Більшість населення деяких країн підтримує обов’язкову військову службу, а опитування показує, що громадськість різко розділилася щодо Трампа

Зіткнувшись із непередбачуваним Дональдом Трампом і агресивною росією, європейці виступають за збільшення витрат на оборону і, в деяких країнах, за обов’язкову військову службу.

Опитування 12 країн, проведене Європейською Радою з міжнародних відносин, показало, що більшість населення підтримує збільшення оборонних витрат у Польщі (70%), Данії (70%) та Великобританії (57%), йдеться у матеріалі The Guardian.

В інших країнах підтримка була м’якшою, але меншість у Німеччині (47%), Іспанії (46%) і Франції (45%) також підтримала збільшення військових бюджетів. Італія була винятком: лише 17% виступили за збільшення витрат, а 57% проти.

Європейці в кількох країнах підтримали відновлення обов’язкової військової служби, за винятком осіб віком від 18 до 29 років – тих, кого найімовірніше призвуть до армії в разі будь-якого збройного конфлікту. Жителі у Франції (62%), Німеччині (53%) та Польщі (51%) були найбільшими прихильниками військової служби.

Опозиція до ідеї переважала або балансувала на межі над підтримкою в таких країнах, як Італія (50% проти), Великобританія (53%), Іспанія (56%) та Угорщина (58%).

Люди старшого віку найактивніше підтримували призов. У Німеччині, наприклад, 49% людей старше 70 років підтримали військову службу, тоді як 46% людей віком від 18 до 29 років виступили проти цієї ідеї.

Повторне запровадження обов’язкової військової служби є більш популярним серед тих, кому за 60 років

Ви «за» чи «проти» того, щоб у вашій країні повторно запровадили обов’язкову військову службу? Чисті відповіді за віковими групами, %

Дослідження також виявило, що європейська громадськість різко розділилася щодо Трампа, чиє повернення на посаду президента США похитнуло традиційну лояльність до Вашингтона. Країни з традиційно міцними зв’язками зі США стають дедалі скептичнішими щодо американської системи: у Великобританії та Німеччині більшість – 74% і 67% – вважають, що вона зламана.

«Відносини між ЄС і США стають дедалі більш ідеологізованими, – пишуть Іван Крастєв і Марк Леонард з ECFR у статті, що супроводжує висновки. – Багато в чому ставлення ультраправих партій до Трампа починає нагадувати стосунки колишніх комуністичних партій з радянським союзом в часи холодної війни. Вони відчувають себе зобов’язаними захищати Трампа та наслідувати його».

Європейські ультраправі партії, які часто надихалися росією володимира путіна, тепер розглядають систему Трампа як модель, припускають автори. На противагу цьому, виборці мейнстрімних партій критично ставляться до Трампа і політичної системи США.

Існує прихильність ультраправих та націонал-популістів до Трампа, попри те, що значна меншість виборців цих партій вважає його переобрання поганою новиною для американців. Наприклад, 34% виборців AfD (партія Alternative für Deutschland «Альтернатива для Німеччини») у Німеччині, 28% прихильників France’s National Rally (партія «Національного Об’єднання») у Франції та 30% виборців Reform UK (партія «Реформуй Об’єднане Королівство») у Великобританії вважають переобрання Трампа «дуже поганим» або «скоріше поганим» для американців.

Ці висновки були зроблені напередодні саміту НАТО, де членам альянсу запропонували підвищити оборонні витрати щонайменше до 5% ВВП на рік до 2032 року. Іспанія вже відхилила цю ціль як «необґрунтовану» та «контрпродуктивну». Італія хоче відтермінувати дедлайн до 2035 року.

Виборці в більшості опитаних країн скептично ставляться до того, що Європа може бути незалежною від США. Громадяни Німеччини, Іспанії, Польщі та Італії були більш схильні стверджувати, що ЄС буде дуже важко або практично неможливо стати незалежним від США в галузі оборони і безпеки. Лише в Данії незначна більшість (52%) вважає, що ЄС може досягти автономії в сфері оборони і безпеки.

Данія, якій напряму загрожують претензії Трампа щодо Гренландії, також продемонструвала найвищу антипатію до президента США: 86% вважають, що політична система США зламана, тоді як 76% оцінили переобрання Трампа як погане явище для громадян США.

Деякі європейські спільноти підтримують розвиток альтернативного національного ядерного стримування, що не залежить від США, з найбільшою підтримкою в Польщі (60%), Португалії (62%) та Іспанії (54%). У Німеччині таку ідею підтримали лише 39%. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що його країна може поділитися ядерною зброєю з Францією і Великобританією, але також наголосив, що це не може замінити захисний щит США над більшою частиною Європи.

Обнадійливим знаком для Києва є те, що більшість європейців виступають проти наслідування США, якщо Трамп тиснутиме на Україну, щоб вона поступилася окупованими територіями, або скасує економічні санкції проти росії.

Європейська підтримка для України залишається високою

Навіть в Угорщині, уряд якої постійно сповільнює досягнення згоди щодо санкцій ЄС, 40% виступають проти копіювання будь-яких кроків США щодо скасування санкцій, тоді як 38% були «за». В інших країнах переважна більшість виступає проти наслідування будь-якої проросійської політики щодо України, яка може виходити від США.

Автори звіту пропонують два пояснення такої підтримки України.

«Доброзичлива інтерпретація полягає в тому, що європейці підтримують автономну європейську політику підтримки України і вони не хочуть сліпо слідувати за Трампом. Але інше прочитання цих даних полягає в тому, що європейці хочуть, щоб українці продовжували боротися від їхнього імені».

«Наше опитування показує, що європейці почуваються в небезпеці і що Трамп стимулює попит на збільшення витрат на оборону, відновлення військової служби і розширення ядерного потенціалу в більшій частині Європи», – прокоментував Марк Леонард.

Іван Крастєв, який очолює Центр ліберальних стратегій, сказав:

«Реальний ефект другого пришестя Трампа полягає в тому, що Сполучені Штати зараз представляють надійну модель для ультраправих Європи. Бути проамериканським сьогодні здебільшого означає скептично ставитися до ЄС; бути проєвропейським означає критично ставитися до Америки Трампа».

Соціологи на замовлення ECFR опитали 16 440 дорослих.

Пдіготувала Валентина Повзун