Ден Саббаг, редактор з питань оборони та безпеки, для the Guardian в матеріалі «Досьє воєнних злочинів для звинувачення росії у навмисному спричиненні голоду в Україні» розповідає про те, що юристи-правозахисники разом з прокуратурою працюють над створенням досьє воєнних злочинців для їх подачі до Міжнародного кримінального суду (МКС), щоб довести те, що росія навмисно спричиняла голод українцям з початку повномасштабного вторгнення. 

Міста взяті в облогу

Юристи-правозахисники у співпраці з прокуратурою України готують досьє воєнних злочинів для їх подання до Міжнародного кримінального суду (МКС) зі звинуваченням росії у навмисному спричиненні голоду під час 18-місячного повномасштабного вторгнення.

Ціль – задокументувати випадки, коли російські окупанти використовували голод як зброю війни, надаючи докази для МКС, щоб розпочати перше такого роду судове переслідування, яке могло б висунути обвинувачення російському президенту володимиру путіну.

Юсуф Сайєд Хан, старший юрист юридичної фірми Global Rights Compliance, зазначив, що “використання харчових продуктів як зброї відбувалося в три етапи“, починаючи з початку вторгнення, коли українські міста були взяті в облогу, а постачання продовольства припинилося.

Серед задокументованих інцидентів була загибель 20 цивільних осіб у Чернігові рано вранці 16 березня 2022 року, коли російські осколкові бомби вибухнули біля супермаркету в місті, де українці стояли в черзі за хлібом і продуктами.

Хан додав, що слідчі також зосереджуються на облозі Маріуполя. Постачання продовольства до міста було припинено, а коридори гуманітарної допомоги заблоковані або розбомблені, що дуже ускладнило або унеможливило втечу для зневірених і голодних цивільних осіб.

Знищення запасів продовольства та води

Друга фаза включає знищення запасів продовольства та води, а також джерел енергії по всій Україні під час бойових дій, які юрист назвав “об’єктами, необхідними для виживання цивільного населення“.

Такі атаки, стверджував Хан, були “не злочинами за результатом, а злочинами за наміром“, тому що “якщо ви знищуєте об’єкти, необхідні цивільному населенню, такі як енергетична інфраструктура, в розпал зими, то є передбачення ваших дій“.

Такі міста, як Миколаїв на півдні, залишилися без питної води з самого початку вторгнення після того, як російські війська захопили насосну станцію, яка її постачала. Мешканці, що залишилися, були змушені покладатися на воду, яку щодня підвозили, щоб вони могли пити й безпечно митися.

Третій елемент – це спроби росії запобігти або обмежити експорт українського продовольства. “Тоді ми бачили, як росія атакувала зернові об’єкти на Дунаї і грала м’язами на Чорному морі“, – сказав Хан, посилаючись на звіти українських чиновників про те, що наприкінці липня і на початку серпня було знищено 270 000 тонн харчових продуктів.

Нові звинувачення в тому, що росія прагнула заморити українців голодом, є особливо емоційними у світлі історії двох країн: у 1932-33 роках мільйони померли від голоду під час Голодомору, примусового голоду, організованого радянським урядом йосипа сталіна.

Але їм знову приділяється особлива увага після ухвалення резолюції Ради Безпеки ООН у 2018 році, яка засудила використання голоду як зброї війни, а також після перегляду Римського статуту МКС у 2019 році, щоб розширити тип справ, які можуть бути порушені в суді.

GRC працюватиме з українськими прокурорами над складанням досьє до кінця наступного року. Намір полягає в тому, щоб подати заяву відповідно до статті 15 Римського статуту, яка дозволяє третім сторонам надсилати інформацію про передбачені воєнні злочини прокурору МКС. Прокурор, який базується в Гаазі, вирішуватиме, чи продовжувати справу.

Обвинувачення для путіна

Частина зусиль юристів буде полягати в тому, щоб ідентифікувати винних, в тому числі на те, щоб закликати до обвинувачення путіна, як це сталося в березні, коли МКС видав ордер на арешт президента за нагляд за “незаконною депортацією” українських дітей до росії з територій, окупованих під час війни.

Аналогічно можна стверджувати й про злочини, пов’язані з голодом, розповів Хан. “путін може нести відповідальність за вчинення дій безпосередньо, спільно з іншими та/або через інших“, – стверджував він, а також за нездатність здійснювати належний контроль над російськими військовими або іншими особами, звинуваченими у конкретних злочинних діях.

Юристи працюють з фахівцями розвідки з відкритих джерел, щоб деталізувати приклади воєнних злочинів і займаються картографічним аналізом збитків; зіставляють відповідні дані, такі, як кількість конвоїв з гуманітарною допомогою, яким було відмовлено; і вивчають заяви, зроблені путіним та іншими лідерами, аж до місцевого рівня, намагаючись створити своє досьє. 

Відмова цивільному населенню в доступі до їжі неодноразово мала місце під час конфліктів. Нещодавні приклади включають Сирію, де уряд Башара Асада звинувачували в реалізації стратегії “на коліна або голодуй”, щоб змусити опозиційні райони до покори під час громадянської війни в країні, а також у Тиграї, Ефіопія, де, за оцінками, 2 мільйони людей страждають від нестачі харчових продуктів з 2020 року, внаслідок урядової блокади повстанської провінції.

Підготувала Альона Береза, Валентина Повзун