Керівник Державної екоінспекції у Хмельницькій області Віталій Філіпчук та його перший заступник через суд поновлюють інвалідність. Варто зазначити, що очільник інспекцій Віталій Філіпчук вперше задекларував пенсію у 2022 році — 22 883 гривні. Уже у наступному році її річний розмір збільшився до 39 173 гривень, у 2024 році — 65 329 гривень.

Його перший заступник Олег Даценко теж отримує пенсію і декларує її з 2015 року. Так, у 2023 році його річна пенсія становила 71 793 гривні. У 2024 році він задекларував 79 147 гривень пенсійних виплат.

Обидвом посадовцям державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” Центру оцінювання функціонального стану особи скасувала інвалідності, а Пенсійний фонд України надіслав листи про повернення виплаченої пенсії. Посадовці пішли до суду. 

Перший заступник оскаржив рішення Центру оцінювання функціонального стану особи

Рішення про скасування групи інвалідності Центр оцінювання функціонального стану особи ухвалив у лютому 2025 року в частині невизнання інвалідності від березня 2021 року. Власне, це рішення і пішов у червні скасовувати Олег Даценко. 

Позивач стверджує, що його не викликали до Центру, він не подавав жодних документів, рішення експертної команди він не отримував.

Третьою особою у справі залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Фонд припинив виплачувати пенсію з першого квітня 2025 року. Пізніше листом повідомив позивача, що він може добровільно повернути переплату пенсії за період з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2025 року в сумі понад 270 789 гривень.

Пенсійний фонд у відзиві на позов просив відмовити в його задоволенні та посилався на витяг з рішення експертної команди №567 від 13 лютого 2025 року і вказав, що “на думку експертів, недостатньо, щоб визнати його особою з інвалідністю”.  Фонд також просив провести відкрите судове засідання з викликом сторін, але суд відмовив, вважаючи справу незначної складності й такою, що може бути розглянута у спрощеному порядку.

Що із законодавством?

Нагадаємо, що Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” №4170-IX реформував медико-соціальну експертизу та запровадив оцінювання повсякденного функціонування особи. Тобто з 1 січня 2025 року рішення МСЕК перевіряє Центр оцінювання функціонального стану особи. Ця перевірка має відбуватися за чіткою процедурою, затвердженою Постановою уряду №1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”. Процедура передбачає, що оцінювання, як правило, має відбуватися за участю людини, а заочно — лише у чітко визначених випадках. Якщо Центр скасовує чи підтверджує рішення МСЕК, він має:

• повідомити особу про перевірку та можливе повторне оцінювання, 
• викликати її на повне медичне обстеження, 
• зафіксувати форму участі в протоколі засідання (чи була особа присутня, як саме брала участь тощо).

Сам ж Центр відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, а також не надав докази на виконання попередніх ухвал суду.

У чому побачив порушення суд?

Суд встановив, що Центр не повідомив позивача про засідання експертної команди, не забезпечив його участь у розгляді, не надав до суду жодних документів, які той двічі витребовував ухвалами. Це, на думку суду, порушує Порядок оцінювання повсякденного функціонування особи (постанова КМУ №1338) та Закон України «Про адміністративну процедуру». Суд наголосив, що порушення процедури тут не формальність, а реальна перешкода для позивача.

Водночас суд окремо підкреслив, що не перевіряє медичну правильність висновку про інвалідність, адже це виходить за межі повноважень суду. Суд оцінював лише законність процедури та дотримання норм права. Це відповідає позиції Верховного Суду, який у своїх рішеннях неодноразово зазначав: суди можуть перевіряти лише правову і процедурну сторону рішень МСЕК чи експертних команд.

Тож суд позов посадовця задовольнив повністю, рішення Центру визнав протиправним і скасував. Рішення набере законної сили, якщо жоден з учасників справи не подасть апеляцію протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Керівник ДЕІ у Хмельницькій області

Віталій Філіпчук до суду звернувся вже у жовтні цього року. З тексту ухвали суду стало відомо, що експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” Центру оцінювання функціонального стану особи від липня 2025 року скасувала рішення про невизнання його людиною з інвалідністю.

Суд провадження відкрив. Розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження і надав час сторонам у справі надати відзив та відповіді на відзив. Також зазначив, що до відзиву Центр має надати також докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) і доданих доказів іншим учасникам справи.

Що передувало цим судовим позовам?

Реформування МСЕК стало реакцією на скандал з хмельницькими прокурорами. Після публікації журналіста Юрія Бутусова тоді стало відомо, що в Хмельницькій обласній прокуратурі понад пів сотні працівників, включно з членами їхніх сімей, отримали інвалідності.

Наприкінці липня МОЗ повідомило, що тривають перевірки рішень, за якими медико-соціальні експертні комісії встановлювали інвалідність посадовим особам. “Станом на 25 липня 2025 року Центром оцінювання функціонального стану людини вже опрацьовано 1989 справ, з яких у 795 випадках рішення МСЕК визнано необґрунтованими та скасовано”.

Підготувала Марія Турчина