Олександр Доній був одним із лідерів студентських протестів за суверенітет і політичні реформи в 1990 році, що передували проголошенню незалежності України. Він пам’ятає, як думав, що боротьба за автономію триватиме десятиліттями.

Натомість це сталося набагато швидше, ніж він міг собі уявити. Коли радянський союз розпався, Україна швидко проголосила незалежність у 1991 році, а згодом провела референдум, який підтримали понад 90% виборців.

«Я готувався до в’язниць і трудових таборів, і думав, що боротьба триватиме близько 20–30 років», – розповів Олександр Доній Associated Press.

Московський вплив зберігався і після здобуття незалежності

Напередодні відзначення 34-ї річниці проголошення незалежності України Олександр Доній та інші представники першого покоління українських законодавців і активістів розповіли, як, попри відокремлення від радянського союзу, зберігався московський вплив. росія використовувала політичний тиск, соціальне розмежування та ігнорування прозахідних голосів. Це зрештою проклало шлях до повномасштабного вторгнення в Україну три десятиліття потому та до нинішньої боротьби України за незалежність та ідентичність перед обличчям свого агресивного сусіда.

Ще в 1990 році Олександр Доній та інші студентські лідери голодування закликали не лише до відокремлення від москви, а й до оновлення політичної системи в країні.

Їхньою першою пропозицією було проведення дострокових виборів до Верховної Ради України, що, на думку Донія, було необхідним для усунення з посад законодавців радянської епохи, які все ще перебували на своїх місцях. Однак ця ідея не отримала широкої підтримки навіть серед сил, які підтримують незалежність.

«Україна, здобувши незалежність, не домоглася усунення комуністичної правлячої верстви», сказав він.

На його думку, можливості, які були в межах досяжності на початку 1990-х років, були втрачені, і сьогодні Україна змушена платити високу ціну, прагнучи до Європейського Союзу і НАТО не як до віддалених мрій, а як до нагальних потреб для захисту суверенітету та забезпечення незалежного шляху.

Олександр Нечипоренко, депутат першого українського парламенту, згадує, наскільки роздробленим було суспільство на межі незалежності.

«Дуже велика частина була нейтральною, до неї входили люди, які вагалися, які не мали достатньо інформації, – згадує він. – Також було велике і потужне ядро, яке категорично виступало за збереження радянського союзу, комуністичного правління, зв’язків з росією тощо».

Також Нечипоренко сказав, що «запальні реформатори» були у меншості.

 «Нам варто було бути більш рішучими»

На його думку, терпимість України до агентів російського впливу з перших днів її незалежності була великою помилкою.

«Нам варто було бути більш рішучими, більш радикальними», – сказав він.

Це відчуття втраченої рішучості не обмежується лише політикою. Рішення, прийняті в перші роки незалежності, продовжують тяжіти над Україною, яка зараз бореться за виживання проти росії. Одним з найважливіших було рішення здати величезний ядерний арсенал, що залишився на українській землі після розпаду союзу.

«Шлях, яким ми мали піти, маючи третій за величиною ядерний арсенал у світі, – близько п’яти тисяч ядерних боєголовок, – цей шлях мав би дати нам можливість ефективно використати цей потенціал для інтеграції із Заходом», – сказав Юрій Костенко, науковець і політик, який на початку 1990-х років очолював переговори про ядерне роззброєння України.

Він каже, що під час ведення переговорного процесу його бачення ядерного роззброєння включало надання США фінансової та технологічної допомоги Україні для перетворення ядерних боєголовок на паливо для атомних електростанцій. Вступ до НАТО став би для України гарантією безпеки. Американська сторона була готова це реалізувати, каже Костенко.

Угода про передачу росії її ядерних боєголовок

Але замість співпраці з США, Костенко згадує, що на Україну зрештою чинили тиск, щоб вона здала свої боєголовки росії, не отримавши майже нічого натомість. Він сказав, що для досягнення цієї мети тодішній президент росії борис єльцин вимагав від тодішнього президента України Леоніда Кравчука звільнити Костенка з посади керівника переговорів. Ця вимога була задоволена.

Без керівництва Костенка українська делегація відмовилася від початкового плану, розробленого спільно з США, і обрала співпрацювати з росією. Костенко каже, що в обмін на свою ядерну зброю Україна отримала від росії ядерне паливо та природний газ на суму 1,5 млрд доларів, що, за його словами, становило близько 1% від того, від чого Україна відмовилася.

Замість вступу до НАТО Україна отримала Будапештський меморандум, угоду, в якій США, Велика Британія та росія гарантували Україні суверенітет і територіальну цілісність. Для багатьох українців ця угода стала символом обіцянок, які не мали жодної ваги. москва розірвала угоду спочатку анексією Криму в 2014 році, а потім повномасштабним вторгненням у 2022 році. Три десятиліття по тому, коли Україна знову веде переговори про своє майбутнє із західними партнерами в тіні російської агресії, вибір і компроміси 1990-х років все ще мають велике значення, формуючи її пошук тривалої безпеки.

Підготувала Валентина Повзун