Понад рік тому вся країна дізналась про родину Круп з Хмельницького. Фотографії з обшуків миттєво перетворилися на меми, які й досі циркулюють в інтернеті. Обласній депутатці й очільниці обласної МСЕК інкримінували незаконне збагачення такого масштабу, що справою займалося Національне антикорупційне бюро, яке зазвичай опікується топкорупціонерами. 

Втім, попри те, що після гучного скандалу прізвище “Крупа” почало асоціюватися виключно з МСЕК, це лише один з видів діяльності цієї родини, яка у Хмельницькому відома не тільки медичними чи чиновницькими скандалами. За кілька років Крупи зуміли вибудувати помітну “орбіту” бізнесів та зв’язків — зокрема й у сфері нерухомості. І ми не могли не звернути увагу на той факт, що розквітав цей забудовний бізнес схоже не без допомоги міської влади. І, на жаль, не без створення схеми, яка, до того ж повторилася кілька разів.

Ми проаналізували дві різні історії, де власниками або співвласниками виступають структури, пов’язані з родиною Круп: реконструкцію в межах парку на вулиці Парковій, 1 та масштабний житловий проєкт на Старокостянтинівському шосе, 5. Виявилося, що в обох випадках рішення міської ради спрацювали не як запобіжники на користь громади, а як інструменти, що роблять конкретний проєкт можливим — навіть коли це суперечить здоровому глузду та застереженням профільних підрозділів.

Паркова, 1: як рекреаційна земля втратила захист без зміни статусу

Ресторан “Зоряні ночі” в парку імені Михайла Чекмана у старшого покоління хмельничан асоціюється із бенкетами, зокрема — масштабними весіллями. Ще б пак, адже заклад вміщав понад дві сотні відвідувачів одночасно. Будівля закладу з’явилась ще на етапі створення парку як частина його інфраструктури. Але вже у двотисячних двоповерхова ресторація занепала і стояла пусткою.

Попри те, що найлогічнішим кроком була би спроба якщо не відродити, то хоча б перезапустити на цьому ж місці заклад харчування (тим паче йдеться ж про паркову зону, де проблем з гостями бути б не мало. — Ред.), у місцевих бізнесу та влади плани виявилися дещо іншими. Бо тепер колишній ресторан має стати комплексом із готелем, рестораном, кафе, баром, конференц-залою, пральнею, а ще — виробничими й адмінприміщеннями. Усе це повинно вирости на ділянці площею 0,1214 га, яка завжди залишалася у комунальній власності. Уже на цьому етапі забудова була нетиповою для рекреаційних територій, адже тут вдалося побудувати будівлю ресторану. Однак місто роками не ініціювало приведення використання землі у відповідність до її призначення. Фактично діяв негласний принцип: якщо об’єкт існує давно, його не чіпають.

Хто займатиметься проєктом? У листопаді 2020 року власником будівлі колишнього ресторану став Олександр Крупа, який віддав за неї 1 332 500 гривень. Олександр є  сином вже згаданої Тетяни Крупи, а ще — фігурантом ще однієї справи НАБУ. У той період він вже був керівником Головного Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

Уже в липні 2021 року міськрада ухвалила рішення про передачу Крупі й ділянки під будівлею в 10-річну оренду для її обслуговування. Цільове призначення при цьому лишилося незмінним — для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення. Але попри те, що земля мала б залишатися рекреаційною, подальші рішення створюють умови, за яких на ній з’являється повноцінний комерційний комплекс.

Як все відбувалося? Під час засідання профільної комісії, яке відбулося 6 липня 2021 року, тобто перед першим голосуванням про передачу земельної ділянки в оренду, йшлося про доволі жорсткі обмеження майбутнього об’єкта. Він повинен був бути максимум двоповерховим з граничною висотою до 8 метрів.

Ця ж пропозиція із граничною висотою у 8 метрів від профільної депутатської комісії пішла на розгляд сесії, що підтверджено протоколом цього сесійного засідання від 14 липня 2021 року. Пропозицію комісії тоді озвучив сам міський голова Олександр Симчишин.

Питання щодо висотності у 12 метрів взагалі тоді не розглядалось. Але сталось якесь диво і в тексті рішення без жодних на те підстав з’являється вираз із зовсім іншою висотою: “щодо поверховості об’єкту забудови не більше 2 поверхів (граничною висотою всієї будівлі до 12 метрів”. Цікавий дуже поворот, але з граничною висотністю він не останній, бо далі було збільшення висотності ще на 4 метри.

Але вже у листопаді 2022 року міськрада змінює умови оренди. На папері лишилася теза про “не більше двох поверхів надбудови”, але одночасно в тому ж пакеті рішень зафіксували граничну висоту вже до 16 метрів. Цю пропозицію озвучив на комісії тодішній виконуючий обов’язки начальника управління архітектури та містобудування Максим Дружинін, а на голосування її поставив голова комісії Сергій Болотніков. Тобто людина, яка не могла не розуміти, про що насправді йдеться. Знаєте, як це пояснювалося? Мотивацією було нібито “встановлення опалювального і вентиляційного обладнання” на даху.

І схоже, що це почало виглядати як параметр, який для громадських/готельних будівель (із перекриттями, інженерією, технічними поверхами) дозволяє вийти на реальну 3–4 поверхи. Тобто міськрада не “узаконила існуюче”, а відкрила коридор для збільшення об’єму забудови в межах парку.

Наступний “сюрприз” очікував нас вже у містобудівному розрахунку реконструкції приміщення. У документі передбачено щільність забудови понад 80% і мінімальну площу озеленення, а ще парковку на 24 місця. Для рекреаційних земель такий показник означає фактичну втрату їх функції, адже парковка автоматично перетворює пішохідну зону міського парку на де-факто проїжджу частину. 

“З погляду архітектури, поверховість завищена, йде пряме необґрунтоване втручання в існуючу екосистему. Збільшується техногенне навантаження, пов’язане з ризиками каналізації, поверхневого відведення забруднених зливових вод, шумове навантаження, пожежна безпека. Парковки автомобілів не вирішені. В чергове своїми містобудівними умовами та обмеженнями влада підіграла, адже там немає жодної згадки про статус території і те, що це є об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення,” — пояснює архітектор Сергій Козак.

Формально місто не міняло цільове призначення землі (а це складна процедура. — Ред.), але по факту досягло комерційного використання території парку.

“Але ж це лише якісь плани, проєкти і папірці,” — скажете ви, – “Можливо, по фіналу все змінять”. Навряд. Адже подальші дії лише підтверджували попередні наміри. Так, у червні 2023 року Олександр Крупа отримує дозвіл на виконання будівельних робіт. У матеріалах експертизи описано перепланування під готельно-ресторанний комплекс, прибудови об’ємно-просторових частин та надбудову додаткового поверху: об’єкт після реконструкції стає 4-поверховим, висота — 15,9 м.

“Це три поверхи, у нього там 15,8 (метрів. — Ред.), здається. В нього так воно йде, типу серпантинчик, і у верхній точці виходить 15,8 (метрів. — Ред.). А по факту у нього там три поверхи, в нього там перший поверх має бути 5 метрів — здоровенна зала, бенкетна і так далі. Найвища точка — 15,8 метра. Вони взагалі могли би його зробити і ніхто б навіть не знав. Вони звернулись, кажуть, ми хочемо, щоб не було ніяких порушень, це такий одіозний об’єкт, поставте нам по такій верхній точці і все,” — пояснює позицію міської влади Хмільницький міський голова Олександр Симчишин. 

«Галочка» в проєкті чи повноцінна процедура?

В експертному звіті зазначено, що в проєктній документації є розділ ОВНС — оцінка впливу на навколишнє середовище. У ньому зроблено висновок: негативного впливу на довкілля нібито немає. Але важливий нюанс: ОВНС у складі проєкту — це не те саме, що оцінка впливу на довкілля (далі — ОВД), яка вимагає окремої процедури за законом.

ОВД — це не розділ “для експертизи”, а публічний процес: він передбачає обговорення з громадськістю та офіційний висновок уповноваженого органу. І саме він має показати, чи справді проєкт безпечний для довкілля або ж які ще умови треба виконати. Відповідно до законодавства готельні комплекси на територіях природно-заповідного фонду або в їхніх охоронних зонах підлягають обов’язковій процедурі ОВД. 

Парк ім.М.Чекмана — це не просто зелена зона, а об’єкт природно-заповідного фонду — парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 140,45 гектара. Цей статус він отримав у 1993 році. 

Але ж, нагадаємо, в нашому випадку в документації йдеться лише про реконструкцію, але фактично відбувається нове будівництво. І саме це підміна понять на рівні документів допомогла забудовникам обійти законодавство, і відповідно замінити  обов’язковий і тривалий публічний процес — простим висновком. І це попри те, що управління з питань екології та контролю за благоустроєм у листі від 22 червня 2023 року підтвердило Олександру Крупі, що проходження ОВД є необхідним.

Самі матеріали проєкту показують, що під назвою «реконструкція» фактично планують об’єкт іншого масштабу і функцій. Йдеться про зміну висотності, значну площу забудови й самої будівлі, а отже — про інше навантаження на інфраструктуру і потенційно інший вплив на довкілля.

“Будівля перебуває на території пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення природно-заповідного фонду в природоохоронній зоні парку Чекмана. Мають бути висновки СЕО і погодження департаменту культури і балансоутримувача парка,” — зазначає архітектор Сергій Козак.

Довідково. Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) — це обов’язкова процедура оцінки впливу на довкілля для документів державного планування (ДДП), що забезпечує врахування екологічних, соціальних і здоров’я населення аспектів ще на етапі підготовки стратегічних рішень.

Ми звернулись до Олександра Крупи, щоб почути його точку зору та отримати пояснення, що реально відбувається в парку. Він на наші запитання відреагував так: 

“Олександр Крупа: — Я ж кажу, це у вас є власна думка, ви її притримуєтесь. А моя думка не повинна вас цікавити. 

Журналістка: — Ви ж замовник будівництва.

Олександр Крупа: — Це вірно. Але спілкуватися з вами на цю тему не буду”.

Саме тому тут виникає ключове питання: чи відповідали рішення міської влади реальному змісту цього проєкту — і чи не використали містобудівні інструменти так, щоб обійти жорсткіші процедури контролю, які вимагає закон.

До слова, робочий проєкт реконструкції у 2023 році розробило ТзОВ «Універсал Інжиніринг груп». Головним інженером проєкту виступив Сергій Бицик — людина, яка входить до близького бізнес-оточення Олександра Крупи. Ми не просто так згадуємо про нього. У контексті всіх процесів, які нині відбуваються довкола родини Круп, Бицики є одними з ключових партнерів, через яких бізнес-проєкти продовжують функціювати попри кримінальні провадження та судові слухання. 

Старокостянтинівське шосе, 5: як житлова забудова стала “неминучою”

У цій частині міста завжди були склади та ринок, а більшість містян в принципі навіть не одразу розуміють, де територіально це знаходиться. Якщо геть спростити, то йдеться про точку за залізним ринком, в районі садків. Садків вже давно немає, там виріс повноцінний мікрорайон, до якого веде новозбудована вулиця Мельникова. Так ось Старокостянтинівське шосе, 5 фактично перед ним. 

1,5 гектара тут призначались під офіси та адміністративні будівлі й були в користуванні ТОВ “Торгівельно-сервісний центр “Кооператор”. У вересні 2022 року міська рада дозволила змінити цільове призначення під будівництво багатоквартирних житлових будинків із торгово-розважальною інфраструктурою. У висновках профільних підрозділів до проєкту рішення прямо зазначено, що запропоноване використання не відповідає функціональному призначенню території, тобто не відповідає плану зонування території міста Хмельницького. Тобто міська рада була обізнана про суперечність, але це не стало перешкодою для голосування.

Фактично це рішення відкрило шлях до масштабної житлової забудови на понад 1,5 гектара землі, хоча раніше таке будівництво тут не передбачалося. Міська рада дала згоду на зміну правил гри — без конкурсу, без публічної дискусії з мешканцями та без належної оцінки наслідків для довкілля і навколишньої інфраструктури.

Адже у серпні 2024 року Хмельницька міська рада припинила право користування цією землею для ТОВ “Торгівельно-сервісний центр “Кооператор” та віддала її ТОВці для обслуговування двох ангарів і будівлі складу, що знаходились на ній.

Що це за нова фірма?

ТОВ «Мельникова» зареєстроване у лютому 2024 року, фактично за пів року до того, як отримало 1,5 гектара землі під забудову. Його директор і один зі співвласників — Олександр Каяфа. Втім, нас більше цікавить решта учасників ТОВки. Це, зокрема, родичі нинішнього очільника Держпродспоживслужби України Сергія Ткачука, а ще — ледь не вся родина Круп — чверть ТОВ “Мельникова” належить такій собі ТОВ “Солар-інвест”, де  співвласниками є Олександр, Тетяна та Володимир Крупи. 

Причетність до ТОВ “Солар-інвест” Олександр Крупа підтверджує у коментарі для редакції онлайн-медіа “ЖАР.INFO”, водночас наголошує, що не цікавиться тим, що робить ТОВ “Мельникова”. Також він відмовився відповідати на запитання, чи є директор ТОВ “Мельникова” Олександр Каяфа його бізнес-партнером. 

При цьому сімейство Ткачуків та Круп не є чужими один одному. Їхні бізнесові інтереси, до прикладу, збіглись у Шумівцях, де сонячна електростанція стоїть на цегляних будках, що по документах є житловими будинками. 

Прямий зв’язок ТОВ “Мельникова” та родини Круп можна відстежити і в судових документах в межах кримінального провадження щодо колишньої голови МСЕК Тетяни Крупи. Зокрема майно ТОВ «Мельникова» на цій ділянці було арештоване. В січні 2025 року юрособа пробувала зняти арешт з майна та ВАКС відмовив у задоволені апеляційної скарги, вказавши що накладення арешту є обґрунтованим та він не перешкоджає здійсненню діяльності. Проте у 2025 році Вищий антикорупційний суд скасував арешт, визнавши його надмірним втручанням у право власності.

Директор і співвласник ТОВ “Мельникова” Олександр Каяфа не заперечує, що одним із засновників юридичної особи є ТОВ “Солар-інвест”, водночас стверджує, що не знає, хто засновник цієї фірми. А щодо форми участі ТОВ “Солар-інвест” в будівництві Олександр Каяфа сказав, що це таємниця. 

Після зміни власників земельної ділянки будівництво таки почалось. 

Містобудівні умови 2025 року: зелене світло проєкту

Який об’єкт має тут з’явитися? У січні 2025 року управління архітектури видає містобудівні умови та обмеження, які видають масштаб: висота до 39 м, щільні параметри, великий паркінг — 350 машиномісць, поділ проєкту на 7 черг. 

“В містобудівному розрахунку проєктантом заявлений на весь комплекс клас наслідків (відповідальності) СС-3. Що насправді відповідає реальному стану. Містобудівними умовами і обмеженнями передбачене почергове будівництво. Проєктною документацією зареєстрованою в ЄДЕСБ (Єдиний державна система у сфері будівництва. – Ред.) зареєстрований поділ на 4 черги. Виходячи з ТЕП в першій черзі мають постійно проживати 140 мешканців, в другій – 240, в третій – 265, в четвертій – 254. Це тільки по мешканцям, а є ще постійні працівники торгівельно-громадської частини комплексу. Нормативна база дозволяє ділити комплекси на черги, при відповідних умовах. В данному випадку це виглядає можливим. Прогнозована кількість людей які постійно перебуває на кожному пусковому комплексі є більшою за 50 і меншою за 400. Тобто по кожній черзі має бути пройдена експертиза проєкту і отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт, як для СС2. Експертиза проєкту не здійснювалась. В системі зареєстрований тільки один дозвільний документ і це вірогідніше повідомлення, як для СС1,” — пояснює архітектор Сергій Козак.

Фактично ці містобудівні умови дали зелене світло великому житловому проєкту на ділянці, де раніше була зелена зона та господарські будівлі (два ангари та склад). І саме на ці параметри — висоту, щільність, кількість квартир і паркомісць — надалі спиратимуться всі дозволи та проєктна документація забудовника.

Олександр Каяфа переконує, що на цьому місці він будує… парк динозаврів. 

“Олександр Каяфа: — Я під парк динозаврів купував. 

Журналістка: — Ви коли оформлювали земельну ділянку в оренду, під що ви її оформлювали?

О. Каяфа: — Під парк динозаврів.

Ж.: — У договорі не парк динозаврів, а йде все ж таки мова про ангари і про склад.

О. Каяфа: — Ну а десь динозаври мають спати?

Ж.: — Вони спочатку в ангарі будуть спати, а потім ви їх поселите в сім черг будинків?

О. Каяфа: — Ні, вони будуть гуляти по території”.

І поки Тетяна Крупа перебуває в Лук’янівському СІЗО, а її родина вносить лише частину призначеної застави, мотивуючи тим, що не може сплатити таку високу заставу, на ділянці у Хмельницькому починають підготовчі роботи. Мешканці фіксують повне знищення фруктового саду на цій території, про що ще 1 травня 2025 року повідомило Суспільне. 

“В чому проблема, що люди хочуть щось забудувати? Ну, це якийсь брєд! Там стоять хащі, гаражі, дохлі собаки. Люди хочуть паркову зону? Земельна ділянка має користувача. Вона в постійному користуванні. Я теж хочу, щоб будинок, де ви живете був парковою зоною.
Журналіст: — Але це ж промислова зона?
— Яка різниця? В неї є постійний користувач. Він не бачить далі розвитку промислової зони в житловому масиві, де будинки, де садочок. Він хоче будувати квартал. Звертається до нас будувати квартал. На, будуй. В чому проблема?” — так коментує ці всі зміни Хмельницький міський голова Олександр Симчишин.

Що спільного між двома проєктами, окрім Олександра Крупи?

У цих двох історіях повторюється не лише прізвище Крупи. Головним інженером і на Парковій, 1, і на Старокостянтинівському шосе, 5 вказаний Сергій Бицик — це підтверджується проєктною документацією та паспортами об’єктів.

Це важливо, бо в містобудуванні головний інженер — не “технічна деталь”. Це людина, яка веде проєкт по ключових рішеннях і параметрах. Коли одна й та сама особа фігурує у двох різних забудовах, пов’язаних із родиною Круп, це вказує на стале коло людей, через яке проходять проєкти.

Ми зателефонували до Сергія Бицика, щоб отримати від нього коментарі, але він відмовився їх надавати.

Зв’язок Бициків з орбітою Круп: не випадковий контакт

Родина Бициків має давні бізнес-зв’язки з родиною Круп. Це і спільний “сонячний” бізнес, і, за обставинами, які виглядають як перестановка активів у критичний момент.

Так, через 5 днів після обшуків Олександр Крупа продав ТОВ “ВЕСТ ЕСТЕЙТ” — один із найбільших активів. Новим власником став Петро Бицик. Він заплатив за корпоративні права 2 399 222 гривень — рівно стільки, скільки було зазначено у частці власності фірми. При цьому, згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, юридична особа володіє 33 земельними ділянками та 6 об’єктами нерухомості у Хмельницькому, більшість з яких — торгові точки.

До 27 листопада 2024 року директором юрособи був Андрій Бомок, а до лютого 2025 він залишався головним бухгалтером у ТОВ “ВЕСТ ЕСТЕЙТ”. Андрій та Сергій Бомоки — родичі Круп. У добросовісності цього продажу висловлював сумнів і Вищий антикорупційний суд: в одній з ухвал суд зазначив, що таке поспішне відчуження майна може свідчити про намір уникнути арешту активу.

Ознаки знайомства Бициків і Круп не зводяться лише до цієї угоди. Про те, що вони перетиналися раніше, свідчить і те, що їхні юридичні особи були співвласниками будівлі на вулиці Кам’янецькій, 14. До слова, зараз ця адреса вказана в реєстрі і для ТОВ “ВЕСТ ЕСТЕЙТ”.

Сергій Бицик, який фігурує як головний інженер у двох згаданих проєктах, як вказує аналітична платформа Youcontrol, брат Петра Бицика, нового власника “ВЕСТ ЕСТЕЙТ”. Також Бицики ведуть бізнес не лише з родиною Круп, а й з родиною очільника Держпродспоживслужби України Сергія Ткачука. Більше про будівельний бізнес Бициків і те, як він потрапив у короткий список тих, хто відбудовував Херсонщину, можна прочитати тут.

Дві різні адреси, різні роки й наче різні історії — але в підсумку одна й та сама логіка. На Парковій, 1 рекреаційна земля лишається рекреаційною на папері, але містобудівні умови, висотні параметри й проєктна документація перетворюють її на комерційний об’єкт, який важко назвати «реконструкцією». На Старокостянтинівському шосе, 5 — інший інструмент, але той самий результат: цільове призначення змінюють попри офіційні застереження, а далі закладають параметри щільної багатоповерхової забудови й розбивають проєкт на черги — так контроль і увага суспільства розмиваються між етапами.

Спільним для цих двох історій є не лише родина Круп, а й системність рішень. Обмеження, які на практиці розширюють можливості, процедури, які можна було б зробити публічними, але їх або обходять, або використовують однакову інженерно-проєктну «нитку». Це виглядає як «орбіта впливу», де міська рада не балансує інтереси громади й забудовника, а крок за кроком конструює для конкретних проєктів потрібну реальність — навіть якщо ціною стає парк, зелена зона й довіра до правил.

Підготували Альона Береза, Марія Турчина