період показує масштабну проблему з відокремленням редакційного контенту від політичного, адміністративного та комерційного просування. Найпослідовніше маркування зафіксовано лише на сайті vsim.ua в матеріалах, підготовлених на замовлення Хмельницької обласної ради. Проте навіть це видання застосовує інший підхід до схожих публікацій про обласну військову адміністрацію.
Інші проаналізовані онлайн-медіа переважно не повідомляють читачеві про рекламний, партнерський або пресрелізний характер компліментарних текстів. «Актуально» системно транслює діяльність ОВА, «Акценти» поєднують адміністративний контент із просуванням політичної партії, «Поділля News» публікує позитивні матеріали про різні центри політичного впливу, «ХМ-ІНСАЙД» не застосовує задекларовану рекламну позначку, а НГП поєднує корпоративний піар, повідомлення органів влади та комерційне просування брендів без належного маркування.
У результаті читач часто не може зрозуміти, де закінчується незалежна новина і починається пресреліз, реклама чи іміджевий матеріал за бюджетні кошти. Особливо проблемною така практика стає тоді, коли для просування політиків і посадовців використовуються теми війни, ветеранів, дітей та допомоги родинам захисників.
Підготувала Альона Береза
Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів
Свіжий “Kia Sportage” за 500 євро. Або ще дуже бадьорий “Ford Kuga” за 100…гривень. Ні, наша сьогоднішня історія не про чергові авторозводи чи лохотрони. Ми збираємося розповісти вам про хмельницьких митників. Точніше — про їхні автопарки. Бо поки на реальних авторинках ціни і на нові, і на вживані машини впевнено додають у вартості, на “митному” ринку авто часто купуються фактично за безцінь. Принаймні, в цьому самі посадовці намагаються переконати нас через свої декларації.
Ми проаналізували 156 декларацій посадовців Хмельницької митниці, виявили схеми, пов’язані з рухомими майном, і поділили їх на кілька умовних груп — заниження вартості, користування дорогими машинами, записаними на родичів або сторонніх осіб, регулярна ротація автопарку та продаж транспортних засобів за суми, які складно пояснити ринковою логікою. Вийшло цікаво, місцями вражаюче і традиційно — корупційно.
Заниження вартості та інші нюанси
Одна з найтиповіших історій у деклараціях митників — дивовижно низька вартість автомобілів. Мабуть, багато хто мріяв би купити якісне авто за ціною старого мопеда чи велосипеда. У деклараціях окремих хмельницьких митників такі мрії, схоже, стали реальністю. Автівки, які на ринку коштують тисячі доларів, раптом перетворюються на майже символічні покупки за кілька тисяч гривень.
Ілюстрацію такого фінансового дива можна знайти, приміром, у декларації заступника начальника Хмельницької митниці Леоніда Богача. Там зазначено автомобіль “Ford Kuga” 2015 року випуску, що придбаний у 2020 році лише за 40 тисяч гривень (на той момент це було близько 1,6 тисячі доларів). Авто перебуває у власності дружини посадовця Ганни Камінської. Водночас ринкова вартість аналогічних “Ford Kuga” навіть станом на зараз становить понад 11 тисяч доларів, а це близько пів мільйона гривень.
“Автомобіль був придбаний саме за таку ціну, є договір купівлі-продажу. Він був в аварійному, неробочому стані. Цей факт свого часу перевіряли відповідні контролюючі органи. Така вартість пояснюється тим, що власник виїжджав за кордон і хотів отримати хоч якісь гроші. Ми придбали автомобіль, поступово його відновили, після чого ним користувалися”, — такпояснив Леонід Богач ціну автомобіля.
Схоже бачимо і в останній декларації заступника начальника управління Хмельницької митниці Андрія Василенка. У його дружини Марини Василенко є задекларований “Volkswagen up” 2014 року випуску, яким вона володіє від 2022 року. І придбаний він за ще менш реалістичною вартістю — 22 тисячі гривень, що на той момент було близько шести сотень доларів. Наразі ринкова ціна таких авто — від 5 тисяч, тільки вже не гривень, а доларів. Інше авто, вже доньки Василенка Анастасії — “Volkswagen Golf” 2014 року. “Німця” у 2024 році купили нібито за 55 тисяч гривень, що за курсом тоді становило десь 1300 доларів. На одному з основних онлайн майданчиків з продажу автівок ціна такого авто зараз стартує від 9 тисяч доларів. Тож задекларована вартість у 55 тисяч гривень виглядає щонайменше у шість разів нижчою за середньоринкову.
Сам Андрій Василенко пояснив нам, що автомобіль Volkswagen up! 2014 року дружина купувала самостійно у Кам’янці-Подільському ще у 2022 році. Чому в договорі була вказана саме така ціна, він достеменно не знає.
«Це дружина купувала. Я не пам’ятаю всіх деталей. Не знаю, про що вони домовлялися з продавцем і чому була саме така ціна. Коли заповнювали декларацію, вказали ту вартість, за яку фактично придбали автомобіль», — сказав посадовець.
Водночас значно нижчу від ринкової вартість “Volkswagen Golf”, який належить його доньці, він пояснив тим, що автомобіль був ушкоджений.
«Фактично, можна сказати, що цю машину я сам відновлював. Вона була на іншій особі після ДТП. Я сам купив на неї запчастини, сам ремонтував, а дитина захотіла цю машину», — пояснив митник.
Найфеноменальнішу ж ціну авто ми знайшли у декларації начальниці митного поста Оксани Зіновіївни Сандурської. “Ford Kuga” 2018 року випуску чоловік посадовиці Тарас Сандурський придбав у травні 2024 року всього…за 100 гривень.
Власне, тут коментувати нічого, адже навіть іграшкова моделька такої автівки коштує у три рази дорожче, ніж задекларував чоловік посадовиці.
Скриншот із інтернет-магазину, який продає моделі автівок
Реальний же автомобіль такої моделі на одному з основних онлайн-майданчиків для продажу коштує наразі від 600 тисяч гривень.
За словами митниці, така фантастична ціна пояснюється тим, цю автівку чоловік придбав у власної матері.
“Вони якби договір між собою не укладали. По дії — мама продала, він купив. Суму вони зазначили чисто символічну, так як перебувають у дружніх стосунках, як мама і син”, — зазначила Оксана Сандурська.
Дуже різний за вартістю транспорт задекларувала начальниця одного з відділів митниці Марина Остапчук. Чоловік посадовиці – військовослужбовець Дмитро Мацкайло – має недешевий повнопривідний кросовер японського виробництва “Subaru Forester” 2017 року, яким він володіє від 2023 року. Мацкайло придбав автівку за 850 тисяч гривень. До купівлі кросовера подружжя мало стабільні офіційні доходи, які разом перевищували мільйон гривень на рік, та валютні заощадження, що вказує на те, що гроші на придбання були. Втім, на цьому тлі дещо несподівано виглядає інша деталь: Дмитро Мацкайло неодноразово звертався по соціальну допомогу з міського бюджету. У 2022 році він отримав понад 10 тисяч гривень соціальної виплати від управління праці та соціального захисту, а на початку 2025 року — ще 8 тисяч за рішенням Хмельницької міської ради.
У самої ж посадовиці – “Kia Sportage” 2018 року випуску, придбаний всього за 28 тисяч гривень – тобто трохи більше 700 доларів за курсом 2024 року. Цікаво, що авто нещодавно знаходилося в продажі і воголошенні про продаж саме цієї автівки вже у 2026 році вказана суттєво реалістичніша ціна, ніж в декларації — майже 18 тисяч доларів.
Коментувати інформацію, пов’язану із задекларованими автомобілями, Марина Остапчук відмовилася.
Авто на родичах або сторонніх особах
Схема номер два — приховування авто. І хмельницькі митники використовують для цього вже старий як світ спосіб — користуються машинами, записаними на родичів та знайомих.
Так, перший заступник начальника Хмельницької митниці Ігор Балан офіційно володіє лише недорогими причепом та мотоциклом. Натомість значно дорожчі транспортні засоби з декларації, якими він користується, оформлені на інших осіб.
Зокрема, у декларації за 2024 рік Балан вказав право користування електромобілем “Hyundai Kona Electric” 2020 року випуску з не зазначеною вартістю. Власницею автомобіля зазначена Раїса Шлінчак, яка, ймовірно, є родичкою дружини митника. Автомобіль був зареєстрований 5 жовтня 2020 року у селі Михайлючка Шепетівського району.
Раїса Шлінчак у минулому була зареєстрована як фізична особа-підприємець, однак припинила підприємницьку діяльність ще у 2009 році. Даних про її бізнес-активність у період придбання електромобіля в Єдиному державному реєстрі юросіб немає.
Ми також проаналізували наявні відомості про офіційні доходи Раїси Шлінчак за період з 1998 року до квітня 2026 року. Відповідно до цих даних, сукупний задекларований дохід цієї жінки становить близько 117 тисяч гривень. Повторимось, йдеться про офіційні цифри, тож мати впевненість в тому, що ніяких інших доходів жінка не мала, ми не можемо. Втім, для загальної ілюстрації майнового стану людини, яка придбала для користування митника свіже авто — цього достатньо.
Подібна історія і з іншим автомобілем родини — “Suzuki Jimny” 2016 року випуску. У деклараціях Балана за 2020–2023 роки зазначалося, що дружина митника Тетяна Шлінчак користується цим позашляховиком, однак його власником був Олександр Шлінчак. Судячи з прізвища, теж родич дружини митника.
Ми також проаналізували відомості про доходи Олександра Шлінчака за період з 1998 року до квітня 2026 року. Згідно з ними, загальна сума його офіційних доходів становить близько 474,2 тисячі гривень. При цьому найбільші надходження в чоловіка були з трьох операцій з продажу рухомого майна: 35 тисяч гривень у 2020 році, 50 тисяч гривень у 2024 році та 280 тисяч гривень у 2025 році. Усі вони відображені як доходи від операцій із продажу (обміну) рухомого майна, агентом за якими виступав Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій області. Звісно ж, в цьому випадку ми також спираємося виключно на офіційні цифри.
Лише у декларації за 2024 рік “Suzuki Jimny” перестав бути “чужим” авто у користуванні й уже фігурує як власність Тетяни Шлінчак. Отримати коментарі від Ігоря Балана на вдалося — спочатку він послався на зайнятість, вже наступного дня — не взяв слухавку.
Не менш цікаво виглядає історія начальника одного з управлінь митниці Костянтина Юровського. Дружина митника Олена Юровська користується електрокаром “Kia Soul EV” 2017 року із не зазначеною вартістю, власницею якого від 2023 року є Лілія Назарук. Остання пов’язана з хмельницьким агентством нерухомості “Ексклюзив”.
Ми також проаналізували відомості про доходи Лілії Назарук за період з 1999 до квітня 2026 року. Згідно з ними, загальна сума офіційних доходів жінки за цей значний проміжок часу становить лише близько 375 тисяч гривень, з яких 350 тисяч гривень, або понад 93% доходу, припадає на одну операцію у листопаді 2024 року — дохід від продажу рухомого майна, виплачений Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Хмельницькій області. Повторимося — йдеться лише про офіційні й зафіксовані податковою цифри.
Сам же Костянтин Юровський користується позашляховиком преміумкласу “Mercedes-Benz ML 250” 2013 року із вказаною вартістю 685 тисяч гривень. Наразі, з урахуванням стану авто та пробігу, ціна за нього стартує у межах майже 900 тисяч гривень.
При цьому позашляховик оформлений на хмельничанку пенсійного віку Зою Романову. І тут йдеться не про близьку родичку — принаймні у декларації жодного родинного зв’язку не зазначено. Ім’я Зої Романової спливає у декларації іншого митника з Чернівців — Ігоря Бицка. У його декларації за 2018 рік хмельничанка також зазначалася як власниця автомобіля “Mercedes-Benz Vito 109 CDI” 2007 року випуску, яким користувався посадовець.
Ми знову ж таки проаналізували відомості про офіційні доходи Зої Романової. Згідно з ними, за період з 1998 по квітень 2026 рік вона отримала загалом трохи більш як 1 мільйон гривень доходу. Водночас понад 84% цієї суми припадає лише на дві великі операції: 145 тисяч гривень вона отримала від продажу рухомого майна у 2013 році та 707,3 тисячі гривень від продажу нерухомого майна у 2022 році.
Саме тому ми звернулися до Зої Романової із питаннями про характер її відносин з митниками та обставини оформлення транспортних засобів. Слухавку жінка не взяла.
Третя автівка Костянтина Юровського — електрокар “Volkswagen ID4” 2021 року з вартістю 988 тисяч гривень, якою митник користується від 2025 року. Авто належить Вячеславу Каськову. Чоловік — засновник товариства “Сервісвест”. Задекларована вартість авто близько 24 тисяч доларів загалом відповідає лише нижній межі ринкових цін на українському вторинному ринку.
Коментувати інформацію про задекларовані авто Костянтин Юровський відмовився.
Постійна ротація автопарку
Ще одна особливість декларацій окремих митників — регулярна зміна автомобілів. Така динаміка проглядається в декларації Юрія Шуляка, де автопарк суттєво оновився за короткий проміжок часу. Його дружина Марія Шуляк у 2018 році набула право власності на “Suzuki Vitara” того ж року випуску за 528 тисяч гривень. У декларації митника за 2024 рік з’явився дохід від продажу автомобіля — а саме 100 тисяч гривень. Для автомобіля такого класу й року випуску ця сума виглядає доволі скромною: ринкова вартість “Suzuki Vitara” 2018 року зазвичай у 6 разів вища. Майже одночасно у дружини митника Марії Шуляк з’являється автівка “Toyota Highlander” 2023 року — великий преміальний кросовер, ринкова вартість якого сягає близько 55 тисяч доларів.
До речі, ця “Suzuki Vitara” вже привертала увагу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК): у декларації її вартість зазначили як 592 тисячі гривень, хоча за договором автомобіль коштував 528 тисяч. Шуляк пояснив різницю супутніми витратами на кредит, страхування та збори, однак у НАЗК наголосили, що декларувати потрібно саме ціну за договором.
Аби отримати коментарі від Юрія Шуляка, ми завітали на митний пост «Хмельницький», де працює посадовець. Спочатку він сказав, що не знає таке медіа та в робочий час не буде розмовляти, оскільки в нього встановлені нормативні часи на роботу. Під час спілкування посадовець все ж таки повідомив:
«Мене НАЗК вже перевіряє, вже навіть акт перевірки скинуло. Є уповноважений орган. У мене є зараз робота. У мене є в роботі декларація (йдеться про митну декларацію. – Ред.). У мене є встановлені нормативні часи – за скільки часу маю оформити. В мене є робота, на вулиці стоїть машина», – сказав Юрій Шуляк.
Загалом журналістки онлайн-медіа «ЖАР.INFO» після пред’явлення посвідчень та повідомлення про те, яке медіа представляють, стикнулися з погрозами від заступника начальника митного поста, начальника ВМО №1 митного поста «Хмельницький» Вадима Гриневича, який під час розмови із Юрієм Шуляком вийшов зі свого кабінету та почав зневажливо розповідати про те, що це державний орган і що «хто ви такі, щоб задавати йому ці питання», а також казати, щоб «от ці всі питання задавали після робочого часу». Наприкінці розмови заступник почав кудись дзвонити і почав погрожувати, що «зараз там приїдуть з внутрішньої безпеки і тоді вже будете з ними говорити».
Після цього обидва посадовці пішли на свої робочі місця, ігноруючи прохання журналісток.
Уже згаданий Ігор Балан у грудні 2024 року декларує зміни майнового стану через продаж транспорту за 200 тисяч гривень. У порівнянні із декларацією 2023 року у декларації за 2024-ий зникає легковик “Renault Zoe” 2018 року випуску, який, згідно із документом вартував всього 40 тисяч гривень. А у звітності за наступний, 2025 рік, у власності посадовця з’являється новенький мотоцикл за менше як 19 тисяч гривень. А також того ж року митник починає користуватися автомобілем “Opel Insignіa” 2017 року випуску, власницею якого є Іванна Олександрівна Шлінчак — вірогідно сестра дружини посадовця.
Звісно, саме по собі дороге авто не є проблемою. Як і автомобіль, куплений дешевше за ринкову вартість — адже він може бути після ДТП, або ж придбаний у близьких родичів чи знайомих. Не заборонено і користуватися автомобілем, оформленим на родича чи іншу особу. Однак електронні декларації існують не для того, щоб просто перелічити майно посадовця. Вони мають дати суспільству відповідь на просте запитання: звідки взялися ці активи і чи відповідають вони задекларованим доходам. Коли ж одна й та сама схема повторюється знову і знову, це вже привід не для висновків, а принаймні для уважної перевірки декларацій з боку НАЗК.
Підготували Альона Береза, Світлана Русіна, Марія Турчина
Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми
