Влітку до українського законодавства внесли чимало новацій. Ми вирішили проаналізувати ті з них, що стосуються військовослужбовців та членів їхніх родин, а також внутрішньо переміщених осіб – людей, які в умовах повномасштабної війни чи не найбільше потребують уваги й підтримки від держави.

З’ясовувати, як змінилися норми законодавства, нам допомагала юристка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Ольга Чорна.

Відпустки для захисників та захисниць

Улітку Верховна Рада України збільшила тривалість відпусток військовослужбовцям під час воєнного стану. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» внесли зміни до профільного закону, який регламентує соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей.Як розповідає юристка Ольга Чорна, нині військовослужбовці можуть отримати кілька видів відпусток. Це, зокрема, відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва). Крім того, захисники й захисниці можуть отримати частину щорічної основної відпустки загальною тривалістю не більше 30 календарних днів. Ця відпустка надається протягом календарного року частинами не більше 15 календарних днів, але за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення можна отримати тривалістю не більше 10 календарних днів.

Важливо, що кожна із зазначених відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Виплати для військових та членів їхніх родин

Закон, про який ми вже згадували, встановлює також виплати для військовослужбовців та членів їхніх сімей. Зокрема, додаткові виплати нараховуються у конкретних випадках.

«Передусім додаткова винагорода від 30 000 до 100 000 гривень передбачена для захисників та захисниць, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах із забезпечення оборони України. При цьому вони мають перебувати безпосередньо в районах здійснення бойових дій, на тимчасово окупованій території, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора», – зазначає юристка.

100 тисяч гривень мають виплачувати військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після поранення, а також військовослужбовцям, які захоплені в полон (крім тих, що здалися добровільно), безвісно відсутні, інтерновані в нейтральні держави або є заручниками.

Виплата грошового забезпечення за останньою займаною посадою в повному обсязі гарантована військовим, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, визнані обмежено придатними або непридатними до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців та зараховані в розпорядження (виведені поза штат). А після перебування в розпорядженні понад два місяці й до закінчення такого перебування буде виплачуватися щомісячно оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода 20 100 гривень.

Якщо військовий загинув внаслідок отриманого поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини, за місяць, у якому він загинув, нараховується додаткова винагорода 100 000 гривень.

Допомога для переселенців

Внутрішньо переміщені особи сьогодні особливо потребують підтримки, зокрема матеріальної. 11 липня цього року Кабмін прийняв постанову «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», яка вносить зміни до порядку призначення виплат на проживання для ВПО. У постанові йдеться про автоматичне продовження виплат для ВПО з 1 серпня ще на пів року. Та при цьому визначено перелік людей, які вже не зможуть претендувати на грошову допомогу.

«Насамперед зазначу, що розмір допомоги не змінився: 3 тисячі гривень для непрацездатних осіб – дітей та людей з інвалідністю, 2 тисячі гривень для працездатних. Проте з 1 вересня нараховуватимуть кошти не всім переселенцям. Враховуватимуть їхнє місце перебування, майновий стан, інші обставини», – говорить Ольга Чорна.

Як пояснює юристка, не матимуть права на виплату ті особи, які перебувають за кордоном протягом 30 діб підряд без обґрунтованих підстав. Такими підставами можуть бути службове відрядження, оздоровлення дитини, лікування тощо. Якщо ж підстав немає, виплату скасують. Така новація має на меті зменшити кількість зловживань. 

Не виплачуватимуть допомогу людям, які повернулися до місця свого проживання, а також особам, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, або засуджені за вчинення такого злочину, як колабораціонізм. 

Крім того, при призначенні допомоги увагу звертатимуть на статки внутрішньо переміщених осіб. Якщо переселенець придбав нове авто (від часу випуску минуло менш як пʼять років), земельну ділянку чи житло вартістю більш як 100 тисяч гривень, або має на депозитному банківському рахунку понад 100 тисяч гривень, або ж придбав валюту на таку суму, його можуть позбавити виплат. Підставою для відмови у нарахуванні виплат стане також наявне у власності внутрішньо переміщеної особи житло, розташоване на території, де не ведуться бойові дії та немає окупації.

Однак, за словами Ольги Чорної, при призначенні допомоги можуть виникати випадки, що потребуватимуть індивідуального розгляду органами соціального захисту. Наприклад, чи скасовуватимуть допомогу переселенці, яка є вдовою загиблого військовослужбовця й отримала належну їй виплату від держави? Тож, припускає юристка, ймовірно, варто очікувати уточнень до нових правил.Водночас Ольга Чорна радить не чекати, якщо у вас виникають будь-які юридичні питання, а звертатися по допомогу до фахівців. Адже зазвичай розвʼязати проблему легше одразу, не сподіваючись на кращі часи. Тож нагадуємо, що безплатні консультації та розʼяснення від юристів можна отримати у точках доступу державної системи безоплатної правничої допомоги, а також від правозахисників у громадських організаціях.

Підготувала Оксана Банкова