10 і 11 жовтня росія вчинила чергову терористичну атаку на мирну Україну. Цього разу від ворожих ракет загинули мирні люди, які поспішали на роботу, а по всій території України почались проблеми зі світлом. Реакція Заходу була швидка та рішуча. Емілі Раухала у своєму матеріалі “NATO countries offer handful of new pledges amid Ukrainian pleas on air defense” для The Washington Post проаналізувала всі заяви країн НАТО. Ми для вас переклали та адаптували.
Йенс Столтенберг на прес-конференції в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі в четвер. (ФОТО Олів’є Маттіс / AP)
Нові обіцянки від партнерів
Прохання України про підтримку протиповітряної оборони після шквалу російських ударів по цивільних об’єктах викликали нові обіцянки з боку Великобританії, Іспанії та Франції. Більш обнадійливими були слова від інших міністрів оборони, які зібралися на дводенну зустріч НАТО в штаб-квартирі Альянсу.
Різноманітний асортимент систем, пропонованих союзниками по НАТО, з невизначеними термінами постачання, вказують на невідповідність між гострими побоюваннями, висловленими західними лідерами з приводу постійних ударів та їх здатністю допомогти захистити Україну і її громадян. Останні вже зіткнулися з перебоями в електропостачанні й можуть зіткнутися з холодом – попереду темна зима.
Великобританія оголосила, що відправить Україні зенітні ракети AMRAAM — боєприпаси до двох передових систем озброєння, які раніше обіцяли Сполучені Штати. Іспанія пообіцяла чотири пускові установки середньої дальності Hawk. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що його країна поставить радари й системи протиповітряної оборони Україні в найближчі тижні. Він не сказав, які саме системи.
Складний і довготривалий процес
Ніяких заяв від офіційних осіб США не надходило. Представник Міністерства оборони США заявив у понеділок, що дві національні вдосконалені ракетні системи класу “земля-повітря”, або NASAMS, повинні прибути “впродовж наступних кількох тижнів”.
Німеччина теж послалася на попереднє зобов’язання. Після того, як міністр оборони України Олексій Резніков підтвердив прибуття першої системи протиповітряної оборони IRIS-T з Німеччини на цьому тижні, міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт заявила, що інші три поступлять наступного року.
Президент України Володимир Зеленський заявив у четвер у віртуальному зверненні до Парламентської асамблеї Ради Європи, що його країна має у своєму розпорядженні лише 10 відсотків необхідної їй техніки протиповітряної оборони.
У НАТО Міністр оборони США Ллойд Остін і генерал Марк А. Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, підкреслив рішучість Сполучених Штатів та інших союзників дістати Україні більше.
“Ми б закликали інших наших союзників копати глибше і також надати додаткові можливості”, – сказав Остін під час пресконференції.
Остін також зазначив, що постачання сучасних систем протиповітряної оборони – це складне і тривале завдання:
“Деякі з них можуть забрати тижні або місяці; інші можуть забрати роки”.
Обороноздатність Європи
Остін припустив, що війна в Україні може зрештою означати, що країнам НАТО доведеться витрачати на оборону більше, ніж поточна мета у два відсотки валового внутрішнього продукту. Країни вже розширюють свої промислові бази й замінюють зброю й обладнання, відправлені в Україну.
Зміцнення обороноздатності Європи було на порядку денному в Брюсселі цього тижня. Міністри оборони 14 союзників по НАТО плюс Фінляндія домовилися розробити “європейську ініціативу “Небесний щит””, під керівництвом Німеччини. Вона спрямована на створення європейської системи протиповітряної й протиракетної оборони шляхом спільного придбання обладнання і ракет протиповітряної оборони.
Така програма була б розроблена для захисту країн-учасниць, а не союзників, що не входять до НАТО, таких як Україна.
Зустріч міністрів оборони відбулася у важкий і небезпечний момент українського конфлікту. Країни НАТО та інші держави, що підтримують Київ, все більше стривожені й розгнівані жорстокою тактикою росії. Перспективи мирного врегулювання шляхом перемовин здаються майже нереальними.
Велика Сімка закликала до повного і беззастережного виведення військ росії з окупованої української території й зажадала майбутніх гарантій безпеки України та відновлення країни, які будуть оплачені росією.
Високопоставлені російські чиновники, тим часом заявили, що їхні військові цілі залишаються незмінними. Вони розкритикували Сполучені Штати й Сполучене Королівство, звинувативши їх у підриві потенційних перемовин і вказуванні Києву на продовження війни.
За словами офіційних осіб і дипломатів НАТО, низка невдач на полі бою змусила російські війська відступити. Але немає ніяких ознак того, що президент росії володимир путін має намір відступити. росія робить кроки, щоб посилити контроль над окупованими районами, які, як вона стверджує, анексувала. Територіальні захоплення є порушенням міжнародного права.
Атака на критичну інфраструктуру України
За словами високопоставленого представника НАТО, запаси високоточних боєприпасів закінчуються і російська сторона активізувала атаки, використовуючи боєприпаси радянської епохи більшої дальності, цілячись в українську інфраструктуру і цивільні об’єкти далеко від лінії фронту – це знак того, що має статися.
Український оператор електропостачання “Укренерго” заявив, що робітники відновили електропостачання по всій країні після ракетних обстрілів на початку тижня.
Голова “Укренерго” Володимир Кудрицький заявив, що електропостачання “стабілізувалося”, але деякі обмеження на споживання все одно будуть потрібні.
Київ і його союзники стурбовані постійними російськими ударами по електростанціях та іншій критичній інфраструктурі. Кудрицький поділився цими побоюваннями: “Цей опалювальний сезон буде дуже важким”.
Єдність із ознаками розколу?
У Брюсселі Сполучені Штати та союзники підкреслили єдність, але під поверхнею є ознаки розколу — і зволікання — навіть всередині НАТО.
Поки міністри оборони збиралися, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, чия країна є членом Альянсу, зустрівся з путіним в Казахстані. Ердоган шукав роль перемовника і допоміг організувати недавній обмін полоненими.
Але турецький лідер не говорить від імені інших союзників і було неясно, які цілі він може переслідувати, враховуючи нову ясність G-7 в схваленні визначення Зеленського “справедливого миру”, яке включає повне відновлення територіального суверенітету України.
На їхній зустрічі в Астані путін запропонував побудувати новий газопровід до Туреччини, що, мабуть, було спробою кремля привернути увагу до високих цін на енергоносії в Європі й чинити тиск на західні уряди, щоб вони відновили закупівлі російського газу.
“Європа тепер приречена купувати американський скраплений газ за непомірними цінами”, – заявив журналістам прессекретар кремля дмитро пєсков, пояснюючи пропозицію путіна.
пєсков сказав, що два президенти обговорювали угоду, яка дозволила експортувати українське зерно. Втім, саме війна була конкретною темою їхньої розмови.
Напередодні зустрічі турецькі ЗМІ повідомили, що Ердоган працює над планом організації переговорів за участю росії, Сполучених Штатів, Великобританії, Німеччини та Франції.
Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес виступив на захист Ердогана, заявивши, що “ніхто не повинен бути засуджений за спробу поговорити з путіним“.
“Хтось повинен відмовити путіна від того, до чого він докотився“, – сказав Уоллес.
Ядерна стратегія НАТО – Франція проти?
У Брюсселі офіційні особи й дипломати НАТО намагалися не говорити багато про ядерну стратегію Альянсу, підкреслюючи, що безпечніше й ефективніше говорити менше про планування й підготовку НАТО.
І все ж Макрон вирішив поділитися деякими міркуваннями Франції в ядерній галузі, заявивши французьким ЗМІ, що балістична ядерна атака на Україну не призведе до відповіді Франції.
Франція традиційно прокладає свій власний шлях в ядерній доктрині й не бере участі в групі ядерного планування НАТО, попри те, що є єдиною ядерною державою в Європейському Союзі. Втім, для лідера країни НАТО вкрай незвично заявляти про можливі заходи у відповідь на застосування ядерної зброї.
На цьому тижні в Брюсселі до 30 членів НАТО приєдналися Швеція і Фінляндія, які подали заявку на вступ до Альянсу і вперше брали участь у нараді міністрів оборони в якості “запрошених”, що дало їм більший доступ до дискусій в НАТО.
Але їх членство, як і раніше, залежить від схвалення Туреччини. Остання натякнула, що може спробувати розколоти північних сусідів, ратифікувавши заявку Фінляндії й зажадавши додаткових поступок від Швеції.
Підготували Альона Береза, Валентина Повзун
Читайте також “Пентагон подвоїть поставки HIMARS для зміцнення артилерії України”
Радимо також прочитати “Президент України має 90-денний план дій, який зажене путіна в кут, але йому потрібна допомога”
