Уявіть, що вам потрібно купити додому куряче філе. Ви сідаєте в авто і…ні, їдете не в найближчий супермаркет, а в Тернопільську область. Ну, а що? Якихось пару сотень кілометрів туди й назад — і омріяна упаковка з курячим філе вже у вас в руках. Звучить не дуже логічно, правда? Ми теж так думаємо. Але от деякі бюджетні установи роблять саме так. Тричі на тиждень партії продуктів ганяються за сотні кілометрів, автоматично нарощуючи вартість та роблячи переплату. І все це, правильно, тільки для того, щоб купити все “у своїх”, навіть коли місцеві постачальники пропонують суттєво нижчі ціни. Хто на Хмельниччині займається подібним? Читайте далі.

Мільйон туди, мільйон сюди

У червні Санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації “Смарагдове місто” (далі — “Смарагдове місто”) вирішив купити овочі, фрукти, свинину та куряче філе. Для цього оголосили два тендери. І на обох — попри всю логіку тендерної процедури, яку заклав законодавець — переміг ФОП, який запропонував найвищу ціну. Це Олексій Сугак зі Слов’янська, що на Донеччині. Переплата була суттєвою. Так, наприклад, фрукти й овочі інші учасники пропонували закупити за 790 тисяч гривень, Сугак захотів більше мільйона. М’ясо можна було придбати за 700 тисяч гривень, але Сугак виграв з пропозицією в майже 1,2 мільйона гривень.

“Смарагдове місто” релокували з Донецької області на Хмельниччину, а саме у село Оринин у Кам’янець-Подільському районі. Переїзд відбувся у травні минулого року. Принаймні саме тоді заклад уклав договір на постачання електроенергії за цією адресою. І від цієї дати він вказує фактичне місце не у Донецькій області, а вже на Хмельниччині. 

З цього часу заклад провів 110 закупівель з очікуваною вартістю понад 34 мільйони гривень. І лише 30 договорів уклали з постачальниками без донецької прописки. Переважно це купівля електроенергії, вивезення побутових відходів і ремонт комп’ютерної техніки. Дивно, звісно, сміття могли б теж за тисячу кілометрів возити, як і їжу.

Дайте мені те, чого не маєте давати

Вартує окремої уваги тендерна документація. Ось тут варто зупинитись і дещо пояснити. На майданчику електронних закупівель, де і відбуваються всі оці замовлення, є кілька різних форм. Одна з них зветься “запит цінової пропозиції“, де працює принцип “хто запропонував дешевше, той і виграв”. В тих двох закупівлях — на овочі й м’ясо — він теж спочатку спрацював. Але пропозиції обох переможців успішно замовник відхилив, вимагаючи надати якісь ще додаткові документи. І новим переможцем став Сугак. Експерти кажуть — оці “додаткові вимоги” – це ніщо інше як одна з лазівок, яку використовують замовники, щоб протягнути “потрібного” переможця.

“Фактично, у проєкті договору Замовник встановив кваліфікаційні вимоги до учасника (до матеріально-технічної бази, працівників), а також вимогу подати під час періоду підписання договору сертифікати ISO та забезпечення виконання договору у вигляді депозиту.  За вимогами п. 57 Постанови №822, у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком,” — пояснює юристка Мирослава Примак.

“Це ж їжа й у цьому конкретному випадку — їжа для дітей” — скажете ви й будете мати рацію. Але попри все, законодавець вже подбав про це. Кваліфікацію учасників вже провів адміністратор електронного каталогу. Тобто, якщо постачальник є в каталозі — усі документи у нього вже запросив адміністратор.

“Вважаю, Замовник перевищив свої повноваження, адже встановив вимоги, які стосуються кваліфікації учасників, а не інформацію про характеристики товару. Законодавством не передбачена можливість оскаржувати такі дії Замовника під час проведення запиту цінових пропозицій. Цим і скористались у Замовника та відхилили дешевшу пропозицію нібито через непідписання договору”, — пояснює юристка.

Водночас у “Смарагдовому місті” переконані, що нічого не порушили. 

“Чинним законодавством України не заборонено у проєкті договору до запиту ціни пропозицій зазначати вимоги та умови щодо порядку його укладання. Закупівля продуктів харчування з використанням електронного каталогу, здійснена Центром у повній відповідності до вимог пункту 58 Порядку”, — йдеться у письмовій відповіді “Смарагдового міста” на наші запитання.

Свій до свого по своє

Олексій Сугак один з постійних постачальників центру. Везе підприємець їм і молочку, і овочі, і м’ясо. Співпраця “Смарагдового міста” з ним почалась у 2017 році. Принаймні цю дату нам показує електронна система Прозорро. Свій бізнес Олексій Сугак почав ще 20 років тому. Так, від бюджетних установ за цей час він отримав 60,2 мільйона гривень, третю частину цієї суми заплатило підприємцю “Смарагдове місто”.

Адреса потужностей, які обладнані холодильними камерами, у цього підприємця базується у місті Слов’янськ. Він офіційно орендує там 80 квадратних метрів на вулиці Центральній. І договір поновив у цьому році. Так, у тому Слов’янську, що в Донецькій області. Так, а табір вже базується на Хмельниччині. 

А ще санаторний центр купує й у його родини, а точніше в його батьків Галини та Юрія. Їхні потужності теж офіційно на Донеччині. Одне — на вулиці Ком’яхова, інше — на провулку Парковому. І все це знову у Слов’янську. Загалом сім’я Сугак отримала замовлень від центру на 26,2 мільйона гривень. 

У Держпродспоживслужбі пояснюють, що операторам ринку (так відповідно до законодавства називають тих, чия діяльність пов’язана із продуктами харчування. — Ред.)  “забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до цього Закону, та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів”. 

Тобто офіційно Олексій Сугак повинен ганяти машину понад 14 годин в один бік, щоб виконати договір із “Смарагдовим містом”. Чи не повинен?

За офіційним номером, який вказаний у Прозорро.Маркет у профілі Олексія Сугака, відповіла жінка, точніше, його мати — Галина Кононівна Сугак. Вона і повідомила журналістам, що постачанням продуктів займалась до війни, а зараз цього не робить. 

Водночас у “Смарагдовому місті” наполягають, що постачання здійснює таки ФОП Сугак. 

“ФОП Сугак Олексій Юрійович здійснює постачання продуктів харчування, відповідно до договорів, укладених з Центром на 2024 рік. Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час підготовки Центром цього листа, діяльність ФОП Сугак Олексій Юрійович та ФОП Сугак Галина Кононівна не припинена”, – ось так відреагували на уточнення інформації, що цей підприємець припинив свою діяльність.

Давні відносини

“Смарагдове місто” і родину Сугак пов’язує не лише багаторічна співпраця, а й кримінальне провадження. У 2017 році Краматорський міський суд розглядав клопотання щодо доступу до реєстраційної справи. Тоді слідчі зареєстрували кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто», що призвело до неефективного використання бюджетних коштів та завдало матеріальних збитків державним інтересам. У матеріалах справи розглядають одразу кілька епізодів закупівель із завищеними цінами у 2013, 2015 та 2016 роках. А трьох ФОПів, серед яких і Галина Сугак, Антимонопольний комітет навіть оштрафував за “змову”. Вони намагались оскаржити це в суді, але безрезультатно. 

Ця інформація дозволила нам зрозуміти той факт, що родина Сугак — це лише частинка цілого клубка ФОПів, які роками постачають “Смарагдовому місту” продукцію із часто неринковими цінами. Нам також вдалось ідентифікувати пов’язаних між собою постачань саме в цей комунальний заклад договорів на 65,02 мільйона гривень. Усі вони ведуть до одного відомого у Слов’янську бізнесмена — Казанфара Садикова. У сферу впливу його родини входить, окрім продуктової бази, мережа ресторанів та кондитерська.

Ні відстань, ні ціна не мають значення, якщо ти купуєш у своїх постачальників. За таким принципом роками керується керівництво Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації “Смарагдове місто”. І тут нічого не можуть вдіяти ані правоохоронці, ані антимонопольники. Останні накладають штрафи, вносять дані у свої “чорні списки” недоброчесних постачальників, але у павутині із ФОПів завжди знайдеться той, хто готовий підставити плече, чи то пак свою печатку, щоб не втратити замовника. І що там якась тисяча кілометрів в один бік, коли свій замовник проводить закупівлю. Не стають на заваді тут ні погодні умови, ні якісь форс-мажорні обставини, ні навіть повномасштабна війна.

Підготували Марія Турчина, Альона Береза