Право на отримання інформації або ж інформаційні права – це основоположні права будь-якого демократичного суспільства. Дотримання цих прав гарантується Конституцією України та іншими профільними Законами. До прикладу, Законом України «Про доступ до публічної інформації». І на гарантування цих прав не вплинув воєнний стан в Україні. Наразі суб’єкти владних повноважень мають дотримуватись права на звернення та права на доступ до публічної інформації.
Як саме дотримуються цих прав перевіряли Офісу Омбудсмана та залучених експертів. Результати не завжди були втішними, однак дуже потрібними, адже наразі предметно можна говорити про порушення інформаційних прав тими чи іншими органами влади.
Хто проводив моніторинг?
З кінця серпня до початку листопада минулого року Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (бенефіціар моніторингу), два експерти у сфері інформаційних прав (координатори моніторингу) та регіональних координаторів взаємодії з громадськістю Уповноваженого (монітори в областях) провели моніторинг забезпечення інформаційних прав суб’єктами владних повноважень.
Кого моніторили?
132 органи державної влади та місцевого самоврядування: обласні та районні військові адміністрації, міські ради обласних центрів. Загалом моніторинг відбувався у 5 етапів, за кожен з яких можна було отримати максимально 10 балів. Загальна ж сума балів становила 50 балів.
В період моніторингу регіональні координатори/монітори подали 264 звернення (усно: телефоном, письмово: електронною поштою) та 264 інформаційні запити (усно: телефоном, письмово: електронною поштою), регіональні координатори/ монітори здійснили моніторинг 132 офіційних вебсайтів та заповнили близько 660 оцінних анкет за результатами подання запитів і дослідження офіційних вебсайтів розпорядників.
«Щоб побачити та оцінити реальний стан справ у доступі до інформації за підтримки Уповноваженого експерти та монітори провели Моніторинг стану забезпечення інформаційних прав. Він звісно виявив зниження рівня забезпечення права на доступ до публічної інформації, порівняно із подібними моніторингом попередніх років, однак разом з тим він показав, куди докладати зусилля для найбільш ефективного впливу», – розповіла Тетяна Олексіюк, експертка ПРООН з доступу до інформації та відкритих даних.
Лідери оцінювання
Перші сходинки Рейтингу посіли Яворівська райдержадміністрація Львівської області (46,5 балів та 93%), Ужгородська міська рада (45 балів та 90%) та Рівненська обласна військова адміністрація (44 бали та 88%). Найгірша ситуація у Фастівської райдержадміністрації Київської області, яка набрала лише 2 бали та 4% відповідно.
Яворівська РДА отримала максимальні бали за три етапи із 5, а саме по 10 балів за можливість подати письмові звернення, можливість подати усні та письмові запити. Водночас вона отримала 9,5 балів за можливість подати усне звернення. Показник наповнення вебсайту теж доволі хороший – 7 балів з 10 можливих.
Ужгородська міська рада отримала по 10 балів за можливість подати звернення в усній формі та за можливість подати запит у письмовій формі. Дуже високий бал у цієї міськради за наповнення вебсайту – 9,5 балів. За можливість подати письмове звернення рада отримала 9 балів, а от за можливість подати запит в усній формі отримано нею лише 6,5 балів.
Третє ж місце, як уже зазначалось, зайняла Рівненська ОВА. Це найкращий показник серед усіх обласних військових адміністрацій. Загалом це 45 балів із 50 можливих. Для порівняння, Хмельницька ОВА отримала 30,5 балів. Отже, Рівненська обласна військова адміністрація отримала 10 балів за можливість подати письмовий запит, по 9,5 балів за можливість подати письмове звернення та усний запит. Водночас за можливість подати звернення в усній формі нею отримано 8,5 балів, а моніторинг наповнення вебсайту надав їй 7,5 балів із 10 можливих.
Результати суб’єктів владних повноважень на Хмельниччині
За результатами моніторингу на Хмельниччині суб’єкти владних повноважень отримали такі показники: Хмельницька райдержадміністрація набрала 38,5 балів, що становить 77% від максимального показника, Хмельницька обласна військова адміністрація отримала 30,5 балів або 61%, Шепетівська райдержадміністрація – 15,5 балів і 31% та Хмельницька міська рада – 15 балів та 30% відповідно. Найгірші результати в області отримала Кам’янець-Подільська райдержадміністрація, яка має 12,5 балів і 25% відповідно.
Усне звернення? Ні, не чули
Розглянемо детальніше бали, які отримали суб’єкти владних повноважень на Хмельниччині в розрізі етапів моніторингу. За можливість подання усних (телефоном) звернень громадян за встановленою формою найбільше балів набрала Хмельницька райдержадміністрація – 8 балів. У інших з цим показником ситуація набагато гірша – Хмельницька ОВА та Кам’янець-Подільська РДА отримали лише 2,5 бали, мінімальні ж 0,5 балів отримала Хмельницька міська рада та Шепетівська РДА.
За можливість подання письмових (електронною поштою) звернень громадян за встановленою формою найбільше балів отримала Хмельницька ОВА. Мова про отриманих максимальних 10 балів. Хмельницька РДА, Хмельницька міська рада та Кам’янець-Подільська РДА отримали 6,5 балів, 6 балів та 5 балів відповідно. Жодного балу за цим етапом не отримала Шепетівська РДА.
Інформаційні запити
Хмельницька РДА отримала по 10 балів із 10 можливих за можливість подання усних (телефоном) та письмових (електронною поштою) інформаційних запитів за встановленою формою. Це найкращі показники розгляду запитів не лише серед наших розпорядників, а й серед усіх розпорядників, які потрапили під моніторинг. За можливість подання запитів в усній формі інші хмельницькі розпорядники отримали досить низькі оцінки. До прикладу, Хмельницька ОВА отримала лише 3 бали, Кам’янець-Подільська РДА та Шепетівська РДА отримали мінімум в 1 бал кожна. А от найгірша ситуація з цією формою подачі запиту у Хмельницькій міській раді, яка не отримала тут жодного балу. Якщо ж говорити про можливість подачі письмових запитів, то досить непогані результати отримали ще два розпорядники – Хмельницька ОВА та Шепетівська РДА. Кожна з адміністрацій отримала 8,5 балів. Досить низький показник щодо можливості подачі письмових запитів отримала Хмельницька міська рада – 2 бали. Жодного ж балу не отримала Кам’янець-Подільська РДА.
Наповнення вебсайтів – проблеми все ж є
Дещо кращі результати в усіх за моніторинг наповнення офіційних вебсайтів за спеціальною Методологією. Щоправда, жодний орган влади на Хмельниччині не отримав тут максимального балу, що може свідчити про наявність проблеми з наповнення офіційних ресурсів. З хорошого – бали тут отримали всі. Отже, найвищі бали, а це 6,5 балів відповідно, отримала Хмельницька ОВА та Хмельницька міськрада. Далі 5,5 балів за наповнення отримала Шепетівська РДА, а Хмельницька РДА та Кам’янець-Подільська РДА отримали по 4 бали.
Показники тилових областей гірші за прифронтові
Втім, показники хмельницьких органів влади є нижчими за показники адміністрацій та міських рад прифронтових областей або ж областей, які були частково під окупацією.
Розпочнемо аналіз із Конотопської райдержадміністрації, яка за можливість подачі звернень та запитів в усній та письмовій формі отримала – по 9,5 балів за звернення (усно та письмово), 10 та 9 балів за можливість подачі запитів усно та письмово. Дещо гірша ситуація із результатами за моніторинг наповнення офіційних вебсайтів (5,5 балів). Однак на Хмельниччині аналогічний бал отримала Шепетівська РДА, а дві РДА отримали навіть гірші показники у 4 бали. Загалом Конотопська РДА отримала 87%, що більше на 10% за найкращий показник, який на Хмельниччині отримала Хмельницька РДА.
Варто нагадати, що в перші дні повномасштабного вторгнення на територію Конотопського району зайшли російські окупанти й звідти повноцінно пішли лише на початку квітня, а в жовтні 2022 року місто Конотоп було серед тих, які потрапили під ракетні обстріли об’єктів інфраструктури.
Досить хороші показники має Сумська ОВА, яка загалом набрала також 87% зі 100% можливих. Ця адміністрація отримала 9,5 балів за можливість подання усних та 8,5 балів письмових звернень, а також 10 та 9 балів за можливість подання усних та письмових інформаційних запитів. По наповненню вебсайту Сумська ОВА отримала аналогічний бал, як і Хмельницька ОВА та Хмельницька міськрада (6,5 балів).
В Чернігівській же області досить хороші бали отримала Корюківська райдержадміністрація. Ця РДА розташована в громаді, яка до 3 жовтня належала до Переліку громад, які перебувають у зоні проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації чи оточенні. Однак це не завадило цій РДА отримати 83% за результатами моніторингу. За можливість подати звернення в усній та письмовій формі вона отримала по 9 балів, а за можливість подати запит в усній формі 8 балів і в письмовій формі – 10 балів. А от за наповнення вебсайту ця РДА отримала лише 5,5 балів, як і Шепетівська РДА на Хмельниччині.
Що робити, щоб змінити ситуацію?
У зв’язку із повномасштабною збройною агресією та зростанням кількості вимушено переміщених осіб, телефон почасти є єдиним засобом комунікації для громадян. Тож органам державної влади та місцевого самоврядування варто поліпшити організацію їх приймання та обробки, а також забезпечити підвищення кваліфікації працівників, залучених до цього процесу.
Для зменшення навантаження, пов’язаного з обробкою інформаційних запитів та звернень громадян, розпорядникам варто звернути увагу на належне оприлюднення публічної інформації, що є у їх розпорядженні, всіма передбаченими законом способами.
Фактично всі органи влади мали проблеми із наповненням вебсайтів. Тут експерти рекомендують уніфікувати підходи до оприлюднення офіційної інформації на вебсайтах розпорядників для забезпечення її повноти, актуальності та навігаційної доступності.
Не все так просто і з особистим прийомом громадян. Це питання теж потребує врегулювання відповідно до вимог ситуації та заходів, пов’язаних із запровадженням воєнного стану.Також щодо кожного із цих блоків регіональні координатори та моніторили розробили більш детальний перелік рекомендацій, з яким детальніше можна познайомитись у звіті. Звіт за результатами моніторингу можна знайти на офіційному сайті ПРООН в Україні.
Результати моніторингу забезпечення інформаційних прав громадян у період дії воєнного стану продемонстрували потребу систематичної та відповідальної організації роботи органів державної влади та місцевого самоврядування у цій сфері. Надання відповідей на звернення громадян та розгляд інформаційних запитів, рівень оприлюднення публічної інформації на офіційних вебсайтах розпорядників в умовах дії обмежень, пов’язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану 2022 року, засвідчили задовільний рівень забезпечення зазначених прав.
Однак багатьом органам влади, які зайняли нижчі місця в рейтингу варто прицільно попрацювати над тими напрямками, які в них просідають і перестати посилатись на дію воєнного стану. Особливо дивним цей підхід виглядає під час застосування в тилових областях, коли у прифронтових зонах значно ефективніше забезпечують інформаційні права.
Підготувала Альона Береза
Читайте також
Інформаційні права в умовах воєнного стану: на Хмельниччині презентували результати моніторингу
Як захистити національні інтереси та не порушити права запитувачів інформації – онлайн-зустріч правозахисників, журналістів та активістів
