Adam Kilgore у матеріалі «Track and field ban on Russian athletes will remain at Paris Olympics»  для The Washington Post розповів про рішення Міжнародного олімпійського комітету, який, по суті дав можливість Міжнародним федераціям з різних видів спорту визначатися із тим, чи допускати російських та білоруських спортсменів до участі в Олімпійських іграх 2024 року, що мають відбутися у Парижі. Міжнародна федерація легкої атлетики вже визначилась і не планує допускати цих спортсменів до участі в змаганнях.

Міжнародний керівний орган легкої атлетики збереже заборону на участь російських і білоруських спортсменів на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, якщо тільки не станеться непередбачуваного розвитку подій у війні росії проти України. Про це заявив у понеділок президент Всесвітньої федерації легкої атлетики Себастьян Коу в інтерв’ю невеликій групі журналістів. 

Міжнародний олімпійський комітет, який не запрошує офіційні делегації з росії та білорусі до Парижу через війну в Україні, раніше цього місяця постановив, що спортсмени з цих країн можуть брати участь у змаганнях як нейтральні спортсмени, якщо міжнародна федерація їхнього виду спорту визнає це допустимим. По суті комітет залишив участь росії на розсуд індивідуальних видів спорту.

“Наша позиція чітка, – сказав Коу. – Немає жодних шансів, що ми переглянемо її до Парижу, якщо тільки обставини у відносинах між росією та Україною кардинально не зміняться“.

Міжнародна федерація легкої атлетики залишається непохитною у своїй забороні на допуск російських спортсменів з моменту вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року. Перед чемпіонатом світу 2022 року в Юджині, штат Орегон, Коу заявив, що було б “немислимо” дозволити змагатися “двом країнам-агресорам, які вторглися в незалежну державу“.

Українські спортсмени підтримали це рішення, а деякі з них припустили, що бойкотуватимуть чемпіонати, якщо їм доведеться бігти, стрибати чи метати проти росіян.

“Ми не будемо змагатися з убивцями“, – заявила бар’єристка Анна Рижикова на чемпіонаті світу 2022 року.

Міжнародна федерація легкої атлетики нещодавно створила робочу групу, яка відстежуватиме російсько-українську війну і розглядатиме, які обставини можуть знадобитися для перегляду російської заборони. Але Коу сказав, що “дуже малоймовірно“, що робоча група надасть будь-які вказівки до Олімпіади наступного літа.

“Це додатковий рівень розуміння, – сказав Коу. – Послухайте, світ швидко змінюється. Я не знаю. Ви не знаєте. За останні кілька років дуже мало людей, які змогли багато чого передбачити. Ситуація на цю мить виглядає досить складною. Не схоже, що вона зміниться найближчим часом. Але ми завжди будемо реагувати, якщо це станеться“.

Змішаний підхід МОК до включення росії частково випливає з рішення Міжнародної федерації легкої атлетики (тоді IAAF) заборонити російській збірній з легкої атлетики брати участь в Олімпійських іграх 2016 року через державну допінгову програму в росії. У Токіо Міжнародна федерація легкої атлетики дозволила лише 10 спортсменам змагатися під прапором Олімпійського комітету росії.

Міжнародна федерація гімнастики дозволить незалежним спортсменам з росії брати участь у змаганнях з 1 січня, а Міжнародна федерація плавання прийняла аналогічне рішення раніше цього року.

“МОК, ймовірно, зробив те, що йому завжди було призначено зробити, – сказав Коу. – Я сподіваюся, що інші міжнародні федерації-члени, які не обов’язково бачать світ так, як я, поважають рішення, яке ми прийняли, так само як я поважаю рішення, яке прийняли вони“. 

Коу також звернувся до рішення Міжнародної федерації легкої атлетики цього року посилити їхню політику щодо спортсменок з підвищеним рівнем тестостерону, яких називають спортсменками з відмінностями статевого розвитку (Differences of Sexual Development, DSD). Спортсменки з DSD повинні впродовж шести місяців приймати ліки для зниження рівня тестостерону, щоб бути допущеними до будь-яких змагань, а не лише в бігу на 400, 800 та 1 500 метрів, які Міжнародна федерація легкої атлетики визначила, як заборонені види з 2019 року. Міжнародна федерація легкої атлетики також заборонила участь трансгендерних спортсменів, які перейшли від чоловічої статі до жіночої, починаючи з 31 березня цього року.

“Мене обрали, щоб захистити, зберегти жіночу категорію, – сказав Коу. – Якщо ми цього не зробимо, то жодна жінка ніколи не виграє жодного спортивного змагання, особливо в легкій атлетиці. Проблема була для нас дуже зрозумілою“. 

Більшість постраждали спортсмени з африканських країн. Намібійська спринтерка Крістін Мбома виграла срібну медаль на Олімпійських іграх у Токіо в бігу на 200 метрів після того, як вона відмовилася від забігу на 400 метрів, який є її спеціалізацією, коли він був визнаний забороненим видом спорту. Франсін Нійонсаба з Бурунді посіла п’яте місце в бігу на 10 000 метрів у Токіо, піднявшись на цю дистанцію після того, як виграла срібло на дистанції 800 метрів на Олімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро. 

“Наш оновлений підхід не ґрунтувався на якомусь окремому випадку“, – сказав Коу. “Йдеться не про окремих осіб. Йдеться не про країну. Не про континент“. 

Підготували Альона Береза, Валентина Повзун