Хмельницькі обласні комунальні підприємства мають проблеми із прозорістю та відкритістю?

18.02.2022 Аналітика
Автор ГО ЖАР

Хмельницький. Львівське шосе, 12. Чергова багатоповерхівка з комерційними приміщеннями. Проте ще сім років тому тут був ангар. Належав він обласній комунальній фірмі “Фармація”. Його продали через третю особу забудовнику.  Попри те, що під час будівництва ДАБІ виявило низку порушень та наклало немаленькі штрафи, ЖК звели та здали в експлуатацію. Правда це далеко не унікальна історія. Це вже типова історія для обласних центрів в Україні.

Землі аеропорту, які були роздані Хмельницькою РДА у 2009 році під ведення особистого селянського господарства. Фото: Віталій Тараненко для “Незалежного громадського порталу”

А це землі Хмельницького аеропорту. У 2009 році їх роздала райдержадміністрація під ведення особистого селянського господарства для осіб, пов’язаних із тодішніми посадовцями. У 2019 році Верховний суд скасував ці розпорядження.  

Ці дві історії об’єднує не лише безпрецедентне нахабство, а й те, що під “розпил” потрапило майно обласних комунальних підприємств, тобто наше з вами майно. І ще й те, що все це робилось тишком-нишком. 

Загалом досягнути інформаційного вакууму в історіях з комунальними підприємствами досить просто. Про існування більшості цих структур, найімовірніше, навіть не підозрює пересічний громадянин, їх керівниками є люди наближені до влади, а інформацію про саме підприємство та його діяльність знайти практично неможливо. Хоча відповідно до законодавства України, вона б мала бути у відкритому доступі. 

Цілком таємно

Однією з причин, чому так сталось і загалом продовжує відбуватись, є те, що інформація про ці підприємства до цього часу закрита. Тобто, якщо раптом одного дня ви захочете прочитати статут якогось комунального підприємства, вам це не вдасться. Принаймні з обласними комунальними підприємствами, адже така інформація просто наразі відсутня у відкритому доступі. 

Офіційно на сайті Хмельницької обласної ради є лише перелік із 40 комунальних підприємств та є ще довідник із ширшим переліком закладів, що мають відношення до облради. Мова йде про заклади освіти, культури, охорони здоров’я, госпрозрахункові підприємства, заклади (установи) соціального захисту населення. На загал обласна рада оприлюднила лише повну назву підприємства, прізвище та ім’я директора, а також адресу, контактний номер телефону, електронну скриньку. З останніми, як з’ясувала громадськість, траплялись і проблеми. Це все, що є.

 “У деяких підприємств були зазначені застарілі дані. Мова йде, до прикладу, про КП “Аеропорт Хмельницький”. Ми це виявили, коли намагались надіслати їм інформаційні запити. Листи банально не надсилались. Налагоджували передачу запитів через Хмельницьку обласну раду, яка теж отримувала ці ж запити. Але так точно не мало б бути”, – пояснює координаторка проєкту у Хмельницькій області “Комунальні підприємства під мікроскопом” Альона Береза. 

Як би мало бути…

Відповідно до Господарського кодексу України комунальні підприємства повинні оприлюднювати щонайменше статут, фінансову звітність, біографічну довідку та річні звіти підприємства, інформацію про ризики, зобов’язання та договори цього підприємства (див. інфографіку). 

Інфографіка

Цю інформацію комунальні підприємства мали б оприлюднювати на своїх сайтах. Але нині в епоху “держави в смартфоні”, більшість обласних комунальних підприємств не те, що не мають своїх офіційних вебсторінок, їх також в основному немає і в соцмережах. У таких випадках обов’язкову інформацію міг би оприлюднити засновник на своєму вебресурсі. Але як бачимо, на Хмельниччині з цим не сильно поспішають. Експерти кажуть, проблема найчастіше криється в тому, що немає відповідальної особи, на яку це покладено на рівні посадових обов’язків. 

“У нас досить часто трапляється така ситуація, що комунальне підприємство з немаленьким штатом працівників, яке отримує бюджетні кошти, розпоряджається комунальним майном, і мова часто йде не про сотні і тисячі, а подекуди, мільйони гривень, не оприлюднює інформацію про свою діяльність, як цього вимагає Господарський кодекс України та закон “Про доступ до публічної інформації”. Максимум, що робить підприємство, –  частину цієї інформації розміщує  в коридорі на дошці оголошень. Господарський кодекс передбачає, що інформація про діяльність комунального підприємства має бути оприлюднена у строки та в порядку, визначені рішенням відповідної ради. За відсутністю рішення облради, яке б визначало порядок, строки оприлюднення та посадових осіб, відповідальних за своєчасність та повноту оприлюднення інформації, вимоги Господарського кодексу не виконуються”, – каже експерт ГО “Центр “Ейдос” Ольга Зеленяк. 

А якщо попросити? 

Якщо не можете знайти інформацію, її можна просто попросити. Закон України “Про доступ до публічної інформації” визнає комунальні підприємства такими, які зобов’язані надавати відповіді на інформаційний запити. Тобто усе, що стосується використання бюджетних коштів, розподілу доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інших витрат, та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, не може бути обмежено. Звісно, винятком є те, що стосується національної безпеки та територіальної цілісності країни, державна таємниця, службова інформація чи з обмеженим доступом. Загалом законодавець лишив доволі багатозначну ремарку: інформацію, яка становить суспільний інтерес, не може бути обмежено. 

Та попри такі чіткі норми, комунальні підприємства все одно не поспішають надавати інформацію на запити.  

“Від початку моніторингу ми отримали відмови від двох обласних комунальних підприємств: архітектурно-будівельного проектування та «Хмельницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Своє право на інформацію ми відновили завдяки втручанню Уповноваженого з прав людини Верховної ради України. Однак, у цих двох ситуаціях чітко простежувалось елементарне небажання надавати інформацію, адже ми з керівництвом цих підприємств  попередньо виходили на контакт. Після неуспішності розмов було прийнято рішення писати скарги”, – зазначає керівниця проєкту “Комунальні підприємства під мікроскопом” Олена Покотило

На жаль,  це не поодинока ситуація на території області. Своє право на інформацію громадяни поновлюють не лише через втручання Омбудсмена. Були й випадки, коли запитувачі поновлювали своє право на інформацію через суд. До прикладу,  у лютому минулого року служителі Феміди зобов’язали комунальне підприємство “Славутське бюро технічної інвентаризації” надати відповідь на інформаційний запит. А в жовтні 2018 року аналогічна ситуація склалась із комунальним підприємством “Міськтепловодоенергія” (м. Кам’янець-Подільський). Суд зобов’язав підприємство надати повну відповідь на інформаційний запит.

Комунальні підприємства не “особливі”

Попри те, що комунальні підприємства доволі часто обирають позицію не давати інформацію на запити, суди все ж на боці запитувальників. Про це йдеться у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України. У цьому документі є досить чіткі роз’яснення, чи є комунальні підприємства розпорядниками публічної інформації. Якщо коротко, то, так, є, бо їх заснував орган місцевого самоврядування, а отже, під час створення були вкладені бюджетні кошти та передано на баланс комунальне майно. 

Поширюється це і на медичні заклади. За умови реформи, комунальні медичні підприємства раптово почали тлумачити кошти, які надає їм Національна служба здоров’я України, як небюджетні. Але Вищий адміністративний суд наполягає, що  “медичне обслуговування є основним видом діяльності державних та комунальних закладів охорони здоров’я, тому інформація щодо його здійснення, є публічною, оскільки становить суспільний інтерес”.

Замість післямови

Змінити ситуацію із прозорістю та відкритістю інформації про комунальні підприємства можливо без серйозних втручань з боку основного законотворця. Яскравим прикладом є ситуація в інших органах місцевого самоврядування. До прикладу, на сайті Хмельницької міської ради є спеціальний розділ “Комунальні підприємства”. Саме у цьому розділі і міститься вся інформація, яку і вимагає Господарський кодекс України. Безумовно, виконання не ідеальне, адже часто інформація там не оновлюється, і висить стара фінзвітність, чи старі звіти керівників. Також є гарні приклади оприлюднення інформації щодо діяльності комунальних підприємств в інших областях. Команда їх вивчає.

“Як бачимо, потрібна, так би мовити, політична воля та бажання запровадити такий порядок оприлюднення інформації та контроль за його виконанням. За практикою в деяких випадках такий порядок затверджується розпорядженням голови міської або обласної ради, але Господарський кодекс передбачає, що порядок та строки оприлюднення інформації про діяльність КП мають бути визначені рішенням ради”, – пояснює експерт ГО “Центр “Ейдос” Ольга Зеленяк.  

Розробити подібні документи посадовцям Хмельницької обласної ради планує допомогти команда моніторингового проєкту “Комунальні підприємства під мікроскопом”. За основу будуть взяті  норми чинного законодавства щодо діяльності комунальних підприємств, досвід інших органів місцевого самоврядування та наявні позитивні практики оприлюднення інформації про діяльність КП.  

Саме з такою метою у грудні минулого року стартував проєкт незалежного громадського моніторингу “Комунальні підприємства під мікроскопом” в рамках проєкту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії на території двох областей: Хмельницької та Тернопільської. ГО “Жіночий Антикорупційний Рух” (м.Хмельницький) спільно з партнерами ГО “На межі” (м.Тернопіль) проведуть аналіз діяльності комунальних підприємств обласного рівня на підставі розробленої та адаптованої методології моніторингу. Під “мікроскоп” потрапить діяльність 40 комунальних підприємств.

Матеріал опубліковано в рамках проєкту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії. Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію IWPR або донора. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Читайте також

Шпигунська війна: як ЦРУ таємно допомагає Україні боротися з путіним (продовження)

Адам Ентус і Майкл Швіртц провели понад 200 інтерв’ю в Україні, кількох інших європейських країнах і США, щоб розповісти цю історію.
Читати далі

ЖАР.INFO подали позов до окружного суду на Апарат Верховної Ради України

20 березня редакція ЖАР.INFO подала судовий позов на Апарат Верховної Ради України через відмову надати публічну інформацію на запит щодо закордонних відряджень народних депутатів.
Читати далі

Узяти до відома та ліквідація комунальної аптеки: шепетівські районні обранці зустрілися вперше за 10 місяців

За словами голови Шепетівської райради Олега Кулінського, «занадто важливих проблем в житті нашої громади не було, тому і збиратися депутатам не було необхідним».
Читати далі

Залиште Свій Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Якщо Вам відомі факти корупції, повідомте нас

Повідомити про корупцію