Уміння відрізняти фейки та маніпуляції від правдивої інформації дуже важливе в умовах війни. Сьогодні росія намагається здолати Україну не лише на полі бою, але й в інформаційному просторі. Залякати, змусити панікувати, дезорієнтувати – переважно таку мету ставлять собі ті, хто поширює дезінформацію. 

Критичне мислення, звичка шукати першоджерело і перевіряти факти з кількох джерел допоможуть виявити брехню. Якщо ж часу на самостійну перевірку ви не маєте або ж сумніваєтеся у власних навичках, обовʼязково перегляньте нашу добірку ресурсів, які професійно займаються фактчекінгом, тобто перевіркою фактів, і розвінчують ворожі наративи.  

Центр протидії дезінформації (далі – ЦПД). Це державна ініціатива, спрямована на виявлення та спростування фейків. ЦПД є робочим органом Ради національної безпеки і оборони України. Фахівці ЦПД аналізують поширені міфи, досліджують маніпуляції та спростовують їх, пояснюють терміни, принципи та механізми дезінформації. На сайті органу є окремі розділи з лаконічними спростуваннями російських фейків та більш розлогими статтями, які, зокрема, пояснюють мету та очікувані наслідки російських вкидів.

Приклади спростувань:

• дезінформація про підвищення рівня радіації на Хмельниччині після обстрілу;
• фейк про мобілізацію в українських університетах;
• брехня про влучання в будинок ракети української ППО.

ЦПД також можна читати в соцмережах, наприклад, у фейсбуці, інстаграмі та телеграмі.

«По той бік новин». Це незалежна інформаційна кампанія з медіаграмотності, фактчекінгу та розвитку критичного мислення, яку впроваджує «Інститут розвитку регіональної преси» з 1 серпня 2018 року. Фактчекери просто й зрозуміло пояснюють, як працюють маніпуляції, навчають розпізнавати дезінформацію, та спростовують фейки, які українці щодня бачать у соціальних мережах та навіть у ЗМІ. Ініціатива прагне запобігти поширенню дезінформації та розвивати активну спільноту користувачів медіа.

Приклади спростувань:

• чому День доньок – російське свято, а не міжнародне;
• фейк про скасування вивчення в українських школах зайвих предметів, насамперед математики чи фізики;
• брехня про те, що у підпалі православного храму на Миколаївщині винні українські «націоналісти».

«По той бік новин» мають свої сторінки у соцмережах, зокрема у фейсбуці, інстаграмі та телеграмі.

«НотаЄнота». Це українська фактчекінгова ініціатива, яка інформацію про виявлені фейки та маніпуляції розміщує на своїй сторінці у фейсбуці та в інших соцмережах. У пабліку не лише розвінчують брехню, що зʼявляється в інформаційному просторі, але й пояснюють складні теми широкій аудиторії. Наприклад, для чого російські та проросійські сили поширюють неправдиву інформацію про Україну. А відтак розповідають, як реагувати в соціальних мережах на такі вкиди, щоб якомога менше людей їх побачило.

Приклади спростувань:

• вкид про повернення графіків відключення електроенергії в Україні;
• фейк про те, про те, що нібито Польща хоче захопити західні області України, Румунія – Буковину, а Угорщина – Закарпаття;
• викриття фейкової сторінки Головного управління Нацполіції у Волинській області.

Читати «НотуЄнота» можна також в інстаграмі та телеграмі.

«Вокс Чек». Це фактчекінговий проєкт незалежної аналітичної платформи «Вокс Україна». Фактчекери викривають брехню, маніпуляції та російську пропаганду не лише в Україні, але й за її межами. Нині у базі проєкту близько 1600 спростованих фейків. До речі, «Вокс Чек» є членом фактчекінгової програми Facebook, у рамках якої маркують та спростовують неправдивий контент, який поширюють користувачі платформи.

Приклади спростувань:

• фейки про радіаційну загрозу через вибухи в Хмельницькому та Тернополі;
• брехня про те, що в США налагодили експорт людських органів з України;
• неправдиві та маніпулятивні тези про те, що пандемію вигадали.

 «Вокс Чек» можна читати також у фейсбуці та телеграмі.

Проєкт з моніторингу дезінформації від «Текстів». Журналісти відстежують тренди російської дезінформації, що стосується війни або її наслідків для росії, на російських та окупаційних сайтах, аналізують кількість згадок певних тем і роблять висновки, якими діляться зі своїми читачами. Наприклад, під час моніторингу новин росЗМІ за 8–14 травня цього року «Тексти» зʼясували, що серед найбільш популярних дезінформаційних наративів російських пропагандистів – очікувана поразка українського контрнаступу, успіх російської зброї та поразка західних зразків, звинувачення Заходу в намірах знищити росію тощо.

Приклади викритої дезінформації від «Текстів»:

• теза про те, що Польща «зливає» Україну через «зернову конкуренцію»;
• брехня про те, що в Україні готується нова церковна унія, яку підігріває Рим своїми ресурсами;
• новина росЗМІ про нібито захоплення й затоплення німецького танку Leopard.

Тепер ви знаєте основні українські ресурси, які допоможуть зʼясувати, правдива чи ні новина, яку вам настирливо пропонує фейсбук. До речі, окремі з перелічених ініціатив, зокрема «По той бік новин», реагують на запити своїх читачів і перевіряють запропоновану інформацію. Тож можете пропонувати фактчекерам зʼясувати, чи відповідає дійсності інформація, яка здається вам підозрілою. А нашу добірку радимо пропонувати до читання усім родичам, особливо старшого віку, адже саме літні люди з найбільшою довірою ставляться до всього, що читають в інтернеті.  

Підготувала Оксана Банкова