Harry Yorke, заступник редактора з політичних питань, у матеріалі «Putin’s new frontier: an ice-cold war in the Arctic» для The Times проаналізував ситуацію у Північному Льодовитому океані, на який збільшують свої апетити москва та Пекін, озброюючись засобами, які можуть рухатись через кригу. Поряд з тим автор оцінює потенціал Великої Британії, яка має протидіяти у цьому регіоні апетитам москви та Пекіна, як представниця НАТО.

Інтереси москви та Пекіну зростають

У холодному величезному просторі над Полярним колом виникає новий кордон між Сходом і Заходом, який незабаром може загрожувати безпеці Європи.

Там, де колись величезні пласти морського льоду відділяли полярний кордон росії від НАТО, під впливом кліматичних змін швидко відкривається регіон, відомий як Крайня Північ.

У міру того, як ця крижана завіса відступає, з’являються нові судноплавні шляхи та невикористані родовища природних ресурсів, водночас москва і Пекін швидко розширюють свої військові та економічні інтереси в цьому регіоні. Ризик для НАТО з півночі зростає, оскільки вони прагнуть домінувати.

Цими вихідними Джон Хілі, тіньовий міністр оборони, чітко дав зрозуміти, що лейбористський уряд намагатиметься відігравати провідну роль у протидії цій новій загрозі.

“Я певний час стверджував, що ми повільно усвідомлюємо наслідки зміни клімату для безпеки“, – сказав він.

“Цілком очевидно, що впродовж наступного десятиліття … баланс загроз безпеці та імперативів зміниться. Одним із викликів для НАТО, в якому Британія відіграє провідну роль, є стратегія для Крайньої Півночі, як вона відкривається.

“Йдеться про те, як ми готуємося до десятиліття російської агресії за межами України та стримуємо її, а також про те, як Британія, як член Альянсу НАТО, відіграє провідну роль у подоланні стратегічного виклику з боку Китаю“.

Вільний від льоду Північний Льодовитий океан

Оскільки глобальні температури продовжують зростати, швидкість танення арктичного морського льоду зростає. Моделювання показує, що до 2050 року Північний Льодовитий океан буде вільним від льоду впродовж літніх місяців.

Судноплавні маршрути, відкриті завдяки таненню льоду, можуть скоротити час транзиту з Європи до Японії вдвічі. Величезні запаси нафти, газу і дорогоцінних металів також стануть доступними.

“Через 20-30 років, можливо, навіть раніше, багато суден будуть спускатися [через Північно-Західний прохід] в Північну Атлантику, а не обходити мис Доброї Надії або Суецький канал“, – сказав Майкл Кларк, колишній генеральний директор Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI).

“Це, ймовірно, буде перший або другий найбільш використовуваний торговий маршрут у світі, окрім Північноатлантичного маршруту між Європою та США. І його потрібно буде захищати, так само як і всі інші морські торговельні шляхи“.

Проблема, за словами Кларка, полягає в тому, що арктичні маршрути нині відкриваються з російського боку, що дає москві “природні переваги, щоб використовувати їх і не давати іншим людям використовувати їх“.

Відновлення російських баз за Полярним колом

Впродовж останніх двох десятиліть росія постійно нарощувала свою військову активність у регіоні й відновлює бази часів холодної війни за Полярним колом. Зараз вона має в регіоні більше баз, ніж НАТО. москва також має найбільший у світі флот криголамів – понад 40, деякі з яких мають ядерні двигуни, оснащені крилатими ракетами та системами радіоелектронної боротьби.

Ці кораблі прокладають безпечні маршрути крізь кригу для комерційних суден, але вони можуть також використовуватися для допомоги військовим кораблям у пересуванні Крайньою Північчю. росія планує будувати більше атомних криголамів в рамках свого плану розвитку північного морського шляху.

Швидкий рух Пекіну

Пекін також рухається швидко. Він опублікував плани щодо “Полярного шовкового шляху” і має в експлуатації два криголами. Третій має з’явитися до 2025 року, і він має амбіції розвивати судна з ядерними двигунами.

Уряд Великобританії визнав цю загрозу. У березні минулого року Бен Уоллес, тодішній міністр оборони, опублікував їхню арктичну стратегію, з чотирма основними цілями: захист критичної важливої національної інфраструктури, забезпечення свободи судноплавства, зміцнення міжнародної системи, заснованої на правилах, і боротьба зі зловмисною поведінкою.

Хілі стверджував, що вона була далека від того, що потрібно:

“Відверто кажучи, це було 16 сторінок, переважно кольорових фотографій, які більше схожі на туристичний буклет, ніж на оцінку безпеки й стратегічний план“.

Він стурбований тим, що Великій Британії бракує обладнання, необхідного для стримування російської агресії на Крайній Півночі. На відміну від величезного криголамного флоту москви, Велика Британія має лише один – HMS Protector.

Подібним чином він вказує на нещодавнє рішення уряду скоротити замовлення на E-7 Wedgetail, передові бортові літаки раннього повітряного попередження та дальнього спостереження, з п’яти до трьох одиниць.

Wedgetails вважаються не лише невіддільною частиною стратегії Великої Британії щодо Крайньої Півночі, але і її ширших зобов’язань перед НАТО. Їх постачання також було відкладено на два роки, в результаті чого, за словами Хілі, утворилась значна “прогалина в безпеці та можливостях“.

Цю точку зору поділяють експерти, які попередили, що Королівські ВПС (Військово-повітряні сили) не мають достатньої кількості розвідувальних кораблів або винищувачів, щоб забезпечити постійну присутність на Крайній Півночі або відреагувати на серйозну ескалацію. Кларк також вважає, що Великобританії не вистачає військових кораблів, необхідних для охорони арктичних маршрутів.

Хілі дав зрозуміти, що якщо лейбористи прийдуть до влади, вони розглянуть питання про необхідність збільшення кількості цих засобів, хоча жодних рішень не буде прийнято доти, доки він не проведе стратегічний оборонний огляд, який має бути завершений в перший рік.

Серія “випробувань НАТО”

Це відбуватиметься паралельно з серією “випробувань НАТО” впродовж перших 100 днів, які визначать, чи здатна Велика Британія виконати свої зобов’язання перед альянсом. Крайня Північ буде невіддільною частиною цього процесу, і Хілі стверджує, що Велика Британія має можливість знову заявити про себе як провідну європейську державу в НАТО, формуючи свою стратегію щодо Арктики. Фокус уваги США все більше зміщується від Європи.

“Незалежно від того, хто виграє місце у Білому домі наступного року, європейським країнам доведеться виконувати більшу частину важкої роботи в НАТО, – сказав Хілі. – Стратегічні інтереси американців більше спрямовані на Індо-Тихоокеанський регіон. Це справедливо, і ми повинні взяти на себе цей тягар“.

Фокус уваги лейбористів до Крайньої Півночі також поширюється на захист критично важливої національної інфраструктури Великої Британії – насамперед мережі підводних кабелів і трубопроводів.

Занепокоєння щодо їхньої вразливості зросло після саботажу трубопроводу “Північний потік”, який використовується для транспортування природного газу з росії до Німеччини, у вересні минулого року у Балтійському морі.

Хілі зазначив, що у 2017 році Ріші Сунак, на той час відносно невідомий член парламенту, підготував документ, в якому висвітлювалася небезпека для британських підводних кабелів і надав низку рекомендацій міністрам. Однак “в [оновленому огляді] немає нічого, за що він несе відповідальність“.

Хоча оборонні експерти кажуть, що за лаштунками було виконано “величезний обсяг роботи“, Велика Британія має лише один спеціальний корабель спостереження, RFA Proteus, для моніторингу та захисту підводних кабелів. Ще один будується.

Хілі сказав:

“Інший приклад зі звіту [Сунака] … полягає в тому, що міжнародне законодавство, яке визначає і захищає цю підводну інфраструктуру, є дуже фрагментарним, а нам потрібен новий міжнародний закон, який би визначив, наскільки це критично важливо і наскільки це ризиковано. Знову ж таки, жодних дій не було. Уроки, які ми повинні терміново винести з України, полягають у тому, що ми занадто довго не помічали ці сфери“.

Хілі також вважає, що використання росією ракет дальнього радіуса дії по українських містах підкреслило вразливість наземної протиповітряної оборони Великої Британії.

Дві основні можливості Великої Британії

Британія має тут дві основні можливості. Першою є Sky Sabre, система протиповітряної оборони малої дальності, яка може знищувати винищувачі, безпілотники та розумні бомби з лазерним наведенням. Вважається, що Велика Британія має три батареї, одну з яких було відправлено в Україну, а іншу розміщено на Фолклендських островах. Другою є Starstreak, портативна високошвидкісна ракета, яка може збивати гелікоптери та винищувачі, та була надана Україні.

Єдиними іншими засобами протиповітряної оборони Великої Британії є есмінці типу 45 Королівського флоту, фрегати типу 23 і Королівські військово-повітряні сили (RAF).

“Україна є безумовно тривожним дзвінком, на який уряд і міністри не реагують, – сказав Хілі. – Коли ви бачите ракети дальнього радіуса дії, які росія обвалила на українські міста, це говорить нам про те, що нам потрібно серйозніше про це подумати“.

Він заявив, що забезпечення належного оснащення британських збройних сил також вимагає фундаментального перегляду системи військових закупівель. Після призначення тіньовим міністром оборони Хілі підготував звіт про марнотратство в Міністерстві оборони, в якому стверджувалося, що уряд витратив щонайменше 13 мільярдів фунтів стерлінгів з 2010 року, в той час, як окремий звіт комітету зв’язків з громадськістю виявив, що 42 з 45 проєктів або не відповідають бюджету, або не були реалізовані вчасно.

Щоб виправити це, Хілі ініціює “перший день” перевірки з Національним аудиторським офісом, щоб визначити програми, які слід скоротити або скасувати.

Він також хоче посилити британську оборонну промисловість.

“Занадто часто впродовж останнього десятиліття міністри не підтримували британський бізнес і були занадто готові укладати контракти за кордоном, – продовжив він. – Вартість була єдиним міркуванням“.

Він навів приклад ракет Brimstone, розроблених британською компанією MBDA, які використовуються Королівськими ВПС для оснащення свого флоту безпілотників Protector. Вони також постачалися в Україну і могли б бути адаптовані для нових британських гелікоптерів Apache. Натомість уряд планує закупити 3 000 ракет класу “повітря-земля” (JAGM) виробництва американської фірми Lockheed Martin за 800 мільйонів фунтів стерлінгів.

“Є кілька джерел, які запевняють мене, що існував британський план, який був би дешевшим“, – розповів він.

“Ризик полягає в тому, що ви приймаєте таке рішення, і воно не є одноразовим. Воно кидає жереб для майбутніх рішень. Ми зробимо фундаментально важливим спрямовувати британські оборонні інвестиції передусім на британські фірми та британські робочі місця. Звичайно, ми будемо співпрацювати, звичайно, ми будемо купувати за кордоном, але ми встановимо вищий бар’єр“.

Відвідини Вашингтону

У вересні він відвідав Вашингтон разом з Девідом Леммі, тіньовим міністром закордонних справ. Вони зустрілися з провідними демократами та республіканцями, а також провели зустрічі в Білому домі та Міністерстві оборони.

“Те, що з Девідом сказали на наших зустрічах … це те, що якщо у Великої Британії відбудуться зміни з лейбористами, США залишаться нашим найважливішим і найголовнішим союзником“, – каже Хілі.

Відповідаючи на запитання про підтримку відносин із Білим домом Трампа, коли так багато членів майбутнього кабінету міністрів публічно засудили його, він сказав:

“Як і з будь-якими відносинами, незалежно від того, наскільки вони глибокі й тривалі, ви повинні працювати над їх відновленням. І як лейбористський уряд ми будемо це робити, і якщо ми робимо це з адміністрацією на чолі з Трампом, це буде важче, але ми це зробимо“.

Незалежно від того, хто займає Білий дім, у Вашингтоні занепокоєні щодо здатності Великої Британії розгорнути достатню силу для підтримки своїх союзників по НАТО.

“Те, що ми чуємо від американських генералів про глибокі скорочення британської армії… частково це стосується нашої нездатності розгорнути повноцінну бойову дивізію, а частково щодо деяких інших можливостей, які ми дозволили зменшити, – каже Хілі. – Вони стурбовані тим, що ми не виконуємо наші зобов’язання перед НАТО в повному обсязі“.

Частково з цієї причини Хілі впродовж останніх двох років виступав проти скорочення армії, яке передбачало б скорочення військ з 82 тисяч до 73 тисяч до 2025 року, а танків з 227 до 148.

Але коли його запитали, чи повернуться лейбористи до скорочень, Хілі не зміг відповісти.

“Це те, що ми розглянемо в стратегічному оборонному огляді, але тим часом … наш аргумент полягає в тому, щоб зупинити будь-які подальші скорочення напередодні виборів. Якщо ми переможемо і ми проведемо стратегічний оборонний огляд, ми розглянемо, зокрема, силу і чисельність наших Збройних сил“.

Реальність така, що такі рішення значною мірою в руках Кейра Стармера та Рейчел Рівз, тіньового канцлера, яка чітко дала зрозуміти, що всі пріоритети витрат будуть збалансовані з її фіскальними правилами, щоб домогтися зменшення боргу як частки економіки.

Світ може потеплішати, але поки економіка Великої Британії не вийде з глибокого заморожування, важко уявити, що плани Хілі будуть набагато ефективнішими, ніж плани міністрів оборони Торі до нього.

Підготували Альона Береза, Валентина Повзун