Борис Джонсон обіймав посаду прем’єр-міністра Великобританії у 2019-22 роках. Його справедливо називають одним з найбільших друзів України. Він займає не просто проукраїнську позицію, а й загалом намагається пояснити світу, що загравання з путіним може призвести лише до ще гірших наслідків. Зокрема у своїй статті «In the Ukraine War, Victory Is the Only Option», що вийшов на сторінках The Wall Street Journal, Boris Johnson розповідає, що будь-яку угоду володимир путін у будь-якому випадку порушив би. Ми для вас переклали та адаптували цю історію.
Щирий Володимир Зеленський
Розумію, чому Володимир Зеленський каже, що готовий вести переговори з володимиром путіним. Я не сумніваюся, що український президент щирий. Якби існувало щось, що віддалено нагадує життєздатний мирний план, його уряд скористався б цим.
Український народ зазнав найжорстокішого бомбардування в Європі з часів Другої світової війни. Цілі міста були зруйновані і очорнені військовою машиною путіна. Десятки тисяч невинних людей були вбиті. Це триває щодня, без жалю чи докорів сумління: полонених катують, жінок ґвалтують, школи та дитячі садки навмисно стають мішенями. Кожен день безпілотники іранського виробництва падають на міста, вимикаючи світло та воду.
Немає про що вести переговори
Мир? Звичайно, Україна хоче миру. Економіка в руїнах. Уряд пана Зеленського ледве може платити своїм державним службовцям. Звичайно, він хотів би провести переговори.
Є лише одна проблема. Це та сама проблема, з якою пан Зеленський стикається щодня з 24 лютого. Нема про що вести переговори. Жоден потенційний посередник на землі не зміг прийти до будь-якого компромісу, який хоча б починав виглядати правдоподібно.
Яку угоду ми могли б укласти за нинішніх обставин? Давайте припустимо, що західні держави спробували б переконати Україну обміняти землю на мир. Будь-яка така угода, природно, була б огидною. Це було б моральним докором людству.
Але давайте уявимо, що можна було б укласти якусь угоду, відповідно до якої путін збереже за собою не тільки проросійські частини Донбасу, а й, принаймні, частину території, яку він захопив на півдні. Щохвилини, коли ви думаєте про це, ви можете побачити, що ця ідея не просто нестерпна. Вона безнадійна.
У неї нульові шанси спрацювати. Якою частиною українці повинні назавжди поступитися росіянам? Парою міст? Усім сухопутним мостом з Маріуполя до Криму?
Навіть якби українців вдалося переконати відмовитися від своїх прав на частину своєї землі — чого вони не зробили б, не могли і не повинні були робити, — немає ніяких підстав вважати, що путін буде дотримуватися угоди. Він вже офіційно каже, що Херсон, Запоріжжя, Луганськ і Донецьк тепер юридично є частиною росії.
путін одержимий хронічною вірою
Як ясно з його навіженого “есе 2021”, путін одержимий хронічною вірою в те, що Україна є частиною святого і неподільного союзу з росією. Йому потрібен не просто сухопутний міст. Він хоче отримати все цілком. Він так довго провів у своїй Covid-бульбашці, слухаючи напівмістичні поради бородатих православних священиків, що щиро вірить, що йому судилося помститися за історичні образи і возз’єднати імперію петра великого. Звичайно, пан Зеленський хотів би вести переговори, але ви не можете вести переговори з кровожерливим брехуном, який буде продовжувати — що б він не стверджував — намагатися знищити вашу країну.
Тож давайте будемо реалістами. Давайте визнаємо, що існує тільки один можливий збіг обставин, при яких могли б відбутися переговори, — і це коли путін зазнає поразки. Є тільки один спосіб покласти край цій війні. Це – допомогти українцям вигнати російських загарбників з кожної милі території, яку вони жорстоко анексували, і, звичайно ж, з усього, що було захоплено починаючи з 24 лютого. І, будь ласка, чи можемо ми всі припинити нагнітати нісенітницю про ризик “загнати путіна в кут” або “змусити його напасти”?
Ми змушуємо його звучати як Тоні Монтана в кінці “Обличчя зі шрамом”, шалено розмахуючи ядерною бомбою і волаючи: “Привітайся з моїм маленьким другом“. Якби путін застосував зброю масового знищення, він запропонував би росії вийти з клубу цивілізованих націй; він заслужив би огиду від держав в Азії, що вагаються, Латинській Америці та Африці, які в даний час дають йому таку слабину; він втратив би своїх китайських покровителів; він би нажахав своє власне населення; і він занурив би свою країну в економічну ізоляцію кріогенної жорстокості. Цього не станеться. Ми повинні перестати говорити про це.
Підтримувати звільнення українського народу
Є тільки один шлях рухатись вперед, і він полягає в тому, щоб Захід продовжував підтримувати звільнення українського народу, можливо, найпрозорішу і праведну справу в міжнародних справах у пам’яті живих.
Українці показали на що вони здатні. З поєднанням натхненного лідерства та героїзму, який походить від усвідомлення того, що ви боретеся за свою країну, вони змусили втекти росіян у Харкові, а тепер і з Херсону.
Так, остаточна поразка поставить путіна в незручне становище, і так, йому доведеться дещо пояснити. Але він контролює органи пропаганди. У нього сильна народна підтримка. Можливо, він може сказати, що “нацисти” були вигнані з України або що російські меншини були захищені.
Нехай він придумає якусь історію. Це не наша справа. Наша справа полягає в тому, щоб надати українцям необхідну їм допомогу — HIMARS, артилерію, танки і літаки — щоб захистити свої будинки і свої сім’ї, і відновити те, що у них було: вільну, суверенну, незалежну і демократичну Україну.
Допомога Заходу – перш за все, від США — є видатною і неоціненною. Наше завдання – продовжувати надавати цю допомогу до тих пір, поки українці не здобудуть рішучу перемогу. І тоді, звичайно, буде час для переговорів про мирні, впорядковані і міцні відносини між Україною і росією.
Підготували Альона Береза, Валентина Повзун
Читайте також “Україна – це місце, куди тікає Борис Джонсон від скандалів на батьківщині”
Про освіту у Великій Британії читайте “Уявіть, що ви шпигун і опишіть свою місію”: хмельничанка про британську школу”
