Народження дитини – мабуть, найголовніша подія в родині, в масштабах держави – це питання самого її існування. Адже країна – це насамперед люди. Особливо гостро питання народжуваності дітей постає під час війни – у період великих втрат. Одні на тлі тотальної невизначеності вирішують відкласти батьківство, інші – навпаки із ним поспішають.
Ми проаналізували показники, пов’язані із народженням дітей в області від 2019 до 2022 року: кількість пологів, закриття пологових стаціонарів, частку кесаревих розтинів, малюкову смертність, вікові особливості породіль. Цю інформацію нам надали в Хмельницькому обласному інформаційно-аналітичному центрі медичної статистики. Прокоментувати ж ситуацію попросили головного акушера-гінеколога області Олександра Жилка.
Кількість пологів
Тенденція до суттєвого зменшення кількості пологів в Україні розпочалася ще з 2014 року. У той перший рік російсько-української війни, за словами головного акушера-гінеколога області, на Хмельниччині відбулося близько 15 тисяч пологів. У рік повномасштабного вторгнення цей показник був на 47% меншим – лише близько 8 тисяч. Серед причин Олександр Жилко називає:
- демографічну кризу у 90-х роках
- війну та пов’язану з нею міграцію населення
- ковід
“В державі, на жаль, іде демографічна криза. Кількість пологів постійно зменшується. І це зменшення має динамічний характер. Це зумовлено кількома факторами. Демографічна криза у 90-х роках – хто ж буде народжувати, якщо людей вже менше. Соціально-демографічний показник – війна. Вона змушує людей замислюватися про народження, про склад сім’ї. Також – міграційна криза. У нас мігрувало за кордон близько 8 мільйонів і це переважно жінки та діти. У 2020-21 роках – ковід”, – зазначає Олександр Жилко.
Закриття пологових стаціонарів в лікарнях Хмельниччини
Ситуація із стаціонарами пов’язана із кількістю пологів. У 2012 і 2016 роках Білогірське пологове відділення закрили за ініціативи департаменту охорони здоров’я Хмельницької облдержадміністрації.
“Вже тоді там (у Білогірській ЦРЛ – Ред.) кількість пологів була близько 100 на рік, в той час як в середньому по закладам – близько 300. У Білогір’ї стаціонар надавав обмежену допомогу. Якість цієї допомоги та кількість медичного персоналу були такими, що бажали кращого, без перспектив розвитку. У 2016 році ми також ініціювали закриття пологового стаціонару в Новій Ушиці. Там теж була дуже мала кількість пологів”, – каже головний акушер-гінеколог області.
Від показника кількості пологів залежить, чи вважатимуть відділення безпечним. Таким його називатимуть у випадку, коли у стаціонарі народжує хоча би одна жінка за добу.
“Тоді персонал готовий до надання допомоги і пологи для нього не стрес. Це означає постійну роботу відділення і тоді жінка отримує цю якісну допомогу. Навіть попри те, що їй, можливо, доведеться переїхати в інший стаціонар. Буває стіни підходять, устаткування є, але немає кількості пологів”, – пояснює Олександр Жилко.
І зараз, і у попередні два роки вимогою для контрактування лікарень за пакетом “Медична допомога при пологах” була кількість пологів за рік – не менше як 150. Проте раніше, якщо пологи таки відбувалися в незаконтрактованому закладі, НСЗУ компенсувала половину передбачених коштів (для пологових стаціонарів райлікарень повна сума 15 тисяч гривень – Ред.). З 2023 року у Національній службі вирішили незаконтрактованим закладам не компенсовувати кошти за пологи взагалі.
“НСЗУ можна зрозуміти – вони хочуть, щоб заклади надавали безпечну послугу. Мало би бути понад 300 пологів на рік. Але вони поки що обмежили до 150. Незаконтрактовані лікарні порахували кошти, які витрачаються на пологорозрішення, утримання, лікування, зарплати й вирішили, що вони просто не будуть надавати цю послугу”, – каже Олександр Жилко.
За словами лікаря, у зв’язку із тим, що пологи приймають тепер в обмеженій кількості стаціонарів, на початку цього року в департаменті охорони здоров’я розробили маршрут пацієнта. Для медиків швидкої прописали, що вагітну жінку потрібно доправляти у найближчий акредитований заклад. Якщо відстань приблизно однакова, жінка може обрати лікарню самостійно.
“Наприклад, Ярмолинці можуть їхати у Дунаївці, Городок чи Хмельницький. Їм ніхто не відмовить”, – пояснює Олександр Жилко.
Якщо пологи стрімкі, то вони можуть відбутися і в незаконтракторваному закладі. Адже там все одно зберігають все обладнання для екстрених випадків.
“Якщо пологи вже от-от, то медики швидкої везуть в такий заклад. Але він за це коштів від НСЗУ не отримає. Умови для приймання пологів в лікарнях зберігають, оскільки департамент охорони здоров’я наполягає на тому, що має бути безпека. Навіть у тому ж Білогір’ї за минулий рік двоє пологів відбулося. Жінку не залишать без медичної допомоги. В обласному бюджеті програм відшкодування для таких випадків також не передбачено. Але якщо одні пологи за рік, заклад з того не збанкрутує”. – каже Олександр Жилко.
Пологи вдома
Щорічно незначна кількість мешканок області народжує поза межами стаціонарів – це хоча і не схвалюється на офіційному рівні, але це не заборонено. За словами Олександра Жилка, при будь-яких пологах існує вірогідність ускладнень – як з боку матері, так і з боку новонародженої дитини. Якщо в умовах стаціонару контролювати ситуацію простіше, то вдома ризики для життя значно вищі.
“Якщо почнеться кровотеча – куди жінка піде? Хто приймає пологи – ми теж не знаємо. Це можуть бути як навчені, так і не навчені люди”, – вважає Олександр Жилко.
При цьому посадовець відзначає: домашні пологи дуже популярні у Нідерландах. Проте там під будинком породіллі все одно чергує реанімобіль.
“Приїздить додому шкидка допомога із операційним столом, монітором. Це така собі реанімація зі спеціально навченими акушерками, які проходять курси з прийому пологів вдома. Медик підтримує зв’язок із госпіталем. У разі ускладнень, жінку транспортують туди. У нас такого немає. Але пологові стаціонари доступні, вільні. Якщо хочуть сімейні чи партнерські пологи – будь ласка. Всі пологові зали для сім’ї: жінки, її чоловіка чи інших партнерів. У післяпологовий період – також сімейні палати”, – розповідає медик.
Кесарів розтин
Як пояснює Олександр Жилко, збільшення кількості кесарських розтинів відбувається у всьому світі. Наразі відсоток таких пологів на Хмельниччині, за його словами, такий же як і загалом по Україні – 27%. У державі за пологи через кесарів розтин НСЗУ сплачує стільки ж, як і за фізіологічні.
“Закладу вигідніше матеріально, щоб жінка народила через природні пологові шляхи, тому що це менш матеріально затратно. Кесарів розтин роблять тільки за показами. Але повертаємося до показника якості: якщо кесарів розтин ми маємо провести за показами – з боку плоду, з боку матері – ніхто тоді гроші не рахує”, – каже медик.
Основна причина збільшення кількості пологів через кесарів розтин – збільшення породіль із екстрагенітальними патологіями. Це захворювання, синдроми і стани у жінки, які не належать до гінекологічних хвороб або акушерських ускладнень. До прикладу, серцево-судинні недуги. Раніше таким жінкам частіше могли порекомендувати не вагітніти взагалі.
“Зараз медицина пішла далі і є проміжки часу, коли ми розуміємо, що підготували жінку до пологів, вона може вагітніти, спостерігатися і народжувати. Але тоді може виникати й потреба операції кесаревого розтину”, – пояснює Олександр Жилко.
Необхідність кесаревого розтину у 2020-2021 роках часто виникала і після перенесеного жінками під час вагітності ковіду.
“Наприклад, ми провели дослідження і побачили, що в жінок, які перехворіли ковідом, страждає плацентарний обмін. І ми маємо швидше дати змогу дитині народитися. Ми розбираємо всі випадки, чому був кесарський розтин. З якогось дива – “я хочу зробити” – так не буває. Ніхто розтинами не пишається”, – каже головний акушер-гінеколог області.
Смертність дітей
Випадки розділяють на народжених мертвими та померлих новонароджених. Перших стабільно значно більше.
“Показник мертвонароджуваності у нас в області навіть менший, ніж по Україні. Тобто приблизно 50 дітей по області, на жаль, гинуть під час вагітності. Кожен же з випадків інтранатальної загибелі (загибель плода, що настала у першому або другому періоді пологів – Ред.) розбирається і на рівні пологових стаціонарів лікарень, і на рівні департаменту: чому це сталося, які треба вжити заходи для попередження у майбутньому”, – зазначає Олександр Жилко.
Вікові особливості породіль
На Хмельниччині найбільше жінок народжують у віці 18-34 роки. Народження дитини до 14 років – радше виняток. За проаналізований період спостерігається тенденція до збільшення кількості породіль старших за 34 роки.
Як зазначає Олександр Жилко, наразі жінки все частіше підходять до вагітності усвідомлено. А тому воліють спочатку сформувати “фінансову подушку” для того, аби бути здатними утримувати дитину.
“Якщо вперше жінка народжує після заміжжя, то щодо другої і третьої вагітності свідоміший підхід – з позиції, як вона зможе забезпечити цю дитину. Зараз жінки добре володіють методами контрацепції й не вагітніють просто так. Тому нема й валу абортів – кількість випадків переривання вагітності скорочується”, – констатує Олександр Жилко.
Отож загальні тенденції із народженням дітей на Хмельниччині такі:
- зменшення кількості пологів;
- закриття пологових стаціонарів у центральних райлікарнях;
- збільшення частки кесаревих розтинів через зростання кількості вагітних із супутніми хворобами, а відтак – з протипоказами для фізіологічних пологів
- збільшення частки тих жінок, які народжують після 34 років
Олександр Жилко відзначає і те, що зараз часто народжують жінки, чоловіки яких на фронті. За його словами, у першому кварталі 2023 року кількість пологів в області приблизно така ж, як і в аналогічний період минулого року.
“Я дуже хочу, щоб пологові стаціонари відкривалися. Дай Бог нам втриматися з тими показниками, які є”, – резюмує головний акушер-гінеколог області.
Ситуація із народжуваністю на Хмельниччині відображає загальноукраїнські тенденції. Утім, зменшення кількості пологів пов’язано не лише з війною, як це може здаватися, на перший погляд, а й з демографічною кризою 90-х років. Ймовірно, найсуттєвіший спад народжуваності ще попереду. Показники малюкової смертності залишаються стабільними протягом останніх років. А от кількість кесаревих розтинів збільшується – своєю чергою, через збільшення кількості породіль із серцево-судинними, інфекційними захворюваннями, цукровим діабетом та іншими недугами. Водночас жінки тепер стали частіше планувати свою вагітність, стає більше породіль віком понад 34 роки.
Підготувала Світлана Русіна
Читайте також
Ковід не зник: ситуація на Хмельниччині з початку року
Шахрайські схеми: які історії вигадують зловмисники, щоб отримати ваші гроші
