Онлайн-спілкування стало невід’ємною частиною нашого життя. Водночас зросла й кількість випадків агресії в мережі: образи, погрози, приниження та поширення неправдивої інформації. Чи має цькування в соцмережах юридичне визначення, чи можна притягнути кривдників до відповідальності — і до якої саме? Про це ЖАР.INFO розповідає юристка системи безоплатної правничої допомоги Ольга Чорна.

Правові інструменти для протидії онлайн-цькуванню

В українському законодавстві чіткої юридичної дефініції поняття «цькування в соцмережах» наразі немає. Закріплено термін булінг — однак він прив’язаний до освітнього середовища й передбачений у Законі України «Про освіту» (ст. 1, п. 33). Коли йдеться про цькування в інтернеті, вживають поняття “кібербулінг”, проте в офіційних документах немає і його, зазначає юристка.

Утім це не означає, що доросла людина беззахисна перед онлайн-агресією. За словами Ольги Чорної, до багатьох ситуацій можна застосувати наявні юридичні норми. Наприклад, у Конституції України є положення про рівність, захист честі й гідності, право на свободу вираження поглядів; маємо також норми Цивільного кодексу України, які захищають честь, гідність і ділову репутацію (ст. 277–280), Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації» — якщо хейт має ознаки дискримінації, Закон України «Про захист персональних даних», коли в мережі незаконно поширюються приватні відомості. До речі, в останньому випадку можна вдаватися до механізмів захисту персональних даних через Уповноваженого Верховної Ради з прав людини

“Тому «немає визначення» не означає, що немає механізмів захисту. Судова практика доводить: справи щодо онлайн-цькування розглядають і виграють. Кожен може пошукати такі приклади у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Зокрема, є рішення, які зобовʼязують видаляти коментарі під певними дописами і спростовувати раніше поширену інформацію”, — розповідає експертка.

Вона також зазначає, що часто в соцмережах кривдники не обмежуються одним коментарем чи повідомленням, агресія може тривати якийсь час або мати масовий характер, коли образливі слова пишуть різні люди.

Алгоритм дій для людини, яку хейтять чи принижують онлайн

“Не треба недооцінювати проблему та думати, що не варто йти до поліції. Інколи онлайн-цькування містить ознаки правопорушень, навіть кримінальних”, — наголошує Ольга Чорна.

Та насамперед, радить юристка, слід фіксувати докази та убезпечити себе від подальшого спілкування з недоброзичливцями. 

Алгоритм дій може бути таким:

• зафіксувати докази: скріншоти з датою та часом, відеозаписи екрана, зберегти листування, голосових повідомлень тощо. Це критично важливо, адже пізніше кривдник може видалити чи відредагувати коментар;
• захистити себе від подальших контактів з кривдником, використавши інструменти соцмереж: заблокувати людину, подати скаргу на користувача або контент;
• звернутися до поліції;
• подати позов до суду.

Юристка підкреслює, що поліція може кваліфікувати дії кривдника як адмінправопорушення або, залежно від обставин, навіть як злочин. 

До прикладу, в контексті цькування в соцмережах у деяких випадках можуть застосувати такі статті Кримінального кодексу, як:

• погроза вбивством;
• вимагання;
• порушення недоторканності приватного життя; 
• створення чи поширення дитячої порнографії (якщо у справі фігурують фото неповнолітніх).

Спростування неправдивої інформації, вимога видалити образливий контент, публічні вибачення та стягнення моральної шкоди — усе це сьогодні реальні механізми, які застосовують суди. До того ж у Цивільному кодексі України передбачено право на спростування недостовірної інформації, право на відповідь, а також право на відшкодування моральної шкоди.

Про що свідчить судова практика

За словами Ольги Чорної, якщо проаналізувати судову практику щодо справ про цькування в мережі, то непоодинокі випадки, коли суд зобов’язував людей видаляти коментарі, що принижують честь та гідність. Були також рішення, які зобов’язували публічно повідомляти, що попередня інформація недостовірна. 

А от позови про відшкодування моральної шкоди можуть мати успіх, якщо є медичні документи, чеки, що засвідчують придбання ліків, чи інші підтвердження наслідків стресу, якого людина зазнала через кібербулінг.

Власна обережність у соцмережах теж важлива

Перед тим як поширювати якусь інформацію в інтернеті, важливо перевірити її достовірність, а також чи не завдасть вона комусь шкоди. Погана ідея — розповсюджувати плітки про когось, звинувачувати людей в правопорушеннях, коли їхня вина не доведена. 

Водночас у теперішніх умовах не забувайте про небезпеку поширення чутливої інформації, яка стосується військових. 

“Бездумне поширення інформації — не лише про кого-небудь, а й про ЗСУ, позиції українських військ чи об’єкти інфраструктури — може мати ознаки кримінального правопорушення, зокрема порушення законодавства про національну безпеку. Тому перед тим, як щось публікувати чи поширювати, варто подумати й оцінити ризики”, — принагідно нагадує Ольга Чорна.

Онлайн-цькування — явище реальне та поширене. Хоча закон не містить окремого визначення цього явища, правові механізми захисту існують і працюють — від звернень до адміністраторів соціальних мереж до судових рішень. Головне — фіксувати докази, не мовчати, коли вас кривдять, і звертатися по підтримку й захист.

Підготувала Оксана Банкова.