За 2024-2025 роки у Хмельницькій тергромаді опитування з використанням поліграфа пройшли 107 осіб. Про це ЖАР.INFO повідомив директор комунального підприємства “Хмельницькінфоцентр” Сергій Матвійчук. Опитані — це працівники структурних підрозділів Хмельницької міської ради, які безпосередньо працюють із персональними даними мешканців громади. За цими цифрами ховається досить суперечливий для органів місцевого самоврядування механізм. З одного боку – він може стати підказкою, з іншого – має проблемне правове підґрунтя. Детальніше розберемо далі. 

Як і чому у Хмельницькій громаді з’явився поліграф 

У Хмельницькій міській територіальній громаді поліграф — або так званий “детектор брехні” — з’явився після початку повномасштабної війни. Ідею його використання в органах місцевого самоврядування пояснювали потребою у додаткових інструментах безпеки: перевірці можливих корупційних ризиків, зв’язків із забороненими організаціями або проросійською діяльністю серед працівників міської ради та комунальних підприємств.

У вересні 2023 року депутати Хмельницької міської ради затвердили Положення про організацію та проведення опитування з використанням поліграфа. Документ описує, як саме в громаді можуть проводити опитування працівників із використанням поліграфа та поширюється на співробітників виконавчих органів міськради та комунальних підприємств, установ і організацій, але не стосується виборних посадовців. 

У Положенні поліграф визначають як комп’ютерний пристрій, що фіксує психофізіологічні реакції людини, а висновок поліграфолога — як орієнтовну, ймовірну інформацію. Тобто про “остаточний вирок” за наслідками опитування на поліграфі точно не йдеться.

Саме в цьому моменті відображені суперечності нормативної бази для використання такого пристрою. Так, науково-методичні рекомендації Мін’юсту (1998) трактують поліграф як інструмент, що допомагає отримати орієнтувальну інформацію для версій, а не для вироку. Судова практика також обережна: результати поліграфа не мають юридичної сили як самостійний доказ, їх можуть врахувати лише разом з іншими матеріалами і то не завжди. 

Тобто Положення Хмельницької міської ради одразу неначе підстраховується. Саме тому в документі далі прописано: результати не тягнуть правових наслідків і не можуть бути підставою для кадрових чи управлінських рішень. 

В Україні правове підґрунтя для використання поліграфа лише формується. А головний новий нормативний акт, який це регулює, — Закон України,  ухвалений 31 липня 2025 року. Він містить норми про застосування поліграфа в державних структурах. Тут вперше прямо згадується про психофізіологічне опитування з використанням поліграфа як легітимну процедуру у певних випадках. Зокрема в діяльності правоохоронних та антикорупційних органів (наприклад, для перевірок працівників із доступом до держтаємниці). До цього не було окремого всеохопного закону про поліграф, і його застосовували за підзаконними актами, наказами та внутрішніми процедурами конкретних відомств. Зокрема, окремий порядок застосування поліграфа був затверджений для Державного бюро розслідувань. Також існувала й затверджена інструкція для опитування на поліграфі в рамках Державної кримінально-виконавчої служби України. У ній зустрічаємо вже знайому фразу про те, що результати такого опитування є орієнтовними та ймовірними, а не остаточними чи юридично обов’язковими. 

Коли призначають опитування на поліграфі? 

Процедуру можна призначати у двох основних випадках: для кадрових рішень (прийом або переведення на керівну посаду) або в межах службового розслідування, зокрема пов’язаного з корупційними ризиками чи порушеннями в роботі з інформацією обмеженого доступу та персональними даними. Щоб запустити опитування, ініціатор готує службову записку на ім’я міського голови або керівника підприємства й додає письмову згоду людини. Саме коло тем і питань має бути визначене заздалегідь, а опитування, як наголошено в документі, проводять лише в межах цього кола, без “довільних” запитань.

Окремий акцент у Положенні — на гарантіях для працівника. Опитування можливе тільки за добровільної письмової згоди, і відмова не повинна мати жодних правових наслідків і не може трактуватися як доказ приховування інформації. Перед початком людина має бути ознайомлена з порядком і тематикою питань, а під час процедури може відмовитися відповідати на окреме запитання або взагалі припинити участь. Також передбачені протипоказання: від гострих станів і інтоксикації до серйозних серцево-судинних чи психічних розладів; окремо зазначено, що опитування не проводять під час вагітності. Процедурно Положення обмежує тривалість: без перерви — не більше двох годин, загалом за день — не більше п’яти, а також забороняє проводити опитування вночі.

Як працює поліграф 

У лютому 2023 року комунальне підприємство “Хмельницькінфоцентр” придбало поліграф українського виробництва “Rubicon” та спеціальне крісло для проведення досліджень. Вартість обладнання склала 180 тисяч гривень. 

У складі обладнання — блок сенсорів, який обробляє сигнали, та кілька каналів фіксації фізіологічних реакцій: рухів тіла, змін у роботі серця й судин (як центральної, так і периферичної), голосових реакцій, електрошкірної провідності, а також грудного й черевного дихання. Система доповнена носієм із програмним забезпеченням для роботи поліграфа та кабелем, який з’єднує пристрій із комп’ютером.

Крісло для проходження опитування на вигляд доволі просте, однак саме в ньому прихована важлива частина вимірювальної системи. У підлокітниках і сидінні встановлені датчики тремору — два для рук і один для тулуба, які фіксують навіть мінімальні мимовільні рухи тіла. Адже чим більше параметрів фіксується, тим легше зробити висновки. Під час хвилювання змінюється кровообіг, дихання може різко пришвидшуватися або, навпаки, сповільнюватися.

Щоб фіксувати та трактувати всі ці показники, потрібні спеціальні знання. Саме тому у міській раді вирішили підготувати власного фахівця, а не звертатися за допомогою до поліграфологів “на стороні”. Штатним поліграфологом і став директор комунального підприємства «Хмельницькінфоцентр» Сергій Матвійчук. Його навчання відбулося ще у грудні 2022 року на базі Всеукраїнської асоціації поліграфологів за програмою, затвердженою в одному з національних університетів. На це витратили 80 тисяч гривень з міського бюджету. 

Що питають під час перевірок 

За словами директора “Хмельницькінфоцентр” Сергія Матвійчука,  у вже проведених на поліграфі  опитуваннях йшлося насамперед про можливу співпрацю з Російською Федерацією, передачу будь-якої інформації, а також загальні погляди людей — як вони ставляться до нинішньої ситуації, як реагують на події, пов’язані з повномасштабною війною.

“Ми з’ясовували, чи є схильність до підтримки РФ, чи погоджуються люди з тим, що саме Росія розпочала повномасштабну війну, чи контактували вони з представниками спецслужб, родичами або знайомими з території РФ чи з тимчасово окупованих територій. Усі ці 107 осіб були перевірені, і за результатами опитувань керівництву була надана узагальнена інформація про виявлене під час перевірок”, – каже Сергій Матвійчук.

За результатами цих опитувань жодних службових розслідувань не ініціювали. Як пояснює Сергій Матвійчук, всі перевірені працівники чітко висловлювали позицію, що Росія є агресором, а не  “братньою” державою, що наразі йдеться про війну і геноцид українського народу. Випадків, коли люди категорично відмовлися від проходження поліграфа, не було. А ось погане самопочуття під час проходження процедури таки фіксували. 

“Я особисто кілька разів припиняв або переносив опитування, коли бачив, що стан здоров’я людини не дозволяє провести процедуру коректно. У таких випадках людей просто переносили на пізніший час. Згодом вони проходили опитування без зауважень. Тобто ситуацій, коли хтось прийшов і відмовився проходити перевірку, не було”, – зазначає директор КП “Хмельницькінфоцентр”. 

Перевірки саме щодо співпраці з рф були спричинені випадком у червні 2024 року. Тоді Служба безпеки України затримала керівника одного з управлінь Хмельницької міської ради. За даними слідства, посадовець збирав і передавав ворогу розвідувальні дані — зокрема інформацію про розташування українських військових підрозділів у регіоні, а також про підрозділи СБУ та Сил спеціальних операцій — і намагався надіслати ці дані прямо з робочого кабінету. Йому повідомили про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 ККУ). Міський голова Олександр Симчишин тоді прокоментував, що про висловлювання цього посадовця було відомо раніше, і саме тому підключилася СБУ. 

Відомі приклади використання поліграфа 

Навіть попри проблемне законодавче підґрунтя для застосування поліграфа, в Україні відомі випадки, коли посадовці самі ж ініціювали таке опитування для відбілювання своєї репутації. У лютому 2024 року на поліграфі перевірився ексдиректор департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександр Лієв, щоб публічно спростувати свою причетність до розкрадання майже 1,5 мільярда гривень на закупівлі мінометних снарядів для ЗСУ. А у липні 2024 року подібне відбулося у випадку першого заступника директора НАБУ Гізо Углава. Опитування стосувалося витоку інформації. 

На сьогодні публічно відомо лише про одного посадовця Хмельницької міської ради, який проходив опитування з використанням поліграфа. Йдеться про заступника міського голови Василя Новачка. Він зробив це з власної ініціативи ще до ухвалення міськрадою Положення про організацію такої процедури — у липні 2023 року. Причиною стали публічні звинувачення у нібито причетності до “розкрадання коштів”, виділених на будівництво та ремонт об’єктів комунальної власності.

Після проходження опитування Василь Новачок розповів про свій досвід на особистій сторінці у Facebook. За його словами, дослідження проводив поліграфолог Ігор Іщук, а сама процедура тривала понад дві години й виявилася фізично та емоційно виснажливою. Посадовець заявив, що результати поліграфа підтвердили його непричетність до закидів, і додав, що, на його думку, подібні перевірки варто було б застосовувати й до правоохоронців. Водночас він визнав, що такий сценарій навряд чи можливий. 

Загалом досвід Хмельницької громади з використанням поліграфа показує, як органи місцевого самоврядування намагаються шукати додаткові інструменти безпеки в умовах війни. З одного боку, поліграф у цій системі працює як допоміжний фільтр — спосіб отримати орієнтовну інформацію, звернути увагу керівництва на потенційні загрози та зафіксувати загальну картину лояльності працівників, які мають доступ до чутливих даних. З іншого — він залишається інструментом із вкрай обмеженим юридичним значенням: результати не є доказами, не тягнуть правових наслідків і не можуть замінити ані слідства, ані кадрових рішень, ухвалених у законний спосіб.

Підготувала Світлана Русіна