Хмельницький “Різдвяний Ярмарок”: цілком таємно?

30.12.2021 Новини
Автор ГО ЖАР

Різдвяні ярмарки – це не просто гарна традиція, це завжди… завжди про гроші. І у 2017 році вперше у Хмельницькому роблять такий захід, який за форматом більш схожий до європейських аналогів. Усе це тісно пов’язано із зміною туристичної концепції міста. Якщо описати простими слова, бізнес спільно з владою займаються організацією цього дійства.

Здавалось би усе логічно – містянам треба отримати гарний настрій, бізнесу – заробити, а місту – з вигодою для себе влаштувати свято. І якщо в цій схемі з містянами і бізнесом все добре, то ось з містом є проблеми. Бо “погуляло” місто в мінус. В мінус майже півмільйона гривень, які банально недоотримало через… А через що  – ми і розкажемо. 

Передісторія: як у Хмельницькому з’явився ярмарок

“Це була моя ініціатива. Зі своєю ідеєю я прийшов до міського голови і ми почали реалізовувати”, – пригадує Андрій Щербицький. 

За словами колишнього організатора, була ціль створити подію, яка буде цікава і підприємцям, і відвідувачам. Каже, що спочатку взялись заманювати на цей ярмарок торговців святковим крамом, продавців вуличної їжі. Та ярмарок це не лише торгівля, а й видовища. Підприємець переконує, що прибутку не мав за всі три роки. Мовляв, відпрацьовував робочу схему, за якою і надалі мав би реалізовуватись проєкт. Тут мова йде про охорону території, її прибирання, формат договірних відносин із торговцями та владою тощо.

“У нас майже всі роки були пільгові для підприємців. Спочатку ми їх заманювали на нове місце, пізніше вони виготовляли будиночки за прототипом, далі прикрашали їх. Наприклад, на ярмарку 2019/2020 року підприємці сплачували 12 тисяч гривень за сезон, це вже із супутніми послугами: світло, прибирання, охорона”, – пригадує ідейний засновник “Різдвяного Ярмарку” Андрій Щербицький.

В управлінні культури і туризму міськради кажуть, “Різдвяний Ярмарок” – це загальноміський захід із спільним фінансуванням: частину витрат покриває міський бюджет, а частину – організатор ярмарку. Загалом маємо цю ж практику, як і закордоном – бізнес плюс влада роблять непогану атракцію для містян. І тут можна було поставити крапку, порадіти і повірити у дива… свята ж все таки, але ні… де йдеться про гроші, завжди йдеться про наявність чітких розрахунків. 

Організатор явний і неявний

Про “Різдвяний Ярмарок” та суміжні з ним події міська влада розповідає з усіх доступних і не дуже каналів комунікації. Тут і традиційні медіа: телеканали, інтернет-портали, сайти, і нові: соцмережі – як офіційні, так і партійні, та особисті депутатські. Відкриває подію – мер. І десь на цьому етапі здається, що це повністю захід влади, який фінансується з бюджету, що теж було б абсолютно нормально. 

Але ніт. У 2017 році депутати прийняли положення, яке повністю переклало організацію та проведення події на так званого посередника між владою та бізнесом. Навіщо? Тут все логічно і просто. Це дозволило не афішувати договірні відносини з підприємцями та не показувати все фінансове закулісся цього заходу. Зручно. Але фактично від прямого втручання у проведення ярмарку міська влада не самоусунулась. 

Попередній організатор Андрій Щербицький розповів, що для координації організації новорічно-різдвяного ярмарку взагалі було створено оргкомітет, який і вирішував майже всі питання. Збирались вони оперативно, а частково деякі моменти реалізовували навіть в ручному режимі, коли було оперативно потрібно вирішити якісь питання. 

Про те, що без “благословення” з управління торгівлі Хмельницької міськради не стати учасником ярмарку, кажуть і місцеві торговці:

“З усіма питаннями треба звертатись до управління торгівлі, там вам все розкажуть, чи дадуть номер організатора”.

А тепер для більшого розуміння: в управлінні вирішують не просто давати чи не давати вам контактний номер організатора, а й з яким товаром вам там можна стояти. Ну цікава ситуація складається: є організатор, через якого проходять гроші, а є управління торгівлі, яке все вирішує. Тобто в разі чого місто має такого собі цапа-відбувайла: раптом що – всі запитання та відповідальність на посереднику, а місто? А місто у разі чого висловить стурбованість, чи пообіцяє втрутитись, чи ще щось скаже таке, що матиме мінімальні репутаційні ризики для влади. Бо за великим рахунком, місто могло б само організовувати подію і проводити всі платежі відкрито. А отже, і нести самостійно за все відповідальність. Чи було б підприємцям дешевше напряму працювати із містом? Безумовно. Чи могло б місто продавати на аукціоні право на організацію ярмарку? Звісно, якби дуже цього захотіло. Але нинішня ситуація, здається, влаштує всіх. І  повірте далі буде ще цікавіше. 

Ручний режим

Відповідно до чинного Положення про порядок організації та проведення масових заходів у місті Хмельницькому: для проведення ярмарку до міста має звернутись чи фізична, чи юридична особа. Надати місту має орієнтовно 15 документів, які так би мовити мали б підтвердити серйозність намірів. По факту, все зводиться до повідомлення і план-схеми розміщення об’єктів на визначеній території у довільній формі. Важливо, що відповідно до цього Положення і розраховується розмір суми, яку має сплатити організатор місту. А розраховується вона в залежності від площі, яку будуть займати торговці на Ярмарку чи інші об’єкти розваг. 

Ні в управлінні торгівлі, ні в управлінні культури, ні заступник мера, ні організатор так і не відповіли на запитання, яка ж орієнтовна сума має бути сплачена в цьому сезоні планово. І жодного документу, який би фіксував торгову площу, взагалі не існує в природі. Принаймні так запевняє начальниця управління торгівлі. 

Натомість, попередній організатор Андрій Щербицький каже, що орієнтовну суму, яку він мав сплатити до бюджету, він знав це ще до початку ярмарку. 

Заступник мера Микола Ваврищук переконує, що дасть доручення управлінню торгівлі, щоб ті провели розрахунки і передали їх управлінню культури. Для чого? Ну щоб там проконтролювали, чи правильну суму сплатив організатор. Подібні розрахунки у попередні роки не проводились, а от суми по факту сплачувались. Правда не зрозуміло на підставі чого відбувалась та сплата. Але є одне але, навіть після наданих обіцянок та поданих додаткових інформаційних запитів – управління торгівлі надало знову ж таки чергову відписку щодо розрахунків навіть на цей сезон. Простими словами – розрахунків не було і немає зараз.

А тепер на пальцях. Місто по суті  через погодження управління торгівлі віддає в оренду організатору – відповідно торгівцям на ярмарку – частину центральної пішохідної вулиці на період новорічних свят. Але гроші місто отримує не напряму. Їх збирає і частину з них передає організатор в бюджет міста. Збирає за офіційно узгодженою формулою – пів відсотка від мінімальної заробітної плати за квадратний метр за один день роботи. Але як перевірити, чи місто раптом десь не обдурить посередник? Правильно, мати на руках конкретні документи, які визначають торгову площу. За словами міських чиновників, документа, який визначає загальну торгову площу не існує. Організатор ж сплачує кошти управлінню культури. Останні виходить не можуть проконтролювати, чи правильна сума їм надійшла. Абсурд? Абсурд. Але ще абсурдніше виглядає доручення профільного заступника Миколи Ваврищука створити такий документ вже після закінчення ярмарку. Просто нагадаємо, що “Різдвяний ярмарок” існує 5 років. І такі розрахунки ніхто ніколи не робив. Бо все, що було в управлінні торгівлі, залишається в управлінні торгівлі. Зручно ж, правда?

Трохи математики

Начальниця управління торгівлі в розмовах запевняє, що рахує на калькуляторі кінцеву вартість. Що ж, ми теж вирішили спробувати цей метод. Ну бо хто ж ми такі, аби не довіряти професіоналізму посадовиці? 

Ми отримали інформацію про сплачені кошти організаторами управлінню культури і туризму Хмельницької міськради за участь у новорічно-різдвяному ярмарку в 2019-2020 та в 2020-2021 року. Це 179,2 тисячі гривень та 112,1 тисяч гривень відповідно. 

Далі вирахуємо загальну торгову площу вже за відомою нам формулою: 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр розміщених об’єктів за кожен день проведення заходу. 

Попередній рік був карантинний, тому ярмарок згорнули швидше. А ось у 2019 році почали 1 грудня і тривав цей масовий захід до 19 січня, тобто 50 днів. Мінімалка тоді була на рівні 4 173 гривні. Тож один квадрат коштував 20,8 грн. Беремо калькулятор і отримуємо загальну площу у 172 квадратних метри. 

Нагадаємо, це було раніше. А у цьому сезоні ярмарок збільшився завдяки додатковому атракціону. Це гірка. Не помітити її було складно. А її встановлення супроводжувалось скандалом. Але зараз не про це. А про те, що її площа близько 400 квадратних метрів. І заплатити за неї мали б понад півмільйона гривень. А заплатили значно менше. Наскільки? За словами мера, 35-40 тисяч гривень та пільгових квитків на 25 тисяч. Відповідно, якщо рахувати зі слів мера, то один квадратний метр для гірки коштував 3,5 гривні. Тобто у 8,5 разів дешевше, ніж передбачає чинне Положення, на яке всі посилаються. Що ж виходить, що місто надурило само себе? Ну, у будь-якому випадку, бізнесу це мабуть сподобалось. 

“Розглядали кілька варіантів: повний монтаж гірки за бюджетні кошти. Мова йде про 1,5 мільйона гривень. Чи наше встановлення на свій страх і ризик. Обрали останній варіант. Ризикували ми? Страшенно! Чи заробили ми кошти? Звісно”, – пояснює підприємець Ігор Крицак, який і займався встановленням гірки. 

Окрім того управління культури і туризму оприлюднило закупівель на 367 тисяч гривень на проведення заходів. Серед них і організація заходів, виступи, харчування, проїзд і проживання гурту “Пацики з Франека”, яке начебто проплачував організатор Андрій Конопко. Хоч інформація про організацію цього заходу міститься і в електронній системі Prozorro. Окремо тут оплачували за організацію та послуги перевезення гурту. Ну це так, щоб уникнути спрощеної закупівлі.

Ручні зміни в Положенні

Звідки з’явилась взагалі сума у 35-40 тисяч гривень для гірки? Саме таку попередню суму за її розміщення озвучив мер під час відкриття цьогорічного “Різдвяного Ярмарку”. Також тоді прозвучало уточнення, що мова йде про суми, які мають надійти на рахунки самого ярмарку у випадку якщо підприємець працюватиме весь період. І 25 тисяч гривень квитками. А як же її порахували?..  Надаємо трохи хронології. Спочатку була заява мера на відкритті “Різдвяного ярмарку” 4 грудня 2021 року, а 21 грудня опубліковане рішення сесії про внесення змін до цього Положення. Десь у цьому проміжку, а саме 15 грудня депутати добряче подумали і раптово вирішили, що ті, хто займає більше 300 квадратів, мають платити 0,05 % замість 0.5% від мінімальної заробітної плати за один квадратний метр в день в бюджет міста. Ну як подумали, звичайно ж тут не обійшлося без зусиль управління торгівлі та його начальниці.

Чи схоже це на створення виключних умов лише для одного підприємця? Скоріш за все. Адже в ятках продають різний крам та їжу, для них ціна не змінилась. А цього року це від 25 до 30 тисяч гривень за весь сезон. Площа таких будиночків не перевищує двох десятків квадратних метрів. А ось гірка та колесо огляду по суті надають розважальні послуги. І вартість для одного з них змінилась в меншу сторону, а для іншого – ні. Чи це не вибірковість?

І на завершення…

Відповідно до офіційної відповіді Хмельницької міської ради до бюджету організатор різдвяного ярмарку сплатив 249 тисяч гривень. Вкотре в офіційній відповіді банальне цитування пунктів із згаданого вище Положення та внесених до нього змін і жодної згадки про реальну торгову площу Різдвяного ярмарку немає. 

Коментувати цю ситуацію не стала начальниця управління торгівлі Хмельницької міськради. Тема виявилась настільки незручною та нервовою для неї, що вона двічі закривалась в кабінеті від журналістів. 

Організатор Андрій Конопко не просто відмовився коментувати, а скерував авторок до свого адвоката. І просто проігнорував наш письмовий запит на коментар.

Заступник мера Микола Ваврищук переконував, що все відбувається відповідно до Положення. І запевнив, що до наступного Різдвяного Ярмарку почнуть готуватись вже з лютого 2022 року. 

Альона Береза та Марія Турчина

Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Читайте також

Шпигунська війна: як ЦРУ таємно допомагає Україні боротися з путіним (продовження)

Адам Ентус і Майкл Швіртц провели понад 200 інтерв’ю в Україні, кількох інших європейських країнах і США, щоб розповісти цю історію.
Читати далі

ЖАР.INFO подали позов до окружного суду на Апарат Верховної Ради України

20 березня редакція ЖАР.INFO подала судовий позов на Апарат Верховної Ради України через відмову надати публічну інформацію на запит щодо закордонних відряджень народних депутатів.
Читати далі

Узяти до відома та ліквідація комунальної аптеки: шепетівські районні обранці зустрілися вперше за 10 місяців

За словами голови Шепетівської райради Олега Кулінського, «занадто важливих проблем в житті нашої громади не було, тому і збиратися депутатам не було необхідним».
Читати далі

Залиште Свій Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Якщо Вам відомі факти корупції, повідомте нас

Повідомити про корупцію