Традиційно в Україні 15 жовтня був старт опалювального сезону. Та у 2022-2023 роках, здається, що все буде інакше. Центральна влада готує українців до непередбачуваних ситуацій і радить купити теплі речі, а за можливості подумати про альтернативні джерела обігріву. Звісно, простіше це зробити власникам приватних будинків. “На поверхах” може бути непереливки. І це вкотре довела терористична атака росіян 10 та 11 жовтня. Протягом першої доби окупанти завдали понад 84 ракетних та авіаційних удари. Постраждало 20 населених пунктів. Загинуло 19 людей, 105 – травмовані. У 12 областях були пошкоджені енергетичні об’єкти та критична інфраструктура. За другу добу сили протиповітряної оборони збили 18 російських крилатих ракет, 3 російських безпілотники та 8 дронів-камікадзе. По всій країні кілька діб опісля обстрілів спостерігались перебої зі світлом та мобільним зв’язком.
Чи готовий Хмельницький до екстремальної зими? Як тепловики в умовах війни модернізують систему теплопостачання? І що чекати від найскладнішого опалювального сезону за 31 рік незалежності? Про це ми поспілкувались з директором міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго” Володимиром Скалієм.
Подбайте про різні джерела обігріву
Голова НАК “Нафтогаз” Юрій Вітренко ще влітку заявив, що у квартирах українців не буде 24 градуси тепла. У Мінрегіоні зазначили: змін у відповідні нормативні акти поки не вносили. А мінімальна норма – це 18 градусів тепла. У Хмельницькому і влада, і тепловики запевняють, містяни будуть отримувати послуги з теплопостачання.
“У нас підписаний договір з ТОВ “Нафтогаз трейдинг” на постачання газу і там визначені об’єми. Нам їх зменшили на 10% у порівнянні з минулим роком. Якщо буде погода, то ми справимось. Норму у 18 градусів тепла ми забезпечимо. Є у нас такі люди, які хочуть 24-25 градусів тепла. Такого точно не буде”, – каже директор міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго” Володимир Скалій.
Все ж готуватись потрібно до будь-яких сценаріїв, навіть до найменш реальних.
“Найкращий варіант – це коли у тебе є різні види опалення: і електроопалення, і газове, і тверде паливо. В принципі світ так живе і рахує щогодини, чим дешевше і краще опалювати. До такого ми теж мусимо готуватись. Ви ж бачити у будь-який момент і будь-куди може прилетіти. Не дай Боже, прилетить у котельню і ніхто її не відновить взимку”, – пояснює Володимир Скалій.
Хмельницькі тепловики відремонтували газове обладнання і твердопаливні котли, закуповують паливо: щепу та пелети. У міста лише декілька твердопаливних котелень. Однак розташовані вони так, щоб можна було забезпечити теплом критичні об’єкти.
“Поряд з газовими котлами стоять твердопаливні котли. І ми на них працюємо. Навіть влітку працюємо – подаємо гарячу воду. Якщо не дай Боже, то принаймні на критичних об’єктах ми зможемо втримати ситуацію. Нехай там буде не така висока температура, але там тепло буде”, – пояснює директор міського комунального підприємства“Хмельницьктеплокомуненерго”.
Філософія споживання тепла
Володимир Скалій запевняє, що у Європі та інших країнах зовсім інша культура споживання тепла – його економлять, бо воно дороге. Тож українцям, і хмельничанам зокрема, варто теж змінюватись у цьому плані.
“Європа взяла курс на зменшення споживання газу на 15%. У Швейцарії заявили, що за перегрів понад 19 градусів буде кримінальна відповідальність. Це, звісно, дуже жорстко, але така реальність. Ми, певно, теж маємо думати й працювати в цьому напрямку зі зменшення споживання тепла”, – зазначає Володимир Скалій.
Втім українці ще не звикли до такого.
“Треба економити тепло. Утеплювати оселі правильно. І зачиняти вікна на сходах у під’їздах. Я щоранку зачиняю, як йду на роботу, а ввечері вони знову відчинені. Люди не розуміють, що відчинене вікно у під’їзді – впливає на тепло у їхній квартирі”, – наголошує Володимир Скалій.
Підготовка до опалювального сезону
Завдяки гідній відсічі, яку дають українські захисники російським загарбникам, місту вдалось завершити минулий опалювальний сезон без надзвичайних ситуацій і підготуватись до нового. Тримають стрій і містяни: вчасно і повністю сплатили за послуги з теплопостачання. Таку сумлінність споживачів відзначають і зараз. Ці кошти, за словами керівника, дозволяють підприємству сплачувати за енергоносії, готуватись до нового опалювального періоду, закуповувати необхідні матеріали й проводити роботи, щоб утримувати всі об’єкти в робочому стані.
“За приблизними підрахунками ми на ремонтні роботи та модернізацію котелень витратили 40-45 мільйонів гривень. Замінили чотири кілометри тепломережі. Місто цього року допомагало двічі – 30 мільйонів виділили з бюджету у січні, а в серпні – 54 мільйони гривень, щоб ми могли спокійно увійти до опалювального сезону і розрахуватись за газ з постачальниками”, – пояснює директор підприємства.
Ще одним важливим кроком стало убезпечення об’єднаної мережі котелень. У місті є 13 когенераційних установок, які дають можливість одночасно виробляти і теплову, і електричну енергію.
“Не дай Боже, будуть відключення, у нас є можливість запустити ці котельні за допомогою генераторів в автономному режимі і забезпечити котельні електроенергією. Ми закупили два генератори, один потужністю 130 кіловатів. Його вже встановили на автомобіль. Якщо буде така необхідність, можна було швидко під’їхати з об’єкта до об’єкта. І другий – 30 кіловатів. Тому що у нас є невеликі котельні, де буде достатньо такої потужності. Його теж встановлюємо на спеціальну пересувну платформу, щоб можна було причепити до автомобіля і швидко пересуватись з об’єкта на об’єкт”, – розповідає Володимир Скалій.
Посилити підприємство взялась і міська влада. Департамент інфраструктури міста оголосив тендер на закупівлю джерел енергії різної потужності на загальну суму у 8 мільйонів гривень.
“Обіцяють понад 30 генераторів. Там різна потужність. 70-80 кіловат є декілька штук і менші – 30, можливо, і 50 кіловатів. І є до 10 кіловатів. У нас є дахові котельні, де не потрібно великі кіловати,” – уточнює директор підприємства.
Жорсткі тарифи
Влада заморозила тариф на тепло для населення. Та для двох інших категорії: “бюджетників” та “бізнесу” цього опалювального сезону буде дорого.
“Є постанова Кабінету Міністрів України, де зафіксована ціна на газ для населення – 7 583 грн за 1 000 кубів. Цей тариф на опалення не змінюється з 2018 року. Виходить, 1 480 гривень за гігакалорію. Є ще така категорія, як “бюджетники”. Для них встановлено тариф – 16 550 грн за 1 000 кубів, і відповідно понад 3 тисячі гривень за гігакалорію. Для бізнесу – 38 000 за метр кубічний. Якщо змін не буде, тариф буде в районі 7 000 – 7 100 за одну гігакалорію. Дорого”, – зазначає Володимир Скалій.
Встановлений тариф для населення був збитковим завжди. Різницю компенсували з бюджету. Такої компенсації підприємство очікує і цього опалювального сезону.
“Він має бути приблизно 2 225 гривень за 1 000 кубів. Згідно з постановою має діяти різниця і по тарифах, який встановлений і який він має бути. Чекаємо, як воно має бути. Думаю, що буде як в попередній опалювальний період. І цю різницю компенсують з державного бюджету”, – сподівається директор комунального підприємства.
Недешева альтернатива
Нова реальність і нові виклики. У 2014 році, коли росія тимчасово окупувала частину Донецької та Луганської областей, держава взяла курс на поступове зменшення енергозалежності України. Саме тоді на МКП “Хмельницьктеплокомуненерго” з’явились перші твердопаливні котли. Хоч вони і створюють альтернативу для газу, однак не цінову.
“Ціни на пелети настільки виросли, що якщо порівняти газ по 38 тисяч гривень, то сьогодні за пелету хочуть за тону вже 12 тисяч гривень. Щоб замінити куб газу потрібно 3 тонни пелет. Можемо порахувати: 12 множимо на 3, виходить 36 тисяч гривень, ще потрібно додати транспорт, роботу кочегара. У результаті буде така ж вартість, як і газу. Але газ кнопку натиснув і все працює. Ми трохи заготовили пелет, щоб мати на крайній випадок. Якщо буде ситуація, зрозуміло, що ніхто не буде дивитись на ціну”, – пояснює Володимир Скалій.
Частина твердопаливних котлів наразі працюють на щепі.
“По щепі ситуація у нас краща. Її ціна трохи понад 2 тисячі гривень за тонну. У нас є постачальники, укладені договори. Заготувати її складно наперед. Зимою ми по 4 вантажівки на день женемо десь так”, – говорить директор підприємства.
Реорганізація на часі
Ще одним викликом для МКП “Хмельницьктеплокомуненерго” стала планова реорганізація. Підприємство приєднало “Південно-Західні тепломережі”. Відповідно забрало на баланс усе обладнання та тепломережі.
” Їхній технічний стан був гірший, ніж на нашому підприємстві. Ми посилено працюємо над модернізацією цих об’єктів”, – розповідає Володимир Скалій.
Ці роботи триватимуть і надалі. Під час опалювального сезону виконуватимуть те, що не впливатиме на якість послуг. А по завершенню – продовжать модернізацію обладнання та заміну теплотраси.
Висококваліфіковані працівники на фронті
Від 24 лютого 17 працівників підприємства вступили до лав ЗСУ. Частина з них – це висококваліфіковані спеціалісти, знайти заміну яким не так просто.
“Пішли добровільно, пішли зразу з перших днів: слюсарі, електрозварювальники, майстер з котельні. Майстра не просто так замінити, і слюсаря, і електрика. Нам же не просто розетку поставити. У нас когенераційні установки – то це дуже складне обладнання”, – говорить керівник комунального підприємства.
Працевлаштували на підприємстві вдалось лише трьох внутрішньо переміщених осіб.
“Декілька людей прийшли, спробували і пішли. У них були вищі зарплати – від 20 тисяч гривень. У нас 20 тисяч в начальників немає. А ось ці троє працюють. Ми навіть їм тимчасове житло надали на центральних пунктах спеціалізовані кімнати, там є гаряча вода, туалет”, – відмічає Володимир Скалій.
За словами керівника комунального підприємства, його працівники активно продовжують волонтерити: плетуть сітки, допомагають розвантажувати гуманітарні вантажі, збирають кошти. Саме ж підприємство опікується не лише своїми працівниками, які зараз захищають країну.
“Були у нас такі, хто мав усе, що потрібно. А хто не мав, звертався, допомагали придбати. Є і такі, що батьки у нас працюють, а діти на фронті. Звертались і для тих допомагали. Закуповували ключі для ремонту автомобілів”, – каже Володимир Скалій.
Плани розвитку підприємства
Війна внесла корективи в плани розвитку комунального підприємства. До війни були спільні проєкти з реконструкції котельні з данцями. Чи реалізують цей проєкт після перемоги, наразі на підприємстві не знають. Зупинила війна і плани щодо впровадження альтернативних джерел енергії. Спочатку тепловики цікавились вітровою станцією, пізніше – сонячними. Зараз ці плани відсувають убік.
“У нас Південно-західний район додався. Нам потрібно довести його до такого стану, щоб він був, як і решта наших об’єктів. У нас нормально проведена модернізація. Але на цьому не можна зупинятись. це однозначно. Зараз у пріоритеті надійність системи теплопостачання”, – пояснює Володимир Скалій.
Підготувала Марія Турчина
Матеріал опубліковано в рамках проєкту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії. Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію IWPR або донора. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Читайте також “Хмельницький десант: як комунальники будували лінію оборони на Запоріжчині”
Яку інформацію повинні оприлюднювати комунальні підприємства? Читайте “Хмельницькі обласні комунальні підприємства мають проблеми із прозорістю та відкритістю?”
