Jack Clover підготував для The Times матеріал про російську церкву, яка є складовою частиною російської пропаганди. Патріарх кирил, її очільник, є ярим прихильником війни в Україні та повністю підтримує дії путіна. Поряд з тим російські солдати не є набожними та на лінії фронту не думають, як помолитись в «надувній церків», а думають, як зберегти своє життя.

Надувна церква

Минулого тижня на виставці російських військових технологій “армія 2023” увагу привернула не міжконтинентальна ракета “ярс” чи захоплені західні бронемашини, а надувна церква.

Мобільна каплиця або військово-польовий храм, покликана обслуговувати духовні потреби російських солдат у червоній зоні фронту в Україні. Вона включає в себе місце для підвішування ікон, священних образів, які використовуються для богослужіння в православних традиціях.

“Одному можна розгорнути її, швидко накачати, відправити службу і піти, – розповів державному інформаційному агентству “ріа.новості” борис грішин, священик російської православної церкви. – Якщо є дві людини, ви можете розвішати всі ікони, розгорнути і накачати менш ніж за десять хвилин“.

У транспорті, що перевозить церкву, є холодильник, душ, умивальник, сухий туалет і два спальних місця.

За оцінками американських офіційних осіб, військові втрати у війні становлять майже півмільйона загиблих і поранених. Повідомила на початку серпня газета The New York Times.

З українського боку 70 тисяч загиблих і від 100 тисяч до 120 тисяч поранених. У росії, за оцінками, 120 тисяч загиблих і від 170 тисяч до 180 тисяч поранених.

На цьому тлі зрозуміло, що російський солдат може шукати розради у богослужінні, але чи справді релігія хвилює пересічного бійця на фронті? 

“російська пропаганда намагається якось перетворити це на священну війну, але я не думаю, що це їм вдається. Всі просто воюють за гроші“, – каже 26-річний Олександр, який минулого року був офіцером полку зв’язку на півдні України, а у вересні минулого року втік з росії, перебуваючи у відпустці.

У його полку номінально православні солдати не були особливо релігійними.

“Навряд чи, якби хтось із тих священників був на фронті, він би підняв бойовий дух. Швидше за все, цього не станеться“, – сказав він. Тим не менш, він пригадав, як в окупованому південному селі солдат просив українського священника охрестити його в той час, як навколо вирувала війна.

Віра для виправдання військових кампаній

Держави здавна опирались на віру для виправдання військових кампаній, але останнім часом кремлівська пропаганда, що позиціонує вторгнення в Україну як “священну війну“, стає все більш поширеною.

У червні найцінніша ікона росії, “Трійця” Андрія Рубльова 15-го століття, була перенесена з Третьяковської галереї, московського музею, де вона зберігалася впродовж століття, до міського собору Христа Спасителя, незважаючи на протести академіків, на Трійцю, в неділю. Це був символічний крок, зроблений за наказом президента путіна.

Патріарх кирило, глава російської православної церкви і непохитний прихильник кремля, подякував путіну за цей крок:

“Нехай Бог допоможе цьому доброму починанню… повернення святинь … продовжуватиметься“.

Патріарх є одним із ключових натхненників війни, а деякі експерти вважають його її архітектором.

Коли путін оголосив про часткову мобілізацію російських резервістів у вересні минулого року, кирил ввів до літургії нову молитву про святу русь. Вона повторює мотиви російської пропаганди про те, що росія і Україна – один народ (отже, заперечує право України на існування), росії загрожує декадент інший, а перемога – єдиний шлях до виживання.

“Проти святої русі повстали ті, хто хоче війни, бажаючи розділити і знищити її єдиний народ“, – йдеться в молитві архаїчною російською мовою. “Повстань, Господи, на допомогу народу Твоєму і даруй нам перемогу силою Твоєю“.

Висловлювати інакомислення – не варіант

Для російських священників висловлювати інакомислення – не варіант. Отець Іоанн Коваль, священник, який раніше працював у москві, був позбавлений священицького сану за те, що замінив у молитві слово “перемога” на “мир“. Зараз він працює в православній церкві в Туреччині.

Отець Андрій Кордочкін, російський православний священник у Мадриді, відмовляється використовувати нову молитву; у лютому його відсторонили від церкви на три місяці через антивоєнні погляди.

“Вона має форму молитви, але насправді є геополітичною декларацією“, – сказав Кордочкін.

Священник, який отримав освіту в Оксфорді, родом із Санкт-Петербургу, глибоко засмучений тим, як церква, що колись була міжнародною, дедалі тісніше пов’язує себе з ідеологією російської держави.

“Це змушує мене відчувати сильний біль, – сказав він.  – Я бачу величезну прірву між тим, у що ми, християни, віримо, і тим, що робить церква. Особисто … Я служу людям і бачу, як вони страждають, і бачу конфлікт їхніми очима“.

Багато з його парафіян в Іспанії є вихідцями з України.

Послання путіна відійшло від світської патріотичної мови, що нагадує те, що росіяни називають великою вітчизняною війною проти Німеччини в 1940-х роках – необхідність “денацифікації” України – і перейшло до богословської мови “космічної битви” з занепадаючим Заходом.

“Причини, які [путін] наводить для цієї війни, стають все більш теологічними, релігійними [або] метафізичними“, – сказав отець Кирило Говорун, український екуменічний священник і директор Екуменічного інституту Хаффінгтона в Лос-Анджелесі.

Говорун, українець за походженням, був радником патріарха кирила на різних посадах з 2002 по 2012 рік, до і після того, як він став патріархом. Він залишив цю посаду, коли побачив, що політика кирила змістилася в бік ідеології “русского мира” або “русского света“, яка часто використовується для заперечення того, що Україна і Білорусь є окремими державами.

“Я порівнюю його з персонажем “Громадянина Кейна”, – сказав Говорун. – Він починав як дуже відкрита, творча, надихаюча особистість, а закінчив як … одержима і супер-контролююча особистість“.

Інструмент пропаганди

Церкву в росії часто розглядають як інструмент пропаганди, який під час вторгнення був готовий стати в один ряд з кремлем, але Говорун вважає, що церква і особливо кирил були серед архітекторів вторгнення. Він описав війну як бомбу.

“російська військова техніка – це горюча речовина. Запал – це ідеї, а ідеї артикулюються церквою“.

На думку Говоруна, саме кирил надихнув путіна “мислити масштабно“, спонукаючи його розпочати війну, яка принесла смерть і руйнування, небачені в Європі з часів Другої світової війни.

Роль російської православної церкви в армії існувала ще до початку конфлікту. Олександр, офіцер-зв’язківець, який дезертирував, згадує, як старші офіцери дошкуляли йому за пожертви на будівництво військового собору в москві, який був освячений у 2020 році.

“Я негативно ставився до цього, тому що нас змушували здавати гроші на цей собор. Досить грандіозна сума. Кілька зборів по 500 доларів з кожного з офіцерів“, – розповів він.

Сьогодні, хоча релігія стала більш потужною рисою російської пропаганди, пріоритети залишаються незмінними для пересічного солдата. 27-річний Дмитро, російський офіцер, який втік з країни на початку цього року, скептично ставиться до мобільних каплиць.

“Це нерозумно, по суті, безглуздо. Я не був, слава Богу, але люди, які дійсно на фронті, вони насправді не думають про релігію, вони більше стурбовані боротьбою за виживання“.

Підготували Альона Береза, Валентина Повзун