Вищий антикорупційний суд ухвалив продовжити строк дії запобіжних обов’язків, накладених на Тетяну Крупу, колишню керівницю Хмельницького обласного МСЕК, ще на два місяці — до 29 грудня 2025 року. Суд визнав, що попри завершення досудового розслідування, ризики втечі, незаконного впливу на свідків та можливого перешкоджання правосуддю залишаються реальними. Водночас суд частково погодився, що окремі обмеження є надмірними, та скасував носіння електронного браслета і деякі заборони щодо кола контактів.

Підозри та перегляд майнового стану: акцент на масштабі активів

Слідство інкримінує Тетяні Крупі два тяжкі корупційні злочини:

• частина 2 статті 209 Кримінального кодексу України – “Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”,
• статті 368-5 Кримінального кодексу України – “Незаконне збагачення”.

Йдеться про активи, які, за версією правоохоронців, суттєво перевищують офіційні доходи родини Тетяни Крупи. Суд підкреслив, що у разі доведення вини санкції цих статей передбачають реальне позбавлення волі та конфіскацію майна, що само по собі формує мотив для втечі обвинувачених.

У ході аналізу майнового становища Крупи і її родини суд посилається на декларації, дані реєстрів та матеріали численних обшуків. Зокрема, у житлі підозрюваної було виявлено понад 3,1 мільйона доларів США, 140,2 тисячі євро та понад 1 мільйон гривень готівкою. У службовому кабінеті Крупи — ще 93 тисячі доларів США і 2 тисячі євро. Також вилучено годинник Rolex та ювелірні вироби Dior, загальна вартість яких перевищує два мільйони гривень.

Суд звернув увагу на те, що масштаб виявлених активів є співмірним із тяжкістю статей, за якими повідомлено про підозру.

Фінансові операції за кордоном та переміщення готівки

Суд окремо проаналізував фінансові дії родини Крупи, які мають значення у межах статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом.

Матеріали провадження містять дані, що сім’я Крупи неодноразово перевозила валюту до країн ЄС та декларувала лише частину цієї суми, мала банківські рахунки у Польщі, Австрії та Швейцарії та вносила на них сотні тисяч доларів готівкою, а також здійснювала подальші операції зі зняттям та переміщенням цих коштів.

Зокрема, у 2022 році на рахунок у Польщі було внесено 590 тисяч доларів США, а у Швейцарії деякий час на рахунку підозрюваної зберігалося майже 600 тисяч доларів, які були виведені після запиту правоохоронців.

Суд також врахував наявність посвідок на проживання в Австрії. Термін дії їх закінчився, однак сама наявність загалом спрощує можливість тривалого перебування за кордоном.

На думку суду, ці обставини вказують на високий ризик втечі, враховуючи статки та “міжнародну фінансову мобільність” родини підозрюваної.

Ризики впливу на свідків та перешкоджання провадженню

Суд підкреслив, що ризики, передбачені статтею 177 Кримінально процесуального кодексу України, зокрема ризик впливу на свідків, залишаються актуальними.

У матеріалах провадження зафіксовані дані про тривалу роботу Крупи на керівних посадах, контакти з працівниками ДБР, митниці та інших структур, доступ до персональних даних пацієнтів та вилучені медичні документи третіх осіб.

Суд зазначив, що враховуючи службовий статус, коло зв’язків і фінансові ресурси підозрюваної, існує реальна загроза впливу на свідків, експертів і спеціалістів, особливо з огляду на тяжкість статей 209 і 368-5 Кримінального кодексу України, за якими їй повідомлено про підозру.

Також суд визнав наявність реального ризику, що підозрювана може перешкоджати виявленню або арешту активів, особливо тих, що перебувають за кордоном.

Доводи захисту та реакція суду

Адвокати Крупи просили скасувати частину обмежень, посилаючись на завершення досудового розслідування, належну поведінку підозрюваної, стан її здоров’я, соціальні зв’язки та нібито відсутність ризиків.

Суд визнав, що підозрювана не порушує обов’язків, але наголосив, що дотримання правил — це не свідчення відсутності ризиків, а результат дії запобіжного заходу.

Також суд вказав, що завершення розслідування у розумінні відкриття матеріалів не означає його закінчення, адже обвинувальний акт ще не складено. Саме тому ризики, передбачені статтями, за якими оголошена підозра, залишаються чинними.

Єдиний аргумент, який суд визнав переконливим — медичні показання, що стали підставою для скасування обов’язку щодо носіння електронного браслета.

Рішення суду: які обмеження лишились

Суд частково задовольнив клопотання прокурора й продовжив ключові обов’язки, зокрема:

• не відлучатися за межі Хмельницької та Тернопільської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду;
• повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
• здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, крім паспорта громадянина України.

Суд окремо зазначив, що поки підозрювана обмежена у виїзді за кордон, ризик втечі значно зменшується, що є критично важливим для злочинів, передбачених ст. 209 і 368-5 Кримінального кодексу України.

Водночас суд не продовжив такі обов’язки:

1. носіння електронного браслета,
2. обмеження спілкування з працівниками Хмельницького обласного МСЕК.

Варто зазначити, що суд не продовжив обов’язок носити електронний браслет, оскільки захист надав переконливі медичні докази, що браслет шкодить здоров’ю підозрюваної, а прокурор не довів його необхідності з огляду на наявність інших та достатніх обмежень. Так само суд скасував заборону спілкуватися з працівниками Хмельницького обласного МСЕК, адже це обмеження не стосується нинішнього провадження про незаконне збагачення і легалізацію доходів, а водночас прокурор не зміг пояснити, чому такі контакти несуть ризики саме в межах розгляду цієї справи.

Суд дійшов висновку, що у справі Крупи залишаються значними ризики втечі, впливу на свідків і перешкоджання встановленню місця знаходження активів. Масштаби вилученої готівки, наявність закордонних рахунків, досвід переміщення великих сум за кордон та широкі зв’язки в органах влади підтверджують ці ризики.

Разом із тим суд пом’якшив обмеження там, де прокурор, на думку суду, не довів їх необхідність. Крупа залишається з частиною обов’язків, але без електронного браслета та з правом пересуватися у межах двох областей до 29 грудня 2025 року.

Підготувала Альона Береза

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності