Robyn Dixon and Natalia Abbakumova для The Washington Post поспілкувалися з російськими чоловіками, які вирішили дезертувати, побувавши на війні. Також автори розповіли про організацію, яка допомагає російським чоловікам, яких мобілізували, покинути територію росії. Однак все це не зупиняє кривавий режим, який тепер завдяки міліції ходить облавами на ринки, культові споруди та на святкування, щоб перехопити чоловіків та кинути їх на фронт. Наразі активно мобілізують мігрантів.

Втеча під час відпустки

москва – Коли Ігоря, російського солдата, призвали на війну в Україні, він фаталістично знизав плечима. Але дезертирство в армії на тлі приголомшливих втрат, за його словами, вимагало рішучості й плану.

28-річний москвич, який був мобілізований у вересні 2022 року і покинув росію у вересні цього року, ніколи не підтримував війну і стверджує, що й ніколи не зустрічав строкового солдата, який би підтримував.

“Мобілізовані не хочуть йти на війну і воювати, – сказав Ігор в одному з інтерв’ю. – Немає мотивації. Як можна взагалі говорити про якусь мотивацію для росіянина вбивати українця?“

Він відчував провину за те, що залишив товаришів воювати, коли втік з росії під час своєї двотижневої відпустки додому.

“Приходить час і в певний момент люди усвідомлюють, наскільки це страшно і наскільки важкими є втрати. І ви досягаєте того моменту, коли не можете більше терпіти“, – розповів він, додавши, що багато хто так і не повернувся з відпустки.

Серед жахливих втрат багато російських солдатів відчайдушно намагаються втекти. Одна з російських підпільних антивоєнних мереж “Йдіть лісом” стверджує, що допомогла понад 400 чоловікам дезертувати, а майже 20 тисячам порадила, як уникнути призову.

Розмова з дезертирами

The Washington Post звернулася до “Йдіть лісом”, щоб вони допомогли зв’язатися з дезертирами, яким вона допомагала, і зрештою взяла інтерв’ю в Ігоря та ще одного чоловіка, Олексія, які зверталися за допомогою до групи і яким вдалося дезертувати та втекти з країни.

Ігор та Олексій попросили не публікувати їхні прізвища та місцеперебування, оскільки вони перебувають у російському розшуку за звинуваченням у скоєнні тяжкого злочину, а їхні сім’ї залишаються в росії. The Post поспілкувався з Ігорем в режимі аудіодзвінка за допомогою програми інтернет-месенджера й надіслав додаткові запитання. Олексій відповів на запитання й уточнювальні запитання письмово через додаток до месенджера. 

російські військові продовжують витягувати чоловіків. Останнім часом влада влаштовує облави на мігрантів з Центральної Азії в мечетях, на святкуваннях днів народжень в ресторанах і на фруктових ринках, де багато хто з них працює, забираючи їх прямо до військкоматів. Влада також переслідує боржників і ув’язнених та проводить кампанії, спрямовані на те, щоб спонукати чоловіків підписувати контракти без права відмовитися від них до кінця війни. Державні компанії тиснуть на працівників, щоб ті йшли воювати.

Призваний після закінчення старшої школи

Молодих призовників, які щойно закінчили старшу школу, підштовхують до підписання постійних контрактів, за словами Григорія Свердліна, одного із засновників організації “Йдіть лісом”, який минулого року втік з росії. Група допомагає чоловікам порадами щодо того, як дезертувати, подавати заяви про надання притулку, як отримати фінансову допомогу та подорожувати через кордон. російська влада цього місяця вписала Свердліна в список розшуку й оголосила його “іноземним агентом”.

“У нас є десятки маршрутів через кордони й ми інструктуємо людей, і допомагаємо їм на всьому шляху, – сказав Свердлін. – У нас навіть є волонтери на місцях, які допомагають цим людям переходити ліс, переправлятися через річку або їздити по різній місцевості“.

Не знаючи, як втекти від війни, Ігор зв’язався з другом, який втік з росії, щоб уникнути мобілізації, і той порадив йому зателефонувати в “Йдіть лісом”.

Ігор сказав, що дотримувався поради групи, подбавши про те, щоб виїхати з росії під час відпустки, щоб його відсутність помітили не одразу. Він дезертував за кілька тижнів до запланованої великої атаки, переконаний, що не переживе її.

російські офіційні особи заявляють, що не планують ще одну хвилю мобілізації після того, як цього року 335 тисяч чоловіків підписали військові контракти, за словами міністра оборони сергія шойгу.

Мобілізація мігрантів

Але, за словами активістів, у тому числі Свердліна, багатьох з них примушують йти в армію. Минулого місяця спецпідрозділи міліції оточили десятки мігрантів у мечеті на південному сході москви одразу після п’ятничної молитви. Інцидент став відомим лише тому, що в пастку потрапив учасник державного телевізійного пісенного конкурсу Мамут Усейнов. Виглядаючи засмученим, Усейнов написав в Instagram, що поліція відвезла їх до військкомату в балашисі, місті на схід від москви. Відтоді він не публікував дописів.

Минулого місяця поліція напала також на десятки чоловіків з гуртожитку в домодєдово, під москвою, а у воронежі, на заході росії, вона накрила вечірку і схопила десятки азербайджанців у ресторані “Форт”.

Під час вересневої відеоконференції з місцевими чиновниками олександр авдонін, військовий комісар Якутії, північно-східного сибіру, зажадав, щоб кожен з 36 районів регіону відправляв по 15 призовників щотижня на війну.

“Ніхто не знімає з нас цього завдання. Ми будемо працювати, ми будемо важко працювати, ми будемо відправляти людей, тому що нічого не закінчилося, – сказав авдонін на злитому відео, яке опублікувала на YouTube неурядова організація Фонд “Вільна Якутія”. – Хлопці гинуть в окопах щодня“.

“Вижив мінімум”

Розгромний звіт Ігоря про військові проблеми росії та масштаби дезертирства не вдалося незалежно перевірити The Post, але він узгоджується з десятками відео, записаних російськими солдатами в окупованій частині України та опублікованих у соціальних мережах, в яких вони скаржаться на суїцидальні місії, нестачу боєприпасів і постачання та інші проблеми.

Деякі солдати загинули через те, що не знали, як користуватися своєю військовою технікою або транспортними засобами, за словами Ігоря. Але більшість загинули під час штурмових операцій, тому що командири ніколи не віддавали наказ про відступ, поки втрати не ставали надто великими, щоб продовжувати атаку.

“Вижив мінімум, – сказав Ігор. – Ти побачив нові обличчя, нових людей і усвідомив, що через кілька днів ти їх більше не побачиш“. 

Він описав убивче середовище, в якому новачки викликали підозру, багато солдатів були погано навчені й лише розумні солдати виживали. Його робота полягала в тому, щоб забирати вбитих і поранених, часто впритул до українських позицій.

“Ми пили тільки з близькими друзями, – сказав він. – У нас був принцип: ми не пускали до столу незнайомців“.

Багато з чоловіків були погано підготовлені.

“Неможливо бути хорошим солдатом, якщо ти роками не практикувався користуватися кулеметом“, – зауважив він.

Навіть сьогодні Ігор не може пояснити, чому він не втік з росії після суперечливої мобілізації, оголошеної президентом володимиром путіним у вересні 2022 року, на відміну від десятків тисяч чоловіків, які все ж таки побігли до кордонів.

“Мені надіслали повістку і ти просто йдеш, не задумуючись, – сказав він. – Це був типовий російський тип мислення: “Якщо не я, тоді хто?“.

Нові закони для мобілізації

Примусити чоловіків взяти в руки зброю стало простіше завдяки новим законам, що дозволяють військовим органам отримати доступ до всіх персональних даних, включаючи паспортні, міліційні, тюремні, медичні, освітні, фінансові, туристичні, спортивні та соціальні записи.

Вони також можуть призвати чоловіків і в електронному форматі. У військкоматах чоловіків оформляють за день, щоб вони не могли подати апеляцію за медичними або будь-якими іншими підставами, розповів Сергій Кривенко з правозахисної групи “Громадянин. Армія. Право”, заснованої у 2010 році. 

“Тебе зупиняє міліція, силоміць доправляє до військкомату і ти проходиш цей медогляд разом з усією групою, і в той же день тебе можуть відправити до армії, – розповів Кривенко. – Як тільки ці хлопці опиняються в армії, вони не мають можливості зв’язатися з родичами або правозахисниками, щоб отримати будь-яку юридичну допомогу. Вони опиняються в новому середовищі під командуванням командирів, не маючи чіткого уявлення про те, що їм робити“.

28-річний Олексій, родом із середнього сибірського міста, був вмотивований грошима, коли підписав військовий контракт у 2017 році та продовжив його у 2021 році. Він ніколи не думав воювати.

“Коли почалася війна, ніхто не питав, чого ти хочеш – все відбувалося дуже швидко, – розповів Олексій. – Не було ні часу, ні можливості подумати і усвідомити, що відбувається, – сказав Олексій. – Нас буквально спакували і посадили в літак за день“.

“Війна не була необхідною”

Олексій відкинув твердження путіна про те, що росія зіткнулася з такою загрозою з боку Заходу, що у неї “не було іншого вибору“, окрім як вторгнутися в Україну. За його словами, ніщо не виправдовувало людські жертви.

“Війна не була необхідною, – сказав Олексій. – Не було жодних загроз для росії. Єдина загроза для росії – це її нинішня внутрішня політика і це загроза, як для людей всередині країни, так і за її межами. Війна – це зовсім не вирішення“.

Олексій служив оператором артилерії під Вовчим Яром, селом у Харківській області, приблизно за дев’ять миль від лінії фронту, обстрілюючи поля та ліси. Він повернувся додому у відпустку восени 2022 року, маючи намір розірвати контракт, але указ путіна про мобілізацію продовжив усі контракти на невизначений термін.

Олексію висунули звинувачення після того, як він неодноразово знехтував наказами повернутися на війну і у вересні його засудили до двох років ув’язнення. Він втік з країни до початку відбування покарання.

Дружини та батьки багатьох російських солдатів розлючені тим, що чоловіки змушені воювати, не маючи виходу доки війна не закінчиться. Канал “мобилизационные новости” в месенджері Telegram переповнений відеозверненнями жінок, які благають допомогти знайти їхніх зниклих безвісти чоловіків. 

Одна з них, Ольга Белоновська, розповіла, що її чоловік, 28-річний Максим, працівник складу з Примор’я, разом з іншими бійцями свого підрозділу відмовилися йти в самогубний наступ на Бахмут  у липні. Вона не чула про нього нічого з 4 липня.

Іван Чувіляєв, волонтер організації “Йдіть лісом”, який допомагає дезертирам втекти, сказав, що вони відчайдушно намагалися вижити і розлючені тим, що військові їм брехали. “Вони дуже налякані і злі, тому що вони гинуть на цій війні,” – сказав Чувіляєв.

“Найголовніше для нас, як для громадян росії, – це послаблення російської армії, – каже Чувіляєв. – Це важлива умова для того, щоб війна була закінчена. І це наша мета“.

Олексій, який дезертував, сумує за родиною та друзями в росії, але бачить, що його країна стає на “сумний, неприємний, але передбачуваний” шлях.

“Так багато чого змінилося. Людям доводиться багато про що мовчати і стежити за тим, що вони говорять на публіці. Довіра мертва, – каже він. – Є нові герої, але ці герої відповідають нинішньому часу“.

Підготували Альона Береза та Валентина Повзун