У лютому 2022 року комунальне господарство міста Хмельницького стало жити в новій реальності. За сім місяців повномасштабного вторгнення загроз, проблем та викликів не меншає. З чимось вдається впоратись фактично одразу, до інших ситуацій підготуватись взагалі нереально. Щось доводиться прийняти й реалізовувати попри все. Тож про все по черзі.
Мобілізація та кадрові перипетії
З 24 лютого комунальні підприємства опинились у ситуації, коли критична інфраструктура могла залишитись без працівників. Черги з добровольців розтягувались на кілометри. Серед тих, хто одразу пішов на фронт, начальник комунального підприємства «Парки і сквери» Олександр Боднарчук, начальник планово-кошторисного відділу Департаменту інфраструктури міста Андрій Кобилюк. Проте зберегти основну кількість працівників вдалось.
«Не багато наших комунальників пішло на фронт. Близько двох тисяч працівників на комунальних підприємствах, з них 44 мобілізованих. Я думаю, що це пов’язано з тим, що з початком війни був ажіотаж і дуже багато добровольців було. І навіть потім, коли добровольців стало трішки менше, то ті люди, яких призивають, вони не ухиляються. Прийшла повістка — люди йдуть, бо розуміють, що то треба», — так пояснює ситуацію заступник Хмельницького міського голови — директор Департаменту інфраструктури міста Василь Новачок.
Фото із сайту Хмельницької міської ради,
Втім, усі працівники комунального господарства, які сьогодні боронять територіальну цілісність України, висококваліфіковані й цінні працівники. Замінити їх складно, а подекуди й неможливо. Зокрема, така ситуація сталась на міському комунальному підприємстві «Хмельницьктеплокомуненерго».
«Пішли на фронт слюсарі, електрозварювальники, майстер котельні. Майстра не просто так замінити, це ж людина навчена. І слюсарів, й електриків так просто не знайдеш. У нас складне обладнання, людина повинна розумітись у цьому», — пояснює директор МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» Володимир Скалій.
Захищати державу поїхав і комунальний транспорт. Лише з початку повномасштабного вторгнення комунальне господарство міста передало на фронт: екскаватор JSB з міського комунального підприємства «Хмельницькводоканал», два МАЗи комунального підприємства з будівництва, ремонту та експлуатації доріг.
Обмеження видатків
Аби акумулювати кошти й мати змогу більшу суму грошей надати Збройним силам України, уряд обмежує можливість витрачати бюджетні кошти. Для цього були внесені зміни в Постанову Кабінету Міністрів України № 590.
Фактично одночасно зупинились всі капітальні будівництва та ремонти. Постанова чітко регламентує, на що гроші витрачати можна, а на що ні. Під це потрапили й такі великі об’єкти, як будівництво Палацу спорту, Парку Молодіжного та інших капітальних об’єктів.
«Не будували ми доріг. Були поточні ремонти в значно менших обсягах, ніж вони планувалися. Ми всі розуміємо пріоритети — пріоритети виграти війну. І все, що для того треба — ми будемо робити.Ті видатки, які фінансуються, вважаємо достатніми», — зазначає заступник мера Василь Новачок.
Частково комунальники викручувались за рахунок комунальних підприємств. Останні витрачають свої кошти на різні потреби. Так, благоустроєм на дитячих майданчиках займались управляючі муніципальні компанії — завезти пісок, відремонтувати й пофарбувати атракціони.
«Комунальне підприємство «Парки і сквери» має хороші доходи від роботи колеса огляду. Ми цього року понад два мільйони гривень зберемо на колесі огляду — це більше половини того, що ми на нього витратили. За ці кошти підприємство зможе підтримувати роботу парку й навіть оплатити модульну вбиральню. Її планують встановити біля колеса», — розповідає заступник міського голови.
Фото із сайту Хмельницької міської ради
«Падіння» дорожньої галузі
Війна катастрофічно вплинула на багато галузей економіки. У Хмельницькому найбільш вразливими виявились дорожники. Спочатку підкосили їх здорожчання та перебої з постачанням паливно-мастильних матеріалів. А слідом за цим й здорожчання та подекуди відсутність матеріалів.
«Проблеми є в дорожників. До прикладу, у КП БРЕД із закупівлею бітуму. У нас 70 % бітуму в Україні до великої війни завозили із Білорусі з Мозера, ще 20 % робилось на Кременчуцькому заводі. Кременчуцький завод знищили. Будь-які торгові відносини з білоруссю розірвані. Бітум зараз купити дуже складно. Його везуть із Польщі. Ціна його вдвічі більша ніж торік. І навіть його немає. Тому КП БРЕД не завжди може завантажити своїх працівників», — каже заступник Хмельницького міського голови — директор Департаменту інфраструктури міста Василь Новачок.
Проблеми із закупівлею бітуму почались ще на початку 2022 року. Наприкінці січня підприємство оголосило відкриті торги на 24,6 мільйона гривень. Тоді закупівлю скасували через технічну помилку. Повторно КП БРЕД спробували придбати 11 лютого, а потім ще раз у березні.
У 2022 році об’єми закупівель бітуму зменшились, а ціни виросли майже вдвічі. Так, до прикладу, наприкінці минулого року КП БРЕД внесло зміни в угоду щодо постачання бітуму: зменшили і обсяги, і вартість. У підсумку одна тонна суміші обійшлась підприємству 17,5 тисяч гривень. На початку серпня цього року за одну тонну підприємство заплатило 32 тисячі гривень.
З початку року підприємство оголосило 655 закупівель на понад 289 мільйонів гривень. З них відбулось 558 закупівель лише на 102 мільойни гривень. До прикладу, за відповідний період минулого року підприємство провело 468 закупівель на загальну суму 98,2 мільйона гривень.
Жодного будівництва чи принаймні капітального ремонту. Весь сезон профільне комунальне підприємство – латало дірки на дорогах та ремонтувало водостоки у місті. Цьогоріч також взялись і за латання доріг у селах, які приєднались до громади.
100 % оплата комунальних рахунків
У березні комунальники готувались затягувати паски та надавати послуги в борг. З усіх можливих каналів інформування – українців і хмельничан запевняли: комунальні послуги надаватимуть безперебійно доти, доки це буде можливо, і навіть у борг.
Оплата рахунків споживачами — це фактично бюджетоутворююча стаття для комунальних підприємств як на Хмельниччині, так і в Україні загалом. На жаль, у березні вони просіли через об’єктивні причини. Перший шок містян від війни тривав аж до квітня. Далі споживачі знову почали платити. І вже в травні повернулись на рівень 100 % оплати комунальних послуг. Такого високого рівня відповідальності, зізнаються комунальники, в умовах війни не очікували.
«Більшість комунальних підприємств працюють на коштах не бюджетних, а на тих, що сплачують люди. Люди більш-менш дають раду рахункам, що приходять, трохи менші, але не критично. На 5 % зменшились проплати. Багато людей втратило роботу і в Хмельницькому, і знецінення гривні, але люди все одно знаходять можливість ті рахунки оплачувати. Це дуже тішить. Я щиро вдячний людям за таку високу свідомість», — каже Василь Новачок.
Складний опалювальний сезон
Україна і Хмельницький зокрема увійшли у найскладніший опалювальний сезон за останні 31 рік. Війна триває, ворог останній місяць посилено знищує енергетичну інфраструктуру нашої держави. Тож комунальникам доводиться вирішувати складні задачі на ходу, без підготовки.
“Якщо говорити про газ, то теплопостачальна компанія має договір заключений на газ до 30 березня 2023 року. Узгоджені всі об’єми, вони менші ніж торік десь на 6-7%, але які є – такі є”, – пояснює заступник мера Василь Новачок.
Якщо тариф для населення заморожені, то ось бізнесу буде непереливки – по 38 гривень за куб.
“Бізнес є різний. У нас багато дрібного бізнесу. Ми будемо дивитись, будемо шукати якусь можливість, щоб частково відшкодовувати з бюджету, щоб підтримати той дрібний, та який це бізнес, це самозайнятість людей, це не бізнес. Люди не ходять не просять, заробляють собі на хліб, платять комунальні послуги, платять маленький податок, але вони платять. І, звичайно, їм потрібно буде допомогти, бо це їх похоронить. Зараз ми шукаємо в бюджеті можливості”, – зазначає профільний заступник Хмельницького міського голови.
Волонтерство паралельно з роботою
Нова реальність кожного українця – волонтерство. Збір коштів на допомогу військовим, допомога внутрішньо переміщеним особам. У Хмельницькому комунальники і працівники профільних управлінь не пасуть задніх.
На кожному підприємстві є люди, які збирають посильні донати і передають їх у благодійні фонди. На початку повномасштабної війни багато хто брав участь у плетінні маскувальних сіток та розвантаженні гуманітарних вантажів. Сьогодні у місті з’явилась традиція – організація благодійних ярмарків на підтримку захисників України, а також підтримка поранених бійців, які лікуються у медичних закладах міста. На цих ярмарках досить часто можна помітити і працівників комунальної сфери Хмельницького та області.
Війна стала страшною реальністю українців. Втім між повітряними тривогами нам вдається підтримувати один одного, допомагати армії, відновлювати економіку і виборювати собі гідне місце в демократичному світі. А нашим захисникам інколи навіть ціною власного життя доводиться відвойовувати кожний клаптик рідної землі щоб деокупувати українські населені пункти та їх мешканців. При цьому кожен залишається на своєму місці, бо там він найбільш дієвий і потрібний країні зараз.
Підготовувала Марія Турчина
Матеріал опубліковано в рамках проєкту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії. Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію IWPR або донора. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Читайте також “Хмельницький десант: як комунальники будували лінію оборони на Запоріжчині“
Про туризм у Тернополі читайте в інтерв’ю “Ірина Потішна: «Коли любиш свій рідний край, то любиш і свою країну в цілому»
