На початку алеї — великий пень діаметром понад метр, по периметру обв’язаний смугастою стрічкою. У центрі пня — глибока діра. Це слід гнилі. Пень за адресою Майдан Незалежності, 2 у Хмельницькому колись був 29-метровим ясенем, вік якого сягав 160 років. Дерево зрізали 21 серпня 2023 року.

Зрізанню передувало довге листування місцевих посадовців з різними інстанціями, залучення експертів з України та Польщі. А все тому, що “Ясен на Майдані” був ботанічною пам’яткою місцевого значення, тобто перебував у складі природно-заповідного фонду України. І саме через це навколо дерева було багато медійного шуму. 

Ми вирішили дізнатися, чому не змогли врятувати ясен, як доглядають за іншими ботанічними пам’ятками у Хмельницькому та що загалом для рослини означає зарахування до природно-заповідного фонду. 

На момент заповідання ясен був здоровим 

28 червня 2023 року депутати Хмельницької обласної ради скасували статус ботанічної пам’ятки для ясена на Майдані. У додатку до цього рішення пояснюється причина: дерево є аварійним через поширення гнилі у прикореневій частині стовбура та кореневій системі, становить загрозу для життя і здоров’я людей та цілісності транспортних засобів.

Довідка 

Ботанічні па́м’ятки приро́ди — окремі дерева чи рослинні асоціації, котрі мають вагоме наукове, культурне, історичне або естетичне значення та повний заповідний режим

У статусі ботанічної пам’ятки природи ясен пробув всього три роки. Ініціаторками зарахування його до природно-заповідного фонду України стали науковиці кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету Наталія Міронова та Людмила Казімірова. Саме вони — авторки наукового обґрунтування, необхідного для заповідання дерева. 

За словами Наталі Міронової, перед тим, як робити наукове обґрунтування, вони з колегою обстежували ясен у 2016 році і на той момент дерево було в нормальному стані. 

“Я це пам’ятаю, бо до наукового обґрунтування завжди додаються фотографії дерева. Воно під час заповідання не викликало ніяких запитань. Проблеми із ним почалися на початку минулого року”, — пояснює завідувачка кафедри екології та біологічної освіти, професорка кафедри, докторка сільськогосподарських наук Наталія Міронова. 

Протягом 2022 року відбулися зміни кута нахилу стовбура дерева в північно-східному напрямку порівняно з моментом його заповідання. У березні того ж року на кореневій шийці був виявлений 20-сантиметровий отвір з глибиною поширення 30 сантиметрів. Це зафіксовано у висновку представників Хмельницького національного університету Наталії Міронової та Сергія Шевченка.

Рекомендації з лікування у грудні 2022 року надав доктор біологічних наук Дмитро Дубина. 

• почистити дупло від мертвої деревини 
• продезинфікувати його поверхню залізним купоросом
• запломбувати цементною сумішшю
• з протилежного нахилу боку встановити тросові розтяжки 
• прорідити крону
• встановити табличку із попередженням про небезпеку

У січні 2023 провідний інженер-лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства “Вінницялісозахист” Андрій Юр’єв зафіксував нахил ясена на 40-45 градусів, гнилу серцевину, значну суховершинність та визнав дерево аварійним  через загрозу для життя людей.

Як зазначають Міронова та Шевченко у своєму висновку за 24 лютого 2023 року, лікування дерева тоді проведено не було. 

31 березня 2023 року ясен обстежив арборист (фахівець з лікування дерев) Володимир Леоненко. Він вказав і ймовірну причину погіршення стану ясена: під час реконструкції бруківки у 2013 році на алеї відбулося пошкодження поверхневого поля кореневої системи дерева. Також у той же час без вагомих причин зрізали скелетні гілки нижніх ярусів крони ясена, що погіршило аеродинамічні особливості дерева. 

Фахівець вважає: причиною руйнування стовбура стало пошкодження кори на рівні кореневої шийки, яке не було вчасно оброблено. Окрім того, під час огляду з’ясувалося: дерево обрали своєю домівкою кажани, які могли бути занесені до Червоної книги. Леоненко відзначив: ясен має шанс жити далі. Але за виконання чотирьох основних умов:

• встановлення тимчасової сталевої опори
• видалення пеньків гілок після проведення некваліфікованої обрізки й поетапна обробка ран
• лікування некротичних зон
• санітарна обрізка крони 

Зі всіх рекомендацій працівники балансоутримувача ясена — комунального підприємства по зеленому будівництву та благоустрою міста – 9 січня прорідили крону, встановили попереджувальну табличку та загороджувальні турнікети. Про це відзвітувала директорка підприємства Олена Мельникова у листуванні із обласним департаментом природних ресурсів та екології.

Ясен оглянули і Президент правління Інституту дерева Республіки Польща Пьотр Тишко-Хмеловець та екскерівниця управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Олександра Сладкова. 

“Їхній висновок був: дерево не проявляє ознак життя. Вони рекомендували спостерігатися за нахилом, але не давали ніяких гарантій, що воно буде жити.Тому ми його огородили. Навесні воно розпустилося, але в червні почала засихати ціла гілка. Це було ознакою того, що дерево відмирає. За літо зверху три верхні гілки скинули листя й повністю засохли. В процесі ми ще вели листування, давали фотографії. Крім того, проводили заміри кута нахилу дерева. І, на жаль, це був незворотний процес. Тому міністерство (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів — Ред.) ухвалило рішення про скасування статусу”, — пояснює причини для зрізання ясена юристка комунального підприємства по зеленому  будівництву та благоустрою Юлія Дзюбак. 

За словами юристки, ніхто з арбористів не давав гарантій, що лікування поліпшить стан ясена. Водночас послуги таких фахівців дороговартісні. 

“Орієнтована вартість лікування була би біля 200 тисяч гривень: з яких робота арбориста — понад 100 тисяч”, — зазначає Юлія Дзюбак. 

Водночас саме відсутність вчасного лікування Наталія Міронова вважає причиною загибелі ясена. 

“Спочатку діагностували глибину отвору 30 см, через пів року вже було майже метр. Тобто процеси дуже стрімко розвивалися, тому що вони відбувалися біля кореневої частини.Тобто треба було одразу швидко реагувати. Але цього не зробили, тому дерево і довелося зносити, щоб воно саме не впало”, — каже науковиця.

Старі й нові ботанічні пам’ятки природи Хмельницького 

Отож “Ясена на Майдані” більше нема. Але у Хмельницькому є й інші об’єкти природно-заповідного фонду. Серед них: три парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: Парк культури та відпочинку ім. М. Чекмана, парк “Заріччя” та сквер ім. Т. Г. Шевченка. Два дендрологічні парки: “Поділля” (Старокостянтинівське шосе) та “Юннатівський” (пров. Шкільний). До таких об’єктів зараховують і ботанічний сад Хмельницького національного університету. Найбільше ж, а саме 17 — у Хмельницькому ботанічних пам’яток природи. До них належать і сквери, і групи дерев, і поодинокі рослини.

П’ять об’єктів з переліку заповіли ще у 60–70 роках минулого століття. З них один — “Алея каштана кінського” — розташований на території приватного підприємства “Хмельницький обласний пивзавод”. Об’єкт “Бук червоний” на вулиці Героїв Маріуполя (колишня Гагаріна — Ред.) — це славнозвісний ряд буків уздовж приміщення міської ради. “Горіх чорний” — велетенське розлоге дерево на вулиці Пилипчука, неподалік від місця її перетину із вулицею Івана Франка. “Липа звичайна” схована за парканом території міського управління охорони здоров’я. 

Більшість дерев та локацій з рослинами потрапили до природно-заповідного фонду України в 2020 році. Тоді рішенням сесії обласної ради статус ботанічної пам’ятки природи здобули 10 об’єктів. Серед них 4 сквери, а також 6 окремих рослин. Наприклад, ботанічна пам’ятка природи “Прибузькі сосни” — це три дерева на набережній Південного Бугу з боку парку ім. М. Чекмана, а “Сосни Чорні” — три сосни біля двох старих житлових двоповерхівок на вулиці Олексія Скоблі (колишня Пушкіна — Ред.)

І нарешті ще два дерева стали ботанічними пам’ятками природи у 2023 році в той же день, коли депутати облради позбавили цього статусу “Ясен на Майдані” . Це “Клен Театральний” перед центральным входом у театр ім. М. Старицького та “Два платани” на Старокостянтинівському шосе, поблизу із перехрестям із вул. Зарічанською. 

“Після знесення ясена заповіли ще два об’єкти, тому що не можна було зменшувати відсоток заповідності, й на заміну має обов’язково щось бути включено. Це була і наша позиція, і департаменту природних ресурсів та екології”, — пояснює заступниця начальника відділу управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Наталія Сибіга. 

Як дерева стають ботанічними пам’ятками природи 

Зазвичай для заповідання обирають старі, але здорові дерева, які мають естетичний вигляд. 

“Якщо дерево переживає середній вік, то воно вже відноситься до таких старих дерев і може потребувати охорони. Зазвичай беруть дерева, які є природними видами для певної території, мають гарний естетичний вигляд. Таких дерев не так багато. В законі чітко не визначено, які мають бути параметри”, — пояснює Наталія Міронова.  

Ініціювати заповідання дерева теоретично може будь-хто. Але оскільки клопотання має містити обґрунтування необхідності оголошення приналежності об’єкта до природно-заповідного фонду, це роблять зазвичай фахівці. 

“Із пропозицією про віднесення об’єкта до природно-заповідного фонду можна звернутися в управління благоустрою. Але в будь-якому разі при цьому має бути виготовлене наукове обґрунтування, проведене дослідження із залученням фахівців, чи дерево справді там несе якусь естетичну чи природоохоронну цінність. В процесі створення цього обгрунтування можна з’ясувати, що об’єкт унікальний для всієї України і тоді він потребуватиме статусу пам’ятки державного значення”, — каже Наталія Сибіга.  

У 2020 році для обрання об’єктів для заповідання в управлінні з питань екології та контролю за благоустроєм міста запросили науковиць Наталю Міронову та Людмилу Казімірову. 

“За кошти програми охорони довкілля ми замовили наукове обґрунтування, і науковиці нам надали його. Надалі ми звернулися до обласного департаменту природних ресурсів та екології, щоб вони винесли це заповідання на сесію облради. Рішенням депутатів заповіли ці об’єкти. Далі їх передали на баланс, відповідно до того, на якій ділянці вони знаходилися. Деякі — управляючим компаніям, більшість же об’єктів — комунальному підприємству по зеленому будівництву та  благоустрою міста”, — пояснює заступниця начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Інна Куцка.  

У радянські часи ботанічні пам’ятки природи заповідали без площі, лише за адресою. Не було і поділу на тип пам’ятки (ботанічні, зоологічні, гідрологічні, геологічні, пралісові, комплексні). Всі такі об’єкти фігурували як пам’ятки природи. Тепер для заповідання обов’язково потрібен проєкт землеустрою.

“Це виділена конкретно під дерева площа. На одну рослину не можуть дати менше, ніж 0,01 гектара”, — каже доцентка кафедри  екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету, кандидатка біологічних наук Людмила Казімірова.

На об’єкти природно-заповідного фонду мають бути виготовлені й охоронні зобов’язання із прописаними для утримання правилами. 

“Ті, об’єкти, які віднесли до ботанічних пам’яток природи у 2020 році, одразу були із охоронними зобов’язаннями. На віднесені раніше (у 60–70 рр. минулого століття — Ред.) виготовляли у 2011–2013 роках.  Ці зобов’язання типові для всіх об’єктів”, — додає Людмила Казімірова. 

Охоронне зобов’язання оформляють відповідно до статті 53 Закону України про природно-заповідний фонд. Підписують його балансоутримувачі. Тож саме вони відповідають за збереження об’єкта природно-заповідного фонду. Один примірник документа зберігається в департаменті природних ресурсів та екології, інший — у землекористувача. 

“Балансоутримувач зобов’язаний забезпечити охорону зі збереження території об’єкта. Він не може здійснювати на ній господарську діяльність, має вживати заходів щодо попередження ліквідації екологічних наслідків аварії, шкідливого впливу на об’єкт, забезпечувати збереження цілісності природних комплексів об’єкта природно-заповідного фонду”, — пояснює юристка  комунального підприємства по зеленому будівництву міста Юлія Дзюбак. 

Виготовлення наукових обґрунтувань для заповідання, проєктів землеустрою, утримання та оновлення об’єктів природоохоронного фонду відбувається за кошти вже згаданої Програми охорони довкілля Хмельницької міської територіальної громади на 2021–2025 роки. Загальний кошторис на 5 років — понад 662 мільйони гривень. З них 48,6 тисяч — на збереження та розвиток об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема у 2023 році на ці витрати передбачено 9,8 мільйона гривень. Плюс 100 тисяч з обласного фонду охорони навколишнього середовища. 

Кошти розподілені між управлінням комунальної інфраструктури, управлінням з питань екології та контролю за благоустроєм, а також комунальними підприємствами — КП по зеленому будівництву та благоустрою міста, КП “Парки і сквери м.Хмельницького”. Варто уточнити: для збереження таких об’єктів природно-заповідного фонду йдеться не про кошти в контексті озеленення громади, а саме про окремий вид фінансування, з якого і мали би брати гроші на порятунок “Ясена на Майдані”. 

Що дає дереву статус “ботанічна пам’ятка природи”?

Якщо рослина стає ботанічною пам’яткою природи, догляд за нею має бути раціональнішим і ефективнивнішим, вважає заступниця начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Інна Куцка. Практично всі дії потрібно погоджувати із департаментом природних ресурсів та екології. Водночас до прикладу кронування дерева в такому випадку взагалі неможливе. Адже за Законом на території пам’яток природи України “забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їхнього стану”. 

Такі обмеження рятують дерева від передчасної загибелі, вважає Людмила Казімірова. Як приклад, наводить долю тих старих, але здорових й естетично привабливих дерев, які були втрачені через агресивну обрізку.  

“Біля пам’ятника героям Небесної Сотні ріс розкішний великий ясен. напевно, не менший, ніж “Ясен на Майдані”. Його покронували, і він пропав. Засох після обрізки і ясен біля ресторану “Південна брама”. Без кронування навіть дуже старе дерево має більше шансів на подальше життя та естетичний вигляд”, — згадує Людмила Казімірова.

На ботанічних пам’ятках природи можлива лише санітарна обрізка. Наприклад, на дереві “Горіх чорний” за такою логікою мали би зрізати сухе гілля.

“Балансоутримувачі подають заявки на обрізання, в яких вказують, що просять обстежити зелені насадження за такою-то адресою. Комісія збирає цей перелік, раз чи два на тиждень виходить на місце і обстежує. До складу комісії входить представник управління благоустрою, працівники департаменту інфраструктури міста, Держекоінспекції та представник комунального підприємства зеленого будівництва міста”, — коментує головний спеціаліст відділу управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Роман Міцінський.  

Біля ботанічних пам’яток природи обов’язкове встановлення охоронних знаків. Витрати на це також фінансуються з програми охорони навколишнього природного середовища. 

“Такі знаки були встановлені на всіх об’єктах (ботанічних пам’ятках — Ред.) три роки тому. Наприклад, на вулиці Болбочана такий знак протримався півтора місяці. Хоча ми зобов’язали балансоутримувача (УМК “Дубове” — Ред.) не просто встановити в землю, а й зацементувати”, — каже Інна Куцка. 

“Ми зазвичай замовляємо ці таблички і встановлюємо. Періодично їх поновлюємо, бо часто маємо справу із випадками вандалізму. Приходимо, а табличка вже відламана”, — зауважує Юлія Дзюбак. 

У середмісті Хмельницького знаки про об’єкти природно-охоронного фонду є біля дуба “Тисячі сердець” та біля “Сосен чорних”.

Контролювати виконання природоохоронних заходів має Держекоінспекція. У відповіді на запит перший заступник начальника Олег Даценко повідомив, що в інспекції відсутня інформація про віднесення до ботанічних пам’яток природи місцевого значення таких об’єктів: “Бук на Володимирській”, дубів “Тисячі сердець” та “Відгомін віків”, “Сосни Чорні”, “Клен театральний”, “Два платани”, Нема даних і про “Сад ім. Г. Сковороди” та про чотири сквери — ім. К. Скрябіна, ім. І. Івасюка, пам’яті героїв та жертв Чорнобиля та Слави. Тобто в Інспекцію досі не надійшла інформація про занесені до природно-заповідного фонду об’єктів згідно із рішенням сесій облради за 2020 та за 2023 роки. 

11 лютого 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення, Інспекція перевірила дві ботанічні пам’ятки природи — червоні буки на Героїв Майдану та Героїв Маріуполя. Порушень не виявила.

Найбільше ж, п’ять разів, Держекоінспекція перевіряла ПрАт “Хмельпиво”. Проте жодного разу вони не стосувалися ботанічної пам’ятки природи на території заводу. Окрім того, від 2015 року не відбулося жодної перевірки ботанічних пам’яток природи “Горіх чорний” та “Липа звичайна”. У зв’язку із уведенням в країні воєнного стану Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) взагалі припинила. 

Висновки 

У Хмельницькому наразі 17 ботанічних пам’яток природи, хоча ще три роки тому було втричі менше. Збільшення об’єктів природно-заповідного фонду можна пов’язати із утворенням Хмельницької міської тергромади. Тепер згідно зі звітом про стратегічну екологічну оцінку громади, природно-заповідний фонд обласного центру становить лише 2,06 % від загальної площі міста і є одним з найнижчих в Україні. 

Теоретично у Хмельницькому більша кількість дерев з огляду на вік, стан та вигляд могла би мати статус ботанічних пам’яток природи. Їхню незначну кількість можна пояснити складною процедурою оголошення статусу, прискіпливішими вимогами до догляду та складнощами у випадку, якщо через ті чи інші причини дерево таки доведеться знести. Це і відбулося із “Ясенем на Майдані”. На жаль, статус ботанічної пам’ятки не вберіг дерево від загибелі — ще перед його заповіданням ділянку навколо дерева заклали бруківкою, а саму рослину кронували, що найвірогідніше і вплинуло на його стан. Навіть статус не змусив звернути увагу на ясен та вчасно почати його лікування. Та чи змусить придивитися до інших  подібних дерев? 

Підготувала Світлана Русіна