Третього грудня Вищий антикорупційний суд продовжив розглядати справу про пропозицію неправомірної вигоди ексголові Державного агентства відновлення Мустафі Найєму та ексвіцепрем’єр-міністру з відновлення Олександру Кубракову. Обвинуваченими у справі є народний депутат України Сергій Лабазюк та директор юридичної особи АТ “Ю АР Ді українські дороги” Денис Назімов, кінцевим бенефіціарним власником якої є народний депутат. Так суд завершив розгляд письмових доказів сторони захисту і перейшов до розгляду клопотань про виклик на допит свідків, яких заявила сторона захисту. 

Клопотання про виклик свідків

Під час засідання адвокат Андрій Костенок заявив клопотання про виклик свідка — тодішньої представниці Державного агентства відновлення, яка, за твердженням захисника, займалась організацією наради, що не протоколювалась агентством і серед запрошених були суб’єкти господарювання, а контактними даними були вказані її особистий номер та електронна скринька. Як стверджує адвокат, на посаду в агентство її призначили лише через два місяці після цієї наради. На переконання адвоката, цей свідок зможе повідомити суду про порядок розв’язання питань в агентстві щодо отримання виплат за контрактами та підрядів.   

Прокурорка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Єлена Дроботова заперечила проти задоволення цього клопотання. В обґрунтуванні відмови вона зазначила, що свідка хочуть допитати про нараду, яка відбулась у лютому 2023 року. 

“Однак це перебуває поза періодом, який досліджується в цьому кримінальному провадженні, а відтак він не навів, які обставини вона може підтвердити чи спростувати серед тих, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. Тому в допиті її як свідка я також прошу відмовити”, — зазначила прокурорка.

Адвокат Ігор Слободяник заявив цілий перелік свідків, які, на його переконання, мали б підтвердити версію захисту, що відбулась провокація підкупу. Так, він просив викликати до суду як свідків керівників автомобільних доріг Рівненської та Херсонської областей. Згідно з доводами сторони захисту, ці два посадовці мали б надати свідчення стосовно виділення коштів АТ “Ю Ар Ді українські дороги” за роботи у Рівненській та Херсонській областях, що в свою чергу мало б підтвердити те, що кошти виділялись в ручному режимі. 

Сторона обвинувачення заперечила щодо виклику свідком керівника Служби автомобільних доріг Рівненської області. За словами прокурора, перерахування чи неперерахування коштів відбулось поза межами періоду, який досліджується в межах цього кримінального провадження. 

“Хочу також зазначити, що з приводу 10 мільйонів гривень, які були чи не були перераховані, стороні обвинувачення це невідомо, АТ “Ю Ар Ді українські дороги” весною начебто, як стверджує сторона захисту, 2023 року. Цю обставину можна підтвердити документами. Однак за понад 2 роки від початку досудового розслідування сторона захисту або не вжила заходів для отримання цих документів, хоча такі повноваження в адвоката є, або отримала ці документи, однак не задоволена їх вмістом, тобто вони не лягають в крайову стратегію, яку вони розробили. Тому я вважаю, що підстав для допиту керівника автомобільних доріг в Рівненській області з приводу цих 10 мільйонів немає”, — зазначила у своєму запереченні Єлена Дроботова.

Інший свідок, якого клопотав викликати адвокат Ігор Слободяник, керівник Служби автомобільних доріг Херсонської області, мав, на думку сторони захисту, продемонструвати суду, що 50 мільйонів, які перерахували підприємству, де кінцевим бенефіціаром є Сергій Лабазюк, “збирались з усієї України і були унікальним випадком”.

У своїх запереченнях сторона обвинувачення зазначила, що документи про перерахунок цих коштів були надані суду ще в серпні 2025 року і містяться в матеріалах справи. 

“І з них видно, що ці грошові кошти були виплачені після того, як були закриті акти виконаних робіт, тобто українські дороги (АТ “Ю Ар Ді українські дороги. — Ред.) виконали роботи, закрили актами, у зв’язку з цим були виплачені грошові кошти. Тому жодним чином це, знову ж таки, не лягає в стратегію сторони захисту з приводу того, що ці грошові кошти якось були розподілені вручну. Тому і підстав допитувати керівника Служби автомобільних доріг в Херсонській області немає. Саме тому сторона обвинувачення його, зокрема, і не викликала для допиту як свідка”, — зазначила прокурорка.

Серед тих, кого сторона захисту хотіла викликати як свідка, був і вже колишній народний депутат Андрій Одарченко, якого у листопаді 2024 року ВАКС визнав винним у спробі підкупу ексголови Державного агентства відновлення Мустафи Найєма. Апеляційна палата ВАКС залишила вирок без змін. Андрій Одарченко втік з України перед оголошенням вироку і перебуває у міжнародному розшуку. До цього списку також додали й тих, хто фігурує в інших кримінальних провадженнях, які також наразі вже розглядає ВАКС. 

Сторона обвинувачення наголосила, що “обставини, які розслідувалися в інших кримінальних провадженнях в частині Одарченка вже досліджені судом першої і апеляційної інстанції, його визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення і вирок набрав законної сили”.

Щодо інших осіб, які є підозрюваними в іншому кримінальному провадженні, прокурорка зазначила, що “якщо сторона захисту хоче їх викликати з приводу того, щоб вони дали показання з приводу начебто провокації злочину стороною обвинувачення, то оскільки ця ж сторона обвинувачення є стороною обвинувачення в їхньому кримінальному провадженні, то ці показання не можуть бути достовірними, оскільки це, знову ж таки, може бути їхня стратегія захисту”.

Колегія суддів, порадившись на місці, у задоволенні цих клопотань відмовила. 

“Виходячи зі змісту статті 65 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, які підлягають доказуванню під час кримінального  провадження, може бути допитана для давання показань. Що відповідно свідки не є такими особами, яким відомі обставини стосовно цього кримінального провадження. Ці особи є фігурантами іншого кримінального провадження і відповідно не були присутні під час дій цього кримінального провадження”, — оголосила ухвалу головуюча суддя ВАКС Тетяна Криклива.

Доручення детективам НАБУ та відвід прокурора

Під час засідання адвокат Ігор Слободяник оголосив також клопотання, у яких просив доручити детективам НАБУ провести слідчо-процесуальні дії з метою встановлення та допиту всіх осіб, яким може бути відома інформація про виплату коштів фірмі Лабазюка у Рівненській та Херсонській областях.

В іншому своєму дорученні він просив доручити детективам НАБУ встановити “шляхом використання яких службових повноважень могли забезпечити виділення робіт, які конкретні дії вони мали право і можливість вчинити з метою виділення робіт з метою перевірки зазначених обставин та виклику стороною захисту свідків, якщо такі будуть встановлені”.

У своєму запереченні на це клопотання прокурорка САП Єлена Дроботова зазначила, що ці повноваження підтверджуються нормативно-правовими актами, які перебувають в загальному доступі, і для цього немає необхідності проводити слідчо-розшукові дії.

“З приводу того, як перераховувалися грошові кошти в розмірі 50 мільйонів, містяться документи в матеріалах справи, немає підстав шукати якихось осіб, які займалися бухгалтерськими проводками. Це не є належним способом підтвердження тих обставин, які хоче підтвердити сторона захисту,” — заперечила прокурорка.

Одразу після виступу сторони обвинувачення адвокат Ігор Слободяник заявив відвід прокурору. 

“Оголошуючи свою позицію щодо заявлених клопотань сторони захисту, вона використовує надану їй державою владу та повноваження підтримувати державне обвинувачення в суді, знаходячись відповідно до закону України про запобігання корупції в стані реального конфлікту інтересів, коли виклик судом для допиту свідків сторони захисту призведе до доведення факту вчинення нею злочинів, надає суду недостовірну інформацію з метою виконання тої ролі, яка була вручена в межах провокації підкупу саме їй, а саме приховування факту та протидія сторонні захисту в доведенні провокації підкупу”, — мотивував свою позицію адвокат.

Колегія суддів залишила відвід без розгляду. 

“Так як він заявлений повторно і зводиться до незгоди з викладеною позицією з приводу доводів, що прокурор перебуває в стані реального конфлікту інтересів, вже лунали ці доводи і відповідна оцінка цим доводам судам надавалась, є письмова ухвала з приводу відмови у задоволенні. Суд вбачає у цьому зловживання правом на відвід, тому залишає без розгляду,” — оголосила головуюча суддя Тетяна Криклива.

Також колегія суддів, порадившись на місці, відмовила у задоволенні клопотань щодо доручень детективам. 

“Доручення за статтею 333 (Кримінального процесуального кодексу України. — Ред.) має бути конкретним і ставити конкретну мету, для досягнення якої заявляють відповідне клопотання. Тому відповідно формулювання, що суд має доручити детективам НАБУ провести слідчо-оперативні дії для встановлення загального кола осіб щодо встановлення обставин, які в даному випадку не є конкретними. Суд не може поставити  таке завдання детективам НАБУ через очевидну його неможливість виконання. Також доводи з приводу того, що кошти збиралися, як вони збиралися, як перераховувалися, ми допитували свідків, є матеріали негласних слідчих (розшукових. — Ред.) дій, і ці обставини, і відповідно повідомлення є предметом оцінки суду,” — оголосила головуюча суддя. 

Клопотання про одночасний допит 

Адвокат Андрій Костенок також заявив клопотання про одночасний допит Олександра Кубракова та Мустафи Найєма. Мотивом, який був оголошений для цього одночасного допиту, було те, що, на думку адвоката, свідки давали суперечливі покази. 

Прокурорка САП Єлена Дроботова наголосила, що одночасний допит можливий, якщо свідки дають суперечливі покази про одну й ту ж обставину. Натомість свідки давали покази про різні обставини, тому клопотання, на думку сторони обвинувачення, не може бути задоволене. 

Суд клопотання відхилив, зазначивши, що оцінку показам свідків надаватиме в нарадчій кімнаті. 

Клопотання про допит обвинувачених

Під час оголошення ухвали по клопотаннях головуюча суддя зазначила, що суд окремо повернеться до розгляду клопотань про допит детективів та прокурорів на стадії доповнень. 

“Оскільки сторона захисту заявляє про провокацію підкупу і, як свідчить практика Верховного суду, Європейського суду з прав людини, заява про провокацію можлива лише в тому випадку, якщо відповідно сторона, яка про неї заявляє, визнає факти і події надання безпосередньої тієї ж неправомірної вигоди, але вона говорить про те, що цей злочин не був би вчинений, якби його не спровокували, не зрежисували. Тому допит відповідно детективів з того питання і можливо розв’язання клопотання про допит прокурорів, можливо тільки після допиту обвинувачених зі встановленням судом цих обставин. Тому суд відкладає розгляд клопотань про допит прокурорів та відповідних детективів, які наведені в клопотанні, на стадії доповнень після допиту обвинувачених, якщо такі відбудуться”, — оголосила Тетяна Криклива. 

Адвокат Ігор Слободяник заявив клопотання про “пастку, яку створює суд для його підзахисного” і те, що його клієнт буде давати свої покази в кінці. 

Денис Назімов також не заперечив щодо того, що планує давати свідчення суду, але наразі він не готовий сказати, чи буде робити це зараз, чи в наприкінці розгляду. 

Сергій Лабазюк, який був в режимі відеоконференції, підтвердив свою готовність свідчити в суді, але також не вказав, коли буде надавати свої свідчення. 

Суд викликав на допит одного із детективів НАБУ, який згадується у матеріалах справи, і зазначив, що одразу після допиту свідка перейде до допиту обвинувачених. Їх запланували вже на січень 2026 року. 

Це судове засідання у справі продемонструвало чергове загострення між сторонами захисту та обвинувачення. Рішення про виклик детектива з ініціативи суду є ключовим поворотом у ході розгляду справи.

Підготувала Марія Турчина