The Economist у матеріалі «Thousands of Ukrainian men are avoiding military service» розповідає про життя прикордонних міст України, через які українські чоловіки пробують виїхати за кордон. Хтось робить документи, хтось оформлює опіку, хтось платить гіду, а хтось самостійно пробує здійснити цей перетин.

Виїзд чоловіків за межі України

У ранковій темряві залізничного вокзалу в місті Чоп, прикордонному місті в Україні, пасажири стоять у черзі на потяг до Загоні, звідси за 13 хвилин їзди Угорщина. Звідти можна подорожувати до Будапешта, а потім і всім світом. За межами вокзалу взвод військових випинає груди на церемонії святкування Дня прапора України. Але не всі українські чоловіки так охоче беруть до рук зброю. Тисячі втекли за кордон, хоча ніхто точно не знає скільки саме.

У черзі, яка налічує близько 130 осіб, лише 20 чоловіків. Чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати з України, якщо вони не мають права на звільнення від мобілізації. Четверо з тих, хто чекає, – молоді хлопці, яким, схоже, скоро виповниться 18 років. Щоб уникнути ризику мобілізації, вони мають виїхати до цього часу. Звичайно, деякі чоловіки знаходять способи вибратися будь-як: легально чи нелегально. 11 серпня президент Володимир Зеленський оголосив, що звільняє керівників обласних військових центрів комплектації країни, де чиновники, ймовірно, продавали дозволи на виїзд за 10 тисяч доларів.

“Хабарництво під час війни – це державна зрада“, – розкритикував пан Зеленський.

Друга освіта для чоловіків

В Ужгороді, місті на сусідньому словацькому кордоні, Олексій, 25 років, шкодує, що він не втік зі своїм двоюрідним братом в день вторгнення росіян. Війна – це “узаконене вбивство“, каже він, “і я не хочу бути її частиною“. Він вагався кілька днів, але на той час було вже запізно виїжджати легально. Оскільки студенти звільнені від мобілізації, він вступив на програму отримання другої вищої освіти. Але за навчання йому доведеться платити: в Україні безплатною є лише перша вища освіта.

Кількість призовних чоловіків, які зареєструвалися як студенти, є “масовою“, каже Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії, аналітичного центру, що базується в Ужгороді. Один зі способів уникнути мобілізації, за його словами, – зареєструватися як опікун недієздатного члена сім’ї – незалежно від того, чи потребує він догляду, чи ні. Іншим варіантом є шлюб за розрахунком з людиною, яка має інвалідність. За однією зі схем, пари “розлучаються“, а чоловікові надається повна опіка над дітьми.

Підроблені дозволи

За словами підполковника Олени Трачук, прессекретарки Чопського загону Державної прикордонної служби України, з початку вторгнення на українських прикордонних пунктах пропуску було затримано близько 6 100 чоловіків, які намагалися виїхати за підробленими або отриманими шахрайським методом дозволами. Але кількість таких випадків зменшилася до кількох на тиждень.

Зараз прикордонники зосереджені на затриманні українських чоловіків, які намагаються вислизнути з країни на інших ділянках вздовж кордону, а не на офіційних пунктах перетину. З початку вторгнення вони затримали близько 13 600 осіб, які намагалися це зробити. Але навіть попри це, полковник Трачук вважає, що на Чопському напрямку на кожного затриманого припадає ще один чоловік, який перетинає кордон. Третину затриманих перехоплюють ще до того, як вони дістануться до самого кордону, на контрольно-пропускних пунктах або на автобусних і залізничних станціях, тому що у них немає правдоподібної історії. Місцеві жителі, працівники автобусів і залізниці пильно стежать за тими, хто є потенційними ухилянтам від мобілізації і повідомляють про них прикордонникам.

Послуги гіда чи самостійні переходи

Олексій обдумував піший перехід через кордон, але каже, що вартість послуг гіда становила $5 000. Він вважає, що шанси на успіх занадто малі, щоб ризикувати такою сумою. Дехто намагається прокладати власні маршрути на своїх телефонах, за словами полковника Трачука, але губиться, оскільки у віддалених прикордонних районах немає доступу до інтернету. На сьогодні у річці Тиса, яка є частиною кордону України з Угорщиною та Румунією, було знайдено 19 потопельників.

Чоловіків, спійманих при спробі перетину кордон, можуть оштрафувати, але не посадити до в’язниці. Тим, хто їм допомагає, загрожує ризик ув’язнення. Використання фальшивих документів є кримінальним злочином, однак нелегальний перетин кордону – ні. Якщо їм це вдається, сусідні країни не висилають їх назад. У початковий період після вторгнення більшість чоловіків, які намагалися перетнути кордон, керувалися страхом, каже полковник Трачук. Тепер вона вважає, що половина з них шукає роботу. Але ті, хто намагається уникнути військової служби, змушені жити з ризиком бути затриманими офіцерами центру комплектації і піддатися розголосу в пресі. На початку вторгнення Іван, 42-річний музикант з Ужгорода, збирався йти в армію, але передумав, коли побачив, як прибувають труни. Тепер, за його словами, він перебуває в постійному страху, що його можуть призвати: “Я відчуваю себе так, ніби я підвішений в повітрі“.

Підготували Альона Береза, Валентина Повзун