Хмельницький окружний адміністративний суд скасував відмову у встановленні інвалідності прокурору
Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправним і скасував рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ», яким у листопаді 2024 року відмовили у визнанні особою з інвалідністю прокурору Сергію Наконечному. Саме він і звернувся до суду як позивач. 16 жовтня 2025 року суддя Олександр Польовий ухвалив рішення на його прокурора, задовольнивши позов повністю. Окрім того, суд зобов’язав інститут сплатити на користь Наконечного 1 211,20 гривень судового збору.
Суть справи
Сергій Наконечний мав встановлену ІІ групу інвалідності довічно, що було підтверджено довідкою МСЕК. Однак 15 листопада 2024 року інститут, який виконував повноваження Центральної медико-соціальної експертної комісії (ЦМСЕК), видав довідку про невизнання його особою з інвалідністю. Прокурор пішов до суду оскаржувати це рішення, аргументуючи, що воно ухвалене з порушеннями: без проведення повного медичного обстеження, без його особистої участі та без належної правової підстави для початку перевірки.
У відповідь інститут наполягав, що діяв законно та обґрунтовано на підставі наявних медичних документів. Водночас суд мав іншу оцінку дій відповідача.
Нагадаємо, що в жовтні минулого року вибухнув на всю Україну масштабний скандал, пов’язаний з оформленням інвалідності прокурорами Хмельницької області. В епіцентрі історії опинилися працівники обласної прокуратури на чолі з прокурором Олексієм Олійником. Тоді журналіст Юрій Бутусов оприлюднив інформацію про те, що лише в одній Хмельницькій обласній прокуратурі інвалідність другої групи оформили понад п’ять десятків прокурорів і члени їхніх сімей. У цьому переліку був також Сергій Наконечний. Детальніше про нього та про його статки можна прочитати в розслідуванні ЖАР.INFO.
Законодавчий контекст
Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров’я України (ЦМСЕК МОЗ) має законні повноваження перевіряти обґрунтованість рішень, ухвалених обласними, міськими, міжрайонними чи районними медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК), а також скасовувати, змінювати або підтверджувати ці рішення. Проте зробити це комісія може лише за наявності чітко визначених підстав. Такою підставою може бути постанова слідчого чи прокурора, ухвала слідчого судді або офіційний запит від правоохоронних органів чи спеціальних органів із правоохоронними функціями. Йдеться, наприклад, про Службу безпеки України або Державне бюро розслідувань. Лише на виконання таких документів ЦМСЕК має право розпочати перевірку обґрунтованості попередніх рішень або ініціювати повторний огляд.
Медико-соціальна експертиза під час такого перегляду проводиться виключно на базі спеціалізованих установ — Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» (м. Дніпро) або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Там особі мають провести повне медичне обстеження, необхідні дослідження, оцінити її стан здоров’я та соціальні потреби. За підсумками такої експертизи комісія може скасувати попереднє рішення, змінити його, підтвердити або ухвалити новий висновок.
Якщо ж особа, стосовно якої проводиться перевірка, без поважних причин відмовляється від медичного обстеження, не прибуває на нього або не проходить необхідні дослідження, ЦМСЕК має право скасувати попереднє рішення про встановлення інвалідності. Поважними підставами для відтермінування обстеження вважаються тимчасова непрацездатність, службове відрядження або мобілізація до Збройних Сил України.
Таким чином, чинне законодавство регламентує, що перегляд рішень про встановлення інвалідності не може проводитися довільно чи на підставі формальних звернень. Необхідна наявність процесуального документа, а сама експертиза має здійснюватися в спеціалізованих закладах після повного медичного огляду та за обов’язкової участі самої особи. Лише за таких умов рішення ЦМСЕК буде законним і матиме юридичну силу.
Аргументація суду
Під час розгляду справи суд з’ясував, що відповідач, державна установа, не зміг надати жодного офіційного документа, який би підтверджував законність підстави для перевірки рішення про встановлення інвалідності, як це вимагає чинне законодавство (Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317).
Замість цього державна установа пояснила, що провела повторну медико-соціальну експертизу, посилаючись лише на листи від Служби безпеки України (від 4 листопада 2024 року) та Державного бюро розслідувань (від 6 листопада 2024 року). Однак, на думку суду, такі листи не є офіційними процесуальними документами, які могли б стати законною підставою для перегляду рішення про інвалідність.
«Листи Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань не є процесуальними рішеннями в розумінні Кримінального процесуального кодексу України, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі вказаних документів», – йдеться у рішенні суду.
Суд у своєму рішенні підкреслив, що його завдання полягає не в оцінці медичних висновків, а у перевірці законності процедури. І саме процедура, на його думку, була суттєво порушена. Рішення ЦМСЕК не відповідало вимогам законності, встановленим Кодексом адміністративного судочинства, а отже, порушувало права позивача на справедливий і прозорий розгляд.
Як видно з тексту рішення суду, 15 листопада 2024 року повторний огляд прокурора відбувся заочно, тобто без його особистої присутності. При цьому установа не надала жодних доказів того, що проводилося повне медичне обстеження чи необхідні дослідження, які є обов’язковими для прийняття рішення про інвалідність.
До того ж прокурор не був повідомлений про необхідність прибути до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» для проходження огляду та оцінки стану здоров’я.
«Позивач не був повідомлений про необхідність прибуття до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для проведення обстеження і оцінки стану здоров`я та здійснення перевірки обґрунтованості рішення та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи, чим був позбавлений права на участь у проведенні засідання та наданні відповідних медичних документів», – зазначено у рішення суду.
Підсумки рішення
Суд повністю задовольнив позов прокурора Сергія Наконечного, визнав протиправним і скасував рішення інституту про невизнання його особою з інвалідністю. Також зобов’язав установу компенсувати сплачений судовий збір. Рішення набере законної сили, якщо протягом 30 днів не буде подано апеляційної скарги.
«Суд дійшов висновку, що рішення Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” від 15.11.2024 про невизнання позивача особою з інвалідністю не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та таким, що порушує права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду», – аргументував своє рішення суддя Олександр Польовий.
Отже, суд:
- скасував рішення державної установи, який виконував функції ЦМСЕК, оформлене довідкою від 15.11.2024 року, про невизнання позивача особою з інвалідністю.
- стягнув із інституту на користь позивача 1 211,20 гривень судового збору.
Рішення набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляцію не подадуть. Сторони у справі мають 30 днів з дня складення повного тексту рішення для звернення до Сьомого апеляційного адмінсуду.
Чому це рішення важливе
Ця справа може стати прецедентною для всієї системи медико-соціальної експертизи. Вона чітко окреслила межі повноважень державних органів навіть під час воєнного стану, адже перевірки не можуть проводитися довільно чи формально, лише на основі листів силових структур. Будь-які рішення мають ухвалюватися в межах чітко визначеної процедури, із забезпеченням участі людини та дотриманням її прав або ж тоді, коли людина відмовилася проходити повне медичне обстеження, не з’явилася на огляд без поважних причин або відмовилася від необхідних досліджень.
Поважними причинами для неявки можуть бути, наприклад, відрядження, хвороба або мобілізація до Збройних Сил України. В усіх інших ситуаціях комісія не має права скасовувати попереднє рішення без участі самої людини в обстеженні.
Нагадаємо, що цей же суд 15 жовтня визнав протиправним і скасував рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” від 21 лютого 2025 року, яким зафіксовано, що колишньому керівнику Волочиської окружної прокуратури Сергію Стецюку встановлено необґрунтовано ІІ група інвалідності.
Підготувала Альона Береза
