Репортаж для The New York Times під назвою «Amid Ruins and Explosions, Some Ukrainians Refuse to Leave Home» був підготовлений Метью Мпоке Бігг з Києва, Едвардом Вонгом з Вашингтона і Енджолі Лістон з Лондона. Автори побували в Авдіївці якраз до того, як її закрили на в’їзд з метою заходів безпеки. Вони розповіли про те, як там наразі живуть мешканці та як відбуваються обстріли міста. Також автори не оминули увагою усі публічні заяви, які прозвучали за останній час, щодо намірів України та її союзників, а також про грюкання ядерною кнопкою зі сторони москви.
Зруйнована Авдіївка
Коли починається обстріл, люди, які залишаються в зруйнованій Авдіївці, майже не здригаються. По правді кажучи, обстріли майже не зупиняються. У цьому зруйнованому місті на сході України гуркіт російської артилерії лунає кожну хвилину чи дві.
“Ви чуєте? Вона летить“, – сказав один з місцевих жителів, коли над головою пролетіла ракета. “Потім лунає вибух“, – додав він, коли вона вибухнула.
Оскільки росія веде наступ по широкій лінії фронту на сході України в останні кілька тижнів, вона посилила обстріли Авдіївки й прилеглих сіл недалеко від окупованого росією обласного центру Донецька. В результаті обстрілу Авдіївка, і без того зруйнована та значною мірою покинута жителями після року повномасштабної війни, залишилася без електрики, водопостачання та неушкодженого житла мирних жителів.
Багатомісячне просування москви було повільним: ще не захоплено жодного великого міста. Поряд з тим воно також руйнівне, адже приносить десятки тисяч жертв і перетворює населені пункти на своєму шляху на руїни.
Заборона в’їзду
У понеділок український уряд заборонив цивільним особам в’їздити в місто, мотивуючи це вимогами безпеки; високопоставлений посадовець в Авдіївці Віталій Барабаш назвав це місце “схожим на місце з постапокаліптичних фільмів“. Команда журналістів New York Times відвідала його в понеділок незадовго до того, як було оголошено заборону в’їзду.
Житлові квартали були всіяні руїнами зруйнованих будівель, тротуарів та транспортними засобами, що робило ці вулиці майже непроїзними для автівок. У школах, медичних закладах, торгових центрах і багатоквартирних будинках залишилися здорові діри. На вулицях стирчали уламки нерозірваних снарядів.
Мешканці, що залишились, живуть у вологих, освітлених свічками підвалах під радянськими багатоквартирними будинками, які пронизані задушливими запахами, де вони встановили ліжка, імпровізовані кухні, книжкові полиці та невеликі православні вівтарі. Українська поліція ходила з підвалу до підвалу, намагаючись переконати мирних жителів евакуюватися.
Бахмут та нові спроби захоплення
Довготривалий епіцентр російського наступу – Бахмут і москва не припиняє там свій наступ, незважаючи навіть на ескалацію бойових дій в інших місцях уздовж лінії фронту. Про це заявили офіційні особи з обох сторін. російські війська впродовж дев’яти місяців вели бої для захоплення Бахмута, наступаючи з трьох напрямків, і нещодавно взяли під контроль східну частину міста, однак українці міцно трималися в західній частині.
“Вони не полишають своїх спроб оточити й захопити місто“, – заявив генерал. Олександр Сирський, командувач сухопутними військами України, повідомив про це в Telegram.
денис пушилін, поставлений росією очільник Донецької області, заявив на російському державному телебаченні, що сили кремля просуваються вперед, відбираючи в українців контроль над металургійним заводом в західній частині Бахмута. Однак це твердження не можливо незалежно перевірити.
У ході битви там загинули та отримали поранення тисячі людей, а офіційні особи з обох сторін заявили, що ця кривава бійня виснажила противника.
Розвіддані Великої Британії та дані Генштабу
Міністерство оборони Великої Британії оприлюднило розвіддані про те, що паралельні зусилля по оточенню і захопленню Авдіївки стали високим пріоритетом росії, але “досягнуто лише незначного прогресу ціною великих втрат у бронетехніці“.
Генеральний штаб Збройних Сил України заявив у вівторок, що за минулі 24 години українські війська відбили 62 атаки в Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, ще одному розташованому неподалік східному місті.
З надходженням потужнішої західної зброї та набором нових військ, багато хто очікує, що незабаром Україна почне свій контрнаступ, сподіваючись повернути контрольовану росією територію. Аналітики кажуть, що основний приціл, швидше за все, буде спрямований далі на захід, в Херсонську і Запорізьку області.
Запоріжжя
У Запоріжжі “спостерігається абсолютно очевидне збільшення чисельності військ з обох сторін, військової техніки і т.д., – заявив Рафаель Маріано Гроссі, головний спостерігач Організації Об’єднаних Націй за ядерною енергетикою, в інтерв’ю у вівторок. – Наші команди також спостерігають, чують і бачать все більше військової активності, включаючи вибухи“.
Пан Гроссі знаходився в регіоні й планував відвідати Запорізьку атомну електростанцію, захоплену росією минулого року. Вона неодноразово зазнавала пошкоджень в ході бойових дій, що викликає побоювання з приводу ситуації, яка може призвести до серйозного викиду радіації. Пан Гроссі намагається домовитися про те, щоб станція та територія навколо неї стали демілітаризованою зоною.
Українські офіційні особи кажуть, що небезпека там підвищується через те, що російські окупанти знущаються над українським персоналом станції, яка працює і так в умовах нестачі професійних кадрів, розміщують там військових і зброю, що росіяни заперечують.
Ядерна кнопка
росія неодноразово натякала на інший вид ядерної небезпеки: застосування ядерної зброї. У неділю путін заявив, що росія незабаром може розмістити таку зброю на території білорусії, свого союзника, який межує з Україною на півночі. Уряд білорусі заявив у вівторок, що буде відкритим для розміщення російської тактичної ядерної зброї на своїй території.
Західні аналітики кажуть, що такі розмови, швидше за все, є балаканиною і відзначають, що у росії вже є потенціал для нанесення ядерних ударів по території Україні, але погрози тримають цю тему у свідомості як українців, так і Заходу.
Представники адміністрації Байдена заявили у вівторок, що Сполучені Штати більше не будуть ділитися даними про американські ядерні сили, як того вимагає новий договір START про контроль над ядерними озброєннями. Минулого місяця путін заявив, що росія призупиняє свою участь у цьому договорі і що вони вже заблокували американські інспекції свого арсеналу відповідно до договору.
Плани путіна та заяви Зеленського
Попри страждання і ризики, ні москва, ні Київ не виявили серйозної зацікавленості в припиненні війни, за винятком випадків, коли одна сторона називає це взагалі неприйнятним. Президент росії володимир путін заявив, що його пріоритет – це завоювання східних районів Донецької та Луганської областей, які в основному вже контролюються його військами. Його уряд стверджує, що приєднав до росії ці дві області, а також Запорізьку і Херсонську області, хоча рф не володіє повністю жодною з цих чотирьох областей.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що його країна нізащо не погодиться на менше, ніж на те, щоб росіяни або пішли, або були вигнані з усієї української території. Припинення бойових дій до цього, за словами українських і американських офіційних осіб, тільки закріпило б незаконну окупацію росії.
Державний Секретар Ентоні Дж. Блінкен повторив цю позицію, злегка завуалювавши пропозицію Китаю, найважливішого союзника росії, що включає припинення вогню. Хоч він не згадав Китай за назвою, пан Блінкен застеріг від будь-яких планів, які просто дадуть росії можливість “відпочити і переозброїтися, а потім завдати повторного удару“. Це він сказав по відеозв’язку міністрам закордонних справ з усього світу.
“Що здається привабливим на перший погляд – хто б не хотів, щоб зброя мовчала? – також це може бути дуже цинічною пасткою, з якою ми повинні бути дуже і дуже обережними“, додав він.
Хто залишився в Авціїці?
Там, де гармати гримлять найгучніше, поблизу лінії фронту на сході та півдні України, більшість жителів давно виїхали, однак деякі залишилися. Це стало очевидним в Авдіївці, яка розташована недалеко від Донецька, який контролюють росіяни з того часу, як сепаратистські сили кремля захопили його в 2014 році.
За словами українців, з 30 тисяч осіб, які жили в Авдіївці до повномасштабного російського вторгнення, залишилися тільки сотні мешканців. В основному вони живуть під землею, де трішки безпечніше. Одна пенсіонерка сказала, що вона не виходила на вулицю вже п’ять місяців.
Люди залишилися тут з різних причин. Одні кажуть, що вони занадто хворі, інші занадто прив’язані до свого довоєнного життя. Більшість з них – люди середнього і старшого віку.
“Я живу тут вже 43 роки. Як я можу виїхати з Авдіївки?“, – розповіла одна літня мешканка, Поліна, яка вийшла з підвалу, щоб віднести котячий корм сусідці й перевірити, чи не завдано шкоди її квартирі. Як і інші, у кого брали інтерв’ю для цієї статті, вона назвала лише своє ім’я, побоюючись за свою безпеку.
“У моєму похилому віці я не хочу перескакувати по різних квартирах десь ще“, – додала вона.
Неподалік будівля все ще диміла після недавнього ракетного обстрілу.
Інші кажуть, що вони занадто бідні, щоб переїжджати. Деякі здаються психологічно паралізованими після кількох місяців обстрілів. Багато хто просто сидить на своїх ліжках і тупо дивиться перед собою.
Спроби евакуації
Однак в регіоні, що має міцні зв’язки з росією, підтримка іноді розділяється. Двоє літніх жителів, мабуть, симпатики росії, звинуватили обидві сторони в обстрілі їхньої громади.
Багато жителів з попередніх візитів вже знали пару поліцейських, які відвідали їх у минулий понеділок та які звикли до спроб переконати людей виїхати.
Одна матір, Наталя, погодилася евакуюватися разом зі своєю 3-річною донечкою Мариною. Вона була в розпачі, коли спаковувала їх нечисленні пожитки в пластикові пакети, промовляючи, що у неї немає грошей, щоб почати нове життя.
Але більшість з тих, до кого підходили, дали відсіч поліцейським та поспішили назад у свої підвали, зачинивши двері.
Підготували Альона Береза, Валентина Повзун
Читайте також
Українські солдати біля Бахмута, майже оточені, відтісняють росіян назад
Зеленський відвідав Бахмут для підняття бойового духу
