Війна та запровадження воєнного стану в Україні вплинули на роботу журналістів й у тилових регіонах. Одним з проявів цього впливу стало обмеження доступу медійників до засідань колегіальних органів місцевої влади. Таке рішення посадовці обґрунтовують необхідністю дотримання безпекових заходів.
Не оминула така тенденція і Хмельницьку міську раду. За період воєнного стану журналісти могли дізнатися з розпоряджень міського голови про скликання лише двох сесій, інші ж розпорядження відсутні. Ця тенденція підтверджується і скликанням засідань сесій у форматі позачергових, бо так зручніше і швидше, і оприлюднити переліки питань можна за досить короткий проміжок часу перед розглядом на засіданні сесії. Та за таких умов у громадськості чи медійників є можливість ознайомитися з ними.
Втім перешкоджанням медійній діяльності на Хмельниччині грішать не лише в обласному центрі. Таку тенденцію ми помітили й у роботі інших міських рад області, та навіть у діяльності обласної військової адміністрації. Детальніше про комунікацію цих органів публічної влади з журналістами під час воєнного стану — читайте далі в нашому дослідженні.
Хмельницька міська рада
Зміни в законодавстві та регламент
Хмельницька міська рада журналістів регулярно інформує про підхід міського голови до преси опісля сесійного засідання. Це відбувається в той час, коли позачергове засідання вже проходить.
Хмельницький міський голова Олександр Симчишин стосовно комунікації з місцевими медійниками під час дії воєнного стану проблем не бачить. Каже, що переважно вся комунікація здійснюється так само як і до 24 лютого минулого року, але є 2 фактори, на які повномасштабний наступ все ж таке вплинув:
“Після 24 лютого комунікація із засобами масової інформації змінилася. Змінилася у тій частині, що ми були змушені відмінити прямі ефіри сесійних засідань, засідань комісій депутатських. Зробили ми це свідомо з точки зору безпеки, тому що, коли відбувається сесійне засідання і в цей момент там 35-40 депутатів, все керівництво міської ради, частина керівників силових структур та інших державних органів — це точно може бути мішенню. Тому в нас вже майже рік не ведеться пряма трансляція всіх цих засідань. І виконавчого комітету, і пленарних засідань сесій, і постійних комісій. Це перша суттєва зміна. Другий момент — ми з 24 лютого обмежили доступ ЗМІ на пленарні засідання сесій, засідання виконавчого комітету і постійних комісій, а також інших робочих органів пов’язаних з розглядом питань, що пов’язані з безпекою, підтримкою військових частин, силових структур і так далі. Там де немає таких питань, там засоби масової інформації запрошуються і знімають те, що вважають за потрібне. Там, де такі питання розглядаються – ми вже постфактум після таких подій, засідань і так далі даємо брифінги. Брифінги зазвичай проводжу я особисто”.
Крім цього, у Хмельницькій міській раді від початку введення воєнного стану більшість сесійних засідань проводяться виключно у позачерговому форматі. Міський голова пояснює це тим, що такий формат для них зручний, оскільки дозволяє швидко скликати сесію для внесення змін до бюджету переважно. Також позачерговий формат сесійних засідань, на його думку, правильний “з точки зору мінімального привернення уваги до проведення таких засідань, тому що це велике скупчення корисних цілей для ворога”.
От тільки чи достатньо такого обґрунтування на словах, аби виправдати обмеження доступу до сесійних засідань для медіа і чи дійсно “мінімальне привернення уваги” виконує “захисну” функцію для присутніх там людей, зокрема, людей пов’язаних з обороною міської громади? Питання риторичне, особливо тоді, коли крайнє засідання позачергової 24 сесії, яке відбувалось 10 лютого 2023 року, навіть не зупинялось на період оголошення на території всієї України повітряної тривоги. Саме тоді крилаті ракети влучили по об’єкту критичної інфраструктури в обласному центрі.
Змін до регламенту міської ради та регламенту її виконавчого комітету у частині норм про допуск медіа після 24 лютого минулого року не вносились. У міській раді розробляли проєкт розпорядження міського голови, який би мав чітко прописати порядок допуску журналістів до сесійної зали під час воєнного стану чи інших колегіальних органів, але, за словами Олександра Симчишина, його не підписали і відклали “в довгий ящик”, де проєкт розпорядження непорушно лежить і нині.
“Ми керувалися нормативними документами і Законом “Про введення воєнного стану на території України”, — пояснює Хмельницький міський голова.
Адвокат і юрист ГО “Платформа прав людини” Євген Воробйов пояснює, що закритий режим проведення сесійних засідань можливий у випадку, якщо питання, які розглядатимуть, належать до інформації з обмеженим доступом. У такому разі рішення про проведення сесії в закритому режимі має пройти так званий “трискладовий текст” передбачений Законом України “Про доступ до публічної інформації”, а рішення про проведення закритих пленарних засідань може прийматись тільки і виключно самою радою.
“Таким чином, якщо відсутнє відповідне рішення ради про проведення сесій в закритому режимі, то є підстави говорити, що обмеження в доступі до сесій є незаконним і журналіст може звернутись із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 171 Кримінального кодексу України. Інші особи можуть подати позов на раду з метою усунення перешкод в доступі до сесій ради”, — каже юрист.
За словами адвокатеси, медіаекспертки та керівниці юридичного відділу ГО “Інститут розвитку регіональної преси” Оксани Максименюк Закон України “Про інформацію” гарантує журналістам право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
Поряд з тим, Закон України “Про доступ до публічної інформації” гарантує право на доступ до публічної інформації шляхом доступу до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством. Це ж все підкріплює профільний Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, який передбачає, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Цей закон також передбачає, що протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Тобто попри запровадження в України воєнного стану всі норми чинного законодавства щодо доступу медійників до інформації наразі діють і жодним чином не були обмеженими. Обмеження лише торкнулось висвітлення проєктів рішень в частині їх завчасного оприлюднення перед розглядом. Однак і там наразі точиться дискусія, адже деякі експерти вважають, що ці зміни торкнулись лише кількості днів, за які проєкти рішень мають оприлюднюватись, однак вони все ж таки мають бути оприлюднені й сама місцева рада має визначитись із цим строком.
Оприлюднення інформації про скликання сесій
За період воєнного стану на сайті міської ради можна знайти розпорядження про скликання лише двох позачергових сесій – позачергової 17 та позачергової 23 сесії міської ради.
Журналісти та загалом містяни з першої вересневої сесії минулого року, окрім інформації про скликання позачергових засідань, мають змогу побачити й порядок денний цього засідання. Раніше і ця інформація не оприлюднювалася, починаючи з 24 лютого 2022 року. Поряд з тим інформація про скликання позачергового засідання у кращому випадку публікували за ніч до сесійного засідання, за найгіршого – всього за кілька годин до початку. До прикладу, інформацію про скликання позачергової 20 сесії Хмельницької міської ради оприлюднили всього за 48 хвилин до початку. Чи реально за менше як годину ознайомитись із 10 питаннями порядку денного? Мабуть, реально якщо це проєкт рішення на 1 аркуш. А от чи реально детально проаналізувати ці проєкти рішень на наявність, до прикладу, конфлікту інтересів та поставити якісь конкретні запитання міському голові?
25 листопада про скликання позачергової сесії та її порядок денний на 40 питань оприлюднили за 2 години 32 хвилини до початку. Які шанси у журналістів завчасно дізнатись про скликання сесії, проаналізувати проєкти рішень і дістатись до міської ради за 2,5 години?
Якщо проаналізувати текст розпорядження Хмельницького міського голови від 28 грудня 2023 року, то з нього видно, що оприлюднення документа відбулося того ж дня, що і саме сесійне засідання – 29 грудня 2022 року. Також із тексту розпорядження можна зрозуміти, що розглядатиметься питання “Про внесення змін до рішення десятої сесії міської ради від 15.12.2021 № 52 “Про затвердження Програми підтримки і розвитку житлово–комунальної інфраструктури Хмельницької міської територіальної громади на 2022 – 2027 роки” зі змінами.
Інші ж питання порядку денного, на жаль, в тексті розпорядження не було перераховано. Їх можна було побачити в оприлюдненій інформації про скликання засідання позачергової сесії, яке було оприлюднене вже опісля робочого дня, а сесійне засідання заплановане на 10:00 наступного дня.
Важливість доступу журналістів до засідань та їх присутність
Яскравим прикладом важливості доступу є крайня позачергова сесія Хмельницької міської ради у 2022 році. Саме під час неї депутати розглянули та проголосували за важливе для громади питання – коригування генерального плану м.Хмельницького. Так, стратегічно важливе питання розглядали, по суті, за зачиненими дверима. Журналістам, за наявною в міській раді практикою, повідомили у спеціальному чаті лише про підхід до преси, який проводиться опісля завершення сесійного засідання. І вже на цьому підході, а також з оприлюдненого пізніше відеозапису і з сюжету комунального каналу ТРК “Місто” журналісти дізналися про розгляд і затвердження рішення “Про затвердження містобудівної документації “Коригування (внесення змін) генерального плану м.Хмельницький”.
А як же комунальний телеканал зміг потрапити на засідання позачергової сесії? Усе просто — їх запросили. Як розповів нам міський голова Олександр Симчишин, вони кличуть оператора ТРК “Місто” для знімання сесії, щоб той ділився відео з іншими засобами масової інформації:
“Ми кличемо оператора ТРК “Місто”, не журналістів, він приходить на сесії, знімає повністю все сесійне засідання і потім ділиться у випадку потреби з іншими ЗМІ цим чорновим відео, а ТРК “Місто”, якщо мова про кореспондентів чи журналістів, разом з іншими приходять на брифінг і задають питань з усіма іншими. Зрозуміло, що ТРК “Місто” має більше інформації, ніж усі інші, тому що вони більше в процесі, але в тому ніякого підвоху, бо на брифінгу вони разом з усіма задають питання. Окремих коментарів по сесії я їм не даю, тільки на брифінгу”.
У відповідь на запит Хмельницька міська рада надає інформацію про присутність під час сесійних засідань не лише оператора, а й кореспондентів комунального телеканалу. Хоча в особистій розмові Олександр Симчишин говорив лише про присутність оператора.
До прикладу, 28 квітня 2022 року на засіданні позачергової сесії були присутні оператори та журналістки двох телеканалів – ТРК “Місто” та 33 каналу, а також головна редакторка газети “Проскурів”. В червні – оператор та журналістка ТРК “Місто”, головна редакторка газети “Проскурів”, журналіст та оператор сайту “Є”, а також журналіст сайту Всім. Це крайнє торішнє засідання, на якому були присутня значна кількість медійників.
Знімальна група ТРК “Місто” у складі оператора та журналіста була присутня на сесійних засіданнях у вересні (двічі), жовтні, листопаді та грудні ТРК “Місто” приходило на засідання позачергових сесій. У жовтні під час сесійного засідання були присутня також знімальна група Суспільного, а у листопаді – була присутня головна редакторка газети “Проскурів”. Принаймні таку інформацію нам надали у Хмельницькій міській раді.
Також у своїй відповіді профільний підрозділ міськради зазначив, що лише ТРК “Місто” було присутнє на засіданнях виконавчого комітету, яких з 24 лютого 2022 року і по дату запиту було проведено 24 засідання.
Ми запитали у міського голови, як інші журналісти змогли потрапити на сесії, окрім запрошеного оператора ТРК “Місто” й чому така можливість не поширюється на всіх медійників. Тим більше, що обмеження допуску до сесійної зали жодним чином до цього часу не задокументоване.
Олександр Симчишин не приховує того, що недопускання журналістів до сесійної зали не є задокументованою нормою й гарантує, що якщо все ж журналіст прийде на сесійне засідання, то виганяти його не будуть:
“У нас були випадки, коли приходили журналісти, ми їх запускали, але просили не вести прямі трансляції”.
Як уже зазначалось, прямі трансляції засідань, за словами міського голови, скасували одразу після початку повномасштабного вторгнення з точки зору безпеки, оскільки всі присутні на сесії депутати, керівництво міської ради, силових структур та інших підрозділів можуть бути мішенню для ворога.
Під час нашої розмови з Олександром Симчишиним ми запропонували міській раді розглянути варіант запису засідань на відео та оприлюднення їх за певний час після закінчення. Олександр Симчишин таку ідею підтримав, погоджуючись з тим, що жодної небезпеки такі записи не нестимуть, і з березня пообіцяв викладати записи на ютуб-каналі Хмельницької міської ради.
Однак, незадовго після нашої розмови з міським головою, 10 лютого 2023 року відбулося засідання чергової сесії Хмельницької міської ради. Депутати продовжували засідати навіть під час оголошення повітряної тривоги по всій території України. Саме в той день Хмельницький зазнав чергового ракетного обстрілу. Журналістів же за наявною практикою у спеціальному чаті повідомили лише про те, що опісля сесійного засідання Хмельницький міський голова зробить підхід до преси за результатами сесійного засідання і ситуації в місті, а також запропонували надати порядок денний журналістам.
Ми відреагували на цю пропозицію та вирішили отримати порядок денний, однак не просто проєкти рішень, а за одно ще й висновки профільних структурних підрозділів до проєктів рішень. Наше прохання було проігнороване, мовляв, проєкти рішень вже є на сайті міської ради.
Хмельницька обласна військова адміністрація
Варто віддати належне меру Хмельницького, він не просто не боїться медійників, а завжди готовий з ними комунікувати навіть на максимально неприємні для себе теми. Що ж, принаймні йому вистачає впевненості та сили духу, щоб відверто відповісти журналісту, що він не хоче комунікувати. Натомість у обласній адміністрації завжди була своя атмосфера. Далі про наш досвід в контексті цього матеріалу.
Майже два тижні ми намагалися домовитися за коментар з головою Хмельницької обласної військової адміністрації Сергієм Гамалієм. Усе почалося з інформаційних запитів. Відповіді, які ми отримали, були неповними. Тож ми сподівались, що нам вдасться отримати коментар від керівника військової адміністрації. За комунікацію безпосередньо з головою відповідає директорка профільного департаменту Інна Михайлова. Ми звернулись до неї телефоном. Втім посадовиця від початку не зовсім зрозуміла, для чого нам потрібні коментарі Сергія Гамалія: “Вам же у запиті дали повністю всю інформацію”. Проте пообіцяла уточнити й перетелефонувати.
Далі, думаємо, ви вже здогадались. Ніхто з нами на контакт не вийшов, і на наші дзвінки протягом двох днів теж не реагував.
7 лютого Сергій Гамалій був присутній на відкритті фотовиставки, де ми попросили його про зустріч та коментар. Він запевнив, що вони відбудуться і з нами сконтактують. Але ніт. Тож ми самі звернулись у його приймальню. Як виявилося із розмови з секретарем, 8 лютого до голови обласної військової адміністрації на коментар були записані журналісти з іншого видання: “Завтра на 9:00, це не ви записані?”
Ні, це були не ми. А наше звернення знову опинилось у директорки профільного департаменту. Того ж дня вона і написала нам, що записати нас на зустріч для отримання коментарів від Сергія Гамалія не вдалося через щільний графік. Ми знову попросили про коментар, цього разу вже 13 лютого. І одразу продублювали наше звернення письмово на електронку адміністрації.
Замість коментаря та зустрічі з Сергієм Гамалієм 13 лютого ми отримали чергове повідомлення про щільний графік голови внаслідок масованої ракетної атаки на Хмельницький.
Можемо припускати, що комунікацію з журналістами та загалом медіа Хмельницька обласна військова адміністрація здійснює вибірково за відомими лише їй критеріями. Ну до прикладу, коментар Сергія Гамалія у прямому етері для ТСН 13 лютого. І навряд директорка департаменту за власною ініціативою у будь-який спосіб намагалась уникнути нашого спілкування з керівником. Це дуже схоже на особисту позицію Сергія Гамалія.
Оскарження до Уповноваженого
В процесі дослідження ми надіслали до усіх органів місцевого самоврядування, які згадуються в тексті, по декілька інформаційних запитів. Звісно, не всі надали повноцінно інформацію, але Хмельницька обласна військова адміністрація відмітилася тим, що на власний розсуд вирішила замість запитуваних протоколів надати виписки з них.
Просили ж ми надати протоколи засідань робочої групи з питань опрацювання інформації, розголошення якої може становити загрозу державній безпеці та національним інтересам. Отримали у відповідь лише витяги з протоколів, в яких не міститься будь-яка цінна для аналізу роботи групи інформація. Відтак, ХОВА без належного обґрунтування та проходження трискладового тесту обмежила доступ до інформації, розпорядником якої вона є.
“У цій відмові можна виділити відразу два порушення: 1) розпорядник не застосував передбаченої законом процедури для обмеження доступу до публічної інформації, 2) надані розпорядником документи не відповідають вимогам щодо форми.
Щодо першого, в усіх випадках обмеження доступу до інформації розпорядник повинен застосувати так званий “трискладовий тест”, передбачений частиною 2 статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Щодо другого, то законодавство про доступ до публічної інформації не передбачає можливості для розпорядника на власний розсуд приймати рішення про надання витягу з документа. Іншими словами – якщо запитувач просить надати копію документа, то має бути надана саме копія документа, а не витяг з нього. Якщо в цьому документі частина інформації віднесена розпорядником до інформації з обмеженим доступом – тоді розпорядник вилучає таку інформацію (звісно, не свавільно, а на підставі належно проведеного ним “трискладового тесту”) і надає запитувачеві копію документа з вилученою інформацією”, – пояснює Тетяна Олексіюк, експертка ПРООН з доступу до інформації та відкритих даних.
Експертка також зазначила, що у тексті відмови Хмельницької обласної військової адміністрації не наведено ніякого обґрунтування обмеження доступу до запитаних документів чи їх частини. Навіть якби таке обґрунтування було, тоді у розпорядника все одно є обов’язок надати документ із вилученою інформацією, а не витяг з документа на власний розсуд.
Тому ми вирішили оскаржити дії цього розпорядника і надіслали скаргу Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. Скаргу ми надіслали 8 лютого. 24 лютого ХОВА розглянула наш запит повторно після реакції Офісу Омбудсмана і надіслала 2 протоколи робочої групи із 9 наявних, тобто 10 сторінок. Крім копій цих протоколів, ми також отримали рахунок за виготовлення цифрових копій інших протоколів, адже “інформація перебуває у друкованому вигляді та складає всього 77 сторінок”. За надання інших копій в електронному форматі в адміністрації зажадали від журналістів 286 гривень та 96 копійок. До речі, це ще одна із “фішок” цього розпорядника. Не хочеш надавати інформацію – вистав рахунок за копіювання. І це все відбувається в 21 столітті, коли в кожному кабінеті адміністрації є комп’ютерна техніка та запроваджено електронний документообіг.
Досвід інших регіонів України
Щоб повноцінно розібратись у ситуації ми вирішили також дослідити досвід тих регіонів, які знаходяться значно ближче до передової, а деякі з них і взагалі довгий час були під прицільними обстрілами ворога.
Не всі органи місцевого самоврядування в Україні обмежили доступ до інформації та допуск журналістів до засідань своїх колегіальних органів. В інших областях країни є і позитивний досвід. До прикладу, в Миколаєві від початку 2023 року журналісти активно комунікують з пресслужбами мерії та міських комунальних підприємств:
“В Миколаєві з початку повномасштабного вторгнення в онлайн-режимі проводяться сесії міської та обласної рад, а також засідання комісій міської ради. Засідання комісій та сесій міської ради анонсуються та транслюються у YouTube. Засідання сесій Миколаївської обласної ради, на жаль, не анонсується, комісії облради не транслюються, тож про рішення, які там обговорюються та приймаються, громадськість не знає. Міська влада Миколаєва, загалом, відкрита до комунікації з місцевими журналістами. За необхідністю можна отримати коментар чи іншу необхідну для роботи інформацію“, — розповіла Катерина Середа, регіональна представниця Інституту Масової Інформації в Миколаївській області.
Також позитивно про комунікацію з медіа відгукується головна редакторка полтавського онлайн медіа “Фундамент” Надія Кучер. Каже, що Полтавська ОВА та обласна рада під час воєнного стану регулярно проводять зустрічі з усіма журналістами, щоб ті могли поставити будь-які свої запитання:
“Є робочі чати, де на повідомлення журналістів пресслужби ОВА та облради реагують практично миттєво, а в деяких екстрених випадках, бувало, надають коментарі навіть уночі. Наприкінці року звільнився керівник пресслужби начальника ОВА, якого медійники вважають найкращим керівником пресслужби за всі минулі роки. Його посаду зараз займає людина, яка працювала у його команді, тому журналісти не відчули помітних змін. Нова керівниця пресслужби продовжує тримати планку нормальної комунікації. Єдиний момент – щопонеділка в ОВА відбуваються апаратні наради, відвідування журналістами не передбачене, трансляції (як у до ковідні часи не роблять). Але у робочому чаті надають повний перелік питань та диктофонний запис – журналістів влаштовує, нарікань немає“, — каже Наталя Кучер.
Бюджети на висвітлення діяльності
Попри те, що часом органи публічної влади обмежують доступ журналістів до засідань сесій, хтось не веде трансляцій чи не оприлюднює їхні записи, хтось відмовляється коментувати, хтось надає неповні відповіді на запити, вони продовжують виділяти кошти на висвітлення діяльності. Витрачались кошти і минулого року, кошти на висвітлення діяльності є і на поточний рік.
Програмою висвітлення діяльності Хмельницької міської ради та її виконавчих органів на 2022 рік було передбачено 1,5 мільйона гривень. Проте витратили становили трохи більше одного мільйона гривень. Ці кошти отримали: державне підприємство “Дитяче телевізійне агентство” (майже 170 тисяч гривень), газета “Проскурів” (понад 645,5 тисяч гривень), продюсерський центр “Ексклюзив” (160 тисяч гривень) і ТОВ “Медіа- центр “Подільські вісті” (63,3 тисяч гривень).
Програмою висвітлення діяльності Хмельницької міської ради та її виконавчих органів на 2023 рік передбачено знову ж таки 1,5 мільйона гривень.
Хмельницька обласна військова адміністрація у 2022 році на висвітлення своєї діяльності витратила 784,6 тисячі гривень з виділених 799 тисяч гривень.
З них більша частина коштів — 484 тисяч гривень — виділено інформаційному агентству “ХМ – ІНСАЙД”. Також кошти отримували: ДП “Дитяче телевізійне агентство” (53,5 тисячі гривень), ПП “Медіа-центр “Подільські вісті” (118,7 тисяч гривень), ТОВ “Бізнес лідер” (28,6 тисяч гривень), ФОП Олексюк В. М. (14,4 тисячі гривень), ФОП Лямзіна О. В. (22,4 тисячі гривень), газета Верховної Ради України “Голос України” (30,2 тисяч гривень) та ТОВ “ПРО МЕДІА ГРУПП” (46,5 тисяч гривень).
На висвітлення діяльності Хмельницької обласної державної адміністрації кошторисом передбачені кошти на 2023 рік у сумі знову ж таки 799 тисяч гривень.
Висновок
Органи публічної влади на Хмельниччині досить по-різному відреагували на введення воєнного стану в Україні. Хтось з радістю скористався можливістю, щоб приховати, не розказати, щось не надати та когось не запросити. І все це спокійно списати на безпекову ситуацію. Тут яскравими першопроходцями виступають – Хмельницька міська рада та Хмельницька обласна військова адміністрація. Очільник останньої за два тижні комунікації не знайшов можливості для зустрічі із журналістами. Поряд з тим щонайменше декілька разів комунікував із центральними каналами та виходив до них у прямі етери.
Про надання копій протоколів засідань досить несподіваної комісії, то вже як окрема тема – спочатку було оскарження, опісля отримання 10 сторінок і рахунок на майже 300 гривень з обґрунтуванням того, що ці документи є лише у друці. Така практика була властива облдержадміністрації ще і до повномасштабної війни.
Водночас Хмельницька міська рада теж не розгубилась і почала використовувати всі можливості, які надає введення воєнного стану. Сесії скликаються лише позачергові, про проведення засідань депутатських комісій і слова не почуєш, ну і бути присутнім на засіданнях колегіальних органів шанси мінімальні. Ну і це звичайно, якщо ти не працюєш на комунальному каналі, не збіглись обставини чи просто був парад зірок, а, можливо, тут ще грає роль приватної комунікації з посадовцями або депутатами.
А на завершення – і Хмельницька обласна військова адміністрація, і Хмельницька міська рада щорічно закладають бюджетні кошти на висвітлення своєї діяльності у медіа. Звісно, ці матеріали розміщуються без належного маркування. Тож до багаторічного джинсування за бюджетні кошти доєдналась ще й війна зі своїми зручними безпековими обмеженнями. Що далі? Повернення до кучмівських темників?
Підготували Альона Береза, Альбіна Карман
Читайте також
Інформаційні права в умовах воєнного стану: на Хмельниччині презентували результати моніторингу
Що з інформаційними правами на Хмельниччині?
