Сьомий апеляційний адміністративний суд 6 січня 2026 року розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» на рішення Хмельницький окружний адміністративний суд від 16 жовтня 2025 року. Колегія суддів залишила рішення суду першої інстанції без змін.

Про це ЖАР.INFO дізналось з рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Отже, 6 січня 2026 року колегія суддів у складі головуючого судді Віктора Сторчака, суддів Людмили Граб і Дмитра Матохнюка, розглянула апеляційну скаргу ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» та залишила її без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Що оскаржували в апеляції

Апеляційну скаргу подала державна установа, яка у листопаді 2024 року виконувала повноваження Центральної медико-соціальної експертної комісії (ЦМСЕК), а саме Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України». Вона просила скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з’ясування обставин справи.

Позивач, тобто експрокурор, подав до апеляційного суду відзив, у якому просив залишити рішення Хмельницького окружного адміністративного суду без змін, зазначивши, що обставини справи були встановлені правильно, а правова оцінка — надана належним чином.

Апеляційний розгляд цієї справи здійснювався у письмовому провадженні, тобто без участі сторін.

Висновки апеляційного суду

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції. Судді апеляційної інстанції зазначили, що під час перегляду рішення МСЕК суди мають право оцінювати законність процедури його ухвалення, але не здійснювати самостійну оцінку медичних показників.

Апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач не надав документів, які б підтверджували наявність передбачених законом підстав для перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності. Зокрема, листи Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань, на які посилався інститут, не є процесуальними рішеннями у розумінні Кримінального процесуального кодексу України. Також суд звернув увагу на те, що повторний огляд позивача відбувся заочно, без його участі, а докази проведення повного медичного обстеження та необхідних досліджень відповідач, тобто державна установа, суду не надав.

За таких обставин апеляційний суд визнав, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. 

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року позов було задоволено повністю. Суд тоді визнав протиправним і скасував рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», оформлене довідкою від 15 листопада 2024 року, яким позивача було не визнано особою з інвалідністю.

Про це рішення ми розповідали у попередньому матеріали про цю судову справу.

Аспекти судової справи

З матеріалів справи вбачається, що позивачу, тобто експрокурору Сергію Наконечному, раніше була встановлена ІІ група інвалідності довічно, що підтверджувалося довідкою МСЕК. Втім у листопаді 2024 року інститут МОЗ, який на той момент виконував повноваження ЦМСЕК, прийняв рішення про невизнання його особою з інвалідністю.

Позивач звернувся до суду, вказуючи, що це рішення було ухвалене:

• без проведення повного медичного обстеження;
• без його особистої участі;
• без наявності передбаченої законом підстави для початку перевірки рішення МСЕК.

Відповідач, зі свого боку, зазначав, що діяв у межах повноважень та на підставі наявних медичних документів, а перевірку було ініційовано з урахуванням інформації, отриманої від правоохоронних органів.

Нормативна база, на яку посилалися суди

У рішенні апеляційного суду детально наведено норми законодавства, які регламентують порядок проведення медико-соціальної експертизи та перегляду рішень МСЕК. Зокрема, йдеться про положення Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Положення про медико-соціальну експертизу та Інструкції про встановлення груп інвалідності.

Суди зазначили, що Центральна МСЕК має право перевіряти обґрунтованість рішень нижчестоящих комісій лише за наявності визначених законом підстав, а сама експертиза повинна проводитися після повного медичного обстеження, з обов’язковою участю особи.

Рішення та можливість його оскарження

За результатами апеляційного розгляду суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду — без змін. З огляду на категорію справи, постанова апеляційного суду не підлягає касаційному оскарженню.

Підготувала Альона Береза

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерств із ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.