Emily Rauhala і Beatriz Ríos у матеріалі «How Ukrainian membership could change the European Union» для The Washington Post розмірковують над тим, як членство України загалом може змінити ЄС і над тим, коли воно взагалі можливе і реальне.

Переговори про вступ з Україною

Європейський Союз у грудні погодився розпочати переговори про вступ з Україною, наблизивши країну на крок до її мрії щодо приєднання до блоку, попри тривале занепокоєння стосовно її готовності й питання про те, що привітне прийняття Києва означатиме для ЄС.

Україна була б п’ятою за чисельністю населення країною блоку і, безумовно, найбіднішою, а це означає, що вона отримувала б значні субсидії відповідно до чинних правил ЄС.

У Брюсселі зростає відчуття, що членство України змінить баланс сил в ЄС, вплине на його сільськогосподарський ринок і переверне його бюджет.

Зміна балансу сил в ЄС

ЄС починався як невеликий клуб переважно західноєвропейських країн. За роки, що минули після падіння Берлінської стіни в 1989 році, він розширився на схід.

Вторгнення росії в Україну у 2022 році збільшило підтримку чергового раунду розширення. Крім України, ЄС погодився розпочати переговори про вступ із Молдовою та зробив Грузію країною-кандидаткою. Ще кілька офіційних країн-кандидатів, зокрема Албанія та Чорногорія перебувають на різних стадіях цього процесу.

Якщо це продовжиться, то цей поштовх може перетворити ЄС, що складається з 27 членів, на угруповання з понад 30 країн, що потенційно прискорить зсув балансу сил у блоці на схід. 

Якби Україна приєдналася до ЄС сьогодні, вона стала б найбільшим новим членом за чисельністю населення з 1980-х років.

За столом Європейської Ради деякі рішення приймаються одноголосно, інші – “кваліфікованою більшістю голосів”, тобто системою, за якою рішення має бути схвалене 55 відсотками держав-членів, що представляють щонайменше 65 відсотків населення ЄС.

Згідно з аналізом Німецького інституту міжнародних відносин і питань безпеки, Україна отримала б близько 9 відсотків голосів. Приблизно стільки ж, скільки сьогодні голосує Польща. Частки інших держав-членів зменшилися б, наприклад, частка Німеччини з 18,6% до 16,9%. Разом Польща та Україна мали б таку ж вагу голосів, як і Німеччина.

У Європейському парламенті Україна мала б право на певну кількість членів або депутатів Європарламенту. Але додавання достатньої кількості членів для України, ймовірно, означатиме перевищення поточного ліміту в 751 депутат. Цієї осені французькі та німецькі урядовці представили звіт, написаний групою експертів, яка виступила проти надання додаткових місць на користь пошуку нового способу їх розподілу.

У Брюсселі багато країн вважають, що для того, щоб поглинути Україну та інші країни, ЄС повинен буде реформувати свої ключові інститути, включно з парламентом. Але спочатку їм необхідно буде домовитися про те, як це зробити.

Поглинання сільськогосподарської потужності 

Приєднання України до ЄС, ймовірно, вимагатиме переосмислення спільної сільськогосподарської політики блоку.

Наразі фермери ЄС отримують субсидії у розмірі понад 200 доларів на гектар землі. Враховуючи величезні площі орних земель, Україна могла б розраховувати на мільярдні виплати.

Навіть коли до членства в ЄС ще багато років, питання виходу українського експорту на ринок ЄС викликало протести, а фермери в сусідніх країнах критикували надлишок зерна.

У Польщі вплив України на ціни зерна став головним політичним питанням, а польські фермери попереджають, що їхні ринки будуть завалені українською продукцією.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Україна експортувала близько 20 мільйонів тонн на рік до війни, що становить понад третину загального експорту зерна з країн блоку. Польща, тим часом експортує 4 мільйони тонн щороку.

Ця суперечка стала випробуванням для взаємозв’язків між Україною та Польщею, однією з найпалкіших її прихильниць і багато хто розглядає її як ознаку можливих аграрних битв у майбутньому.

Насправді вся справа в грошах

Справа не лише в зерні. Коли ЄС починає уявляти, що означатиме членство України, гроші є одним з головних питань, на думку аналітиків.

Валовий внутрішній продукт України на душу населення у 2021 році становив 4 872 долари. Того ж року ВВП Болгарії, нині найбіднішої країни ЄС, за оцінками Міжнародного валютного фонду, становив 11 683 долари.

Війна зруйнувала економіку України та поглибила її фінансові потреби. За спільною оцінкою Європейської комісії, Світового банку та Організації Об’єднаних Націй вартість реконструкції та відновлення в Україні зросла до понад 400 мільярдів доларів – і це ґрунтується лише на першому році війни.

Враховуючи, що бойові дії все ще тривають, а процес набуття членства може розтягнутися на багато років, якщо не десятиліття, важко оцінити фінансовий вплив членства України в ЄС.

За деякими оцінками, членство України перетворило б багатьох нетто-отримувачів коштів ЄС на нетто-платників. В одному нещодавньому аналітичному документі Міжнародного центру оборони та безпеки Естонії підраховано, що якби Україна стала членом ЄС сьогодні, вона могла б отримувати 20 мільярдів доларів на рік з бюджету ЄС і лише Іспанія перетворилася б з нетто-одержувача на нетто-платника.

Автор, Майкл Емерсон, старший науковий співробітник Центру європейських політичних досліджень (CEPS), аналітичного центру в Брюсселі, зазначив, що попередні раунди розширення показують, що нові члени можуть бути поглинені.

“За останні 20 років, 13 нових країн-членів, що приєдналися до ЄС з 2014 року, зростали макроекономічно швидше, ніж у середньому по Європі і навіть з досить значним відривом“, – сказав він.

Ільке Тойгюр, директор Центру інновацій в глобальній політиці та економіці Університету ІЕ, сказала, що Європа буде обговорювати це питання ще багато років.

“Для мене розмова про бюджет є найважливішою розмовою“, – сказала вона.”Якби ви запитали мене, яке єдине питання повинні обговорювати держави-члени ЄС – це є бюджет“.

Існує також питання безпеки

Роками європейські лідери стверджували, що зближення з Україною було б небезпечною провокацією. Хоча повномасштабне вторгнення росії змінило їхні розрахунки, а блок тепер повинен розглянути наслідки членства України для безпеки – особливо з огляду на те, що НАТО чітко дало зрозуміти, що прийматиме Україну лише після війни.

Це вперше, коли ЄС намагається залучити країну, яка перебуває в епіцентрі великої війни й без захисту НАТО.

У статті для Фонду Карнегі за Міжнародний Мир Софія Беш і Ерік Чіарамелла стверджують, що блок не повністю врахував безпекові аспекти цього рішення.

“ЄС повинен визнати, що, цілком ймовірно, що Україна буде претендувати на членство, все ще перебуваючи під гострою російською загрозою і ще не перебуваючи під егідою НАТО”, – пишуть вони.

“У своєму нинішньому стані ЄС далекий від того, щоб забезпечити свої інтереси в Україні і, зрештою, захистити розширений перелік кордонів від російської агресії“.

Навіть коли лідери ЄС дали зелене світло переговорам про вступ, вони не змогли домовитися про фінансування для України в розмірі близько 50 мільярдів доларів, що ставить під сумнів здатність союзу підтримати Україну сьогодні – не кажучи вже про наступні роки.

Підготували Альона Береза, Валентина Повзун