«Перевага медіації в тому, що ті, хто обирають цей спосіб вирішення спору, починають чіткіше розуміти власні потреби. А коли люди прагнуть зовсім різних речей, самостійно дійти спільного рішення вони не зможуть. Натомість фаховий медіатор може у цьому допомогти», — пояснює юристка системи надання безоплатної правничої допомоги Ольга Чорна. Коли та як застосовується медіація — сучасний спосіб вирішення конфліктів без звернення до суду — зʼясовуємо з експерткою.

Що таке медіація

Медіація — один із альтернативних способів вирішення спорів, який ґрунтується на добровільності та конфіденційності. На відміну від судового процесу, у якому рішення ухвалює суддя, під час медіації саме сторони конфлікту домовляються про розв’язання проблеми.

«Медіація — це процедура позасудового вирішення питання, коли люди самі ухвалюють рішення, як їм найкраще розвʼязати проблему. В Україні вже діє спеціальний закон «Про медіацію», а також Кодекс професійної етики медіатора, у яких закріплено європейські стандарти та принципи», — пояснює юристка Ольга Чорна.

Хто такий медіатор і як він працює

Незалежну та нейтральну особу, яка допомагає сторонам конфлікту зрозуміти свої потреби та знайти спільне рішення, називають медіатором. Щоб працювати медіатором, потрібно пройти спеціальне навчання — щонайменше 90 годин, зокрема і практичних, отримати сертифікат і постійно підвищувати свою кваліфікацію. До того ж медіатор може мати спеціалізацію, наприклад, надавати перевагу сімейній медіації.

«Медіатором може бути не лише юрист чи психолог. Головне — вміння слухати, комунікувати, аналізувати та зберігати неупередженість», — наголошує експертка.

У сучасних умовах медіація може проводитися як очно, так і онлайн. Важливо, щоб сторони погодилися на зручний формат. Процес гнучкий: місце, час і навіть тривалість зустрічей визначають самі учасники. Організовуючи зустріч, медіатор враховує дуже багато аспектів, навіть те, де будуть сидіти учасники зустрічі, — усе для того, щоб людям було комфортно.

Головні принципи медіації

Медіація базується на кількох ключових принципах:

• добровільність — сторони беруть участь лише за власним бажанням;
• конфіденційність — уся інформація, отримана під час процесу, не розголошується;
• нейтральність медіатора — він не оцінює, не дає порад і не приймає сторону жодного учасника.

Якщо медіатор відчуває, що втрачає неупередженість, він зобов’язаний повідомити про це сторони й може передати справу іншому спеціалісту.

Як відбувається процедура медіації

Перед початком процедури сторони підписують відповідний договір, у якому фіксують основні умови: конфіденційність, правила поведінки, оплату (якщо вона передбачена), місце проведення та інше.

Відтак відбувається серія зустрічей — спільних або індивідуальних. Медіатор допомагає учасникам конфлікту зрозуміти справжні потреби та інтереси, а не лише формальні позиції. Після цього формують варіанти вирішення спору.

Якщо вдається досягти згоди, сторони укладають угоду за результатами медіації — письмовий документ, який може бути посвідчений нотаріально.

У яких справах медіація ефективна

Медіація найчастіше дає результат у сімейних, спадкових, трудових та комерційних спорах. 

«Часто цей спосіб врегулювання спорів застосовують у питаннях, що стосуються дітей, адже тут важливо врахувати інтереси і мами, і тата, і самої дитини», — пояснює Ольга Чорна.

Є й випадки, де медіація не застосовується, — наприклад, справи про домашнє насильство або насильство щодо дітей. Такі справи потребують зовсім інших механізмів захисту.

Медіація і відновне правосуддя

В Україні медіація є елементом відновного правосуддя, зокрема у справах, де фігурують неповнолітні. Медіатор може зустрічатися з правопорушником, потерпілим та їхніми представниками, щоб знайти шлях до примирення.

«Ми вже маємо реальні випадки, коли суди або прокурори враховують результати медіації у своїх рішеннях. Це означає, що механізм діє», — каже юристка.

Юридична сила медіаційної угоди

Результатом медіації є угода, яка може бути усною або письмовою. Проте письмова форма, говорить юристка, є більш дієвою: її можна використовувати як основу для нотаріальних дій або навіть у суді.

«Наразі триває робота над змінами до законодавства, щоб запровадити відповідальність за невиконання медіаційних угод. Але навіть сьогодні це повноцінний цивільно-правовий документ, який має юридичну силу», — додає Ольга Чорна.

Скільки коштує медіація

Послуги медіатора можуть бути платними або безоплатними (pro bono). Існують громадські організації, що фінансують такі процеси: тобто для людини послуги фахівця будуть безплатними. Крім того, в певних випадках державна система надання безоплатної правничої допомоги також може сприяти в залученні медіатора.

Існують спеціальні сайти, реєстри медіаторів, де можна переглянути відповідних фахівців. 

«Перевага ще й у тому, що люди самі обирають свого медіатора. На відміну від судді, якого призначає система, тут вони можуть звернутися до людини, якій довіряють», — зазначає Ольга Чорна.

Коли медіація не спрацьовує

Іноді сторони не доходять згоди — і тоді вони можуть звернутися до суду. Але навіть у таких випадках медіація не є марною.

«Люди після процедури медіації починають краще розуміти себе, свої потреби та межі компромісу. Це теж результат», — підкреслює експертка.

Коли ми говоримо про медіацію, маємо розуміти, що це не просто спосіб уникнути суду, це насамперед інструмент для побудови довіри. І цей інструмент допомагає зберегти людські стосунки навіть у конфліктних ситуаціях.

Підготувала Оксана Банкова