Виїзд за кордон чоловіків в умовах воєнного стану є одним з найбільш дискусійних в українському соціумі та політикумі. Виїзд за кордон моряків, перші судові прецеденти щодо зобов’язання Державної прикордонної служби України дозволити виїзд студентам, регулярні новини про викриті правоохоронцями схеми незаконного перетину кордону – все це свідчить про актуальність цієї теми аж до закінчення воєнного стану.
Втім законодавці повсякчас вносять зміни у правила перетину кордону для чоловіків. Досить часто ці зміни продиктовані потребою вирішити ті чи інші проблемні питання. Водночас подекуди викликають більше запитань та нерозуміння. І сьогодні варто приділити дещицю уваги одній цікавій зміні. Вона стосується осіб, що супроводжують близьких родичів із інвалідністю.
Правила, які були
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в Україні» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
- які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
До 10 вересня 2022 року Правила перетину державного кордону врегульовували виїзд за кордон таких категорій громадян наступним чином:
“Перетин державного кордону може здійснюватися:
- особою з інвалідністю I чи II групи – у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);
- особою з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, – у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю I чи II групи – додатково документів, що підтверджують інвалідність);”
- Втім законотворець цього разу вирішив дещо вдосконалити ці правила і внести певні зміни. Точніше він вирішив додати ще один обов’язковий документ для тих, хто супроводжує осіб з інвалідністю, про який і йтиметься далі.
Нововведення
10 вересня цього року Кабмін прийняв Постанову №1044 “Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України”. Саме вона внесла зміни до Правил перетину державного кордону. Мова йде про п. 21. На думку законодавця прописаних документів замало і він запроваджує ще один.
«2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:
- особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд;
- особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду».
Ці зміни фактично вводять принципово новий документ, що дозволяє виїзжджати особі, що супроводжує людину з інвалідністю, за кордон – це акт встановлення факту здійснення догляду.
Документ без детального нормативного декларування
При цьому нормативне врегулювання порядку складення та видачі цього акту доволі скупе:
«Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням».
Як бачимо, ця норма визначає лише який орган видає цей акт та загальний строк його видачі. Але ж порядок видачі такого акту, що за своєю правовою природою є документом, який встановлює факт, що має юридичне значення, потребує дотримання високих стандартів достовірності, а отже – і детального нормативного врегулювання. Натомість жодного підзаконного нормативно-правового акту органами державної влади разом із внесенням зазначених вище змін видано не було.
З таким поверхневим правовим регулюванням цілком закономірною була реакція районних військових адміністрацій на перші звернення щодо отримання таких актів, яка звелась до наступного: «Ми не видаємо, зверху немає роз’яснень». Стало очевидно, що питанням оформлення та видачі акту встановлення факту здійснення догляду опікуватимуться органи місцевого самоврядування.
Перші роз’яснення і не від законодавця
Тому не дивно, що одне із найперших роз’яснень з цього приводу було видано не органом, що запровадив такі зміни до законодавства (Кабмін), не органом, який застосовуватиме у своїй діяльності акти встановлення факту здійснення догляду (Державна прикордонна служба України) і навіть не суб’єкт владних повноважень.
Так, із відповідним роз’ясненням виступила Асоціація міст України, зміст якого зводився до внутрішніх бюрократичних нюансів на кшталт визначення уповноваженого структурного підрозділу, затвердження положення про видачу актів встановлення факту здійснення догляду, визначення уповноважених посадових осіб, які за це відповідатимуть, внесення змін до їх посадових інструкцій.
Сам собі вигадую правила
У результаті, порядок оформлення та видачі актів встановлення факту здійснення догляду у кожній громаді свій.Для прикладу і порівняння, пропонуємо оглянути із Положенням про складання акта встановлення факту здійснення догляду виконавчого комітету Хмельницької міської ради (надалі – Положення 1) та Порядком встановлення факту здійснення догляду Охтирської міської ради (надалі – Порядок 2).
Як бачимо, Порядок 2 у порівнянні із Положенням 1 містить більше детальну регламентацію питання оформлення та видачі акту встановлення факту здійснення догляду як щодо переліку документів, які необхідно подати громадянину, так і щодо того, які дії мають вчинити посадові особи, перш ніж видати такий акт.
***
Якщо підвести невеликий підсумок, то слід сказати, що законодавець, запроваджуючи такий документ для перетину державного кордону, як акт встановлення факту здійснення догляду, переслідував благородну мету. Часто дорослі діти проживають окремо від батьків, у тому числі в іншому кінці країни. І коли з батьками трапляється біда, діти переїжджають до батьків, щоб їх доглянути, не змінюючи зареєстроване місце проживання, оскільки у цьому відсутній як законом встановлений обов’язок, так і практична користь.
Проте стан нормативного врегулювання порядку видачі акту встановлення факту здійснення догляду як документу, що дає право виїзду за кордон під час воєнного стану, який зводиться до людського фактору на місцях, все ж таки залишає «вікно можливостей» для потенційних зловживань.
Підготував адвокат Роман Черняк
Читайте також
Публічна інформація в умовах воєнного стану в Україні
На Хмельниччині перейменовують вулиці: що робити мешканцям?
