Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав незаконним скасування групи інвалідності для першого заступника начальника екологічної інспекції у Хмельницькій області Олега Даценка. Мотивацією цього рішення стали не медичні висновки, а процедурні порушення.

2 квітня колегія суддів під час розгляду апеляційної скарги в рамках письмового провадження встановила, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду було ухвалено із “правильністю застосування норм матеріального та процесуального права”. Тож відповідно суд апеляційної інстанції залишив попереднє рішення без змін. 

Нагадаємо, що у червні минулого року Олег Даценко звернувся до суду, щоб оскаржити рішення Центру оцінювання функціонування стану особи про скасування групи інвалідності (далі – Центр). Саме цей документ потягнув за собою зупинку виплати пенсії та вимогу відшкодувати понад 270 тисяч гривень на користь держави.

Позивач стверджує, що його не викликали до Центру, він не подавав жодних документів, рішення експертної команди він не отримував. 

Суд давав час учасникам справи надати всі необхідні докази та відзив. Центр цим правом не скористався, тож розглядали справу за наявними в ній матеріалами, тобто тими, які надав позивач. Тож згідно з ними, Центр не повідомив позивача про засідання експертної команди, не забезпечив його участь у розгляді, не надав до суду жодних документів, які той двічі витребовував ухвалами. 

На думку суду, такі дії Центру порушили Порядок оцінювання повсякденного функціонування особи, який затверджений Постановою КМУ №1338, та Закон України «Про адміністративну процедуру». Суд наголосив, що порушення процедури тут не формальність, а реальна перешкода для позивача.

Водночас суд окремо підкреслив, що не перевіряє медичну правильність висновку про інвалідність, адже це виходить за межі повноважень суду. Суд оцінював лише законність процедури та дотримання норм права. Це відповідає позиції Верховного Суду, який у своїх рішеннях неодноразово зазначав: суди можуть перевіряти лише правову і процедурну сторону рішень МСЕК чи експертних команд.

Цю ж позицію підкреслив і Сьомий апеляційний адміністративний суд. Втім у своєму рішенні суд посилив мотивувальну частину, якою обґрунтував відмову у задоволенні позову. 

Так, у рішенні з’явився детальний аналіз підстав для перевірки. Апеляційний суд чітко встановив, що підставою для ініціювання перевірки інвалідності позивача стали листи ДБР та СБУ. Суд розширив мотивування, пояснивши, що згідно зі ст. 110 КПК України, рішення слідчого має прийматися виключно у формі постанови з відповідною структурою (вступна, мотивувальна, резолютивна частини) на офіційному бланку. Оскільки листи не є процесуальними рішеннями, їх використання як підстави для перевірки є прямим порушенням пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. 

Суд апеляційної інстанції також додав розгорнуте пояснення щодо того, коли допускається заочне оцінювання. Було зазначено, що законодавець дозволив приймати рішення без присутності особи лише у виняткових випадках, зокрема для громадян, які перебувають за кордоном під час дії воєнного стану. Оскільки позивач не належить до цієї категорії, прийняття рішення без його огляду було визнано незаконним.

Новим у мотивуванні апеляційного суду став акцент на тому, що відповідач не надав жодного обґрунтування, чому саме рішення МСЕК про встановлення ІІ групи інвалідності вважалося необґрунтованим. Суд підкреслив, що таке обґрунтування обов’язково має міститися в рішенні про скасування статусу.

Суд детально проаналізував перехідні положення законодавства, зазначивши, що старі рішення МСЕК є чинними та прирівнюються до нових рішень експертних команд, залишаючись законною підставою для виплат на весь строк їх дії.

Це рішення вкотре підтверджує, що у центрі таких справ не медичний зміст, а насамперед законність самої процедури перегляду. Тобто фактично неухильне дотримання Порядку, яке передбачає і законність підстав для перегляду рішення про встановлення групи інвалідності, суворе дотримання процедури перегляду. Тобто будь-яке відхилення може стати достатньою підставою для скасування дій державного органу.

Підготувала Марія Турчина